Українські історичні пісні. Пісні про звитяжну боротьбу козаків з турецько-татарськими нападниками
Мета: з’ясувати особливості створення українських історичних пісень, проаналізувати програмові твори, дослідити, як у них зображені події історичного минулого; розвивати вміння виразного читання, висловлювати власні судження про те, за що народ увіковічив імена своїх героїв; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати почуття поваги, пошани до національних героїв, прищеплювати учням такі якості, як сміливість, рішучість, сила волі, наполегливість.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: текст творів, історичний матеріал про національно-визвольну боротьбу козаків з турецько-татарськими нападниками, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Конкурс-гра «Чи все ви знаєте про художню літературу?»

Підготовчий етап: клас розподіляється на дві команди. Обираються капітани в конкурсі-грі, проводиться жеребкування.

Завдання конкурсу-гри: розгадати кросворд протягом 5–7 хвилин.

1.1. Кросворд для першої команди.



По вертикалі: 1. Словесне відтворення різних подій, людей, явищ, предметів, уявлюване письменником. (Образ)

По горизонталі: 1. Продовжте прислів’я: «Хліб наснажує тіло, книга — ...» (Розум).
2. Літературний жанр. (Байка) 3. Різновид образу. (Персонаж) 4. Художній засіб. (Метафора) 5. Функція літератури. (Пізнавальна)

1.2. Кросворд для другої команди.



По вертикалі: 1. Всім розкаже всі пригоди, а сама мовчить ізроду. (Книга)

По горизонталі: 1. Літературний жанр. (Казка) 2. Функція літератури. (Естетична) 3. Різновид образу (Символ) 4. Розмова двох персонажів. (Діалог) 5. Вид мистецтва. (Музика)

2. Закінчення конкурсу-гри. Підбиття підсумків

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності школярів

ІV. Основний зміст уроку

1. Загальна характеристика історичних пісень (матеріал для вчителя)

Люди складають пісні з давніх-давен — з того часу, коли виникла звукова мова. У піснях ідеться про працю, природу, родинне життя, взаємини між людьми, а також і про важливі суспільні події, зокрема про боротьбу українського народу проти зовнішніх ворогів, і про видатних воїнів та полководців. З часом ця, оспівана в пісні, важлива громадська подія ставала історією, умирали видатні учасники її, давньою ставала й пісня, однак вона не забувалася — люди продожували її співати. Так було в усі віки: події ставали історією, а пісні зберігалися в пам’яті народній, передаючись від покоління до покоління. Ці пісні в ХІХ ст., коли освічені люди почали записувати усно-поетичні твори, одержали назву історичних.(Пісні, в яких зображено важливі події минулого та видатних осіб, називаються історичними.)

Історичні пісні виникали в різний час і зображували події своєї епохи, не кожна стара пісня є історичною, а лише та, у якій оспівуються важливі суспільні події та видатні особи, учасники цих подій.

Більшість учених виникнення історичних пісень відносять до ХV–XVI ст., пов’язуючи цей важливий вид народної творчості з боротьбою українського народу проти турецьких і татарських загарбників. Пісні ці в переважній більшості змальовують загальну картину боротьби, у них виступають збірні герої. Пісні пізнішого походження все більше наповнюються конкретно-історичним змістом.

У ХVІІ ст. було створено чимало історичних пісень, які оспівують народно-визвольну війну і возз’єднання України з Росією, боротьбу проти польської шляхти і місцевого панства. Тут виступають історичні особи — Богдан Хмельницький, Нечай, Богун, Морозенко й інші, що втілили в собі народні прагнення та ідеали. Всі вони оспівані як виразники волі народу, його сили і мудрості.

Справжні події історії правдиво відображені в піснях про стихійні селянські повстання та їх героїв — про галицьких опричників (Олекса Довбуш), про гайдамацькі повстання другої половини ХVІІІ ст. (Максим Залізняк, Іван Гонта). І хоч гайдамацький рух жор-

стоко придушено, образи гайдамаків — народних месників — продовжували жити в пам’яті народних мас, запалюючи на подальшу боротьбу з кріпосницьким ладом, з ненависним панством. В історичних піснях, де йдеться про керівників стихійних селянських повстань, наприклад Кармалюка, в центрі — події класової боротьби народу проти гнобителів. Народ своїх улюблених героїв возвеличував, гіперболізував їхню силу, висловлював своє любовне ставлення до них.

В історичних піснях пізнішого часу зображена боротьба трудящих проти самодержавства.

Пісні про громадянську та Другу світову війни, про видатних лю-дей тих часів, про важливі події в житті народу також стали вже іс-

торичними.

2. Історична пісня «Зажурилась Україна»

2.1. Виразне читання твору.

2.2. Історія створення пісні.

Записано пісню в середині ХІХ ст. в Новомосковському повіті Катеринославської губернії.

Даний твір — про лихо татаро-турецьких нападів. З часом пісня зазнала значних переробок. Очевидно, заключна частина її, яка відрізняється своїм оптимістичним настроєм, створена пізніше, перед остаточним звільненням чорноморських берегів з-під турецького поневолення в другій половині ХVІІІ ст.

2.3. Тема: показ страждань українського народу від нападів турецько-татарських орд.

2.4. Ідея: заклик до мирного населення єднатися з козацьким військом для захисту рідних земель.

2.5. Основна думка: лише одностайні дії всього народу можуть врятувати країну від зруйнування.

2.6. Жанр: історична пісня.

2.7. Опрацювання змісту твору в формі бесіди за питаннями:

- Які часи зображені в пісні? Що про це свідчить?

- Яких страждань зазнала Україна? (Витоптала орда кіньми Маленькії діти, Котрі молодії — У полон забрано; Як зайняли, то й погнали До пана, до хана)

- Ким були оборонці рідного краю? Що вам про них відомо?

- Як козаки збиралися до бою з ворогом? Чи були вони впевнені у своїй перемозі?

- Якою зброєю вирішили скористатися захисники України в боротьбі з ворогом? Чому не всі з них мали якісне озброєння?

- Як розуміти закінчення твору?

- Для чого народ склав цю пісню?

2.8. Художні особливості пісні.

Метафори: «Зажурилась Україна», «слава не пропала».

Риторичні оклики: «Дамо тому стиха лиха Та вражому турку!» «Оце ж тобі, вражий турчин, З душею розлука!».

3. Опрацювання історичної пісні «Та, ой, як крикнув же та козак Сірко»

3.1. Виразне читання твору.

3.2. Історична довідка про Івана Сірка, кошового.

Це був відважний козак, він усе своє життя воював з турками й татарами, бо їх уважав за найбільших ворогів України. Сірко побив турків і татар у 55 битвах і так ослабив кримських татар, що вони вже потім не мали сили нападати на Україну. Тоді в степах над Чорним морем почали осідати перші поселенці з України, земля стала вкриватися селами, степи стали змінюватися урожайними полями.

Протягом 20 років боровся Іван Сірко проти турецько-татарських завойовників, змушував ворогів тремтіти за морем і за горами, а коли вони насмілювалися йти на Україну по ясир, тобто брати людей у неволю, козацький ватажок гнав їх геть з рідної землі аж у Крим. Рубаючи ворогів-нападників у полі й на морі, він наганяв їм такого переполоху, що грабіжники мусили кидати награбоване й мерщій рятувати своє життя.

Сірко — історична особа. Він — син козака з Мерефи Харківської області. Безліч переказів та легенд існує про нього. Ім’я його одна з легенд пояснює так. Іван нібито народився з зубами і, коли його проносили повз стіл, схопив пиріжок і з’їв. У народі прокотилася чутка: такий гризтиме ворогів, як пес Сірко. Прізвисько закріпилося за хлопчиком, потім стало іменем відважного козака.

Інша легенда розповідає, що Сірко перемагав не тільки людей, а й чортів. Річка Чортомлин нібито тому так зветься, що в ній Сірко убив чорта, який хлюпався у воді. Чорт тільки клюкнув ногами, коли кошовий луснув його з пістоля.

Що ж розповідає про нього історія? Вперше на історичну арену Сірко виступив як вінницький полковник. А вже через 3 роки очо-лив Січ.

Мужній полководець брав якнайактивнішу участь у Визвольній війні українського народу проти польської шляхти 1648–1654 рр.

Пізніше Сірко очолив повстання проти царських воєвод. У цій жорстокій сутичці загинув улюблений його син Петро. Сам же кошовий попав у царську немилість і був засланий за непокору до Сибіру.

Та хоч цар побоювався Сірка й не любив за волелюбство, проте у грізний час згадав про засланця. Коли 300 тисяч турків перейшли Дунай та хмарою посунули на Україну, запорожці зажадали від царського уряду повернення на Січ грози бусурманів Сірка. Цар змушений був поступитися.

Щоправда, перед тим, як звільнити Сірка, цар запросив його до своїх палат і змусив дати присягу на вірність царській величності. Він знав, що лицар Сірко ніколи не порушить свого слова.

Сірко здійснив кілька походів на Кримське ханство й причорно-морські турецькі фортеці. Завдавши ворогам величезних втрат, запорожці визволили з неволі багатьох полонених.

Недарма називали бусурмани Сірка Урус-шайтаном, тобто українським чортом. Для ворогів він справді був страшнішим за нечисту силу. Для рідної ж землі Іван Сірко був вірним оборонцем та захисником.

Іван Сірко помер 1680 року на Чортомлинській Січі. Його могила є там донині в селі Купелівці, а на могилі камінь з написом. Народ говорить, що там лише одна рука Сіркова, а він сам ходить по світу і допомагає українським військам побивати ворогів.

3.3. Тема: зображення походу козацького війська під керівництвом Сірка до кримського хана.

3.4. Ідея: уславлення мужності, винахідливості, рішучості Сірка та його війська.

3.5. Основна думка: народ завжди складає пісні про тих, хто віддав своє життя заради вільної і щасливої України.

3.6. Жанр: історична пісня.

3.7. Аналіз змісту твору. Бесіда за питаннями:

- Які часи оспівані у творі?

- Як Сірко поводить себе з військом? (Звертається до них: «Та сід-лайте ж ви коней, хлопці-молодії...»)

- Як у творі описано козацьке військо? (...Орли та із Січі вилітали, Аж то військо та славне Запорозьке)

- До кого «в гості» виїхав Сірко зі своїми козаченьками?

- Чому народ козаків називає орлами?

- Які особливості пісні як жанру притаманні даному твору?

- Що намагався оспівати народ, у цій пісні?

3.8. Мікрофон. «Які слова подяки ви б висловили Сірку, його війську, зустрівшись із ними?»

3.9. Застосовуючи прийом «Доміно», охарактеризуйте Сірка, добираючи слова. (Наприклад, Сірко мужній — справедливий — чемний — рішучий — винахідливий — ...)

3.10. Художні особливості пісні.

Риторичний оклик: «Та збирайтеся до хати у гості!».

Метафори: «туман поле покриває», «військо... виграває», «місяць... зі ходжає».

Повтори: «...та ми ж думали...».

Епітет: «битий шлях».

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

«Зажурилась Україна»

1. Який художній засіб застосовано в назві даної пісні?

а) Метафору; б) епітет; в) порівняння; г) гіперболу.

2. Україна зажурилась, бо:

а) не мала справжніх своїх захисників;

б) її сини розгубилися під час боротьби з ворогом;

в) не мала можливості стати багатою;

г) нічим прожити.

3. З яким проханням звернувся один із захисників країни до пана-

брата?

а) Брати шаблю та йти воювати; б) власно зібрати врожай;

в) нагородити козаків за їх мужність і завзятість;

г) віднайти полонених і допомогти їх звільнити.

4. Від якого ворога захищали козаки Україну?

а) Татар; б) турків; в) половців; г) ляхів.

5. Бурлака воюватиме з ворогом:

а) шаблею; б) кулаками; в) рушницею; г) дрюком.

6. У першому стовпчику твору описано:

а) боротьбу козаків з ворогом; б) страждання України;

в) козацьку зброю; г) красу української природи.

7. Захищаючи рідний край, козаки прагнуть, щоб:

а) не пропала їх слава; б) остаточно знищити ворога;

в) якомога швидше визволити полонених;

г) пам’ятники культури не залишилися зруйнованими.

«Та, ой, як крикнув же та козак Сірко»

1. На кого кричав Сірко?

а) Полонених татар; б) своїх козаченьків;

в) зрадників рідного краю; г) свого джуру.

2. Куди запропонував їхати отаман козакам?

а) У поле на тренувальні збори;

б) визволяти жінок і дітей з полону; в) до хана у гості;

г) перевірити військову охорону.

3. Сірко з військом виїхав:

а) до схід сонця; б) в обідню пору; в) коли туман поле вкривав;

г) після обіду.

4. Козаки із Січі вилітали, наче:

а) орли; б) соколи; в) куріпки; г) ворони.

5. Військо Запорізьке в пісні названо:

а) мужнім; б) багатотисячним; в) гарно озброєним; г) славним.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Робота на картках

Картка № 1

1. Чи можна, на ваш погляд, вважати, що захист України від ворога є справою всього народу, а не тільки козаків («Зажурилась Україна»)? Свої спостереження обґрунтуйте.

2. Доведіть, що українці з любов’ю і шаною ставляться до Сірка («Та, ой, як крикнув же та козак Сірко»). Відповідаючи, посилайтеся на зміст твору.

3. Звертаючись до козаків, Сірко називав їх хлопцями-...

а) красенями; б) молодцями; в) січовиками; г) захисниками.

Картка № 2

1. Висловіть власну думку стосовно того, яким чином пісня «Зажурилась Україна» допомагала захисникам рідного краю боронити його від ворога.

2. Чому, на ваш погляд, народ уславлює Сірка і військо Запорозьке («Та, ой, як крикнув же та козак Сірко»)? Свої міркування обґрунтуйте.

3. Запорозьке військо, виїхавши із Січі, рухалося по шляху:

а) Полтавському; б) битому; в) Турецькому; г) Кримському.

Картка № 3

1. Як на вашу думку, через що народ порівнює Сірка із сизим орлом? Як це характеризує козацького ватажка («Та, ой, як крикнув же та козак Сірко»)?

2. Яким у пісні «Зажурилась Україна» зображений ворог? Чи під силу українцям подолати його? Відповідь вмотивуйте.

3. Шабля у пана-брата («Зажурилась Україна»):

а) довга і гостра; б) блискуча і кована; в) козацька;

г) від полоненого турка.

VII. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

VІІІ. Домашнє завдання

Підготувати малюнки на тему «Козаки — оборонці рідного краю»,

опрацювати ідейно-художній зміст пісень «Ой, Морозе, Морозенку»,

«Максим козак Залізняк».

Твій рідний край
Шаг. Вдох.
Закріплення вивчених способів додавання і віднімання в межах 100
Преимущества наращивания ногтей
Народні усмішки. Прислів’я та приказки. Скоромовки. Загадки
Чи зобов'язаний я батькам?

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 2
    Гостей: 2
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта