Адміністративно-територіальний устрій

Мета: дати поняття про адміністративно-територіальний устрій України та українські історичні землі; ознайомити з історико- географічним оглядом адміністративно-територіального поділу України; охарактеризувати й оцінити сучасний адміністративно-територіальний поділ та його сучасні зміни; розвивати навички роботи з картою, називати етапи формування території України, показувати на карті області та АР Крим; виховувати акуратність та зосередженість під час роботи з контурними картами, ціка­вість до теми.

Тип уроку: урок вивчення й первинного закріплення нових знань.

Структура уроку

І. Перевірка домашнього завдання

ІІ. Вивчення нового матеріалу

ІІІ. Первинна перевірка засвоєних знань

IV. Закріплення знань

V. Домашнє завдання

Матеріали до етапів уроку

І. Перевірка домашнього завдання (соціографічного практикуму)

ІІ. Вивчення нового матеріалу

Українські історичні землі

Значні розміри території України і тривалий історичний роз­виток зумовили виникнення етнічних земель і етнографічних районів. За цими землями закріпились історичні назви. Землі мають різні розміри, у багатьох із них одні території включа­ють у себе інші. Причинами формування таких земель стали відмінності:

• природних умов;

• характеру і видів господарської діяльності;

• особливостей побуту і традицій;

• національної самосвідомості;

• політичної орієнтації.

Етнічні землі не мають чітко виражених кордонів, в історії відомі випадки, коли площі етнічних земель могли збільшува­тися або скорочуватися. Кордони етнічних земель не збігаються з кордонами сучасних адміністративних одиниць. У дослідників немає єдиної думки з приводу історико-географічного поділу території України. Розгляньмо великі етнічні землі за класифі­кацією відомого географа Ф. Д. Заставного.

Запоріжжя — територія південної і південно-східної частини України. Ці землі в ХVІ–ХVIIІ ст. належали Запорозькій Січі й охоплювали територію сучасних Дніпропетровської, значну частину Запорізької та Кіровоградської, Черкаської і частково Херсонської, Миколаївської, Донецької та Луганської областей. Причорноморський район у центральній частині називався Ново­росією (цей район багато в чому збігається з Таврією). Слобідська Україна (Слобожанщина) займає територію сучасних Харківської, частково Сумської і Луганської областей. З другої половини XVI ст. на цих землях, щоб уникнути національного гніту Речі Посполитої, почали селитися українські селяни і козаки із за­ходу та центральних частин України.

Територія сучасних Львівської, Івано-Франківської, Терно­пільської областей отримала назву Галичини. У середині XII ст. тут існувало Галицьке, а пізніше Галицько-Волинське князівство зі столицею Галич. Південна частина Івано-Франківської області має назву Покуття (кут Галичини). Назва Волинь пішла від на­зви стародавнього міста (уперше згадується в 1018 р.) Волинь (Велинь), яке розташоване поблизу Володимир-Волинського. Волинь і Полісся включають північно-західну частину України (сучасні Волинська, Рівненська, Житомирська області й північна частина Тернопільської). Землі західної частини Волині разом із Галичиною до об’єднання українських земель входили до складу Польщі й називалися Західною Україною.

На крайньому заході знаходиться Закарпаття (Закарпатська область). У межах Чернівецької області виділяють Північну Буковину (її західну частину), у східній частині знаходиться Бессарабія. До Бессарабії належать південна і західна части­ни Одеської області. На південний схід від Галичини і Волині простягнулося Поділля, що включає територію Хмельницької і Вінницької областей. Поділля межує з Руссю (Київщина), до якої входять Київська і частково Черкаська області.

Після Андрусівського договору 1667 р. Україну було поді­лено на Правобережну і Лівобережну (інакше — Гетьманщина) частини.

Етнографічні райони склалися в Карпатах. Гуцульщина (Вер­ховина) розташована в крайній південно-східній частині Карпат. Бойківщина знаходиться в середньогірських районах Львівської та Івано-Франківської областей.

Питання до тексту. Що називають етнічними землями? ет­нографічними районами? Чому в Україні багато етнічних земель? Назвіть етнічні землі Лівобережжя і Правобережжя. Чому і де формуються етнографічні райони? До яких історичних (етнічних) земель належить ваш край? З якого часу відома назва історичної землі? Які особливості цієї історико-географічної області? Тери­торію яких областей займає ця історична земля?

ІІІ. Первинна перевірка засвоєних знань

Завдання 17. Географічне аудіювання

1. Історико-географічний огляд адміністративно-територіального поділу України

24 серпня 1991 року Верховна Рада проголосила незалежність України. Наша країна з цього часу стала існувати як самостійна держава.

Формування території України — тривалий, багатовіковий і драматичний процес. Кордони Української держави неоднора­зово змінювалися, деякі частини країни входили до складу інших держав, тому адміністративний поділ — поняття динамічне, згодом він може зазнавати змін (як у розмірах частин країни, так і в назвах одиниць).

Так, у дореволюційні роки на території тієї частини Украї­ни, що входила до складу царської Росії, було дев’ять губерній, об’єднаних у три великих регіони: Південно-Західний край (По­дільська, Волинська, Київська губернії), Лівобережна Україна (Полтавська, Чернігівська, Харківська губернії) і Новоросія (Єкатеринославська, Таврійська, Херсонська губернії). Губернії у свою чергу поділялися на повіти. А велика частина Східної Галичини, що входила до складу Австро-Угорщини, а потім Польщі, поділялася на воєводства і повіти. Упродовж тривалого часу українські землі входили до складу Радянського Союзу. УРСР була розділена на 25 областей.

Після 1954 р. територія нашої країни незмінна. (За Гель­сінкською угодою 1975 р. державні кордони в Європі визнано непорушними.)

Питання до тексту. До складу яких країн входили українські землі? Які адміністративні одиниці були на східних та західних землях України в минулі роки? Яку історично-адміністративну «адресу» має ваш край?

Завдання 18. Після розповіді вчителя або під час неї скласти схему сучасного адміністративно-територіального поділу України. Як варіант — схему, в якій показано місце вашого населеного пункту в адміністративно-територіальному поділі.

Приклад схеми

IV. Закріплення знань

Практична робота 2. Нанесення на контурну карту адміні­стративних одиниць України

Варіант І. Традиційна робота з контурною картою.

Варіант ІІ. Якщо один з класів, у якому ви викладаєте, сильніший за інші, запропонуйте замість традиційної роботи з контурної картою створити так звану ментальну карту. Робо­та виконується в кінці уроку (або на початку наступного) без попередження вчителя, але з інтенсивним використанням адмі­ністративної карти впродовж уроку (багато практичних завдань за цією картою). Запропонуйте учням прибрати зі столу всі дже­рела інформації — атласи, підручники, робочі зошити; зніміть з дошки настінну карту. Роздайте учням чистий аркуш паперу формату А4 і поясніть завдання. Ментальна карта — це образ певної території, який створюється з пам’яті без урахування масштабу та точних обрисів території. Головна увага повинна бути направлена на повноту зображення (скільки саме адміні­стративних одиниць буде намальовано) та їх розташування один відносно одного (Житомирська область північніше Київської, Луганська на крайньому сході тощо).

Приклад ментальної карти України

V. Домашнє завдання

Завдання 19. Це завдання може стати матеріалом для створен­ня карток. Дайте учням завдання за прикладом зробити картки для індивідуального опитування учнів.

1. За адміністративною картою визначте, яка область з назва­них пар знаходиться північніше: Тернопільська чи Донецька, Львівська чи Харківська, Волинська чи Чернігівська.

2. Яка область розташована східніше: Сумська чи Запорізька, Рівненська чи Чернівецька, Полтавська чи Дніпропетров­ська?

3. Контури яких областей зображено на малюнку? Напишіть їхні назви. Які з цих областей є прикордонними?

 

4. Скориставшись картою атласу, скажіть, про які області Укра­їни йдеться:

а) Із заходу межує з Хмельницькою областю, на півдні має вихід до державного кордону.

б) На півдні омивається Азовським морем, на сході межує з Донецькою областю.

в) Область межує з Росією, а на півдні — з Харківщиною.

г) Область, у якій розташований географічний центр Украї­ни.

д) Область, що межує з чотирма країнами Європи.


Загальне поняття про прикметник
Большая грудь – в ваших руках!
Вступ до теми «Біблійні легенди»
Водный маникюр
Правильный цвет карандаша
Твій друг — книга!

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 27
    Гостей: 27
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта