Т. Г. Шевченко «Мені однаково, чи буду» (з циклу «В казематі»)

Мета:  опрацювання ідейно-художнього змісту програмової поезії, яка належить до циклу «В казематі», ознайомити школярів з поняттями про філософську лірику та силаботонічне віршування; розвивати культуру зв’язного мовлення пам’ять, логічне мислення, увагу, спостережливість, уміння коментувати основні мотиви, ідеї поезії Т. Шевченка, висловлювати власні міркування; виховувати любов до рідного краю, народу; співчуття до простих, знедолених селян-кріпаків; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку:  засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет Т. Шевченка, його збірка «Кобзар», дидактичний матеріал (тестові завдання, картка).

ХІД УРОКУ

І. Організаційниймомент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Експрес-опитування (технологія «Незакінчене речення»)

-  «Він не буде людиною абиякою, з його вийде або щось дуже добре, або велике ледащо; для нього спадщина по мені… нічого не значитиме…»,— так Т. Шевченко охарактеризував… (Його батько)

-  Тарас Григорович дуже часто називав своєю батьківщиною село. (Кирилівку)

-  Якого року батько віддав Тарасика в науку до дяка? (1822)

-  Посада, на якій перебував майбутній поет у пана Енгельгардта? (Служник-казачок)

-  Здібності, що були виявлені у Тараса Шевченка ще з дитинства? (До малярства).

-  Земляк-художник, який познайомив Тараса Григоровича з видатними діячами російської й української культур. (І. Сошенко)

-  Спільними зусилліми митців… Шевченко був викуплений з кріпацтва. (К. Брюлова, 
В. Григоровича, О. Венеціанова, В. Жуковського, Є. Гребінки)

-  У 1840 р. Т. Шевченко надрукував поетичну збірку… («Кобзар»)

- М. Костомаров загітував Тараса Григоровича вступити до таємної політичної організації –  … (Кирило-Мефодіївського братства)

-  Серія картин, які видав Т. Шевченко на власні кошти після вершення навчання в Академії… («Живописна Україна»)

- Поета взяли художником у наукову експедицію для вивчення й опису… (Аральського моря)

-  Рада… надала Шевченкові звання… (Академії мистецтв, академіка — гравера)

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Міні-дискусія (метод «Прес»)

Вмотивуйте, аргументуйте або спростуйте тезу «Дитинство Т. Г. Шевченка було щасливим».

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Вступне слово вчителя

Твори геніальних поетів ніколи не бувають прочитані до кінця.

Що більше пізнаєш справжнього Шевченка, то більше в його творах знаходиш незвіданого. Його феномен залишається до кінця не пізнаним. А чари його слова, мені здається, не будуть розгадані ніколи.

Такою самою мірою, як і загадка його генія, хвилює нас його життєвий шлях і творчість.

Т. Шевченко силою свого поетичного слова, силою своєї безмежної любові до рідного народу, до України намагався пробити мури людської байдужості, панської обмеженості. До таких творів поета належить вірш «Мені однаково, чи буду…».

2. Ідейно-художній аналіз поезії Т. Шевченка «Мені однаково, чи буду...»

2.1. Виразне читання вірша.

2.2. Історія написання поезії.

Чим уважніше вчитуєшся у Шевченкову поезію «Мені однаково, чи буду…», тим виразніше вимальовується перед нами постать поета як національного пророка. Участь у роботі Кирило-Мефодіївського братства дозволила йому простежити пожвавлення національного руху в Україні. Поет розумів, що це тільки початок поступового накопичення визвольної енергії народу. Тому не дивно, що грубе придушення національного руху, розгром таємного товариства спричинили появу вірша «Мені однаково, чи буду…». Дана поезія написана під час перебування письменника в казематі у 1847 р.

2.3. Тема: відтворення почуття громадянської мужності, духовної стійкості і незламності, відданості Батьківщині й народові, роздум поета над важкою долею власного рідного краю.

2.4. Ідея: віра письменника у неминучість повалення царського гніту, відродження України.

2.5. Основна думка: Т. Шевченко не байдужий до страждань українців, до їх майбутнього; осмислення своєї недолі як частки страждань уярмленого народу.

2.6. Жанр: філософська лірика з патріотичним пафосом.

2.7. Композиція.

Вірш можна поділити на дві частини: 18 рядків — перша частина, 5 рядків — друга.

Побудований твір на протиставленні, функцією зв’язку й протиставлення між частинами наділений сполучник та.

2.8. Зміст поезій.

Сумна доля чекає ліричного героя. Він скоріш за все засуджений на висилання до Сибіру. Але особисті страждання страждання не лякають його.

Митцеві не страшно й бути забутим людьми. Трагічне його невільницьке

і сирітське минуле привчили його до страждань і забуття. Сумна доля чекає в’язня: все, що задумав написати, згине разом із ним. Герой уважає, що зроблено дуже мало для славної України; щоб залишитися у пам’яті народній, слід зробити більше. Не будуть нащадки згадувати у молитвах, але й це не головне. А головне, що трагічна доля чекає Україну. Її грабують безжальні пани, вони душать її волю, її намагання стати щасливою.

Як справжній патріот саме через це найбільш карається поет.

У творі ми бачимо, як невідступно мучила Шевченка думка про загрозу відродженню України, якщо російські самодержці присплять національну свідомість українців і викоринять з їхньої свідомості бодай натяки на можливість існування самостійної української держави:

Як Україну злії люди

Присплять, лукаві, і в огні

Її, окраденую, збудять.

Ось що для Шевченка є головним, а не любов і слава серед співвітчизників! Він без болю зізнається:

Чи хто згадає, чи забуде

Мене в снігу на чужині —

Однаковісінько мені.

Але дуже важко повірити у його байдужість щодо причетності до рідної України: «Мені однаково, чи буду я жить в Україні, чи ні».

Для поета рідна земля була святою, він так щиро її любив! Але його життєвий шлях несе на собі відбиток довгого перебування у кріпацькій неволі: «На нашій — не своїй землі». Та перед цими рядками є й інші: «На нашій славній Україні». З одного боку, Україна славна і наша, а з іншого — все таки, «не своя», бо невільна, сама собі не належить.

Саме в цьому парадоксі й міститься геніальна тема твору: вражаюче глибоке відображення трагізму людини, яка так багато зробила для своєї Батьківщини, але наразі відчула, що через певні обставини від її праці може не залишитися й «малого сліду».

Умисне лукавить поет і тоді, коли пише, що «малого сліду не полише на Україні і що його «не пом’яне батько з сином». Ці запевнення поета про власну байдужість до того, чи буде він жити в Україні, чи ні, чи згадуватимуть його на рідній землі, чи не згадуватимуть,— все це для того, щоб наголосити: Шевченкові, звісно, не однаково. Вісімнадцять рядків вірша напружено готують нас до важливості останніх п’яти рядків:

 Та не однаково мені,

Як Україну злії люде

Присплять, лукаві, і в огні

Її, окраденую збудять…

Ох, не однаково мені.

У цих рядках Кобзар надзвичайно точно передбачив головну проблему української нації, що, мов меч, висить над нею вже кілька століть і стала чи не найзлободеннішою проблемою сьогоднішнього дня: окраденість у час її оновлення та відродження. Тому з повним правом можна вважати поезію «Мені однаково, чи буду…» зверненням-попередженням сучасному поколінню українців.

2.9. Опрацювання ідейного змісту твору. Бесіда за питаннями:

-  Яким настроєм пройнята поезія?

-  Над чим Т. Шевченко розмірковував у творі?

-  Про що свідчить початок вірша?

-  Чому поет хвилюється за долю України?

-  Через що Т. Шевченку байдуже стосовно до того, чи будуть про нього згадувати, чи забудуть?

-  Про що поет згадує, живучи у неволі?

-  Яким чином дана поезія пов’язана з життям письменника?

-  Як Т. Шевченко характеризує Україну? (На нашій славній Україні, На нашій — не своїй землі)

- Що таке молитва? Чому Т. Шевченко хоче, щоб молодь не забувала тих, хто загинув заради волі, щасливого життя на Україні, і молилася за неї?

-  Що свідчить про небайдуже ставлення поета щодо подальшої долі рідного краю?

-  Хто і як окрав рідну землю? Як їх називає письменник.

-  Чим закінчується поезія? Яким чином змінюється настрій ліричного героя?

-  До чого закликає письменник у цій поезії?

-  Чи виконав наш народ заповіт Т. Шевченка? Відповідь вмотивуйте.

-  Чим схвилювала вас дана поезія?

3.10. Завдання. Застосовуючи фактичний матеріал поезій, заповніть таблицю:

Т. Шевченку

байдуже

не однаково

Чи буде жити на Україні,

Чи хто згадує про нього, чи забуде,

Чи буде син молитись за Україну,

В неволі, плачучи, умре

Як Україну злії люди присплять,

Лукаві присплять рідній край,

В огні Україну, окрадену, збудять,

Чи буде молитися син за долю рідного краю

 

3. Теорія літератури

3.1. Види ліричних творів.

Залежно від змісту ліричні твори умовно поділяються на такі види: громадянська, філософська, пейзажна та інтимна лірика: а) громадянська лірика — поезія, в якій виражені думки і почуття, викликані суспільно-політичними тогочасними явищами; 
б) інтимна, або особиста, лірика — твір, де настрої поета викликані його спогадами про рідний край; в) пейзажна лірика — твір, в якому передані настрої ліричного героя, викликані спогляданнями природи; г) філософська лірика — поезія, в якій виражаються думки і почуття, викликані складними роздумами над проблемами буття.

3.2. Силабо-томічна система (від гр. sillabe — склад, tonos — наголос) — система віршування, яка визначається кількістю складів, числом наголосів та їх розміщенням у віршованому рядку.

3.2.1. Рима (від гр. rhythmos — співмірність) — повтор звуків, які пов’язують закінчення двох або більше рядків (наприклад, «грози — морози», «гірлянди — троянди» тощо) співзвучність у кінці рядків, композиційно-звуковий повтор у кінці двох або кількох рядків.

Основною особливістю віршованих творів, що відрізняє їх від прозових, є ритмічність, або віршовий ритм, який досягається правильним чергуванням наголошених і ненаголошених складів, а також співзвучним закінченням рядків (римою) завдяки цьому ритмічно організована мова стає мелодійною, емоційною й виразнішою. Ритмічну будову окремого вірша або віршів того чи іншого поета називають ритмікою, або ритмомелодикою.

Важливу роль у створенні віршового ритму відіграє рима. За місцем наголосів у словах, що римуються, розрізняють рими:

-  чоловічі (наголос на останньому складі: на чужині — мені);

-  жіночі (наголос на передостанньому складі: могилі — милій);

-  дактилічні (наголос на третьому складі з кінця ясненький — тихесенький);

-  внутрішнє римування (в середені рядка: поховайте та вставайте).

3.2.2. За характером розташування рим у віршованому творі виділяють:

-  суміжні римуються перший і другий рядок та третій з четвертим (аабб);

-  перехресне римування, коли перший рядок римується з тертім, а другий — з четвертим (абаб);

-  кільцеве римування: римуються перший рядок з четвертим, а другий — з третім (абба).

3.2.3. Наголошені і ненаголошені склади у віршах розподіляються порізному. Наголоси здебільшого падають на один з двох або з трьох складів. Тому кожний рядок вірша можна поділити на стопи.

Стопа — це повторювана у вірші група складів, до якої входять один наголошений склад і один або два ненаголошені. Стопи бувають двоскладові і трискладові.

Двоскладові стопи:

Хорей — з наголосом на першому складі (⊥∪).

Ямб — з наголосом на другому складі (∪ ⊥).

Трискладові:

Анапест — з наголосом на останньому (∪ ∪ ⊥).

Амфібрахій — з наголосом на другому складі — наголошений серед ненаголошених — у стопі (∪ ⊥ ∪).

Дактиль — з наголосом на першому складі (⊥ ∪ ∪).

Залежно від характеру стоп та їх кількості в рядку визначається віршовий розмір того чи іншого твору.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Опрацювання тестових завдань

1. Поетові байдуже, де він: а)  буде жити; б) зможе оселитися; в) перебуватиме в ув’язненні; г) писатиме власні твори.

2. Розмірковуючи над власною долею, Т. Шевченку «однаковісінько», чи його:
а) шануватимуть в суспільстві; б)  хто згадає або забуде; в) вважатимуть за революціонера; г) твори будуть мати популярність.

3. Поет виріс у неволі: а) на Аралі; б) в Петербурзі; в) між чужими; г) про що він говорить з неабиякою гордістю.

4. Помираючи, Т. Шевченко прагне все: а)  із собою забрати; б) залишити у спадок рідному народові; в) своє майно знищити; г) ним написане вивезти за кордон.

5. Україну поет називає: а) приниженою; б) щасливою; в) знесиленою; г)  славною;

6. Т. Шевченко хотів, щоб батько з сином: а) молились за Вкраїну; б) захищали рідний край від ворогів; в) оберігали традиції українців; г) допомагали знедоленим.

7. Поетові не байдуже, як Україну «присплять люди»: а) ледачі; б) незграбні; в)  злі;  
г) хитрі та улесливі.

8. Рядок, яким закінчується поезія: а) «Мені однаково, чи буду»; б) «Однаковісінько мені»; в) «Та не однаково мені»; г)  «Ох, не однаково мені».

9. Про кого поет у творі зазначає: «його замучили колись»? а) Самого себе; б) одного з видатних історичних осіб; в) борця за щасливе життя; г) в’язня Сибіру.

10. За жанровою спрямованістю «Мені однаково, чи буду» Т. Шевченка — лірика: 
а) філософська; б) пейзажна; в) інтимна; г)  громадянська.

11. Особливість римування у творі «Мені однаково, чи буду»: а)  вільне; б) перехресне; 
в) кільцеве; г) суміжне.

12. Осмилюючи зміст поезії «Мені однаково, чи буду», з повним правом її можна вважати: а) дипломатичною угодою з майбутнім; б) ораторською промовою;в) полілогом;
 г)  зверненням-попередженням.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Робота на картках

Картка № 1

1. Що мав на увазі Т. Шевченко, зазнаючи у творі: «На нашій — не своїй землі»? Свої міркування обґрунтуйте.

2. Яким чином, на вашу думку, дана поезія пов’язана з біографією письменника? Наведіть переконливі приклади.

3. Твір «Мені однаково, чи буду» поет пише під час свого перебування: а) у Петербурзі; 
б) на службі у пана Енгельгарда; в)  в казематах;г) на солдатчині.

Картка № 2

1. Дослідіть, чому поет називає Україну славною? Чи пишається він, на ваш погляд, її історичним минулим? Відповідь вмотивуйте.

2. Що зумовило поета під час перебування в казематі написати даний твір? Чи було це закономірним? Особисту думку аргументуйте.

3. Поезія «Мені однаково, чи буду» Т. Шевченко написана у: а) 1951 р.; б)  1947 р.;  
в) 1899 р.; г) 1927 р.

Картка № 3

1. Доведіть, що Т. Шевченко не був байдужим до важкого становища, життя народу на Україні? Відповідаючи, наведіть переконливі факти з біографії письменника та історії.

2. Як ви вважаєте, яким чином поет свою недолю пов’язує зі стражданнями уярмленого народу? Свої міркування обґрунтуйте.

3. Люди, які Україну «присплять», у творі названі: а) лихими; б)  лукавими;  
в) жорстокими; г) щирими.

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності

VІІІ. Домашнє завдання

Ідейно-художній аналіз поезії Т. Шевченка «Минають дні, минають ночі».


«Рукавичка» Українська народна казка
Все о сексуальности. Женское белье
Вступ до теми «Світ дитинства. А дружити треба вміти!»
Секущиеся волосы. Кончики волос секутся
Какой тебе стоит быть. Или стать
Як матусю рідну, бережіть природу

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 4
    Гостей: 4
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта