Позакласне читання. О. Вишня «Мисливські усмішки»
Мета: ознайомити школярів з життям й творчістю О. Вишні, охарактеризувати цикл письменника-гумориста «Мисливські усмішки», проаналізувати окремі гуморески; розвивати культуру зв’язного мовлення, вміння логічно мислити, співставляти, спостерігати, робити висновки; формувати естетичні смаки у школярів; виховувати почуття поваги, пошани до творчості О. Вишні, прищеплювати інтерес до наслідків власної праці, бажання поширювати читацький кругозір.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет О. Вишні, бібліотечка-виставка творів гумориста, малюнки учнів до циклу гуморесок письменника, музика П. Чайковського «Пори року», письменника, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями:

- Яке значення має усмішка в житті людини?

- Чи варто людині мати почуття гумору?

- У чому полягає єдність людини і природи?

- Які письменники у своїх творах порушували проблему бережного ставлення кожного до природи? Наведіть приклади.

- Що трапляється тоді, коли людина завдає шкоди оточуючому середовищу?

- Яким чином гумор і сатира можуть одночасно використані у художньому творі?

- Чим повчальні твори про природу?

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

ІV. Основний зміст уроку

1. Вступ учителя

Сьогодні, шановні друзі, до нас завітала чудова і весела людина, життєлюб і оптиміст — Остап Вишня. У найскладніших умовах він ніколи не втрачав віри в людину, в її душевну красу, творчу вдачу.

Павло Михайлович любив природу, любив і знав і, що найголовніше, відчував народну пісню, дотеп та гумор.

Але був ще інший Остап Вишня — жорстокий і невблаганний, нещадний і нестерпний у своїх люті та гніві. Це тоді, коли він зустрічався з ідейними ворогами чи тими покручами, які трапляються ще в нашому житті. Таким невтомним трудівником, лагідним і гнівним, увійшов Остап Вишня в наше життя і в нашу літературу. Його ім’я оповите нев’янучим ореолом слави. Вони живе в пам’яті мільйонів і мільйонів щирих любителів нашого слова, того іскрометного та задушевного сміху, що його так щедро дарував незабутній Остап Вишня.

2. Життя і творчість О. Вишні (матеріал для вчителя)

ПАВЛО МИХАЙЛОВИЧ ГУБЕНКО — ОСТАП ВИШНЯ

(11.11.1889 — 28.09.1956)

Народився Остап Вишня на Полтавщині. Родина Губенків жила дружно, батько і матір залучили дітей з раннього віку до роботи (а мали вони сімнадцятеро дітей).

«Ріс, як і всі ростуть,— згадував письменник,— грався, як і всі, стрибав через перелази, зимою сковзався на льоду і спускався на санчатах. Бігав наввипередки. Тоді ще стометрівок не було, а звалося це так: «Ану од груші до соломи! Тю!» — і побігли. Тю — це нинішній вистріл судді на старті...»

«Школу життя» письменник проходив поетапно: спочатку пас гусей, потім свиней. Вища освіта, за словами самого Остапа Вишні, включала телят, овець, корів, коней. Та батьки прагнули дати своїм дітям освіту. Закінчив малий Павлусь сільську школу, де здобув початкову освіту, а потім вчився у Зміївській міській двокласній школі. Вже тоді проявилася його любов до книги, лагідна вдача, дотепність.

Заповітною мрією Павла було стати вчителем, тому просить рідних, щоб дозволили йому вступити до глухівської вчительської семінарії. Однак батько як колишній солдат мав право віддати сина на «казьонний кошт» — у військову фельдшерську школу, яка знаходилася в Києві. Так потрапив хлопець у великий культурний центр, роки перебування в якому відіграли неабияку роль у формуванні його як письменника.

У 1917 році Павло Губенко вступив до Київського університету, але університетської освіти не здобув. Тоді він береться за літературну працю. 22 липня 1921 року в газеті «Селянська правда» була надрукована гумореска «Чудака, їй-богу!». Під нею вперше стояв підпис: Остап Вишня. Змалював у ній автор пастушка Остапа та його ровесників, а ім’ям свого допитливого героя письменник підписав твір. Ім’я припинилося, припало йому до вподоби і залишилося за П. М. Губенком на все життя.

Сучасники Остапа Вишні згадують, що не був він ні балакучим, ні веселим; худенький, тихий, неначе аж сором’язливий. «В замисленому, навіть самовитому з вигляду лірикові, незмінно м’якому, делікатному, добросердному стороння людина нелегко визнала б добре відомого йому з літератури веселого і безжального Остапа Вишню. А втім, це було саме так.Тяжкі випробування випали на долю письменника. У тридцятих роках його було звинувачено в організації замаху на Постишева, навішано популярний на той час ярлик «ворог народу» і відправлено на каторгу на береги Печори, де П. М. Губенко працював плановиком і фельдшером. Заслання тривало десять років. Десять літ неволі і принижень. І лиш випадковість вберегла Остапа Вишню від смерті.

А було це так. Везли письменника на страту. Але в цей час на річці скресла крига (ніби пожаліла в’язня), і на етапі довелося затриматися на кілька місяців. А коли приїхали на вказане місце, з’ясувалося, що все колишнє керівництво табору розстріляли. Доля змилостивилась над людиною. І вже до кінця строку Остап Вишня працював фельдшером.

Лише у квітні 1944-го року повернувся письменник на Україну. Дивом збереглися листи, написані у той смертний час і адресовані Варварі Олексіївні Маслюченко — дружині Остапа Вишні, відомій у Харкові театральній актрисі, та дочці Марії. У них — велика туга, біль і віра! Віра у повернення. Зворушлива дружба єднала Павла Михайловича і М. Т. Рильського. Якось дружина Остапа Вишні запитала Максима Тадейовича, чи не пригадує він, коли познайомився з Остапом Вишнею. «Не пам’ятаю. По-моєму, я знав його все своє життя»,— відповів поет. А ще Варвара Олексіївна згадує таку деталь: Остап Вишня не мав костюма, і Максим Тадейович поділився з ним своїм скромним гардеробом (віддав йому один зі своїх двох костюмів).

Творчість Остапа Вишні багата і різноманітна за жанрами і за стилем. Він писав сатиричні вірші, оповідання, фейлетони, анекдоти, жарти. Письменник часто звертався до жанру дитячого оповідання, щедро змальовуючи епізоди з дитинства. Іноді навіть важко встановити, де закінчується автобіографічне і починається художнє. Лише після війни видано для юного читача ряд гумористичних оповідань автора, найвідоміші серед яких такі: «Молоді будьмо», «Великі ростіть», «Дітям», «Перший диктант».

28 вересня 1956 р. перестало битися серце Остапа Вишні. Він був сповнений бадьорості і великих творчих планів. Їх не судилося здійснити. Але те, що письменник написав за своє життя, ввійшло до золотої скарбниці української літератури.

3. «Мисливські усмішки О. Вишні» (загальна характеристика)

У післявоєнний період О. Вишня створив великий цикл неперевершених за своєю майстерністю, тонкістю відчуття рідної природи «Мисливських усмішок».

«Мисливські усмішки» є найбільш поетичними творами письменника-гумориста. Це справді ліричні вірші в прозі, їх по праву можна назвати лебединою піснею письменника. У центрі всіх творів цього циклу стоять благородні, розумні, кмітливі люди. Вони веселі оповідачі, знавці безлічі мисливських вигадок і охоронці природи, які кохаються в пташинці і звіряткові, деревці і квіточці. За кожний із них стоїть постать, як пише М. Рильський, «справжнього мисливця і при тому поета полювання» — О. Вишні.

Письменник, у цьому і своєрідність циклу його творів, завжди має на увазі слухача його усмішки — це оповідання, розраховані на усну розповідь, на присутність людей і оповідача, з його мімікою і розмовними інтонаціями. Ці твори особливо сильно вражають при слуханні їх у чиємусь невимушеному, без притиску і крику, в безпосередньому

і спокійному читанні.

Герої Остапа Вишні — люди високих і благородних поривів, чистої моралі та душевної краси. Вони вміють побачити і оцінити велич і красу природи. Характерною особливістю «Мисливських усмішок» О. Вишні є їх тонкий гумор. Комічного ефекту гуморист досягає багатьма засобами. Це насамперед уміння говорити на повному серйозі про те, що цього аж ніяк не потребує, пояснювати те, що й так усім ясне і зрозуміле. Це, по-друге, використання іншомовності та самозаперечень, виняткових сюжетних ходів і ситуацій, тавтологічних виразів, дотепів і народно-розмовної стихії з широким використанням професіонально-мисливської термінології, мистецької та побутової лексики і т. д.

У «Мисливських усмішках» О. Вишня досяг високого рівня побудови своїх творів. Він надзвичайно винахідливий у розгортанні експозицій та сюжету, у використанні народно-поетичної творчості, у завершенні кожної композиційної частини.

Одним із найулюбленіших прийомів О. Вишні є гротеск. В його усмішках знаходимо свідоме перебільшення зображуваного явища, різні контрасти між реальним, вигаданим чи розказаним оповідачем-мисливцем, поєднання дійсного і фантастичного. Та ніде гуморист не збивається на карикатурне спотворення образу чи характеру.

Навпаки, його гротеск має ліричний, добродушний, інтимний характер. На цьому прийомі тримаються майже всі твори циклу «Мисливські усмішки».

Надзвичайно вдало використовував О. Вишня скарби народно-поетичної творчості. Після прислів’я-приказки казкові зачини надають всім творам чарівної інтимності та ліричності.

Вчитель наголошує, що в основі всіх «Мисливських усмішок»

О. Вишні лежать життєві факти, реальна дійсність. А основне — глибока любов до рідної природи.

4. Опрацювання гуморески О. Вишні «Відкриття охоти»

4.1. Виразне читання твору з відповідним коментарем.

4.2. Тема: розповідь про відкриття полювання і сміни природи з його учасниками.

4.3. Ідея: возвеличення краси природи, прагнення нею насолодитися, а не винищувати під час мисливства.

4.4. Основна думка: полювання — це не смертельна загроза птахам і звірам, а спілкування з природою.

4.5. Жанр: гумореска, усмішка.

4.6. Композиція.

Експозиція: розповідь про те, коли і яким чином відбуватиметься

«відкриття охоти».

Зав’язка: роздуми героїв про місце з полювання.

Кульмінація: гумористичні ситуації, які траплялися з героями твору.

Розв’язка: «Перший постріл! Полювання відкрите!».

4.7. Зміст твору.

Вже перший твір циклу «Відкриття охоти» починається із суто розмовних ситуацій: «Власне кажучи щороку відкриття полювання буває двічі...». Оповідач щоразу звертається до удаваного слухача, запитує його, радиться з ним. Спокійна розповідь у творі чергується з емоційно насиченими, піднесеними рядками. Тоді письменник вдається до коротких називних речень, риторичних фігур. Коротка емоційна частина усмішки про поважність полювання змінюється інтригуючою емоційною частиною.

«Відкриття. Скільки турбот, хвилювань, неврози, доки все в тебе в порядку: і рушниця і набої, і одежа, і рюкзак, і стопна,— одне слово, все що потрібно для серйозного, добутливого полювання. А куди їхати? А з ким їхати!»

А далі вдвох наступних, логічно обумовлених частинах твору автор дає відповіді на хвилюючі питання, куди їхати і з ким їхати. І все це викладено жваво й дотепно. Гуморист вдало використовує народно-тавтологічні звороти, вдається до засобу перебільшення, близького до неймовірності. Діалог його динамічний, схвильований. Він правдиво відбиває психологічний стан мисливця напередодні відкриття полювання, коли ще не вирішено питання: куди їхати. А їхати треба, бо біля Борисполя «качви цієї ну як хмари! Їй бо, там з одного набою торік по 24 качки брали!» а що робиться біля Носівки! Там з усього лівобережжя зібралися качки, витолочили всі соняшники і через гнізда трава росте.

А з ким їхати? Відповідь на це запитання О. Вишня починає хвилюючим авторським ліричним відступом. Вчитель зачитує уривок.

«Аж доля моя!

Та хіба єсть серед мисливців, серед людей, що люблять тихі вечори над озерами, що чують ніжний шелест очеретів, що пам’ятають

Тихше, тихше, не диши,

Нас почують комиші...»

Такі чудесні романтичні люди населяють усі «Мисливські усмішки» О. Вишні. Письменник розкриває їх думи, характери, уподобання. Назавжди запам’ятовується образ Івана Петровича і його розповідь про знаменитого, Петра Івановича, Пилипа Федоровича та старенького короткозорого бухгалтера, що замість зайця поцілив у кішку і т. д. Кожен з них — це завершений мистецький тип, привабливий образ, що чарує нас своєю простотою, закоханістю в рідну природу, звеселяє нас своїми дотепами і побрехеньками.

4.8. Гумор у творі:

- обирання місця для полювання;

- ситуація з Джеком;

- гонча Флейта;

- постріли старого бухгалтера у зайця, який був кішкою; у зайця з написом: «За що ви мене вбили?!» (прикололи шпилькою до вбитого зайця папірця);

- очікування результатів полювання на острівцю в очереті.

4.9. Ідейно-художній аналіз гуморески. Бесіда за питаннями:

- Чи були ви на полюванні? Які враження ви отримали від нього?

- Чи не шкода вам вбивати тварин? Яке полювання пропонує мисливцям О. Вишня?

- Коли і за яких обставин відбувається «відкриття охоти»? («Власне кажучи, щороку "відкриття полювання буває двічі: першого серпня на птицю, а першого листопада на звіра, але якось уже так утрадиційнилося, що за урочисте, коли хочете, свято серед мисливців вважається перше відкриття, коли після довгої перерви у вас у руках знову улюблена ваша рушниця і ви знову маєте не тільки, сказать би, поповнити свої продовольчі ресурси, не тільки допомогти державі в м’ясозаготівлях, а й задовольнити «себе, як природознавця, природофіла й спортсмена”»)

- Як сам автор ставиться до процесу полювання? («Полювання, як бачите, не якась там легковажна дурничка, не дрібничка, а дуже й дуже поважна справа, особливо для таких громадян, як ми з вами...»)

- Що необхідно мати при собі мисливцю для полювання? («...І рушниця, і набої, і одежа, і рюкзак, одне слово, все, що потрібно для серйозного, добутливого полювання...»)

- Хто повідомив, що на озерах біля Борисполя багато качок? («Оце вчора приїздила звідтам молодиця, так казала, що її свекрові кум його казав, що кумова баба чула од свахи, що та сама бачила, як коноплі мочила, що нема куди через тую качву коноплини ткнути!»)

- Чому герої гуморески вирішили полювати у Носівці? («Та там з усього Лівобережжя качки ще навесні позбирались. Стихійне нещастя: соняшники всі потолочили. А на луках через гнізда трава не виросла: гніздо на гнізді, траві нема де рости,— не знають колгоспники, чим худобу годувати. Ні, коли вже їхати, то тільки в Носівку!»)

- Якою був собака Джек у Івана Петровича? («От був собака! Мертва стойка! Такого собаки я не бачив! Даси бувало в зуби йому записку й гроші: «Джек! Миттю пляшку вина!» За півгодини вже летить з вином. Тільки не можна було більше грошей давати: решту обов’язково проп’є!»)

- Про яку пригоду розповів оповідач, що сталася з Флейтою? («Петро Іванович — гончарник... І яка в нього є сука Флейта, як вона ганяє! По два місяці вовка ганяла. А спочатку боялась, перший раз як наткнулась на вовка, вискочила на просіку «бліда-бліда, як стінка!» «Чотирнадцять вовків колись за нами з Флейтою гнались!» Ну, Петре Івановичу! Невже таки чотирнадцять?! Факт! Спитайте Флейту! І обидва сірі!»)

- Від чого під час полювання старенький бухгалтер перелякався? («... Пилип Федорович розповість вам про короткозорого старенького бухгалтера, пристрасного мисливця, жертву фантастичних вигадок усієї компанії, з якою він завжди полював. Ви дізнаєтесь про зайця, який після бухгалтерового пострілу з страшним криком «н-н-няв!» вискочив аж на вершечок телеграфного стовпа, і як переляканий бухгалтер «кинув рушницю і, приказуючи «да воскреснеть Бог, біг три кілометри додому»)

- Як мисливці пошуткували над бухгалтером? («Одного разу ми прикололи шпилькою до вбитого зайця й посадили під кущем і спрямували на нього короткозорого бухгалтера. Він — бах! Заєць — беркиць! Підбігає, а там такий на заплоці заячий докір! Що сміху було!»)

- Що відчуває ліричний герой у казковому світі природи? («...Покотилася зоря. Булькнув у воду водяний щур... Закахкало спросоння криженя... Пискнула очеретянка... Десь далеко прогув паровик. Сіріє..»)

- Чим вам сподобався твір О. Вишні?

- До чого закликає письменник читача своєю гуморескою?

- Якими ви уявляєте героїв його твору?

4.10. Мікрофон. «Чи відвідали б ви таке полювання як герої твору О. Вишні? відповідь вмотивуйте.»

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування:

1. Відкриття полювання відбувається у:

а) вересні; б) серпні; в) жовтні; г) квітні.

2. Першого листопада мисливці починають «полювати» на:

а) птицю; б) рибу; в) звіра; г) лікарські рослини.

3. Мисливство, на думку автора,— це:

а) легковажна справа; б) відпочинок з рушницею; в) «спілкування» з природою; г) поважна справа.

4. Під час полювання людина не може виявити себе, як:

а) еколога; б) природознаця; в) природофіла; г) спортсмена.

5. На озерах біля якого міста «качви цієї ну як хмари!»?

а) Херсона; б) Борисполя; в) Ялти; г) Донецька.

6. Скільки вбили качок, за словами оповідача, з одного набою торік?

а) Сімнадцять; б) дві; в) п’ятнадцять; г) двадцять чотири.

7. Твір Т. Шевченка, який згадується у гуморесці:

а) «Реве та стогне Дніпр широкий»; б) «Садок вишневий коло хати»;в) «Зоря моя вечірняя»; г) «Сонце сідає, гори чорніють».

8. Гончатником у творі був:а) сам ліричний герой; б) Пилип Федорович; в) Петро Іванович; г) короткозорий старий бухгалтер.

9. Якого змісту був папірець, приколотий шпилькою до вбитого зайця?

а) «Що ж ви скоїли?»; б) «Ви — злочинець?»; в) «За що ви мене вбили?»; г) «Ви тепер відповідатиме за мою смерть».

10. Стихійним лихом О. Вишня вважає:

а) забруднення качками озерця; б) потолочення соняшника; в) залякування мисливцями птахів і звірів; г) відсутність тривалого часу дощів.

11. Ліричний герой надягнув на кота шкіру:

а) зайця; б) лисиці; в) вовка; г) сурка.

12. Якою була вада у старенького бухгалтера:

а) короткозорість; б) хворе серце; в) все забував і губив; г) був надто знервований.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Робота на картках

Картка № 1

1. Дослідіть, які гумористичні епізоди зображені у творі. В чому виявляється їх значення для сприйняття змісту «Відкриття охоти»?

2. Як, на ваш погляд, осмислює сам О. Вишня процес полювання? В чому він вбачає його призначення? Наведіть переконливі обґрунтування, посилаючись на зміст твору.

3. За яких умов полювання вважалося відкритим? Коли:

а) всі мисливці зібралися разом; б) пролунає перший постріл; в) міська влада надасть на це дозвіл; г) всі мали при собі рушницю.

Картка № 2

1. Яке значення у гуморесці приділялося побрехенькам? Відповідаючи, посилайтеся на приклад з твору.

2. Стисло охарактеризуйте мисливців, які прагнули потрапити на полювання? Як саме автор ставиться о них?

3. Хто був жертвою фантастичних вигадок мисливської компанії?

а) Собака Джек; б) Пилип Федорович; в) Іван Петрович; г) старенький бухгалтер.

Картка № 3

1. Що, на ваш погляд, намагається висміяти О. Вишня в усмішці «Відкриття охоти»? Які художні засоби він при цьому використав?

2. Доведіть, що полювання — це не винищення природи, а можливість насолоджуватися природною красою. Відповідь обґрунтуйте.

3. Скільки вовків гналось за Петром Івановичем з Флейтою?

а) чотирнадцять; б) двоє; в) сімнадцять; г) ціла зграя.

VІ. Підсумок уроку

Отже, «Мисливські усмішки» О. Вишні виховують почуття любові до рідного краю і рідної природи, розкривають їх чарівну красу, сприяють розвиткові смаків та уподобань сучасної людини.

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності

VІІІ. Домашнє завдання

Написати міні-твір на тему «Краса людська»; підготувати ідейно-художній аналіз гуморесок М. Возіянова.

Пригоди останнього осіннього листочка
Віднімання виду 600 – 270. Прості задачі на додавання і віднімання
Вступ до теми «Біблійні легенди»
Звуки [д], [д'], позначення їх буквою „де”
«Я і мій телевізор» (за В. Кавою). В. Сухомлинський «Як Микола став хоробрим»
Успеть понравится за 12 секунд.

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 35
    Гостей: 35
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта