Економічний розвиток українських земель у пореформений період
 

Мета: охарактеризувати економічне становище українських земель у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. у пореформений період; розвивати в учнів уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки під час аналізу історичних подій, працювати з історичними джерелами, зіставляти різні погляди на одну проблему й висловлювати свою точку зору, аналізувати матеріал, робити висновки; сприяти патріотичному та правовому вихованню учнів.

Основні поняття: модернізація, політика протекціонізму, відробіткова та ринкова системи ведення сільського господарства, промислові центри, ринкові відносини, індустріалізація.

Обладнання: карта, історичні документи, схеми, таблиці, ілюстрації.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• хронологічно співвідносити модернізаційні процеси в українських землях з аналогічними процесами в європейських країнах;

• на основі карти описувати й характеризувати модернізаційні процеси в українських землях;

• на основі аналізу різних джерел інформації: описувати явища й наводити дані щодо соціальних та економічних зрушень в українських землях у пореформений період, визначати основні тенденції модернізації українського суспільства у другій половині XIX ст.; доводити закономірність процесів модернізації у розвитку українських земель даного періоду.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ . Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда за запитаннями

1. Коли і як у Наддніпрянській Україні було скасовано кріпосне право?

2. За яких умов звільнялися українські селяни від кріпосницької залежності?

а. Чи згодні ви з оцінкою реформи 1861 року як «Великої»? Відповідь обґрунтуйте.

б. Чи можна реформу 1861 року віднести до модернізаційних процесів в Російській імперії? Чому?

3. Спрогнозуйте значення селянської реформи для подальшого економічного розвитку українських земель. Які з положень реформи сприяли, а які заважали розвиткові ринкових відносин?

 

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь.

Отже, Селянська реформа 1861 р. в Російській імперії мала суперечливий характер. З одного боку, вона зумовлювала збереження землеволодіння поміщиків, занепад їхніх господарств, обезземелення та розшарування селянства, аграрнеперенаселення, міграції, з іншого боку — формувала нову приватну власність на землю, сприяла становленню ринку робочої сили, стимулювала розвиток підприємництва, розширювала сферу впливу ринкових відносин.

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Робота із схемою

 

 

Завдання

1. Охарактеризуйте суть економічної політики Російського уряду щодо українських земель. Доведіть, що вона мала колоніальний характер.

2. Чому українські землі у другій половині ХІХ ст. переживали економічний підйом? Які процеси цьому сприяли?

3. Чи можна стверджувати, що селянська реформа 1861 р. стимулювала розвиток капіталістичних відносин в Україні? Свою думку обґрунтуйте.

Робота в групах

Клас поділяється на дві групи, і вивчення питання про економічний розвиток Наддніпрянської України продовжується в групах. Перша група опрацьовує таблицю «Аграрні відносини», а друга — «Особливості індустріалізації».

1-а група

Аграрні відносини

Залишки феодально-кріпосницької системи господарювання

Нові явища в сільському господарстві

 

Збереження поміщицького земле-

володіння (кращі землі).

Існування черезсмужжя (чередування

ділянок землі).

Укладення сервітутів — угод на

спільне користування луками,

лісами,

пасовищами.

Збереження селянської общини

обмежувало особисту свободу

селян.

Збереження фізичних покарань

(до 1904 р.).

Сплата селянами низки податків

 

Застосування сільськогосподарської

вільнонайманої праці.

Земля перетворилась на об’єкт про-

дажу.

Відбувається спеціалізація сільсько-

господарських районів.

Застосування сільськогосподарської

техніки, машин, добрив.

Поглиблюється процес розшаруван-

ня селянства.

З’являється надлишок робочих рук

в сільському господарстві (розорен-

ня селян, демографічний вибух).

Відбувається розшарування ук-

раїнського селянства

 

У сільському господарстві перепліталися дві системи ведення господарства: відробіткова (панщинна), коли поміщицькі землі селяни обробляли за борги, за право випасати худобу тощо, і капіталістична (ринкова), заснована на праці вільнонайманих сільськогосподарських робітників

Завдання

1. Прокоментуйте дану таблицю і складіть розповідь про розвиток сільського господарства Наддніпрянської України в пореформений період.

2. Як ви вважаєте, чому в сільському господарстві переплілося дві системи ведення господарства?

Учні цієї групи отримують індивідуальні завдання, які також можна виконувати в парах.

Завдання № 1

Прочитайте уривок з роману Панаса Мирного та І. Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» і дайте відповідь на запитання.

«Хто одразу не перелякався того покрику та брався за діло, того захоплювало життя на свої бистрі хвилі, мчало усе вперед, вперед, — то кидало його наспід, заливало; то вертало нагору, знову несло на гребенястій хвилі — аж поки не виносило на берег… Хоча боліли іноді у нашого пловця пом’яті боки, а все-таки він був господар на ній, а не попихач, не наймит. Швидко він зживався з новим своїм місцем на старій землі — і підвертав її під себе: вона йому плодила, родила — ставало на пожиття його! А хто перелякався, той залазив до себе на хутір, у село, проклинав новий вік, нових людей, день за днем тяг злиденне життя, продаючи останнє своє добро…»

Запитання

1. Що було причиною розорення багатьох поміщицьких господарств після реформи?

2. А що допомагало частині поміщиків вижити й пристосуватися до нового життя?

Завдання № 2

Прочитайте документ «Поширення машин в сільському господарстві Півдня України» і дайте відповідь на запитання.

«Сільськогосподарські машини системи німця-колоніста Леппа мають тепер найбільш широке розповсюдження в Новоросії.

Щоб говорити про ступінь їх поширення, досить сказати, що в Новоросії в теперішній час існує понад 20 чавуноливарних заводів, які зайняті головним чином протягом року виробництвом леппівських жниварок. Взагалі вони випускають на рік не менше десяти

тисяч машин, і величезна пропозиція ця не завжди спроможна задовольнити ще більший попит. У Таврійській губернії тепер 40 000 цих машин. За допомогою машин селянин зі своєю сім’єю легко збирає сорок–п’ятдесят, а то й сто десятин посіву, між тим як раніше йому довелося би майже всю цю роботу виконувати руками поденників. (Турченко Ф. Г., Мороко В. М. Історія України. Кін. ХVІІІ — поч. ХХ ст. — К.: Ґенеза, 2000. — С. 182)

Запитання

1. В яких господарствах використовувалася сільськогосподарська техніка? Чому?

2. Як ви думаєте, чому машини набули найбільшого поширення саме на Півдні України?

Завдання № 3

Розгляньте ілюстрації:

«Українські селянки за роботою. Кінець ХІХ ст.»,

М. Кузнєцов «У пошуках роботи» (1882) і дайте відповідь на запитання.

Запитання

1. Як дані ілюстрації характеризують становище українського селянства в пореформений період?

2. Назвіть причини масового переселення українських селян наприкінці ХІХ ст.

Завдання № 4

Прочитайте документ «Каховка — ринок найму сільськогосподарських робітників» і дайте відповідь на запитання.

«Каховка…, невелике, майже глухе поселення, знамените своїми двома ярмарками: весною Микільським — 9 травня і восени Покровським — 1 жовтня.

Микільський ярмарок… до цього часу не втратив свого панівного значення, як головний ринок для найму сільських робітників…Звичайно числа 6–7 травня починається величезний з’їзд сюди сільських хазяїв з усіх повітів Таврійської, деяких повітів Херсонської

і Катеринославської губерній.

Каховка — місце збору і найму робітників. «Бродяча робітнича Русь» сюди стікається всілякими шляхами — пішки, залізницею, пароплавами, плотами… На Каховському ринку найму робітників пропонують свої послуги полтавці, кияни, чернігівці, орловці, куряни… Десятки тисяч робітників, що припливли, розташовуються величезним табором на площі над Дніпром… В іншій частині Каховки, на величезній площі, розташовуються тисячі робітників, що прибули з своїми підводами, на волах і конях. Центр ярмаркової площі зайнято переважно партіями пішоходів… Не побувши у Каховці під час ярмарку, ледве чи можна скласти ясну уяву про ринки пропозиції сільськогосподарських робочих рук». (Турченко Ф. Г., Мороко В. М. Історія України. Кін. ХVІІІ — поч. ХХ ст. — К.: Ґенеза, 2000. — С. 182–183)

Запитання

1. Як ви вважаєте, чому саме в Каховці розташувався найбільший ринок сільськогосподарських робітників?

2. Про що свідчить власне факт існування такого ринку?

2-а група

Учні опрацьовують питання «Особливості індустріалізації в Україні земель у пореформений період» за схемою.

 

Завдання

1. Які галузі української промисловості розвивалися найшвидше? Поясніть, чому розвивалися саме вони.

2. Поміркуйте, яку роль виконував іноземний капітал в економіці України. Це явище мало позитивні чи негативні наслідки для України?

3. Як ви вважаєте, чому відбувалося зростання міст і міського населення?

4. У чому виявлявся залежний характер економіки України від Росії? Відповідь обґрунтуйте.

Учні другої групи також отримують завдання для опрацювання історичних джерел індивідуально або в парах.

Завдання № 1

Розгляньте карту «Промислові регіони Російської імперії наприкінці ХІХ ст.» і дайте відповідь на запитання:

• За допомогою карти визначте, які галузі промисловості розвивалися в Україні і чому.

Завдання № 2

Розгляньте таблицю «Виробництво цукру в Російській імперії в 1893–1894 рр. (в тис. пудів)» і дайте відповідь на запитання.

Регіон

Виробництво цукру, тис. пудів

Київщина

10354,8

Поділля

8928,5

Харківщина

4253,2

Курщина

2557,4

Волинь

1824,6

Чернігівщина

814,2

Тамбовщина

443,4

Вороніжчина

329,8

Полтавщина

208,6

Тульщина

139,6

Бессарабщина

122,1

Орловщина

97,2

Самарщина

39,5

У с ь о г о

3011 2,9

Запитання

1. Які з наведених губерній були українськими, а які російськими?

2. Порівняйте виробництво цукру в українських і російських губерніях, зробіть висновки.

Завдання № 3

Прочитайте текст і дайте відповідь на запитання.

Російський економіст Михайло Волобуєв писав, що Україна не являє собою «азіатський» тип колонії — бідної, без власної промисловості, ресурси якої імперія, що її експлуатує, просто викачує; вона скоріше належить до «європейського типу» колоній, тобто є промислово розвиненою країною, яку позбавляють не стільки ресурсів, скільки її ж капіталу і потенційних прибутків.

Запитання

1. Чи згодні ви з думкою Волобуєва? Свою думку обґрунтуйте.

2. Яким саме чином Росія позбавляла Україну її капіталу і прибутків? (Пригадайте російську політику ціноутворення.)

Завдання № 4

Розгляньте карту «Залізниці України в кін. ХІХ ст.» та

 ілюстрацію «Перший паровоз Луганського заводу (1900 р.)» і дайте відповідь на запитання:

1. Яке значення мала для розвитку господарства поява залізниць в Україні?

2. Яку політику провадила Росія щодо залізничного будівництва в Україні? Як у ній проявилося залежне становище України у складі Росії?

Завдання № 5

Розгляньте

ілюстрації «Праця шахтаря» і  «Луганські сталевари» і складіть розповідь про становище українських робітників наприкінці ХІХ ст.

Завдання № 6

Прочитайте документ про становище українських робітників наприкінці ХІХ ст. і дайте відповідь на запитання.

«Ціни взагалі залишалися низькими: калач у 70-і роки — 3 коп., хліб житній — 4,5 коп., пиріг — копійка, миска борщу — півтори копійки, галушок — 5 коп., порція печені або душенини — 15 коп., ковбаса м’ясна — від 15 до 30 коп., в’язка грибів — 15 коп., судак — 20 коп., короп свіжий — 50 коп. — 1 крб. Невеликі були і заробітки. Гончар, наприклад, наприкінці століття заробляв по 30 коп., швець — 50–90 коп. на день, заробітна плата в промисловості була приблизно на цьому ж рівні (середньомісячна близько 20 крб.)». (Історія епохи очима людини. — К.: Ґенеза, 2004. — С. 39)

Запитання

1. Охарактеризуйте становище українських робітників на основі даного документа.

2. Спробуйте порівняти становище тогочасних робітників зі становищем сучасних робітників в Україні. Зробіть висновки.

Завдання № 7

1. Розгляньте

 ілюстрації «Одеський порт», «Контрактовий ярмарок у Києві» і складіть розповідь про розвиток внутрішньої та зовнішньої торгівлі в Україні.

2. Охарактеризуйте місце України в зовнішній торгівлі Росії.

V. Узагальнення та систематизація знань

Графічний диктант

Позначте правильні твердження знаком «+», неправильні — знаком «–».

1. Після реформи 1861 р. Україна переживала період економічного занепаду.

2. В Україні прогресували ті галузі промисловості, які постачали сировину для російської індустрії.

3. Однією з провідних галузей промисловості залишалась текстильна.

4. Промисловий переворот в економіці України завершився у 60-х роках ХІХ ст.

5. Україна перетворюється на головну вугільно-металургійну базу Російської імперії.

6. У 1865 р. починається спорудження першої залізничної лінії Балта–Одеса.

7. На Лівобережжі перша залізниця з’явилася 1869 р.

8. В аграрному секторі України поєднувалися дві системи господарювання — відробіткова та ринкова.

9. Потужне цукрове виробництво розвивалося на Лівобережжі та Слобожанщині.

10. Після селянської реформи посилюється процес обезземелення та розшарування селянства.

11 . Розвиток ринкових відносин збільшував попит на вільнонайману працю.

12. У другій половині ХІХ ст. українські землі виконували роль сировинного придатку Російської імперії.

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Підготувати учнівські проекти відповідно до пунктів плану теми наступного уроку.


Капуста — способ укрепить иммунитет!
Маска для повышения объема волос
А. Малишко «Дощик». Ю. Ярмиш «Дрібний дощ». Акровірші В. Довжика і М. Романченка. В. Сухомлинський «Камінь»
Що належить до природи. Жива і нежива природа
Інтегрований урок (математика, природознавство, трудове навчання)
Правильный цвет карандаша

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 2
    Гостей: 2
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта