Кількість, розміщення і густота населення, його вікова і статева структура (частина 2). Міграції. Діаспора
Мета: розкрити суттєві ознаки понять «густота населення», «міграція», «діаспора», визначити причини нерівномірного розміщення населення; формувати вміння характеризувати статевовікову структуру населення, наслідки її змін для економіки країни; виховувати повагу та почуття єдності з українцями діаспори, цікавість до розширення зв’язків з українцями зарубіжжя. Тип уроку: комбінований. Структура уроку І. Мотивація начальної діяльності ІІ. Вивчення нового матеріалу ІІІ. Первинна перевірка засвоєних знань IV. Закріплення знань V. Домашнє завдання Матеріали до етапів уроку І. Мотивація начальної діяльності ІІ. Вивчення нового матеріалу 1. Густота і розміщення населення Для характеристики розміщення населення використовують показник його густоти. Цей показник характеризує освоєність території й вираховується в такий спосіб: загальна кількість населення певної території ділиться на її площу. Показник густоти, різний по областях України, складається під впливом природних умов, історичних і сучасних економічних чинників, а також процесів заселення. Завдання 27. Дайте відповіді на запитання, використовуючи карту «Населення» атласу. 1. Обчисліть середню густоту населення України. 2. Порівняйте з густотою населення Росії (8,4 чол/км2) та країнами Європи: Польща (124 чол/км2), Італія (197 чол/км2), Німеччина (232 чол/км2). 3. Назвіть області, які мають найбільшу густоту населення. 4. В яких областях висока густота сільського населення? Поясніть. 5. Чому в межах Луганської, Запорізької, Закарпатської областей населення розміщено вкрай нерівномірно? 6. Як розвиток економіки впливає на густоту населення? 7. Зробіть припущення, у якій області (Запорізькій чи Херсонській) і чому вища середня густота населення. 8. Який вплив мала Чорнобильська трагедія на розміщення населення? 2. Вікова і статева структура населення України Вікова і статева структура населення формується під впливом народжуваності, смертності, міграцій. У віковій структурі населення можна виділити три групи: • діти і підлітки (від 0 до 15 років); • працездатне населення (чоловіки від 16 до 59 років, жінки від 16 до 54 років); • люди старшого віку (пенсіонери). Вікова і статева структура населення залежить від середньої тривалості життя. За даними Держкомстату, середня тривалість життя населення України у 2006–2007 рр. становила 68 років. Середня тривалість життя жінок — 74 роки, чоловіків — 62 роки. За останнє десятиріччя середня тривалість життя жінок залишилася незмінною, а чоловіків зменшилася на 2 роки. Порівняймо ці показники з аналогічними в інших країнах світу. В Японії середня тривалість життя жінок становить 82, чоловіків — 76 років; у Швеції — 81 і 76 років відповідно. Статевовікова структура та тривалість життя в першу чергу залежать від його рівня, тобто від реальних доходів, структури споживання, тривалості робочого часу та умов праці, розвитку охорони здоров’я, участі чоловіків у воєнних та інших конфлік­тах, міграції та інших показників. ІІІ. Первинна перевірка засвоєних знань Завдання 28. Проаналізуйте статево-вікову піраміду, яка графічно зображує розподіл населення за віком та статтю. Складіть питання для аналізу піраміди. Наприклад, поміркуйте та назвіть причини зміни співвідношення між чоловіками та жінками в різних вікових групах. Статевовікова піраміда населення України на початок 2008 року 6-1 ІІ. Вивчення нового матеріалу 3. Міграції Переміщення населення з одного місця проживання до іншого називається механічним рухом, або міграцією. Міграції охоплюють різноманітні форми переміщення населення. Розрізняють внутрішню (у межах однієї держави) і зовнішню (виїзд за межі держави) міграції. 6-2 IV. Закріплення знань Завдання 29. Розгляньте схему «Класифікація міграцій». Що називають еміграцією? імміграцією? Поміркуйте і назвіть причини економічних, сезонних, політичних та інших міграцій. Чим відрізняється фізична міграція від інтелектуальної? Добровільна від примусової? Проаналізуйте дані таблиці «Розподіл мігрантів за потоками і типом поселень». Поясніть зміни в міграційних потоках. Яка міграція більш інтенсивна — зовнішня чи внутрішня? Поясніть причини. Розподіл мігрантів за потоками і типом поселень 2008 2007 кількість прибулих кількість вибулих сальдо міграції кількість прибулих кількість вибулих сальдо міграції Міські поселення та сільська місцевість Разом 286 882 279 181 7701 298 576 291 657 6919 У тому числі: внутрішньо­регіональна міграція 166 847 166 847 172 796 172 796 міжрегіо­нальна мігра­ція 102 406 102 406 104 790 104 790 міждержавна міграція 17 629 9928 7701 20 990 14 071 6919 з них: з країнами СНД 14 323 6389 7934 16 828 9746 7082 з іншими країнами 3306 3539 –233 4162 4325 –163 Міські поселення Разом 194 398 188 045 6353 200 795 196 955 3840 У тому числі: внутрішньо­регіональна міграція 105 729 107 074 –1345 107 409 111 822 –4413 міжрегіо­нальна мігра­ція 75 128 73 151 1977 76 818 74 280 2538 міждержавна міграція 13 541 7820 5721 16 568 10 853 5715 з них: з країнами СНД 10 559 4967 5592 12 625 7381 5244 з іншими країнами 2982 2853 129 3943 3472 471 2008 2007 кіль­кість прибу­лих кіль­кість вибу­лих сальдо мігра­ції кіль­кість прибу­лих кіль­кість вибу­лих сальдо мігра­ції Сільська місцевість Разом 92 484 91 136 1348 97 781 94 702 3079 У тому числі: внутрішньо­регіональна міграція 61 118 59 773 1345 65 387 60 974 4413 міжрегіо­нальна мігра­ція 27 278 29 255 –1977 27 972 30 510 –2538 міждержавна міграція 4088 2108 1980 4422 3218 1204 з них: з країнами СНД 3764 1422 2342 4203 2365 1838 з іншими країнами 324 686 –362 219 853 –634 Міські поселення та сільська місцевість Разом 12,5 12,1 0,4 12,9 12,6 0,3 У тому числі: внутрішньо­регіональна міграція 7,2 7,2 7,5 7,5 міжрегіо­нальна мігра­ція 4,5 4,5 4,5 4,5 міждержавна міграція 0,8 0,4 0,4 0,9 0,6 0,3 з них: з країнами СНД 0,6 0,2 0,4 0,7 0,4 0,3 з іншими країнами 0,2 0,2 0,0 0,2 0,2 0,0 2008 2007 кількість прибулих кількість вибулих сальдо міграції кількість прибулих кількість вибулих сальдо міграції Міські поселення Разом 12,4 12,0 0,4 12,7 12,5 0,2 У тому числі: внутрішньо­регіональна міграція 6,7 6,8 –0,1 6,8 7,1 –0,3 міжрегіональна міграція 4,8 4,7 0,1 4,9 4,7 0,2 міждержавна міграція 0,9 0,5 0,4 1,0 0,7 0,3 із них: з країнами СНД 0,7 0,3 0,4 0,8 0,5 0,3 з іншими країнами 0,2 0,2 0,0 0,2 0,2 0,0 Сільська місцевість Разом 12,7 12,5 0,2 13,3 12,9 0,4 У тому числі: внутрішньо­регіональна міграція 8,4 8,2 0,2 8,9 8,3 0,6 міжрегіональна міграція 3,7 4,0 –0,3 3,8 4,2 –0,4 міждержавна міграція 0,6 0,3 0,3 0,6 0,4 0,2 з них: з країнами СНД 0,5 0,2 0,3 0,6 0,3 0,3 з іншими країнами 0,1 0,1 0,0 0,0 0,1 –0,1 Завдання 30. Визначте, до яких типів міграції належать такі випадки: 1. Шестикласника Андрія відвезли на літні канікули до бабусі в Луганську область. 2. Родина Левіних у повному складі переселяється на постійне проживання до Ізраїлю. 3. Практично щодня протягом двадцяти років Іван Олександрович їздить на електричці «Харків — Зміїв», оскільки працює на харківському заводі «Авторучка», а живе в селі Андріївка. 4. Молоде подружжя Юрій та Наталка вересень провели на одному з курортів Іспанії. 5. Після аварії на Чорнобильській АЕС родину Валентини Миколаївни відселили з 30-кілометрової зони відчуження до Миколаївської області. 6. Сім’я Ігоря живе в Донбасі. Щоб підтримати її матеріально, Ігор їздить на вахту до Західного Сибіру добувати нафту. Три місяці він працює, місяць проводить з родиною. 7. Професор Сергєєв одержав запрошення читати лекції на хімічному факультеті Кембріджського університету й одночасно працювати в лабораторії над створенням нового лікарського препарату. 8. Родина Інесси як родина біженців-вірмен з Баку (Азербайджан) оселилася в нашому місті після 1991 року, коли в Баку почалося національне протистояння. 9. Галина Семенівна зібрала бригаду пенсіонерок, і кожного літа вони їздять на прополювання і збирання цукрових буряків до Сумської області. ІІ. Вивчення нового матеріалу 4. Формування і розміщення української діаспори Економічні і політичні проблеми, що на різних історичних етапах виникали в Україні, стали причиною добровільної або вимушеної еміграції багатьох українців за межі Батьківщини. Наслідок цих переміщень — формування діаспори. Діаспора — це частина етнічного населення, що постійно мешкає за межами історичної батьківщини. Як соціальне явище діаспора характерна для багатьох народів, у тому числі і для українців. За різними оцінками, нині за межами України мешкає 11–20 млн українців. Етнічні українські землі входили до складу різних держав: Російської імперії, Радянського Союзу, Австро-Угорської імперії, Польщі та ін. Цим пояснюється формування двох еміграційних потоків і як наслідок двох діаспор — східної та західної. Східна діаспора знаходиться в державах, що утворилися з колишніх республік Радянського Союзу. Західна діаспора — це українці, що мешкають у країнах далекого зарубіжжя: Північній і Південній Америці, Західній Європі, Австралії. Питання до тексту. Що називають діаспорою? Чому сформувалося два еміграційних потоки? Де знаходяться східна і західна діаспори? Формування східної діаспори Міграції українського населення почалися давно. Відомості про це збереглися з ХVІ–ХVII ст. Але такі переміщення не були тоді масовими і постійними явищами. Більш інтенсивною стала міграція українців з Лівобережжя наприкінці ХІХ — на початку XX ст. Причин цього соціального явища було декілька: безземелля селян, високі податки на землю, часті неврожаї, що спричиняли голод, особливо в перенаселених Полтавській і Чернігівській губерніях. На еміграцію впливали також конкретні історичні події. Після перемоги Петра І в Полтавській битві (як відомо, гетьман Мазепа виступив на боці шведів) почалися жорстокі репресії. Так, було зруйновано місто Батурин, де розташовувалася резиденція гетьмана Мазепи, і це спонукало його прихильників до еміграції в Бендери. Пізніше населення Східної України примусово забирали на важкі роботи (сезонна міграція) до північних районів Росії: для будівництва Санкт-Петербурґа, Ладозького обвідного каналу тощо. Відомо, що цей канал було майже повністю збудовано 20-тисячним загоном українських козаків під керівництвом Павла Полуботка. Царський уряд економічними методами заохочував переселення українців на схід імперії. Для переселенців існували пільги: виділяли по 200 карбованців на родину, забезпечували безкоштовне перевезення майна до місць поселень, давали земельні ділянки, на тривалий час звільняли сільських юнаків призовного віку від служби в армії. За період з 1891 до 1914 р. зі Східної України переселилося понад 2 млн осіб. Це 45 % усіх переселенців царської Росії. Найбільше українців переселялося на Північний Кавказ, у Центрально-Чорноземний район, на Урал, Нижню Волґу, південь Сибіру, Далекий Схід. Один з найбільших районів компактного проживання українців сформувався на Далекому узбережжі Тихого океану. Тут досить сприятливі природні умови і багаті ресурси. Наприкінці першого десятиліття XX ст. українці становили 74 % населення Зеленого Клина (це майже 700 тис. чоловік). У Приамур’ї українців було 75–80 %, а в Примор’ї — 60–65 % від усього населення. У період революційних подій 1917–1923 рр. Зелений Клин переживає національно-політичне і національно-культурне відродження. У цей час утворюються українські товариства, кооперативи, військові організації. Було утворено територіальне об’єднання українських районів — Зелена Україна (одного часу Зеленій Україні навіть гарантували права широкої автономії). У ці роки там виходили газети, журнали українською мовою, працювали десятки українських шкіл, українська мова стала мовою діловодства в адміністративних установах. У 1923 р. Зелена Україна припинила своє існування і багатьох українців засудили за спробу відірвати Далекий Схід від Росії. Питання до тексту. Які причини міграції українців наприкінці ХІХ — на початку XX ст.? Якими методами заохочувалося переселення українців на схід імперії? Назвіть райони компактного проживання українців у Росії. Східна діаспора в роки радянської влади За іншими принципами збільшувалася кількість української діаспори в 30–50-ті рр. У ці роки північні і східні регіони Радянського Союзу було перетворено на місця спецпоселень, де масово використовувалася безплатна праця сотень тисяч людей. Ці спецпоселення являли собою систему таборів (ГУЛАГ) для ув’язнених (в основному з політичних мотивів). За час колективізації тисячі так званих куркулів було репресовано і вислано за межі України. Тоді ж піддаються гонінням, переслідуванням, виселенню технічна і творча інтелігенція, політичні противники влади («троцькісти», «бухаринці») та їхні родини, учасники антиурядових формувань (вояки ОУН, УПА та їхні родини), духівництво, члени деяких релігійних сект (свідки Єгови) та ін. Різко зросла кількість української діаспори в республіках Радянського Союзу в роки Другої світової війни. До східних районів країни було евакуйовано з України 500 великих промислових підприємств із робітниками та інженерно-технічним персоналом. Кількість населення Волзького регіону, Уралу, Сибіру, Середньої Азії збільшилася на 3,5 млн чоловік за рахунок евакуйованих з України. У повоєнні роки знову взяла гору економічна еміграція. Українці освоювали цілину, розробляли сибірські родовища корисних копалин, будували БАМ і великі електростанції Сибіру та Середньої Азії. Для всіх потоків переселенців (і в часи царської Росії, і в роки радянської влади) характерна рееміграція — повернення деякої частини мігрантів на Батьківщину. На початку 90-х рр. рееміграція зі східної діаспори дещо активізувалась у зв’язку зі створенням незалежних держав. Останніми роками цей процес стабілізувався і кількість тих, хто повертається, коливається в межах 30–35 тис. чоловік на рік. Питання до тексту. Які історичні процеси 30–40-х рр. XX ст. привели до збільшення кількості української діаспори в республіках Радянського Союзу? Які причини міграції українців у післявоєнний період? Західна діаспора Масова еміграція українців до Північної і Південної Америки почалася наприкінці XIX ст. Переселенські настрої охопили західні райони України, що належали Австро-Угорщині. Головна причина, що спонукала до еміграції, — економічна (безземелля і як наслідок дуже низький рівень життя). Перед Першою світовою війною із Західної України (без Волині, бо ця територія належала Польщі) виїхало 700–800 тис. чоловік. Основними районами розселення українців стали Північна і Південна Америка (США, Канада, Аргентина, Бразілія). Складна ситуація під час громадянської війни, ліквідація УНР, ЗУНР, окупація західноукраїнських земель Польщею, Чехословаччиною, Румунією і пізніше Угорщиною викликали великий потік політичних емігрантів. На початку 1921 р. кіль­кість українських мігрантів у країнах Західної Європи досягла 100 тис. чоловік. У цілому за 20 років (з 1919 по 1938 р.) загальна кількість переселенців із західноукраїнських земель становила 190 тис. чоловік (у тому числі 71 тис. — до Канади, 49 тис. — до Аргентини, 35 тис. — до Франції тощо). У 20-ті рр. Чехословаччина посідала перше місце серед країн, що прийняли українців. Тут існувало навіть кілька вищих навчальних закладів для українців: Український вільний універ ситет, Українська господарська академія, Вищий педагогічний інститут ім. М. Драгоманова і Студія класичного мистецтва. Слід мати на увазі, що до традиційних районів еміграції (Галичини, Буковини) приєдналися також Західна Волинь і Західне Полісся. Під час окупації України в роки Другої світової війни в примусовому порядку було вивезено до Німеччини понад 2 млн чоловік. Кілька мільйонів (включаючи військовополонених) було ув’язнено у фашистських концтаборах. Після війни велика частина українців повернулася на Батьківщину, але багато хто емігрував до країн Північної і Південної Америки, Австралії, залишився в Західній Європі. Причини цієї міграції в основному політичні: побоювання політичних репресій («людина, що перебувала в полоні, — зрадник»). До цієї ж групи мігрантів належать і учасники антирадянських військових формувань (УПА, дивізія «Галичина» тощо). Загальна кількість українців-емігрантів воєнних і повоєнних років становила 260–300 тис. чоловік. У 1945–1950 рр. українці, що залишилися в Західній Європі, змушені були реемігрувати далі — до Америки, Австралії. У 70–80-ті рр. в СРСР, у тому числі і в Україні, існувала практика виселення (позбавлення громадянства) дисидентів (від лат. dissidens — «незгодний»). В основному це були представники творчої інтелігенції (журналісти, вчені, артисти), але ця міграційна хвиля була меншою, ніж попередні. Дисидентам надавали політичний притулок США і країни Західної Європи. Питання до тексту. Коли почалася масова міграція українців на Захід? Які історичні події викликали потоки мігрантів з України? Назвіть райони розселення західної діаспори. Розміщення української діаспори Найбільша українська діаспора — в Росії: 4,4 млн чол. українців та осіб українського походження. Українці мешкають у всіх районах Росії, але більше їх (відносно загальної кількості населення конкретного району) традиційно на Далекому Сході, півночі європейської частини Росії, у Західному і Східному Сибіру. До революції українські переселенці в основному осідали уздовж Транссибірської магістралі; у 30–50-ті рр. XX ст. ув’язнені і переселенці з України відбували покарання в таборах і поселеннях, розташованих значно далі на північ від магістралі. Починаючи із 70-х рр. українці розселяються в районах Крайньої Півночі (Ямало-Ненецький, Ханти-Мансійський автономні округи). Таким чином, за останнє століття в Сибіру спостерігається переміщення української діаспори з півдня на північ. Більшість українців живуть у містах (у Москві — більш 350 тис. наших співвітчизників, у Санкт-Петербурзі — 170 тис). Серед інших країн СНД досить великі діаспори в Казахстані — 890 тис., у Молдові — 600 тис., у Білорусі — 290 тис. На думку деяких учених, українське населення в прикордонних районах сусідніх держав не можна вважати діаспорою, оскільки кордони неодноразово переносились і частина українців залишилася за межами історичної батьківщини внаслідок адміністративних рішень. Найбільш численна на Заході українська діаспора зосереджена в США і Канаді. У США мешкає 750 тис. українців — друга за кількістю (після поляків) діаспора слов’янського походження. Більшість українців зосереджені в північно-східних промислових штатах (Пенсільванія, Нью-Йорк, Нью-Джерсі). У Канаді 1054 тис. українців, але співвідношення української діаспори і загальної кількості населення США й Канади різне. США Канада 750 тис. 1 1054 тис. 1 290 млн ~258 29,6 млн ~29 Таким чином, вплив українців і частка їх у кількості населення у Канаді значно вагоміші, ніж у США. Серед західноєвропейських країн багато українців у сусідній Польщі — 100 тис., значно менше в Словаччині (30 тис.), Югославії (25 тис.), Великій Британії (25 тис.). У Південній Америці численна українська діаспора в Бразілії — 355 тис. і Аргентині — 250 тис. У далекій Австралії також є наші співвітчизники — близько 35 тис. Крім географічного розташування східна і західна діаспори мають ще одну істотну різницю. Українці, що потрапили на Захід, опинилися в чужому мовному середовищі. Крім того, існували ще культурно-побутові особливості, інша релігія. Усе це змушувало мігрантів консолідуватися. Чинник об’єднання — спільна історична батьківщина, тому в Канаді і США, наприклад, є українські товариства, газети, журнали, школи. Українці там відчувають необхідність етнічного об’єднання. Інша ситуація склалася в східній діаспорі — споріднені слов’янські мови, подібні культурно-побутові риси, одна релігія, можливість у будь-який момент повернутися на історичну батьківщину стають причиною асиміляції етнічних особливостей. Як наслідок цього — національність (особливо для наступних поколінь емігрантів) не така уже й важлива. Тож багато українців у Росії вже в другому поколінні називають себе росіянами. Ця ситуація, що склалась об’єктивно, пояснює роз’єднаність східної діаспори. Питання. Де знаходиться найбільша українська діаспора? Назвіть основні райони розселення українців у Росії. Назвіть країни з численною українською діаспорою на Заході. Які існують відмінності між східною і західною діаспорами? V. Домашнє завдання Читати матеріал підручника. Виконати соціогеографічний практикум. Соціогеографічний практикум Якщо у вас виникла шалена думка про еміграцію, скажімо, до Канади, то непогано було б знати про те, що... а) в обов’язковому порядку до одного з банків повинна бути перерахована певна сума (не менш 4 тис. дол. на одну людину, на родину з двома дітьми — 12 тис. дол.; у цьому випадку діє одне правило: чим більше, тим краще, тому що новій «батьківщині» не потрібні нужденні громадяни); б) схвалюються тільки абсолютно благонадійне минуле, чітке уявлення про майбутнє (вид занять, місце проживання, перспективи тощо); співбесіда в посольстві — не формальний захід, а для декого — камінь спотикання; в) обов’язкове знання англійської мови (зрозуміло, не в межах шкільного курсу); г) дипломи про вищу освіту необхідно підтверджувати іспитами, причому дуже серйозними; деякі, скажімо медичні, не визнаються зовсім, треба перенавчатися тощо; д) найголовніше — це наявність потрібної (для суспільства) професії, навичок, умінь. Подумайте, які професії, навички, вміння дозволять емігранту почувати себе більш-менш упевнено.

Джаз. Модерн
Л. Полтава «Лісова книга». В. Скомаровський «Три лижні». А. Костецький «Лист до птахів»
Як матусю рідну, бережіть природу
Смесь масел для чистки лица – советы
Поняття про швидкість. Одиниці швидкості. Задачі на знаходження швидкості руху
Шаг. Вдох.

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 12
    Гостей: 11
    Пользователей: 1

    Партнеры сайта