В.В. Дрозд. Іронічна, алегорично-химерна проза сучасного прозаїка «Ирій»
Мета: поширити читацький кругозір школярів щодо ознайомлення з творчістю В. Дрозда; розпочати роботу щодо опрацювання змісту твору «Ирій»; розвивати вміння коментувати сюжет твору, переказувати найвагоміші епізоди, висловлювати свої судження про вчинки героїв твору; формувати світогляд учнів; виховувати почуття пошани, поваги до творів В. Дрозда; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет В. Дрозда, текст твору, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

Літературна вікторина «Інтелектуал» — шляхами життя і творчості В. Дрозда

1. Область України, яка стала місцем народження В. Дрозда. (Чернігівщина)

2. В якій родині народився майбутній письменник? (Хлібороба)

3. Через що дитинство В. Дрозда було сумним? (Війна, смерть матері)

4. Ким працював митець слова після закінчення школи? (Журналістом у районній газеті)

5. Вищий навчальний заклад, який закінчив Володимир Григорович заочно. (Київський державний університет)

6. Назва першої книжки новел та оповідань митця. («Люблю сині зорі»)

7. З якої причини не вийшло друком друга збірка В. Дрозда? (Не сподобалася офіційним рецензентам.)

8. Який твір є продовження оповідання «Білий кінь Шептало»? («Кінь Шептало на молочарні»)

9. Визначте винагороди письменника. (Лауреат премії імені А. Головка, Державної премії України імені Т. Шевченка, Державної премії України імені. Шевченка, Міжнародної премії Фундації Антоновичів (США))

10. До якого із творів В. Дрозда рецензент висловили «грізний оклик»? («Білий кінь Шептало»)

11. Кого стосується дана характеристика з твору В. Дрозда «Білий кінь Шептало»: «Серед усіх робіт він найбільше недолюблював крутити привід і їздити до міста»? (Коня Шептала)

12. Яку назву мав твір про «сторінки веселої автобіографії» В. Дрозда? («Як я народився»)

Примітка. Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал.

III. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Вступне слово вчителя

Володимир Дрозд увійшов у нашу літературу без далеких підступів, якось несподівано. Одна з характерних рис, що вирізняє прозаїка з-поміж інших,— це те, що він майже ніколи не повторюється, майже кожен його твір позначено новими пошуками. Йдеться не лише про пошуки нових форм вираження, а насамперед про прагнення відкривати сучасникові незаймане з народного життя. Письменник, шукаючи форм зв’язку з життям, із сьогоденням, сам стає ближче до тих людей, образи яких змальовує. І все ж повість «Ирій», зі змістом якої ми сьогодні розпочинаємо знайомитися, видається несподіваною для пошуків В. Дрозда.

2. Іронічна, алегорична, химерна проза В. Дрозда

Химерний — означає дивний, фантастичний.

Із творами В. Дрозда, такими, як повісті «Ирій», «Замглай», «Балада про Сластьона», «Самотній вовк», новели «Сонце», «Три чарівні перлини», «Білий кінь Шептало», зв’язані здобутки химерної прози, українського варіанту модного в літературі 70-х міфологізму. Потрібно зазначити, художня умовність у В. Дрозда цілком оригінальна, несилувана, вигадливо розкута, виростає із традицій національної» химерної» демонології — і літературної (В. Дрозд підкреслює вплив на нього Гоголя й Лесиної «Лісової пісні»), і фольклорної — казки, легенди, переказу, бувальщини, уламків слов’янської міфології, яка донині тримається «поліських лісів та боліт із усіма їхнім чортовинням». Густа міфологічність, але іншого, більш філософського плану, пронизує всі клітини відзначеного Шевченківською премією роману «Лися землі», Оригінальним є В. Дрозд і в своїй автобіографічній «повісті-шоу» «Музей живого письменника…» (1994).

3. Робота над твором В. Дрозда «Ирій» (1974)

3.1. Виразне читання та переказування найвагоміших епізодів твору.

3.2. Тема: розповідь про життя людей сучасного колгоспного села, їх турботи й прагнення у перші повоєнні роки.

3.3. Ідея: возвеличення молодої людини (Михайло Решето), яка перемагає в боротьбі з міщанськими пережитками.

3.4. Основна думка: в житті кожної людини є вічне і швидкоплинне.

3.5. Жанр: весела, іронічно-химерна повість. Ця повість поетична й сатирична, вона весела й подекуди сумна.

3.6. Особливості твору:

а) письменник кладе в основу твору не казку, не легенду, традиційний — всесвітньо знаний український гумор, власне, один його найдавніший і найменш нині розширених жанрів — небилицю, нісенітницю.

б) В. Дрозд сміливо з’єднує химернії давньої народної небилиці із не менш щедрим внутрішнім світом нашого сучасного підлітка.

3.7. Сюжет.

У творі переконливо замальовується становлення характеру підлітка на початку п’ятдесятих років. Оптимістичний пафос її — в боротьбі найчесніших громадян, трудівників повоєнної відбудованої пори з силами, що прагнули нажитися на тимчасових труднощах, на горі народному, вдовольняючи свої куці обивательські інстинкти. Ідейно-художня концепція повісті саме в тому і полягає, що підліток Михайло Решето, який втратив на війні батька, живе на материні нелегкі трудодні, усім єством своєї чистої душі воює за людяність, за добро й красу, за те, що ми називаємо високими ідеалами, воює супроти потвор, породжених міщанством.

У цій боротьбі М. Решето не самостійний. На його боці — правда нашого нового життя, правда наших ідей, глибоко, з молоком матері, з першим друкованим словом, з першим напутнім словом учителя засвоєна підлітком. На його боці — народжені нашим прекрасним часом нові люди сучасної епохи Паровозники. Образ Паравозників, батька і сина, образ який мов променем проймає увесь твір, надаючи йому особливої суспільної ваги. Образ Паровозника западає в душу, запам’ятовується. «Ступав він повільно, натруджено, трохи розвалькувато, наче пакульські чоловіки, коли вертали з косовиці, а мене не полишало відчуття, що це не Паравозник іде, а самі Соснові, Піщані, Рибальські, Зелені, Радульські, Пакульські вулиці й вулички пливуть навстріч йому і розступаються, як вода перед кораблем…» Виразно і точно сказано. Місію оновлення суспільства, формування Людини взяло на себе наше славне робітництво.

Головний герой повісті — Михайло Решето належить до тих хлопчаків, які горобця можуть назвати дрофичем, а курку — страусом Їхня уява щедра від природи Від колискової. Герой народних нісенітниць, людина весела і вдатлива, яка нагадує дечим барона Мюнхаузена, уміє витягти себе за чуба з болота, спуститися з неба, доточуючи вірьовку, на якій висить, уривками тої ж таки вірьовки, він спромагається на багато див, матір’ю яких є напрочуд плідна, розкута народна фантазія.

3.8. Композиція.

Твір складається з восьми частин:

- «Зелена корова Манька»;

- «Вечірня прогулянка по Ирію»;

- «Солом’янини»;

- «Винарія дядька Дениса»;

- «Чудище Собанеревої гори»;

- «Любовна драма Михайла Решета»;

- «Перелітні птахи»;

- «Наукова експедиція на Кукуріківщину».

Експозиція: знайомство з головним героєм твору Михайлом Решетилом; його матір’ю, родичами.

Зав’язка: «відліт» Михайла в Ирій.

Кульмінація: рішення хлопця вирушити в експедицію аби не відступати перед труднощами, довести собі, що він — людина; виконати наказ матері — знайти справжню батьківську могилу.

Розв’язка: вирушення експедиції у подорож на Кукуріківщину.

3.9. Особливості назви твору.

Пакульський хлопець Михайло Решетило відлітає в Ирій (Ирієм називається перша зупинка «відльоту» автобіографічного героя, містечко, куди його, підлітка, забирають дядько та тітка закінчувати школу).

Пакуль — місце, звідки бере початок і де завершується містерія людського життя Дроздового героя.

3.10. Опрацювання ідейно-художнього змісту твору. Фронтальне опитування.

3.10.1. «Зелена корова Манька».

- Яким у творі зображений дядько Денис? («…Ласкаво погладжуючи барилкувате черево в якім тільки-но зникла третя сковорода яєчні і відро густочервоного, як буряковий сік, морсу, що у восьме, дев’яте і десяте я неодмінно ходитиму до міської школи і він зробить з мене людину…»)

- Що було характерним для матері Михайла («…Мала єдину слабість — різала кожному у вічі щиру правдоньку, мовила од мисника, вимахуючи правицею, наче рубала тупою сапкою осот на городі…»)

- Про що вона мріяла? («…аби Михаль не крутив волам хвости») Поясніть висловлювання жінки.

- За що мати Михайла дорікала тітці Дорі? («Сестрина скнарість — вдячна тема для материних примовлянь. Побазарювавши в місті, мати виходила на колодки і доскіпливо перелічувала, що відвезла сестрі на гостинець і чим оддячила Дора: зворушена власною щедрістю, мати приголомшувала бабів мішками картоплі, капусти полови рукавичками ману, квасолі, сушні та крохмалю… А від сестри маю отакенну дулю…»)

- Яким чином дядько Денис допомагав матері героя повісті? («Дядько Денис у материних примовляннях уособлював саму доброту, бо зглянувся на її вдовину долю і не відмовляв викосити латку луг, накопати торфу на болоті, поставити плетінь довкола городу чи привезти ломаччя з лісу…»)

- Як реагувала тітка Дора на плітки матері Михайла стосовно себе? («..на що тітка розпалювалася, махала білим ридикюлем і перелічувала майже нові хустки, кофти і Денисові штани, що їх віддала невдячній кабульській хводі, банки варення, компотів, булки, оселедці, цукор, що пливли з її щедрих рук у Пакуль, до невдячного рота отої, мовляв, тринькачки, яка не знає ціни заробленій копійці, якій здається, що в місті гроші самостійно ростуть, наче під її плотом лободи…»)

- Що подобалося Михайлу в тітці Дорі? («…Відколи вона торгувала, не переводилися солодощі. Найчастіше вона пригощала какао з молоком та цукристими рогаликами, що похрустували на зубах, і місто мого раннього дитинства мало смак звареного на молоці какао…»)

- Чим був Пакуль для героя твору? («Пакуль — тільки передпокій твого справжнього буття, випробовування, прелюдія, навіть не переднє слово, а лише епіграф заповітної книги, написати яку сповнене палке твоє серце…»)

- Яким вважав життя Михайло у свої юнацькі роки? («Моє життя в ці роки — саме чекання, передчуття празника, невимовного прекрасного й ідеально чистого…»)

- Як сприйняла інформацію Параска про те, що її син буде навчатися у місті?

- Опишіть зовнішність директора сільської школи, застосовуючи текст твору. («…Сидів директор з одутлуватим фіолетовим обличчям, лагідними благодушними очима і родимкою на пухлій щоці…») Про що вона свідчить?

- Чим пояснив хлопець директору школи про свій від’їзд до Ирію? («Поки що я потрібен Ирію, на берегах Неволі та Живця. А завтра… Завтра нові світлі обрії переді мною. Людям мого — акторського — фаху не випадає глибоко вкорінюватися. Народ прагне нашого живого слова, а мистецтво — це щоденна самопожертва. Снідаєш у Москві, обідаєш у Києві, а вечеря на тебе жде в Одесі. І так — усе життя…»)

- Чому найперше для Михайла театр, а не література? («Наше красне письменство успішно розвивається, а театр поки що, відстає від життя. Народ кличе на сцену. І я йду»).

- Чого мав набути хлопець у майбутньому у театральній діяльності? («Історія світового театру не знає великих акторів без глибокої внутрішньої культури. Її ще мушу набути…»)

- Про що мріяв Решето, коли потрапив у місто? («В моїх очах мерехтіли вогні великого міста, величезні афіші про виставу з участю Михайла Ирія (бо що таке — Решето?) Майдан перед театром запруджено людом, поклонники і поклонниці з квітами, відчай в очах тих, кому не поталанило з квитком…»)

- Чим пояснити, що найяскравіші дитячі спогади хлопця пов’язані з Ирієм? («…Коли в місті і вибухали німецькі авіабомби і ночами над ним червоніли пожежі, ми жили на краю Пакуля, і повз нашу хату йшли і йшли чорні з облич, обездолені ирійці,…уже по визволенню я раптово захворів і в безпам’ятстві помирав на печі, біля холодного комина»)

- У чому виявлялися гуманні прагнення Михайла стосовно зароблених ним грошей у театральній діяльності? («…Зароблені ж талановитим лицедійством на сцені світових театрів гроші висилатиму пакульскій бібліотеці,…заасфальтує дорогу від Пакуля до Ирію, дорогу, де щовесни і щоосені тонуть у безодній грязюці машини, підводи й люди…»)

- Чим була стурбована Параска щодо свого сина? («Щодо з ним ото з весни було лучилося, аж досі мені страшно: і увечері при каганці пише, і вранці, до корів, пише, і вдень свиню на вигін вижене сяде під коморою й пише… А я ви думає, чи йому від тих книг у голові не повредило?»)

- Як дядько Денис ставився до тих, хто пише вірш? («Для віршів великого ума не треба, це не річний фінансовий звіт водо контори, де за кожного цифрочкою — велика вода. Для хлопця, якому самотужки у люди вибивалися, це непутяще заняття. Хоч і є люди, які з віршів чималий знак мають…»)

- Чому для Михайла Пакуль — це названа минувшина, вчорашній день?

- Яке «горе» сталося у Пакулі відтоді, коли у родині героя з’явилася Манька? («Ми поставили Маньку на призьбі, а двір я заповзявся осушити, прокопавши канаву з-під тину на городець. Городець посмачило гноївкою, і влітку картопляним бадилля викохалися навдивовижу. Але на картоплю напав немилосердний колорадський жук. Люди в селі пліткували, що колорадського жука наслала на Пакуль корова Манька, бо вона — відьма…»)

- Що трапилося з коровою на болоті?

- Чому пакульці вирішили прирізати Маньку?

- Яким чином корова спромоглася визволитися з болотного багна? («…Манька що є сили замахала мальованими крильми. Розбризкуючи увсібіч твань, і під наші підбадьорюючі звуки спровокла вибилася з грязі…»)

- У чому виявилася любов героя до корови? («…Я ступив до тину, почухав Маньці за зеленим вухом і поцілував її в мокру прохолодну морду…»)

- Як склалася подальша доля корови?

3.10.2. «Вечірня прогулянка по Ирію».

- Якою у творі зображено країну Ирій? («Ирій — це казкова країна, де ніколи не буває зими, де сонце днює і ночує на ясно-зелених пагорбах…»;

- «Ирій — це край, звідки дме теплий вітер, приносить відлигу у найлютіші морози»;

- «Ирій — це країна морозива в крихких хрустлитвих відерцях…»;

- «Ирій — це країна, звідки кінщик привозить щотижня нові кінофільми, а бібліотекар — книги і де ці кінофільми знімаються, а книги пишуть та друкуються незбагнене розумними й освіченими людьми»;

- «Ирій» — це країна, де існує насправжки те ідеально прекрасне життя;

- «Ирій» — це країна твого майбутнього»)

- Що побачив герой у новій для нього школі, підійшовши до неї? («Радісно та щасливо, як і належало справжньому школяреві, ступив я по викладених плитками шоколаду хідниках до своєї нової школи. Шоколад, розімлілий під гарячим серпневим сонцем, м’яко пружинив…»)

- На що збирався закцентувати увагу Михайло при зустрічі з директором нової школи? («…Я прославлю вашу школу, тобто вже нашу, коли стану великим актором, я запрошу вас на свою прем’єру, і взагалі, я люблю вас і нашу школу, що гойдається наче човен, на асфальтовому плесі…»)

- Чим хлопець намагався прославити школу? («Я зберу металобрухт з усіє Кукуріківщини, і школа обов’язково займе перше місце в Ирії, я вже нагледів аж три іржав німецькі танки, що слугують кукуріківським псам за буди, а на дулах їхніх гармат жінки сушать білизну, а на гусеницях сіють цибулю, що виростає геть синя…»)

- Яку допомогу пообіцяв надавати Михайло ирійцям?(«Я носитиму молоко для пенсійних бабусь, доглядатиму хворих, читатиму сліпим книги, гратиму з малюками в дитячих садках, малюватиму плакати для шкільних вечорів і парадів, чергуватиму в шкільному буфеті, копатиму картоплю на шкільному городі або садитиму дерева,— це я добре вмію, коситиму траву в шкільному саду, згрібатиму з машини біля кочегарки вугілля, забувши на мент про своє високе покликання актора…»)

- Чого боявся герой повісті? («…Закохатися, бо досі кожна закоханість коштувала мені великих страждань…»)

- Як учні охарактеризували написання віршів Михайлом? («…Де я беру слова: мовляв, одне з тої книги, друге з тої, та й в’яже, наче у вінки цибулю…»)

- У кого був закоханий хлопець? (а) Вчительку із сусідніх Шептаків»; б) «дочку голови пакульського колгоспу»)

- Яким чином відбувся першовересневий захід у новій для Михайла школі?

- Чим був здивований герой повісті, потрапивши до 9-А класу? («…Та й остовпів з подиву: їх тут десятків зо два, дівчат з першовересневого календарного листочка — у шкільних формах, з комсомольськими значками на білих, старанно випрасуваних фартушках, в окулярах, крізь які світили сині (під колір блакитних кісників) строгомудрі очі споконвічних відмінниць…»)

- Що саме вразило хлопця у зовнішності Якова Паровозика? («…Натоптаний, трохи не до паркетного блиску хідник дядько Яків, на прізвисько Паровозик. Був він у темній залізничній формі із срібними крильцями на одворотах, рукавах та окіллі картуза, в накинутій наопаш коричневій шкірянці, а в руках — фарбована колись у синє, линяла й самусолена дерев’яна скринька. Ступав він повільно, натруджено, трохи розвалькувато. Наче пакульські чоловіки, коли вертали з косовиці…»)

- Чому Микола Капель дудка вирішив працювати у торгівлі? («…В торгівлі не пропадеш. Усе дістати можна. І бляхи на хату, що досі он під соломою. Та й пам’ять у мене така, торгівельна. Ціни навпросонь пам’ятаю. Оці твої парусові — тридцять сім сорок, картуз — двадцять один вісімдесят…»)

- Що придбала мати для Михайла на аванс, який повернув дід Єврась за корову Маньку? («…Мати на радощах купила мені лижного костюма та грубошкірі шкарбани з блискучими металевими бляхами — їх поцінно продавав на базарі між возів хлопчик… Ботики, завеликі для моєї ноги, мати купила на виріст, проводжаючи матір за місто, я наскуб зі скирти та упихнув у шкарбани возів зо два житньої соломи…»)

- Які обіцянки надав син матері, перед від’їздом до Ирію? («… обіцяю бути і слухняним, і старанним, обіцяючись шануватися в тітки з дядьком, не гризти прочотних книжок, не бити байдики, не тинятися по вулицях…»)

- Яким чином проводив своє буденне життя Андрій Гнида? («Гнида не визнавав ані корівника, ані поросяти, тримав у сінцях табун курей, які неслися по сім разів на день, щонеділі носив на базар яйця, а спродавшись, впивався до зелених чортиків. Пакульці теревенили, що у його голові від пиятики давно горобці цвірінькають…»)

- Для чого дядько Денис та тітка Дора з такою наполегливістю намагалися спіймати газету?

- Яке значення мав останній, лотерейний квиток, що його купила тітка Дора? («А вона в ощадкасі, ще мені каже: «Візьмете останню?» А вона те не знала, що остання — щаслива, це мені циганка, в якої я торік ворожила: бери останню, останнє — виграшна. Я кажу: "Та візьму… І ніби неохоче…”»)

- Як Михайло висловився щодо тітки, роздратованої через її програш у лотерею? («Не в грошах щастя… А щоб по правді жити… Роботу свою любити, добрим до людей бути, бо за добро добром і віддячують, а за зло — злом…Тепер ще воно, мо’, й так гроші інколи потрібні, але й тепер гроші — не головне в житті. Головне — чиста совість і щоб роботу любили…»)

- Через що тітка Дора дорікала матері хлопця за його справедливу думку стосовно грошей? («Коли такий розумний, діждешся ранку — бери ноги на плечі й шкандибай на Пакуль свою матінку вчить, як по правді жити. Вона в тебе на язик метка, що в хаті й миші давно з голоду виздихали…»)

- Яку думку висловила тітка Дора щодо власних життєвих прагнень? («А за чиї гроші я місила грязюку між Шептаками і Пакулем, за чиї гріхи од вовчого виття на верби тікала, за чиї гріхи біля каганця над книгами ночі просиджувала? Тепер іду з ридикюлем по базару, а ті, що тоді на кпин брали баби бабами, затушкані, в пакульському багні по коліна…»)

- В чому виявилася любов Михайла до читання книжок? («Я читав усюди — за обіднім столом, по дорозі до школи, на уроках під партою, навіть на уроках фізкультури, на багатокілометрових дистанціях і, звичайно, за піччю, блимаючи під рядном кишеньковим ліхтариком, коли тітка Дора, повернувшись з пивниці, задля економії сердито клацала вимикачем…»)

- Уявляючи битву за золото, Михайло у разі перемоги, як витратить здобутий скарб? («Золото й коштовності я подарю державі, а собі залишу на денці скрині, і то не для себе, а щоб поїхати в Пакуль і сказати пакульцям: ось золото, збудуйте дорогу з Ирію в Пакуль…»)

- Для чого, на ваш погляд, Михайло прагнув прокласти дорогу з Ирію в Пакуль? Наведіть переконливі аргументи.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

«Зелена корова Манька»

1. Що пообіцяв дядько Денис Михайлу?

а) Поїхати з ним на рибалку; б) взяти з собою на сінокіс; в) купити велосипед; г) що він ходитиме до міської школи.

2. Дядько Денис полюбляв:

а) смачненько поїсти; б) читати книги; в) рибалити; г) багато чого наобіцяти і не виконати.

3. Мати Михайла негативно ставилася до своєї сестри, критикуючи її за:

а) підступність; б) скнарість; в) улесливість; г) хитрість.

4. Чим пригощала тітка Дора Михайла?

а) Кавунами; б) какао з цукристими рогаликами; в) шоколадними цукерками; г) газовим напоєм.

5. Фразеологізм, який використав автор повісті, підкреслюючи гумористичність твору:

а) «рак свиснув»; б) «бити байдики»; в) «нам’яти хвоста»; г) «пекти раків».

6. Мати, звернувшись до сина, попросила, щоб той для дядька Дениса нарвав з верби:

а) лимонів; б) груш; в) яблук; г) вишень.

7. Дядько Денис знався:

а) у тваринництві; б) у швецькій справі; в) на поезії; г) у спорті.

8. Хто з героїв твору неодноразово висловлювала думку, яка стосувалася Михайла?

а) Дядько Денис; б) мати хлопця; в) тітка Дора; г) Семен Семенович.

9. Яку книгу прочитав хлопець влітку? Про:

а) диких тварин; б) життя в космосі; в) браконьєрів; г) акторів.

10. На який гриб був схожий Михайло у капелюсі?

а) Боровик; б) підберезовик; в) мухомор; г) рижик.

11. Зароблені гроші на театральній сцені Михайло прагнув відсилати:

а) дитячому будинку; б) своїй матері; в) пакульській бібліотеці; г) тітці Дорі.

12. Що на думку Параски, шкодить її сину?

а) Книги; б) захоплення музикою; в) заняття спортом; г) театральна діяльність.

13. «нам обом усміхнулася доля»,— так вважав Решето про себе і…

а) дядька Дениса; б) фруктовому садочку; в) метелику; г) корові Маньці.

14. Де була Параска, коли з Манькою трапилася оказія на болоті?

а) Поїхала торгувати на міський ринок; б) далеко на буряках; в) доїла колгоспних корів; г) поїхала відвідати свою сестру Дору

15. Корову Маньку було витягнуто з болота за допомогою:

а) підйомного крану; б) покульських мужиків; в) крил, як її допомагав Михайло; г) добрих сил.

Вечірні прогулянки по Ирію

16. Ирій — це казкова країна, де:

а) живуть виключно обдаровані люди; б) відбуваються неприємні події; в) зло переважає над добром; г) ніколи не буває зими.

17. В Ирії вовчиці вигодовують своїм молоком:

а) телят; б) козенят; в) ягнят; г) поросят

18. Фантастична країна багата на:а) корисні копалини; б) кавуни; в) холод і завірюху; г) всілякі іграшки.

19. У цій казковій країні немає:

а) молочних річок; б) інститутів; в) медових берегів; г) цікавих нових кінофільмів.

20. Люди в Ирії:

а) розумні і освічені; б) чудакуваті і оптимістичні; в) не поважають брехню і підступність; г) прагнуть допомогти жебракам.

21. Шкільні сходинки у казковій країні були зроблені?

а) З мармеладу; б) солодкого тіста; в) шоколаду; г) морозива.

22. Яким чином пов’язана доля дядька Дениса і директора ирійської школи. Вони разом:

а) працювали у колгоспі; б) навчалися у цьому закладі; в) воювали; г) полюбляли рибалити.

23. За сприяння Миколи школа у казковім місті зайняла перше місце:

а) з театральної діяльності її учнів; б) збирання металобрухту; в) беручи участь в олімпіадах з навчальних предметів; г) досягнення великих результатів у спортивній діяльності.

24. В якій газеті писалося про бажання хлопця доглядати теля?

а) «Зірка»; б) «Новий день»; в) «Трударі» г) «Шлях великих здобутків».

2. Робота на картках

Картка № 1

1. Дослідіть, з якою метою О. Назарук у повісті використовує гумор. Свої спостереження узагальніть, наводячи приклади з твору.

2. Як ви вважаєте, що мав на увазі дядько Денис, висловлюючись: «…він у мене людиною стане»? Відповідь обґрунтуйте.

3. Хто з героїв повісті підстрижений під машинку і мав голову, мов камінь чи снаряд:

а) дядько Денис; б) яків Паровозик; в) Микола Капельдудка; г) Андрій Паровозик.

Картка № 2

1. Чому, на ваш погляд, для Михайла мистецтво — це «щоденна самопожертва»? Свої міркування вмотивуйте.

2. Доведіть, застосовуючи текст повісті, що Ирій — це країна, де існує насправді ідеальне прекрасне життя.

3. Найчастіше мати Михайлика любила:

а) ходити на базар; б) працювати на заводі; в) зайнятися в’язанням; г) доглядати домашню худобу.

Картка № 3

1. Чому, на вашу думку, Ирій — країна майбутнього кожної людини. Чим це зумовлено. Наведіть переконливі аргументи.

2. Що свідчить, на ваш погляд, про темний політ долоней матері Михаїла? Чи можна її вважати людиною праці? Відповідь вмотивуйте.

3. Коли відбуваються події в повісті?

а) По закінченні революції; б) у часи кріпаччини; в) після війни; г) під час війни.

VI. Підсумок уроку

VII. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

VIII. Домашнє завдання

Скласти питання і тестові завдання до розділу повісті «Солом’яники».

Задачі на знаходження невідомого від’ємника. Знаходження значень виразів
Массаж для ногтей
Що означає бути вихованою людиною
Водойми України 2
Як розмножуються тварини. Контрольна робота
Эффект загара в домашних условиях

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 5
    Гостей: 5
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта