«Слово про похід Ігорів». Роль пейзажу в розгортанні сюжету. Поетичність образу Ярославни
Мета: дослідити у «Слові...» роль пейзажу в розгортанні сюжету, з’ясувати особливості зображення картини природи; охарактеризувати поетичний образ Ярославни; розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, увагу, спостережливість; вміння характеризувати образ твору, наводячи переконливі аргументи, приклади; формувати естетичний смак у школярів, виховувати почуття любові до краси природи, відповідальне ставлення до її збереження; шанобливого ставлення до щирих почуттів, кохання.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: ілюстрації з пейзажами, малюнки учнів «Поетичний образ Ярославни», музичне оформлення, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

1. Огляд учнівських малюнків на тему «Поетичний образ Ярославни» зі стислим коментарем їх авторів.

2. Орієнтовний план змісту «Слова про похід Ігорів»

Вступ

1. Роздуми автора про засоби поетичної оповіді.

2. Зачин.

Основна частина

1. Похід Ігоря:

- сонячне затемнення і звернення Ігоря до війська;

- звернення автора до Бояна;

- зустріч князів-братів перед початком походу;

- сумні віщування природи під час походу війська Ігоря;

- успіх родичів у першій битві з половцями;

- наступ половців і нова битва;

- ратна доблесть Всеволода;

- роздум поета про минуле;

- поразка Ігоря;

- сум Руської землі;

- спогади Святослава Київського про свою перемогу над половцями.

2. Спів про великого Святослава:

- сон Святослава;

- золоте слово Святослава;

- звернення автора до руських князів;

- розповідь про Всеслава Полоцького;

- спогади про славні часи Володимира Мономаха.

3. Повернення Ігоря на Руську землю:

- плач Ярославни;

- втеча Ігоря з полону;

- невдала погоня за Ігорем;

- приїзд Ігоря до Києва, радість Руської землі.

ІІІ. Актуалізація опорних знань. Вікторина «Хто з героїв»

Завдання: за поданою цитатою визначити, кому з героїв вона належить або кого стосується.

1. «Тоді... ізронив злоте слово, із сльозами змішане...». (Святослав)

2. «...Хочу голову свою положити або напитися шоломом з Дону». (Ігор)

3. «...Біжить сірим вовком». (Гзак)

4. «...Якщо кому хотів пісню творити, то розтікався він мислю по древу». (Боян)

5. «Один брат Один світ світлий — ти, Ігорю! Обидва ми Святославичі». (Всеволод)

6. «Лучче ж би потятим бути, аніж полоненим бути». (Ігор)

7. «...Свої віщії персти на живії струни накладає,— і вони самі князям славу розкотали». (Боян)

8. «Уже нам своїх милих лад ні мислію помислити, ні думою здумати, ні очима оглядіти, а злота і срібла того не мало загубити». (Жони руськії)

9. «Ні хитрому, ні скритному, ні чаклуну спритному суда Божого не минути». (Боян)

10. «Коли сокіл до гнізда летить — то ми сокільця опутаємо красною дівицею». (Кончак)

11. «Ти-бо можеш Волгу веслами розкропити, а Дін шоломами вилляти!» (Святослав про Всеволода Суздольського)

12. «Хоть і тяжко тій голові бути без пліч — зле тілу без голови». (Боян)

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

IV. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

V. Основний зміст уроку

1. Роль пейзажу в розгортанні сюжету поеми

1.1. Природа — дійова особа в «Слові...».

Природа відіграє важливу роль у розвитку подій у творі. Автор, уважний спостерігач природи, наділяє її людськими думками, почуттями. В поемі простежується глибоке знання автором степової природи — опис берегів Дінця як «срібних». Ігор хвалить Дінець, що той «сторожив» його, коли він ховався в заростях річки, й чутливі гоголі й чайки попереджали про наближення людей.

Наділення природи людськими якостями простежується в тому, що вона співчуває руським, попереджає їх про небезпеку, коли ігор рушив у похід — світло сонця померкло; допомагає Ігореві в його втечі з полону; Ярославна звертається до сил природи; природа озивається на поразку руських: трава никне, дерева від горя схиляються до землі.

Взаємозв’язок людини і природи спостерігаємо у порівняннях людей з птахами, звірами: із турами, соколами, воронами, зозулею. Ігор вступає в розмову з Дінцем і отримує від нього допомогу.

Злиття природи з діями людей, її дійова активність — перед битвою з половцями криваві зорі світло повідають; чорні хмари з моря йдуть; земля гуде, ріки мутно течуть, прах понад полями несеться; після поразки русичів — широкий сум іде по Русі.

Значна увага у творі приділяється значимості сонця — елемента природи.

Сонце співпричетне до справ дійових осіб поеми. Більш того, воно зображене поетом як світило, що володіє «даром» пророкування, завбачення: «Тоді Ігор глянув на світлеє сонце й побачив, що воно тьмою всіх його вояків прикрило»; «Сонце йому тьмою путь заступало; ніч, стогнучи йому грозою, птиць збудила...».

Передчуттям трагічного результату походу князя Ігоря разом з сонцем сповнена вся природа: тут і «кривавії зорі» і «земля гуде», і «ріки мутно течуть», і «порохи поля прикривають».

А ось ще одна цікава поетична інтерпретація образу сонця в «Слові...»: Ярославна, яка плаче на стінах Путивля за Ігорем звертається до сонця як до людини, як до своєрідного вищого покровителя, який посилає всім тепло, світло життя. У цьому епізоді сонце олюднене, одухотворене. В іншому епізоді сонце нарівні з людьми радіє, що Ігор повертається з полону: «Сонце світиться на небесах — Ігоркнязь в Руській землі».

Таким чином, автор «Слова про похід Ігорів» — уважний спостерігач природи, є очевидцем того, про що ним написано у творі.

1.2. Бесіда за питаннями:

- Чому людина і природа тісно пов’язані між собою?

- З якою метою поет у «Слові...» поруч з описом історичних подій минулого важливу роль приділяє зображенню природи?

- Вмотивуйте, чи можна природу вважати дійовою особою поеми.

- Що свідчить про глибоке знання автором «Слова...» степової природи?

- Для чого на вашу думку, поет в поемі наділяє природу людськими якостями?

- З чим пов’язано те, що у творі люди порівнюються з птахами, звірами?

- Як розуміння природи героями поеми впливає на їх поведінку, вчинки, прагнення?

- Яку картину з пейзажем половецького степу ви б намалювали після ознайомлення з поемою невідомого автора?

2. Жіночі образи «Слова...»

2.1. Груповий жіночий образ.

У розкритті ідейного задуму автора «Слова...» дуже важливу роль відіграє група жіночих образів. Всі вони глибоко ліричні, пройняті ніжністю і ласкою, овіяні думкою про мир, спокій, домашнє вогнище, витримані в народнопісенному дусі. В них втілена печаль і турбота вітчизни про своїх воїнів.

Після поразки Ігоревого війська жінки оплакують своїх загиблих чоловіків, руських воїнів. Їхній плач, сповнений ніжності і безмежного суму, має глибоко народний характер: «Уже нам своїх милих лад ні мислію помислити, ні думою здумати, ні очима оглядіти, а злота і срібла того не мало загубити».

2.2. Образ Ярославни.

2.2.1. Матеріал до характеристики образу.

Серед жіночих образів, створених літературою давньої Русі, дружина новгород-сіверського князя Ярославна посідає особливе місце.

Образ її у творі місткий, узагальнений. Це і мати-вітчизна, яка послала захищати рідну землю від ворога, що загрожував усім і кожному.

Це водночас і глибоко ліричний образ жінки, втілення подружньої вірності, моральної чистоти. Вкарбовується в пам’ять юна постать в Путивлі на забралі; вся вона — жіноче чекання й тривога, вболівання і скорбота.

Як відомо, література давньої Русі не знала відверто вигаданого героя, і Ярославна — це історична особа, але разом з тим вона — художній образ, створений автором «Слова...».

Ярославна постає перед нами не як княгиня, а як звичайна руська жінка, що гаряче любить свого чоловіка-воїна, свою батьківщину.

Її плач за чоловіком — це плач руської жінки, яка в особистому горі уболіває за долю не лише Ігоря, а й жаліє його хоробрих воїнів; вона згадує і успішний похід Святослава Київського проти половців («О Дніпре-Славутичу! Ти леліяв єси на собі Святослава насади»). Поразка Ігоря — горе усього руського народу. Тому хвилюючий ліризм плачу Ярославни набирає широкого громадського, патріотичного звучання.

Природа, до якої звертається Ярославна,— руська природа, сповнена могутніх стихій і сил, які персоніфікуються, набувають людських властивостей. Саме їх — вітер, Дніпро, сонце — вона закликає, просить, благає допомогти Ігореві повернутися із полону, пощадити його воїнів. Ідучи за народною поезією, автор «Слова» уподібнює Ярославну зозулі: «Полечу,— каже,— зигзицею по Дунаєві, смочу шовковий рукав у Каясі-ріці, утру князю кривавії його рани на дужому його тілі». Природа ніби відгукується на її пристрасні слова — Ігор тікає з полону.

Образ Ярославни належить до найблагородніших і найдовершеніших жіночих образів у світовій літературі. Великі людські почуття тонко підмічені і відтворені автором «Слова», витримали випробування часом. Пройшовши крізь віки, Ярославна хвилює і сучасного читача своєю моральною силою, благородством і чистотою.

2.2.2. Орієнтовний план до характеристики образу Ярославни.

1. Ярославна — своєрідний символічний образ української жінки в «Слові...».

2. Внутрішня краса і зовнішня привабливість героїні.

3. Риси характеру образу: а) чуйність і доброта; б) лагідність і беззахисність;
в) волелюбність і щирість у почуттях; г) вірність.

4. Інші риси героїні: а) велике почуття відповідальності; б) вболівання за долю «лада», його війська; в) вміння спілкуватися з природою; г) любов до рідного краю.

5. Художня цінність образу.

6. Значення образу Ярославни.

2.2.3. Гра «Вільний мікрофон». Учні у стислій формі відповідають на запитання: «Як на прикладі образу Ярославни гармонує краса внутрішня і зовнішня?»

2.2.4. Бесіда за питаннями:

- Які враження виникли у вас під час першого знайомства з Ярославною?

- Про що свідчить її вміння порозумітися з природою?

- У чому полягає художня цінність цього образу?

- Чим пояснити символічність образу Ярославни?

- Доведіть, що плач Ярославни — це плач руської жінки, яка вболіває за долю Ігоря і його воїнів.

- Висловіть свої припущення стосовно того, як би склалася подальша доля Ярославни у разі смерті Ігоря?

- У чому існує популярність цього жіночого образу не тільки у вітчизняній, але й у світовій літературі?

3. Робота над текстом твору. Бесіда за питаннями:

- З чим було пов’язано те, що «на Дунаї Ярославни голос чути»? Чому вона схвильована з’явилася «у Путивлі на забороні»?

- Чим пояснити звернення героїні до сил природи?

- За що Ярославна дорікає вітру? («Чому мечеш ти хановськії стрілки на своїх легесеньких крильцях на моєї лади воїв?»)

- Що просить жінка у Дніпра-Славути? («Прилелій, господине, мого ладу мені, щоб я не слала йому сліз на море рано»)

- У чому Ярославна звинувачувала сонце? («Чому, господине, простерло гарячі промені свої на лади воїв в полі безводнім спрагою їм луки звело, тугою сайдаки стягло!»)

- Чи дослухалися сили природи до страждань Ярославни?

- Яким чином Ігор втік з полону?

- Про що відбулася розмова між Донцем та Ігорем?

- Якої шкоди завдала ріка Стугна матері Ростислава? («Юнака князя Ростислава погребла на дні при темнім березі»)

- Хто наздогнав Ігоря, коли той тікав з полону? (Ізак із Кончаком)

- Чи взялося їм спіймати князя новгород-сіверського?

- Прокоментуйте слова Бояна: Хоть і тяжко тій голові бути без пліч — зле тілу без голови,— Руській землі без Ігоря.

- Як Руська земля, природа зустріла Ігоря? («Сонце світиться на небесах — ... дівчата співають на Дунаї. ... Землі раді, городи веселі»)

- За що народ уславлює своїх захисників? («Здоров’я князям і дружині, що стають за християни на поганії полки! Князям слава і дру жині! Амінь»)

- Чим пояснити те, що Ігор залишився живим, повернувся на рідну землю, а не загинув під час бою або в полоні?

- Чи дослухаються, на ваш погляд, князі «золотого слова» Святослава?

- Чого вчить цей чудовий твір невідомого автора?

VI. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування.

1. Місто, де перебувала Ярославна, очікуючи свого коханого Ігоря: а) Суздаль;
б) Путивель; в) Новгород; г) Київ.

2. За соціальним станом героїня «Слова...»: а) дворянка; б) простого роду; в) княгиня;
г) бояриня.

3. Якому птаху автор поеми уподібнює Ярославну? а) Лебедю; б) перепілці; в) голубці;
г) зозулі.

4. Щоб допомогти Ігорю повернутися із полону, пощадити його воїнів, героїня звертається до: а) вітру і сонця; б) птахів і хмар; в) місяця і зірок; г) моря і гір.

5. Яка із сил природи не допомагала Ігорю втекти з полону половецького? а) Смерч;
б) мороз; в) море; г) річка.

6. Образ Ярославни у творі можна порівняти з: а) хвилею морською; б) квітучою землею Руською; в) золотим промінчиком; г) провідною зіркою

7. Спів героїні нагадує: а) колискову; б) плач; в) коломийку; г) почівальну.

8. Ярославна у творі — уособлення: а) добробуту і радості на землі; б) краси українок;
в) українських жінок, що стали вдовами або були розлучені з чоловіками-воїнами;
г) людини, яка порозумілася з природою, з довкіллям.

9. Щоб утерти «князю кривавії його рани на дужому його тілі», Ярославна хоче перетворитися на: а) золоту рибку; б) чарівну фею; в) чайку; г) човник.

10. З неперевершеною майстерністю розкрив образ Ярославни, переклавши уривок з поеми «Плач Ярославни»: а) М. Максимович; б) І. Франко; в) М. Чернявський;
г) Т. Шевченко.

11. «Легкий, крилатий господине!» — так звертається Ярославна до: а) Ігоря; б) Бояна;
в) сонячного променя; г) вітру.

12. Свого коханого героїня називає: а) безцінним; б) золотим; в) ладом; г) святим.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Робота на картках

Картка № 1

1. Доведіть, що природа у викладі подій в поемі відіграє важливу роль. Відповідаючи, посилайтесь на приклади з твору.

2. У чому полягає громадське і патріотичне значення образу Ярославни? Висловіть своє ставлення до цієї героїні.

3. Елемент природи, до якого Ярославна звертається як до людини, як до своєрідного вищого покровителя: а) Дону; б) сонця; в) хмар; г) моря.

Картка № 2

1. Як ви вважаєте, чи можна із впевненістю зазначити, що автор

«Слова...» — уважний спостерігач природи. Свої міркування обґрунтуйте.

2. Чому образ Ярославни є символічним? Про що свідчить значення цієї героїні у сприйнятті ідейно-художнього змісту твору?

3. Про яку річку не згадує героїня у своєму плачі? а) Каялу; б) Дніпро; в) Дон; г) Немигу.

Картка № 3

1. Для чого, на ваш погляд, автор наділяє природу людськими якостями? Висловлюючи власні припущення, наведіть переконливі приклади з твору.

2. Поміркуйте, Ярославна — історична особа чи вигаданий образ, створений автором поеми. Відповідь вмотивуйте.

3. За сприяння якого половця Ігор мав можливість утекти з полону? а) Гзака; б) Кончака; в) Кобяка; г) Овлура.

VII. Підсумок уроку

VIII. Оголошення результатів навчальної діяльності

IX. Домашнє завдання

Підготуватися до тематичної контрольної роботи.

В. Сухомлинський «Як Павлик списав у Зіни задачу»; «Найкраща лінійка»
Тарас Шевченко – України син
Вычисляем изменщика. Пособие для женщин
«Я і мій телевізор» (за В. Кавою). В. Сухомлинський «Як Микола став хоробрим»
Правильная походка
Звук [ДЖ]. Позначення його буквосполученням «ДЖ»

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 26
    Гостей: 26
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта