Шевченківські дні "Кобзарева пісня"
Мета: ознайомити учнів з невідомими сторінками біографії Т. Г. Шевченка,
творами поета, покладеними на музику; розкрити дітям нові грані
обдарованості Шевченка; розвивати естетичні смаки учнів;
прищеплювати любов до української пісні; виховувати у дітей шану і
любов до великого генія українського народу Т. Г. Шевченка.
Обладнання: портрет Т. Шевченка, музичні записи («Місячна соната»
Бетховена, українські народні пісні та пісні на вірші
Т. Г. Шевченка), презентація.
Форма проведення: музичний вечір.
Епіграф
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине...
Т. Шевченко

ХІД ЗАХОДУ

Звучить «Місячна соната» Бетховена.
Вчитель.
- Діти, чи сподобалася вам музика?
- Які почуття вона у вас викликала?
- Скажіть, будь ласка, чи любите ви музику взагалі? І яку саме?

Слайд № 1
Чи відомо вам, що Т. Г. Шевченко дуже любив музику. І саме один з його улюблених класичних музичних творів «Місячна соната» Бетховена прозвучав кілька хвилин тому. Ми знаємо його як поета, художника. А сьогодні ми будемо говорити про Тараса Григоровича і музику. На нашому музичному вечорі звучатиме багато музики: класичної, інструментальної, українські народні пісні, а також пісні на вірші Т. Шевченка. Я впевнена, що цей захід не залишить байдужим жодного з вас.

Ведучий.
А почалося все ще з дитинства…

Слайд № 2

Палку любов до народної пісні прищепили йому мати, яка співала колискові, дід – історичні (про Коліївщину), батько – чумацькі, сестра Катерина – ліричні. За свідченнями сучасників, Шевченко міг слухати співи годинами в якомусь вдячно молитовному настрої. Спів для Тараса був органічною потребою.
П. Куліш згадував, що «…коли Шевченко співав, усі довкруж замовкали і зачаровано слухали, дехто плакав, а він співав людям на втіху та собі самому ще й на більшу…». Шевченко мав голос приємного сріблястого тембру – тенор. Він співав серцем і був визнаний справжнім народним співцем України. Його улюбленою піснею була «Ой, зійди, зійди, зіронько та вечірняя».

Звучить запис української пісні «Ой, зійди, зійди, зіронько та вечірняя» у виконанні Д. Гнатюка.

Ведуча.
Родич поета Варфоломій Шевченко згадував: «Я не знав людини, яка б любила наші пісні більше, ніж Тарас… Кожне слово в його пісні зливалось з таким чистим, щирим почуттям, що не знаю, чи зміг би який-небудь артист-співак виконати краще, ніж Тарас!.. Ніби і зараз бачу, як при кінці пісні тремтить його голос і на довгі вуса котяться сльози з очей».
Високу оцінку Шевченкові-співаку дав відомий фольклорист М. Максимович: «…заслухувались ми співаючого Шевченка – цієї мистецької натури, що так багато відбивалась у живопису, віршуванні, а найсильніше і найкраще в співі українських пісень». Спів Тараса вражав щирістю, а його м’який, сповнений суму голос торкався найпотаємніших струн душі.
Обдаровані композитори-аматори брати Яків та Федір Лизогуби – земляки і друзі Шевченка – згадували, що він співав приємним голосом з глибоким почуттям, проникливо.

Ведучий.
Шевченко знав дуже багато народних пісень. Ліричні пісні були співзвучні його вразливій, ніжній душі. До інших улюблених пісень поета належать «Та нема в світі гірш нікому», «Тяжко-важко в світі жити», «Ой, у степу могила», «Та забіліли сніги», «Тече річка невеличка». Необхідно відзначити, що Шевченко все життя також збирав і записував українські народні пісні, а деколи і сам створював мелодії до своїх віршів (пісня «Ой, повій, вітре, з великого лугу та розвій нашу тугу»). Поет записував тексти пісень, а щодо мелодій, то завдяки своїй природній музичній обдарованості, швидко їх схоплював і засвоював напам’ять.

Звучить запис української пісні «Тече річка невеличка» у виконанні Квітки Цісик.

Вчитель.
- Діти, назвіть відомі вам музичні інструменти.
- Як ви думаєте, чи володів Т. Шевченко грою на якомусь музичному інструменті?

Слайд № 3

Так, Тарас сам грав на кобзі, торбані та бандурі, навчився самотужки гри на фортепіано, виконував нескладні твори Моцарта і Бетховена. Він дуже любив задушевний м’який тембр віолончелі. Герой його повісті «Музика» так характеризує цей інструмент: «Боже, що ж то за іграшка. Це лиш одна душа людська може так співати і плакати, як співає і плаче цей дивовижний інструмент…»

Слайд № 4

Звучить запис гри на віолончелі.

Ведуча.
Шевченко дуже любив музику взагалі. Відвідував усі оперні прем’єри, престижні концерти. Він прегарно розумівся на творах Моцарта, Бетховена, захоплювався творами Гайдна, Вебера, Мендельсона, Шопена, Обера, Доніцетті, Белліні, Глінки, Даргомижського, Верстовського, Вільбоа та ін., приятелював з автором «Запорожця за Дунаєм» С. Гулаком-Артемовським. У його щоденнику є такий запис: «Я почув, як маленький оркестрик грає увертюру до опери Моцарта. Це така чудова музика, що мені здається, її не можна заграти недобре, вона завжди звучить божественно».
На думку видатного українського музикознавця М. Гордійчука, Тарас Шевченко – наймузичніший поет у світовій літературі. Наспівність, мелодійність поезії Шевченка дала поштовх до написання численних музичних композицій майже всім українським композиторам.

Ведучий.
Найбільшу кількість творів на слова Шевченка написав Микола Лисенко.

Слайд № 5

Музикою до «Заповіту» Шевченка Лисенко розпочав унікальний у світовій музиці цикл вокальних творів на слова одного поета – «Музика до «Кобзаря» Т. Шевченка». До нього увійшли композиції (приблизно 100), які відрізняються за жанровими ознаками. Це – пісні, дуети, тріо, квартети, хорові поеми, кантати.
Одним з перших друкованих музичних творів на текст Шевченка є солоспів «Сирота» («Нащо мені чорні брови»), автором якого став друг поета Микола Маркевич (1847 р.). Першою оперою на Шевченкову тематику стала «Катерина» Миколи Аркаса (1891 р.), а першим балетом – «Лілея» Костянтина Данькевича (1939 р.).

Звучить запис пісні «Нащо мені чорні брови» на слова Т. Шевченка у виконанні О. Петрусенко.

Ведуча.
Пророче слово Тараса Шевченка є невичерпним джерелом натхнення для багатьох поколінь українських композиторів. Його значення для розвитку української музики важко переоцінити. Два корифеї української професійної музики – М. Лисенко і С. Людкевич стверджували, що мудре, відважне, сильне, вольове, полум’яне слово Тараса Шевченка та його страдницьке життя зробило їх українцями і мало вирішальне значення у тому, що вони стали на важкий, але почесний шлях служіння рідному народові. Людкевич писав: «Коли б не поезія Шевченка, я, мабуть, взагалі не став би композитором», а Лисенко – дворянин, син полтавського поміщика, власника кріпацьких «душ», схилив свою голову у побожному поклоні перед сином кріпака і беззастережно віддав його могутньому слову свою співучу душу митця. Отже, без Шевченка не було б у нас ні Лисенка, ні Людкевича, а точніше – української національної професійної музичної школи.

Вчитель.
Сучасні музиканти теж використовують творчий спадок великого Кобзаря. Так, українські гурти «Кому вниз», «Мертвий півень», «Сад», «Гайдамаки» у своїх творчих доробках мають багато пісень на вірші Т. Г. Шевченка.

Звучить запис пісні «Садок вишневий» на слова Т. Г. Шевченка у виконанні гурту «Мертвий півень».

Вчитель.
Та, власне, свої вірші Т. Шевченко творив як пісні. Пропоную спробувати це відчути.

Учні читають вірші Т. Г. Шевченка: «Заповіт», «Вітер з гаєм розмовляє», «Мені однаково, чи буду», «Сестрі», «Садок вишневий коло хати», «Мені тринадцятий минало», «Сонце заходить, гори чорніють».

Вчитель.
Згадаймо пісні на вірші Т. Г. Шевченка.
Це: «Суботів», «До Основ’яненка», «Не нарікаю я на бога», «Розрита могила», «Калина», «Садок вишневий», «Вже років двісті», «Є на світі доля», «Тече вода з-під явора», «Було колись на Україні», «Молітесь браття», «І смеркає, і світає», «Нащо мені женитися», «Не завидуй багатому», «Над Дніпровою сагою», «Заповіт», «Не женися на багатій», «Реве та стогне», «Зоре моя вечірняя» та багато інших.

Учні виконують пісню на слова Т. Г. Шевченка «Зоре моя вечірняя».

Слайд № 6

Вчитель.
Ми багато говоримо про Кобзаря – поета, але куди менше – про прозаїка і художника. Для нас Т. Г. Шевченко – це борець за волю України, символ духовного життя нації, символ її незалежності.
Ми рідко згадуємо про Шевченка, як про людину з пристрастями і почуттями, зі стійкими смаками та мистецькими вподобаннями, освіченого чоловіка, тонкого знавця світової культури. Ми більше звикли говорити про кріпака, а не про академіка.
Сьогоднішній наш захід – спроба розкрити ще одну грань шевченкового генія, дослідити його музичні вподобання.
Геній Шевченка яскраво світиться трьома рівноцінними гранями свого таланту – поезія, живопис, музика.

Слайд № 7

У кожного – свій Шевченко, бо всяк вибирає в його спадщині те, що йому найближче. А спадщина його невичерпна, як власне сама українська пісня, українська мова і сам український народ. Я хочу побажати вам любити українську пісню, так як любив її Т. Г. Шевченко.

Учень 1
Завжди у селах наших так було -
Після закінчення, та і під час роботи,
Піснями наповнялося село,
Бо пісня проганяє всі турботи.

Учень 2
І в довгії зимові вечори,
І в літнії короткі теплі ночі,
Завжди мої співали земляки -
Про козаків, калину, карі очі...

Учень 3
Весь час жилося тяжко на селі,
Та пісня душу людям зігрівала,
Пісень співать навчали дочок матері,
Батьки синів співать пісень навчали.

Учень 4
Століттями складалися пісні -
Пісні народні – жартівливі і серйозні,
Вони єднали в мирі й на війні,
Звучали на весіллі і в поході.

Учень 5
Що ж сталося? Чому в наш час не так?
Невже нам жити важче, аніж предкам?
Чому ж пісні сьогодні в селах не звучать
Про козаків, про чорнобривці, чорну редьку?

Учень 6
Згадаємо ж давайте у цю мить,
Що українці – це народ співучий –
Ніщо не може нашу пісню зупинить,
Наповним піснею наш край квітучий!

А. Малишко «Дощик». Ю. Ярмиш «Дрібний дощ». Акровірші В. Довжика і М. Романченка. В. Сухомлинський «Камінь»
Чтобы быть красивой!
Наш родовід: Хто кому, ким доводиться
Акуратність і здоров’я
Его идеал по знаку Зодиака
Здоров’я та його ознаки

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 4
    Гостей: 4
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта