Франція в епоху абсолютизму. Правління Людовіка XIV
Мета: ознайомити учнів з історією Франції в епоху абсолютизму; ознайомити учнів з діяльністю і реформами Рішельє; показати Францію у період правління Людовіка XIV.

Основні поняття та терміни: «абсолютизм», «анархія», «едикт».

Основні дати та події:

• 1661–1715 рр. — роки правління Людовіка XIV Бурбона.

Обладнання: підручник, історичний атлас, репродукції картин.

Тип уроку: комбінований урок з елементами лабораторної роботи з текстами та історичними джерелами.

Додаткові джерела інформації:

• Дюма А. Три мушкетери; Двадцять років потому; Віконт де Бражелон, або Десять років потому; Графиня де Монсоро; Сорок п’ять.

Очікувані результати

Після уроку учні зможуть:

• описувати двір абсолютного монарха;

• порівнювати абсолютну монархію Франції та Англії; правління Генріха IV та Людовіка ХІІІ, особливості їхньої внутрішньої та зовнішньої політики;

• характеризувати абсолютну монархію Франції за правління короля Людовіка ХIV;

• застосовувати та пояснювати на прикладах терміни і поняття.

ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина уроку

ІІ. Актуалізація знань учнів

Фронтальне опитування

1. Розкрийте значення поняття «промисловий переворот».

2. Назвіть події, що зумовили промисловий переворот в Англії.

3. Назвіть наслідки промислового перевороту.

Робота з документом

Прочитайте документ і виконайте завдання.

Текст 1. «Біль про права»

«Духовні й світські лорди та общини..., що зібралися нині як повне і вільне представництво народу, заявляють для відновлення і посвідчення своїх стародавніх прав та вольностей нижченаведене:

1. Що передбачуване владою припинення законів або виконання законів королівським велінням без згоди парламенту є незаконним.

2. Що передбачуване владою вилучення із законів або виконання законів за королівським повелінням так, як воно привласнювалося у недавній час (без парламенту), є незаконним.

3. Що стягнення зборів на користь і в розпорядження короля у силу нібито прерогативи без згоди парламенту є незаконним.

4. Що звернення з клопотанням до короля є правом підданих і будь-яке затримання і переслідування за такі клопотання є незаконним.

5. Що набір й утримання постійного війська у межах королівства у мирний час іншим чином, як з відома парламенту, суперечить закону.

6. Що піддані протестантського сповідання можуть носити зброю, що відповідає їхньому становищу, і так, як дозволено законом.

7. Що вибори до членів парламенту повинні бути вільними.

8. Що свобода слова, дебатів та актів у парламенті не повинна піддаватися контролю у будь-якому іншому суді або місці, окрім парламенту.

9. Що не допускаються вимоги надмірних податків, ні накладення надмірних штрафів або жорстоких і надзвичайних покарань.

10. Що присяжні повинні вноситися до списків належним чином; присяжні, які вирішують долю людини у справах про державну зраду, повинні бути вільними землевласниками.

11. Що будь-які подарунки та обіцянки з сум, очікуваних від штрафів і конфіскацій до засудження, незаконні та недійсні.

12. Що для припинення будь-яких зловживань для поліпшення, зміцнення та охорони законів парламент має скликатися досить часто»

(Викладання історії в школі. — 2004. — № 8. — С. 57–58).

• Позначте номери положень «Білля про права», які розширювали права:

а) короля;

б) парламенту;

в) підданих.

Учитель заслуховує письмове домашнє завдання.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Уч и т е л ь. Вершина могутності Франції того часу припадає на правління короля Людовіка XIV, який отримав прізвисько король-Сонце.

ІV. Опрацювання нового навчального матеріалу

Правління Людовіка XIV

Робота в групах

Учитель ділить клас на дві групи, нагадує правила групової роботи. Кожна група за допомогою історичних текстів і джерел готує презентацію на тему «Франція за часів правління Людовіка ХІV».

Текст 2

Найвищої могутності королівська влада досягла за Людовіка XIV (1643–1715). Цей егоїстичний та самозакоханий король був дуже високої думки про власну персону. Йому приписується вислів: «Держава — це я!».

У 1661 р. помер наступник Рішельє на міністерському посту кардинал Мазаріні, і 22-річний король Людовік XIV оголосив, що відтепер він сам буде прем’єр-міністром. Від усіх підданих, навіть найбільш знатних, він вимагав беззастережного виконання своїх примх. Для затвердження нового закону королю варто було написати: «Така моя воля». Людовік XIV сам запроваджував у країні нові податки. Він не вважав за необхідне перед будь-ким звітувати, на які потреби витрачаються кошти з державної казни.

На будівництво цієї нової резиденції короля пішли величезні кошти, і, крім того, чимало було загублено людських життів.

Тільки на спорудженні водоводу, призначеного для знаменитих версальських каскадів і фонтанів, протягом трьох років працювали 22 тис. солдатів і 8 тис. каменярів. Виконання робіт коштували Франції 9 млн ліврів та 10 тис. людських життів.

Спокій і безпеку короля охороняла гвардія у 10 тис. кавалеристів і піхотинців, кількість слуг всіх рангів доходила до 4 тис. чоловік. Вище дворянство країни вважало за честь потрапити до їхнього числа.

За Людовіка XIV переслідувалася будь-яка вільна думка, і, оскільки вільнодумство часто походило від непокірних протестантів, король започаткував ліквідацію їхніх прав. У 1685 р. він відмінив Нантський едикт. В’язниці були переповнені гугенотами.

У розпорядженні короля була півмільйонна постійна армія. Щоб уславити себе та розширити межі Франції, Людовік XIV майже безперервно воював мало не з усією Європою. Була навіть створена Приєднувальна палата для оформлення «законних прав» французької корони на

ту чи іншу територію.

Дворяни стали головною опорою королівської влади. Король охороняв їхні привілеї та «підгодовував» за рахунок податків.

Селянам, що перебували під тягарем непомірних податків і повинностей, несила було розвивати господарство. Вони майже не купували виробів мануфактури, а деякі з них остаточно розорилися (Святокум О. Е. Всемирная история. Планы-конспекты уроков. 8 класс. — Харьков: Ранок, 2002. — С. 72–73).

1. Чи можна говорити, що Франція за часів правління Людовіка XIV досягає свого політичного та економічного розквіту?

2. Як ви вважаєте, чому історики стверджують, що період правління Людовіка XIV був періодом розквіту абсолютизму?

Текст 3

При дворі був заведений суворий етикет… Так, під час одягання короля по черзі був присутній весь двір; кожна частина королівського туалету, перш ніж бути одягнена королем, проходила через декілька рук службовців і придворних і вручалася королю найбільш високопоставленою особою — спадкоємцем престолу або будь-яким іншим членом королівського дому. Під час королівського обіду всі, допущені до нього, не виключаючи і членів королівського роду, повинні були стояти. Тільки деяким членам королівського роду дозволялося іноді сісти. Розмовляти з королем можна було тільки тоді, коли він сам цього забажає.

Зовнішньому життю двору Людовік XIV надав надзвичайного блиску.

Поки правив молодий Людовік XIV, життя у Версалі перетворилося на суцільне свято. Бали слідували один за одним, маскаради, концерти, театральні вистави, розважальні прогулянки та ін.

(Виппер Р. Ю., Реверсов И. П., Трачевский А. С. История нового времени. — М., 1995. — С. 150–153).

1. Доведіть, що у французької аристократії не виникало сумнівів твердження короля «Держава — це я»!

2. Як Людовік XIV підтверджував поширену думку про пишноту свого правління?

Текст 4

Кольбер походив з купецького звання та молодим керував приватним майном Мазаріні, який оцінив його визначний розум, працьовитість і чесність і перед смертю рекомендував його королю. Людовік XIV зробив його своїм міністром фінансів (генеральним контролером).

Була запроваджена сувора звітність у надходженні та витрачанні державних сум, залученні до сплати земельного податку всіх, хто був незаконно цього позбавлений; у розподілі цього податку запроваджена рівномірність, тоді як раніше для окремих провінцій існували різні норми; збільшено податки на предмети розкоші та ін. Це поліпшило фінансове

становище Франції, але не настільки, щоб можна було задовольняти всі державні потреби та вимоги короля. Тому Кольбер запровадив цілу низку заходів, які мали забезпечити піднесення продуктивних сил країни і разом з тим значні надходження до казни. Щоб підняти французьке землеробство, особливо селянське, він для багатосімейних землевласників зменшив або зовсім скасував податі; надавав пільги бідним недоїмникам, завдяки осушенню боліт збільшив площу землі, гідної для обробки.

Утім, Кольбера більше цікавило питання про розвиток промисловості й торгівлі, що прийшла у занепад за часів правління Рішельє та Мазаріні, коли сукно, полотна, кришталь і чимало інших предмети ввозилися до Франції з-за кордону. Кольбер запровадив високий тариф,або мито, на всі ввізні товари, внаслідок чого ціна на них сильно зросла,

і тим обмежив їх збут, заохочуючи в такий спосіб вітчизняне виробництво. Для цього він виписував з-за кордону кращих майстрів, спонукав багатих людей засновувати фабрики і заводи, а підприємцям, у яких не було базового капіталу, видавав казенні гроші на відкриття цих промислових підприємств. Він досяг того, що французький ринок заповнився власними товарами, які за дешевизною та якістю не поступалися

закордонним. Деякі ж французькі вироби (ліонський оксамит, валансьєнські мережива та ін.) відзначалися такою високою якістю, що стали користуватися широким попитом по всій Європі.

Так само були різноманітними заходи Кольбера для пожвавлення французької торгівлі. Він прокладав шосейні дороги, які простяглися з Парижа по всіх напрямах, з’єднав Лангедокським каналом (протягом 300 верст) Гаронну із Середземним морем і знищив кордони між окремими провінціями. Він створив великий торговий флот, а для його захисту — військовий; заснував Ост-Індську та Вест-Індську торгові компанії, за допомогою яких французькі фабрикати поширили свою діяльність в Індії та Америці, заохочував колонізацію. За нього у нижній течії Міссісіпі виникла французька колонія, названа на честь короля Луїзіаною.

Квітучий стан французької промисловості й торгівлі давав державній казні величезні доходи. Але кількість численного розкішного двору і часті війни Людовіка XIV поглинали такі колосальні суми, що і цих доходів не вистачало на покриття всіх витрат. На вимогу короля Кольберу доводилося підвищувати податі і прямі податки навіть на предмети

першої необхідності, чим він викликав проти себе сильне народне незадоволення; а оскільки грошей все ж таки не вистачало на задоволення королівських вимог, то Кольбера спіткала немилість Людовіка XIV (Виппер Р. Ю., Реверсов И. П., Трачевский А. С. История нового времени. — М.,1995. — С. 154–155).

1. Охарактеризуйте діяльність Кольбера.

2. Яким чином він стимулював французьку торгівлю?

3. Чому діяльність Кольбера не досягла відчутного результату?

Текст 5. Королівська декларація 1652 р.

Ми рішуче забороняємо, тепер і надалі, особам, що становлять нашу парламентську палату у Парижі, розглядати загальні питання державного життя та керівництва нашими фінансами, а також будь-що наказувати тим…, кому ми доручили управління, під страхом покарання за те, що не послухався; оголошуємо таким, що втратило чинність все, що досі було постановлене або може бути надалі постановлено названою палатою всупереч цій грамоті нашій, і вимагаємо, щоб інші наші піддані не звертали на те жодної уваги (История Средних веков: Хрестоматия. — М., 1988. — С. 229).

1. Охарактеризуйте дії Людовіка XIV.

2. Які напрями політики Людовік XIV прагнув узяти під контроль?

Текст 6. Фенелон. Лист до короля

Ваш народ, який ви повинні були б любити, як дітей своїх, і який дотепер був так гаряче прихильний до вас, вмирає з голоду. Обробка земель майже припинилася; міста і села знелюдніли; ремесла приречені на жалюгідне існування і не годують більше робочих. Вся торгівля знищена. Таким чином ви зруйнували половину продуктивних сил усередині вашої держави, щоб зробити й утримати за собою даремні перемоги за її межами... Ваші перемоги і завоювання більше не надихають народ: він сповнений роздратування та відчаю. Заколот потроху спалахує повсюди. Вони думають, що ви зовсім не жалієте їх у нещастях, що ви лю-

бите тільки свою владу і свою славу (История Средних веков: Хрестоматия. — М., 1988. — С. 229).

1. Якими були наслідки діяльності Людовіка XIV?

2. Назвіть причини погіршення становища Франції.

Учні презентують результати виконаної роботи.

V. Закріплення знань учнів

Учитель пропонує учням заповнити порівняльну таблицю «Діяльність Рішельє і

Людовіка XIV».



Правління Рішельє

Правління Людовіка ХІV

Адміністративна реформа





Фінансова політика





Ставлення до Генеральних штатів і знаті





Ставлення до гугенотів





Зовнішня політика (ведення воєн)





Значення правління для Франції





VІ. Домашнє завдання

1. Прочитати відповідний параграф підручника.

2. Дати письмову відповідь за темою «Монархія в Англії та Франції: спільне та відмінне».

Как устроить Новый год
Звук [ш]. Позначення його буквами Шш
Твой Первый Раз
Мифы о женской мастурбации
Тварини – живі організми
Избавляемся от волос на теле навсегда

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 9
    Гостей: 9
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта