В.Сосюра. Патріотичний пафос поезій. «Любіть Україну!», «Сад»
Мета: продовжити знайомити школярів з творчістю В.Сосюри, зосередити увагу на ідейно-художньому змісті його програмових поезій; проаналізувати образ України, ідею єдності з рідною землею; розвивати вміння грамотно висловлювати свої думки, спостереження, робити висновки, узагальнювати навчальний матеріал; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати почуття поваги, пошани до рідної України, її культури, звичаїв, образів, зневажливе ставлення до її загарбників, ворогів.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

Обладнання: портрет В.Сосюри, набір пісень про Україну, тексти творів письменника, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Бесіда за питаннями

- Дослідить, що сприяло швидкому гартуванню В. Сосюри як особистості починаючи з дитинства.

- Під впливом яких обставин поет виявив свій талант?

- Доведіть, що вся творчість В.Сосюри — зразок вірного служіння народові.

2. Літературна вікторина «Відомий В. Сосюра»

- Коли і в якій області народився В. Сосюра? (06.01.1898 на Донеччині)

- За гороскопом В. Сосюра... (Козеріг)

- Родина, в якій ріс і виховувався майбутній поет. (Шахтарська)

- Творчістю яких письменників захоплювався В.Сосюра в дитинстві? (Т. Шевченка,
І. Франка, Лесі Українки, О. Пушкіна, М. Лермонтова)

- Вік В.Сосюри, коли він розпочав писати поетичні твори. (Чотирнадцятирічним хлопцем)

- Перші збірки письменника, які принесли йому славу. («Поезії», «Червона зима»)

- Під час Другої світової війни В.Сосюра — кореспондент газети («За честь Батьківщини»)

- Збірка поезій письменника, за яку йому була присуджена Державна премія І ступеня. («Щоб сади шуміли»)

- За що денікінці намагалися розстріляти В.Сосюру? (Як петлюрівця)

- Автобіографічний роман письменника. («Третя Рота»)

- Подія, яка сталася з В.Сосюрою в Одесі у 1920 році. (Прийом до лав бійців Червоної Армії).

- Найулюбленіший колір Володимира Миколайовича? (Голубий).

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

ІV. Основний зміст уроку

1. Вступне слово вчителя

Безліч творів В. Сосюри присвячено патріотичній темі, протягом цілого життя він повсякчас сповідається в любові та клянеться у вірності рідній землі. Причому образ Вітчизни поступово розростається: від маленької Третьої Роти через степове роздолля Донеччини — до всього українського світу з неодмінними «ясними зорями» й «тихими водами». Саме за незгасну любов до України неповторному Володьці судилося зазнати найбільше прикрощів, але жодні приписи чи й навіть вироки не змусили його відректися від найдорожчого.

2. Аналізування вірша В.Сосюри «Любіть Україну» (зі збірки «Щоб сади шуміли»)

2.1. Виразне й осмислене читання поезії.

2.2. Історія написання твору.

Поетична спадщина Сосюри багата патріотичними мотивами.

Грізне життя фронту давало Сосюрі все новий матеріал. Біль за понівечений Київ народив прекрасні рядки любові до України у жадані години його визволення.

Поет часто потерпав за свої вірші. Йому навіть закидали, що він недруг українського народу. Командній лізі Сталіна — Берії — Кагановича необхідно було вбити в людях саме дуже небезпечне для них почуття любові до рідної землі, до рідної країни.

Патріотичний вірш «Любіть Україну!» у 1951 р. став причиною найгостріших звинувачень поета в націоналізмі. В.Сосюру знову перестають друкувати, він живе під прямою загрозою арешту, яка зникає тільки зі смертю Сталіна 1953 року.

Вірш уперше був опублікований у «Київській правді» та «Літературній газеті».

2.3. Тема: зображення поетичного образу України, її краси її величі.

2.4. Ідея: возвеличення палкого кохання українців до рідного краю, Батьківщини.

2.5. Основна думка: любов до України є едністю з невід’ємних частин духовності людини

2.6. Жанр: громадянська лірика.

2.7. Римування: перехресне.

2.8. Віршований розмір: амфібрахій.

2.9. Ідейний зміст твору.

«Любіть Україну!» — це палке слово поета, мовлене в радісну годину визволення української землі. В. Сосюра створив ліричний образ «вишневої України», який оживає в нашій уяві чітко, рельєфно, наче на полотні вправного живописця. Сердечно, мовби в душу заглядаючи, звертається поет, зокрема, до кожного з нас і до всього народу:

Любіть Україну, як сонце любіть,як вітер, і трави, і води,в годину щасливу і в радості мить,любіть у годину негоди.

Поет змальовує Україну, як «в світі єдину, одну», в зірках, у квітці, в пташині, у хвилях Дніпра — в тому вічному й нетлінному, що прийшло до нас крізь віки. Україні всміхається сонце, миготять зорі, шумлять верби над ставами, сяють вогні електростанцій. Ми всотуємо українську пісню, думу, красу українських національних святинь, які нагадують золоті моря пшениці в неозорих степах, сердечно любимо Україну «у сні й наяву, любимо і красу її, вічно живу і нову, і мову її солов’їну».

Український народ «своїми ділами» завоював пошану й повагу інших народів, і ми повік не забудемо звитяг славного лицарства запорізького, тих безсмертних оборонців нашого краю, нашого козацького роду.

Поет у творі звертається до всіх узагалі і до кожного зокрема. Анафора «Любіть Україну» робить вірш струнким і композиційно завершеним.

Поетове слово звучить щиро й безпосередньо. З порадою бути вірним у своїй палкій любові рідній Україні звертається поет до юнака:

Юначе! Хай буде для неї твій сміх,

І сльози, і все до загину…

Не можна любити народів других,

Коли ти не любиш Вкраїну!

Палким закликом-заповітом завершується високопатріотична поезія В. Сосюри:

Всім серцем любіть Україну свою,—

І вічні ми будемо з нею.

2.10. Художні особливості твору.

Передусім звертає на себе увагу емоційно-схвильований заклик — «любіть Україну», виражений двічі риторичним звертанням, яке і загострює увагу читача, і передає емоції автора, і є ідейно-пафосною, ідейно-композиційною основою твору.

Автор не випадково використовує епітет «солов’їна». Саме він розкриває красу рідного слова, синівську любов до рідної мови:

В грому канонад,що розвіяла в прах

Чужинців в зелених мундирах,

В багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях

До весен і світлих, і щирих.

Ця строфа цікава ще й тим, що В.Сосюра використовує один із найпоширеніших художніх засобів — метонімію, тобто заміну понять на основі їх зв’язку, перенесення назви одного явища на інше.

Зрозуміло, що багнети і грім канонад уособлюють народ, армію, яка принесла визволення від фашистських окупантів (нагадуємо, що поезія написана в 1944 році).

В. Сосюра обережно використовує зображально-виражальні засоби, ніби побоюється збитися на фальшиву пишномовність, пустопорожній пафос. Поодинокі епітети влучні, точні, викликають цілу симфонію асоціацій: вишнева Україна, мова солов’їна, хмари пурпурові, весни світлі і щирі (усі епітети, крім першого, інверсовані, що підсилює звучання і зміст означуваного ними слова). Нечисленні порівняння (любіть Україну, як сонце любіть, як вітер, і трави, і води, між братніх народів, мов садом рясним, сіяє вона над віками) доповнюють поетичний образ рідної землі, так само, як і метафора «в просторів солодкому чарі», яка образно і сконденсовано передає красу отчого краю, його природи.

Серед порівнянь особливе смислове навантаження несе вираз «як та купина, що горить — не згора», своєрідний перифраз біблійної неопалимої купини як символу безсмертя народу, Батьківщини, яких не поневолити фашистам.

Такою — живою, реальною, зримою — постає Україна у вірші, що закінчується зверненням до молоді знову у формі заклику (юначе! дівчино!) до серця кожної людини.

Простота художніх засобів і їх довершеність, непідробна щирість і схвильованість інтонацій дали поетові змогу втілити глибокий загальнолюдський зміст: люби рідну землю, шануй інші народи, будь щедрий серцем на добро, добрі вчинки — тим ти звеличиш і прославиш своє ім’я, свою Україну у віках.

2.11. Обговорення змісту вірша. Бесіда за питаннями:

- Яке значення має Батьківщина для кожної людини?

- З приводу чого В.Сосюра написав свій поетичний твір?

- Чому письменник уважає, що любити Україну потрібно як у щасливу мить, так і «годину непогоди»?

- Чим зумовлено те, що письменник, характеризуючи Україну, називає її вишневою?

- Що приваблює автора вірша в Батьківщині? (…Красу її, вічно живу і нову, І мову її солов’їну)

- Чим необхідно довести свою любов до рідного краю? (Любіть Україну всім серцем своїм І всіма своїми ділами)

- Якою В.Сосюра зображує Україну? Чим вона нагадує людину? (Для нас вона в світа єдина, одна, Як очі її ніжно-карі... Вона у зірках, у вербах вона, І в кожному серця ударі)

- З якою метою Україна порівнюється з купиною?

- Як у вірші згадується воєнне лихоліття? (…В огні канонад, що на захід женуть чужинців в зелених мундирах, в багнетах, що в тьмі пробивають нам путь до весен і світлих, і щирих)

- Від чого застерігає автор поезій юнака і дівчину у своєму зверненні до них? (Юначе! Хай буде для неї твій сміх і сльози, і все до загину… Не можна любить народів других, Коли ти не любиш Вкраїну! Дівчино! Як небо її голубе, Люби її кожну хвилину… Коханий любить не захоче тебе, коли ти не любиш Вкраїну)

- Чому В.Сосюра акцентує увагу на вічному зв’язку кожної людини з Батьківщиною?

- Чим вразив вас даний вірш?

- Назвіть художні засоби, які використав поет, зображуючи Україну. Наведіть приклади з твору.

- Яким чином ви можете довести свою любов до рідного краю?

- Висловіть своє припущення стосовно майбутнього України.

2.12. Образ України.

2.12.1. Мікрофон «Які досягнення України ви бачите на сучасному етапі?»

2.12.2. Скласти інформаційне ґроно до образу України.

Вишнева

Красива

мова солов’їна

в світі єдина одна

очі її ніжно карі

як та купина, що горить — не згора

2.12.3. Характеристика образу України.

Поет знаходить прості й водночас піднесені слова, щоб змалювати образ рідної землі, щоб аргументувати свій заклик. І чи не найдоказовіший серед аргументів той, що Батьківщина — світ, який щодня, щохвилини, щомиті оточує людину: це сонце, вітер, трава, води — джерела життя. Людина не може існувати без них, тому її любов до них органічна, як і любов до Вітчизни.

Образ України для поета — це краса її природи і її солов’їна мова, мелодійна, милозвучна,співуча. Це і її духовний потенціал — мова солов’їна, пісня, душа. Це і її люди — працьовиті, невсипущі, бо світяться електровогні, чути зойки гудків. Це і її діти, дівчата-красуні.

3. Ідейно-художній аналіз поетичного твору В.Сосюри «Сад»

3.1. Виразне і осмислене читання поезії.

3.2. Тема: розповідь про ті труднощі, страждання, яких зазнала Україна впродовж історії, про її боротьбу, нескореність.

3.3. Ідея: засудження тих, хто поневолював, катував рідний край, возвеличення мужніх борців за волю і процвітання України.

3.4. Основна думка: Це ти той сад, краю мій, Колись порубаний катами!.. Над золотими берегами Ти знов шумиш, такий рясний!..

3.5. Віршовий розмір: ямб.

3.6. Жанр: громадянська (патріотична) лірика.

3.7. Римування: кільцеве перемежовується з перехресним.

3.8. Опрацювання ідейного змісту. Бесіда за питаннями:

- Яких страждань зазнав сад у необхідній для нього час?

- Що необхідно для повноцінного розквіту саду?

- Через що, на думку В.Сосюри, наші предки творили собі тюрму власними руками?

- Чому правдиве слово бралося на штики?

- Як трапилося так, що в розкішному саду лишились одні пеньки та бур’яни?

- Що зробили кати з нашим народом? (Кати на струни наші жили Тягли із рук,як сон блідих... І з нас співців собі купили, щоб грати їм на струнах тих)

- Якою була мрія поневолених? (Ми йшли кривавами стежками, Нам тільки снився волі звук)

- Про що кричав і плакав чорний крук? (Він нам кричав про волі гнів, Щоб ми повстати захотіли!)

- В чому було призначення нового співця у суспільстві? Яких змін зазнав сад?

- У зв’язку з чим наш сад повстав і зашумів?

- Чому сад рубали, а він ріс?

- З якою метою В.Сосюра звернувся до рідного краю?

- Про що свідчить закінчення твору?

- Чому вчить нас даний твір?

3.9. Художні особливості вірша.

Епітети: «одвічна тюрма», «криваві стежки», «Безкраїй розпач», «музичний буревій», «золоті береги».

Порівняння: «тягли із рук, як сон блідих», «мчав, мов рокоти ріки».

Метафори: «плакав чорний крук», «не обурювали грати», «струни плакали», «спів схвилював серце», «сад шумів», «сад повстав», «сміялись зорі…».

Риторичні оклики: «О, будьте прокляті, кому Назад повернуто обличчя!», «Ви ж розумієте,— віки Не знали ми, чиї ми діти!», «Він нам кричав про волі гнів, Щоб ми повстати захотіли!», «І ми здригнули!.. Його рубали, а він ріс!», «На місці зрубаного дуба Росли нові!..І навіть хмиз Угору дерся!..», «Краю мій!», «Це ти той сад, о краю мій, Колись порубаний катами!.. Над золотими берегами Ти знов шумиш, такий рясний!..».

3.10. Мікрофон. За яких умов сад буде у вас рясним, зважаючи на суспільні події і клімат?

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

«Любіть Україну!»

1. Віршований розмір вірша: а) хорей; б) ямб; в) дактиль; г) амфібрахій.

2. Поезія має форму: а) послання: б) монологу; в) діалогу; г) полілогу.

3. Художній засіб у творі «Любіть Україну!»: а) гіпербола; б) анафора; в) антитеза;
г) епітет.

4. Уперше вірш був опублікований у: а) «Громаді»; б) «Житті і слові»; в) «Літературній газеті»; г) «Новій зорі».

5. Україну В.Сосюра називає: а) могутньою; б) великою; в) радісною; г) вишневою.

6. З порадою бути вірним у своїй палкій любові рідній Україні звертається поет до:
а) юнака; б) дівчини; в) вихованців дитячого садку; г) тих, хто у скрутний для країни час зрадив її.

7. «Всім серцем любіть Україну свою,— і вічні ми будемо з нею».

Дані рядки в композиційній будові твору є: а) експозицією; б) кульмінацію; в) зав’язкою; г) розв’язкою.

8. Дерева, які шумлять над ставом: а) тополі; б) берези; в) верби; г) клени.

9. Українську мову В.Сосюра називає: а) милозвучною; б) солов’їною; в) гучною;
г) веселою.

10. Рідна країна горить — не згорає, як та: а) зірка; б) райдуга; в) діброва; г) купина.

11. Любити свій край потрібно: а) як вишневий сад; б) у годину негоди; в) мов цінну річ; г) не звертаючи уваги на ментальність його народу.

12. Без Батьківщини кожний українець: а) сирота; б) вітер у полі; в) порох і дим;
г) дорожній пил.

«Сад»

1. Що чинили вороги по відношенню до саду? а) Рубали і різали; б) викорінювали і палили; в) нівечили й отруювали; г) плекали і водночас ганьбили.

2. В.Сосюра проклинав тих, хто: а) спостерігав за історичними подіями; б) обертався у минуле; в) поєднав теперішнє і минуле; г) забув видатних осіб рідного краю.

3. Народ дивився назад і сумував за: а) кращими національними традиціями; б) вірою язичників.в) тими, хто заснував Київську Русь; г) минулим.

4. Брати брали за: а) підступність і хитрість; б) зрадництво; в) правдиве слово;
г) відступництво і зло.

5. У скрутні для країни часи в саду розкішному лишились: а) одні пеньки; б) сухе гілля та сміття; в) зів’ялі квіти; г) зруйновані шпаківні.

6. Вороги змушували українців: а) обробляти сад; б) грати їм на струнах; в) збирати урожай в саду;г) танцювати гопака і співати веселих пісень.

7. Чорний крук кричав і плакав над: а) лісами; б) українським поселенням;
в) пошкодженим садом; г) полями.

8. Струни порівнюються з: а)політом ворожих куль; б) сонячним промінням; в) жилами;
г) волоссям.

9. Українці здригнулись через те, що: а) з’явився новий співець, що вдарив у струни по-новому; б) лилася їх кров за майбутнє рідного краю; в) закричав крук над їх головами;
г) побачили жорстокість ворога.

10. Художній засіб, який використав В. Сосюра у рядку: «…і крізь гялля сміялись зорі»:
а) метафора; б) гіпербола, в) епітет; г) порівняння.

11. Наприкінці твору В. Сосюра звертається до: а) ворогів, які полонили українців;
б) рідного краю; в) молоді майбутньої України; г) до всіх, кому не байдужа доля Батьківщини.

12. У мирний час сад: а) розквітнув; б) зашумів; в) зазеленів і сповнився щебетом пташок; г) дав урожай.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Робота на картках

Картка № 1

1. Чому, на ваш погляд, В.Сосюра у творі «Сад» засуджує тих, хто за минулим сумував, «дивився назад»? Відповідь обґрунтуйте.

2. Як ви вважаєте, з якою метою письменник згадує у вірші «Любіть Україну» про роки воєнного лихоліття? Відповідь аргументуйте.

3. Символом безсмертя українського народу у творі В.Сосюри «Любіть Україну» є:
а) мова; б) культура; в) багряні стяги; г) купина.

Картка № 2

1. Прокоментуйте рядки поезій В. Сосюри «Сад» «Руками власними тюрму Творили ми собі одвічну». Наведіть переконливі аргументи з історії.

2. Дослідіть, у чому виявляється любов письменника до України («Любіть Україну!»), наведіть переконливі аргументи, посилаючись на зміст поезії.

4. Чорний крук кричав українцям (В.Сосюра, «Сад»): а) голосно і збентежено; б) про волю; в) захлинаючись та хвилюючись; г) закликаючи їх на криваву боротьбу.

Картка № 3

1. Для чого, на ваш погляд,В.Сосюра у вірші «Любіть Україну!» звертається до молоді? Що він вбачає у цьому заклику-заповіті?

2. Дослідіть, як упродовж твору В.Сосюри «Сад» зазначається про ті труднощі, страждання, приниження, яких зазнали українці. Відповідаючи, посилайтеся на фактичний матеріал.

4. На струнах володарям грали (Сосюра, «Любіть Україну!»): а) раби; б) військові;
в) матері синів, що загинули у кривавій битві;г) ті, які їх намагалися прислужить.

Картка № 4

1. Що свідчить про нескореність саду тим хто його намагався знищити? Свої міркування підтвердіть прикладами з твору.

2. Доведіть, у чому була драматичною доля поезій В. Сосюри «Любіть Україну!». Свої спостереження узагальніть.

5. За поезією «Любіть Україну!» В. Сосюрі було: а) присуджено Державну премію І ступеня; б) ув’язнено у націоналізмі; в) звинувачено в патріотизмі; г) визнано майстром-літератором.

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Оголошення результату навчальної діяльності

VІІІ. Домашнє завдання

Вивчити поезію В. Сосюри «Любіть Україну!», дібрати матеріал про життя і творчість
В. Підпалого.

Складання розповіді за поданими малюнками, опорними словами "Зелену красуню люблять усі"
Закріплення букви б. Мовні ігри, анаграми. П. Король «Снігова баба і зайчик»
Вправи на додавання і віднімання в межах 20
М. Слабошпицький «Хлопчик Валь». В. Нестайко «Жевжик»
Большая грудь – в ваших руках!
Откуда взялись топ-модели?

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 23
    Гостей: 23
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта