Пісні про боротьбу проти соціального та національного гніту
Мета: продовжити знайомити школярів з історичними піснями; проаналізувати ідейно-художній зміст програмових творів, пов’язуючи з історичними подіями, які в них оспівані; визначити провідні мотиви цих пісень; розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, спостережливість, уміння виразно і вдумливо читати пісні, створювати уявні словесні картини, логічно мислити; виховувати почуття пошани до історичних героїв, митців народної пісні; прищеплювати пунктуальність, відповідальність за доручену справу.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: тексти пісень, учнівські малюнки до програмових творів, міні-бібліотечка «Доба козаччини»; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки), аудіозапис пісень.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Бесіда за питаннями:

- Які пісні називають історичними? Наведіть приклади.

- Чим відрізняється стара пісня від історичної?

- Коли і у зв’язку з чим виникли історичні пісні?

- Про що розповідається в найдавніших історичних піснях?

- За що народ прославляє у піснях своїх захисників? Кого саме? Назвіть відомих вам героїв.

- Кому ми вдячні за те, що маємо зараз можливість насолоджуватися народними історичними піснями?

2. Гра-змагання «Хто швидше» (за змістом історичної пісні «Та, ой, як крикнув же козак Сірко»)

Клас розподіляється на дві команди, обираються капітани, проводиться жеребкування.

Завдання гри: розгадати кросворд протягом 5–7 хвилин.

2.1. Кросворд для першої команди.

По вертикалі: 1. Жанр даного твору. (Пісня)

По горизонталі: 1. Назва місцевості, де літав сизий орел. (Степ) 2. Отаман козацький. (Сірко) 3. Як у творі названо козацьке військо? (Славним) 4. До кого зібралося їхати козацьке військо? (Хана) 5. Продовжіть рядок: «...над степом та сонечко...» (Сяє)



2.2. Кросворд для другої команди.

По вертикалі: 1. Головний герой твору. (Сірко)

По горизонталі: 1. Місце розташування козаків. (Січ) 2. Художній засіб «битий шлях». (Епітет) 3. Назва війська козаків. (Запорізьке) 4. Шлях, яким рухався отаман із козаченьками. (Кримський) 5. З яким птахом народ порівняв рух отамана по степу? (Орлом)



2.3. Закінчення гри. Підбиття підсумків.

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності школярів

ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Головний герой історичної пісні — козак (матеріал для вчителя)

Оглядаючи малюнки учнів до програмових творів, звертаємо їх увагу на зовнішній вигляд козака (голена голова з «оселедцем», голене обличчя, вуса кінцями донизу, мужній і суворий вигляд обличчя, сміливий і гострий погляд), на одяг (жупан або кирея, смушкова шапка із шликом, біла вишиванка, широкі шаровари, вправлені в чоботи,— все це яскравих кольорів), на зброю (шабля при боці, пістоль за поясом, рушниця і т. д.), на горду поставу тіла, у якій відчуваються сила, відвага, готовність у першу ж мить кинутися в бій. На коні козак сидить вільно і зручно, як влитий,— «наче з конем народився». Ось такі люди захищали наш рідний край від зазіхань зовнішніх ворогів; такими були наші предки, наші далекі прадіди.

Слід також зазначити, що на Січі в низових (рядових) козаків спеціально виховувалося нехтування матеріальними благами, байдужість до грошей і майна. Найбільш цінилися воїнська доблесть, мужність, відвага (до одчайдушності), вірність товариству і рідному краю, винахідливість у бою, мистецьке володіння зброєю, нещадність до ворогів.

Звичайно, козацька верхівка наживалася в походах, часто за рахунок низових козаків. Майнової рівності між козаками не було.

3. Аналіз історичної пісні «Ой Морозе, Морозенку»

3.1. Виразне читання пісні вчителем або прослуховування її в аудіозапису (вокальне виконання пісні).

3.2. Хто він, Морозенко?

Можливо, це один із соратників Богдана Хмельницького — полковник Станіслав Морозенко або осавул (виборна службова особа, яка відала озброєнням, постачанням та військовою підготовкою козаків) Кропивнянського полку Нестір Морозенко.

3.3. Історичні події, відтворені в пісні (розповідь учителя).

У ХІV ст. литовські князі захопили більшу частину України, а польські феодали загарбали Галичину і Західну Волинь. Між феодалами Литви і Польщі велась уперта і тривала боротьба за українські і білоруські землі, від якої найбільше страждав трудовий народ. Становище трудящих почало різко погіршувалось після того, як у 1569 р. на шляхетському сеймі в Люблині було проголошено політичне об’єднання Литви з Польщею і українські землі, що знаходилися в межах Литовської держави, опинились під владою шляхетської Польщі.

Захоплені пристрастю до наживи, польські магнати і шляхта почали привласнювати величезні земельні масиви, нещадно закріпачувати селян, збільшувати феодальні повинності. Вони господарювали на Україні, як у колонії. Від них не відставало місцеве українське панство.

Загарбавши українські землі, польські феодали (магнати і шляхта) встановили на Україні найтяжчий, нелюдський кріпосний гніт.

Весь тягар кріпосницького і національного гніту ліг на селянство, міську бідноту, козацькі низи. Польська шляхта не вважала українських селян за людей, грубо топтала їх людську гідність. Польські пани за допомогою Ватикану заходами жорстокого примусу насаджувати на Україні католицизм, запроваджували церковну унію, проводили політику насильного ополячування українців, глумилися з української мови і культури, намагаючись духовно поневолити український народ.

Все це викликало ненависть народу до гнобителів, загострювало класові суперечності, спричинялося до масових селянських повстань, які кінець кінцем привели до Народно-визвольної війни 1648–1654 рр.

Протягом шести років Народно-визвольної війни українського народу кримський хан виступав із своїм військом то на боці козаків, то проти них — з пансько-польськими полчищами. Проте в усі часи татари не припиняли грабунку українських земель. Навіть після переможних битв разом з козаками, повертаючись додому в Крим, підступне татарське військо палило й грабувало села та міста, вбивало чи забирало в полон мирних людей. Козаки їм цього не дарували і часто вступали у кровопролитні бої зі своїми вчорашніми союзниками.

Це були страшні часи. Більшість сіл і міст лежало в руїнах, поля не оралися, хліб не сіявся. Змучений люд блукав по країні. Люди гинули не лише в боях і під час татарських нападів, а й від голоду.

Отже, пісня «Ой Морозе, Морозенку» розповідає про один із боїв, під час якого татари розбили козацький загін і полонили, а потім скарали його ватажка.28 Усі уроки української літератури у 8 класі 29 Вступ. Українські історичні пісні. Пісні Марусі Чурай

3.4. Особливості пісні.

Даний твір у народі користується особливою любов’ю. На західноукраїнських землях її виконують навіть під час поховання видатних людей, віддаючи їм останню шану.

Ця пісня дуже поширена в різних місцевостях України. Записано понад сорок варіантів її, а в народі їх існує, очевидно, ще більше.

Вже сама численність варіантів пісні вказує на незвичайну популярність славного козацького ватажка Морозенка, пам’ять про якого народ зберіг навічно у своїх творах. Образ Морозенка став узагальненим образом захисника вітчизни. В одних варіантах пісень герой бореться з «ляхами-панами», в інших — з турками, татарами, з «турком-шведом» чи просто з лихими ворогами.

3.5. Тема: оспівування боротьби козаків під керівництвом Морозенка з татарами.

3.6. Ідея: возвеличення мудрості, мужності козацького ватажка; засудження жорстокості, підступності татарських поневолювачів.

3.7. Основна думка: нічого не бояться козаки, заради щасливого життя народу вони ладні пожертвувати власним життям; народ, що б’ється за свою незалежність, неодмінно переможе.

3.8. Жанр: історична пісня.

3.9. Композиція.

Твір має свого роду обрамлення — починається і закінчується уславленням мужності козацького ватажка Морозенка.

Експозиція: похід козаків на татар під керівництвом Морозенка.

Зав’язка: бій з ворогом.

Кульмінація: полон та катування героя.

Розв’язка: сум матінки-України з приводу смерті свого сина.

В інших варіантах цієї пісні Морозенко — преславний козак, який

«на три милі кругом себе кладе ворожого трупу», у бою за ним «тече кривавая річка. Ні страху, ні втоми не знає молодий воїн, і лише численність ворогів здолала героя. Терплячи страшні муки, Морозенко не кориться, він виявляє незвичайну витривалість, зневажає смерть і з думкою про Україну гине.

3.1. Складіть інформаційне ґроно щодо характеристики образу Морозенка, посилаючись на текст пісні.



Основною рисою Морозенка була насамперед любов до Батьківщини, готовність завжди виступити на її захист, виняткова мужність у боях з ворогом. Пісня підкреслює красу і силу улюбленого героя, його хоробрість і молодецтво:

Ой з-за гори та з-за кручі

Буйне військо виступає,

Попереду Морозенко

Сивим конем виграває.

Захищаючи рідні землі, Морозенко хоробро б’ється із заклятими ворогами. Під час бою повністю проявився блискучий талант молодого полководця: татари втратили втроє більше, ніж козаки. Потрапивши в полон, Морозенко мужньо переносить катування (з вирваним серцем герой споглядає Україну із Савур-могили). Цей факт підкреслює незвичайну силу і витривалість героя. В останню хвилину життя Морозенко думає не про себе, а про свою сплюндровану батьківщину.

3.11. Словникова робота.

Єси — у значенні «є, будеш».

Савур-могила — тут ідеться про один зі степових курганів на півдні України.

Обоз — укріплений військовий табір.

3.12. Опрацювання ідейно-художнього змісту твору. Бесіда за питаннями:

- Хто такий Морозенко? Як про це зазначено в пісні? (Ой Морозе, Морозенку, Ти славний козаче...)

- За що Україна шанує цього козака?

- Порівняйте опис козацького війська і татарського. Про що він свідчить? (Буйне військо виступає, Попереду Морозенко Сивим конем виграває». «То не грім в степу грохоче, То не хмара світ закрила, То татар велика сила...)

- Якою була битва козаків з ворогом? (Бились наші козаченьки До ночі глухої,— Полягло наших чимало, А тепер утроє)

- Що сталося з Морозенком, коли він потрапив у полон? (Вони його не стріляли. І на часті не рубали, Тільки з нього молодого, Живцем серце виривали)

- У чому виявилася жорстокість татар до Морозенка? З чим це пов’язано?

- Яких страждань зазнала Україна?

- Хто ж прославляв наш рідний край у скрутний для нього час?

- Дослідіть, як у творі оспівано Україну? Чому вона є уособленням українських матерів?

- З чим асоціюються татари? Як їх названо у творі? (Проклятими)

- Яким чином дана історична пісня пов’язана з попередньо вивченою?

3.13. Художні особливості твору.

Художні засоби твору підпорядковані його ідейному змісту. Витривалість Морозенка пісня передає за допомогою гіперболи (з вирваним серцем герой із Савур-могили споглядає Україну). Епітети «славний, молодий, голова завзята, буйне військо», пестливе слово «козаченьки», присвійний займенник «наші» передають пошану та любов українського народу до своїх оборонців.

Різко протилежні емоційним забарвленням тропи, що змальовують ворогів: вони прокляті, татарська орда порівнюється із страшним громом і чорною хмарою, яка «світ закрила». Постійний епітет «велика сила» вказує на те, що татар було набагато більше, ніж козаків, проте хоробрі воїни відважно кидаються в бій, захищаючи свої землі.

Епітети: «славний козаче», «буйне військо», «голова завзята», «тяжке горе», «білий світ».

Метафори: «Вкраїна плаче», «Морозенко... сивим конем виграває», «живцем серце виривали», «Україна славою покрита».

Гіпербола: «татар велика сила».

Риторичні оклики: «Дивись тепер, Морозенку, Та на свою Україну!», «Тяжким горем та сльозами, Та кров’ю полита!».

3.14. Висновок.

У пісні «Ой Морозе, Морозенку» відобразились усвідомлення народом своєї сили, віра в неминучу перемогу над ворогом. Ясність мети робить навіть смерть героя утвердженням справедливості боротьби проти ворога.

4. Опрацювання твору «Максим козак Залізняк»

4.1. Виразне читання або виконання пісні у музичному супроводі.

4.2. Історичний матеріал до твору.

4.2.1. Написання.

Записано історичну пісню в квітні 1939 р. від кобзарів Петра Івановича Гузя та Єгора Хомича Мовчана.

4.2.2. Хто ж він, козак М. Залізняк?

Максим Залізняк — син селянина з містечка Медведівки (на Чигиринщині), народний герой Коліївщини. У 1768 р. він зібрав у Холодному Яру, на Чигиринщині, гайдамацький загін у кількасот чоловік (у пісні 40 тисяч — поетичне перебільшення) і захопив Жаботин, Смілу, Черкаси, Корсунь, Богуслав, Канів і разом із загоном Гонти — Умань, одну з найбільших фортець польської шляхти на Правобережжі.

Загін царського полковника Гур’єва підступно роззброїв і ліквідував гайдамацький табір під Уманню. Залізняка катували і заслали на каторгу в Нерчинськ.

4.3. Тема: оспівування боротьби козаків під керівництвом Максима Залізняка з панами.

4.4. Ідея: уславлення героїчної вдачі людей із народу, зокрема козака Максима Залізняка, віра у неминучу перемогу над ворогом.

4.5. Основна думка: сила, мужність, рішучість, згуртованість козаків дозволить їм подолати будь-якого ворога.

4.6. Жанр: історична пісня.

4.7. Кульмінація.

Експозиція: приїзд М. Залізняка на Вкраїну.

Зав’язка: підготовка козаків до бою з панами.

Кульмінація: перемога над ворогом, уславлення М. Залізняка.

Розв’язка: повернення козаків додому.

4.8. Ідейно-художній аналіз твору. Бесіда за питаннями:

- Як у пісні зазначено про походження М. Залізняка? (Максим козак Залізняк, Козак з Запорожжя)

- Чому Максим мав авторитет серед козаків?

- Якою була військова підготовка повстанців? (Обступили город

Умань, Покопали шапці Та вдарили з семи гармат У середу вранці)

- Що сприяло перемозі козацтва під головуванням Залізняка над панами?

- Що здобув Максим після бою з ворогом? (І за те він слави Гарной залучився)

- Як зустріли переможців у рідному краї? (Лине гомін, лине гомін по степу німому, Вертаються козаченьки із бою додому)

- Які міста згадуються у творі? (Запорожжя, Жаботин, Умань)

- Чи існують вони тепер?

- Охарактеризуйте головного героя пісні.

4.9. Мікрофон: «Які слова вдячності ви б висловили тим, хто мужньо боровся з ворогами народу, захищаючи Україну від поневолення.

4.10. Художні особливості пісні.

Повтори: «Та вдарили з семи гармат У середу вранці», «Обступили город Умань» «Лине гомін».

Епітети: «пишна рожа», «гарна слава», «по степу німому».

Метафори: «вдарили з гармат», «лине гомін».

Гіпербола: «Накидали за годину Панів повні шапці». Риторичні оклики: «Як поїхав на Вкраїну Як пишная рожа!»

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

«Ой Морозе, Морозенку»

1. Козака Морозенка у пісні названо: а) мужнім; б) відчайдушним; в) геніальним; г) славним.

2. Україна за козаком:а) побивається; б) репетує; в) плаче; г) сумує.

3. Звідки виступало козацьке військо на бій з ворогом? а) З міста; б) із залізничної станції; в) з-під лісу; г) із-за кручі.

4. Кінь у Морозенка був: а) сивий; б) молодий; в) мудрий; г) навчений.

5. Татари у пісні порівнюються з:а) буйним вітром; б) громом; в) зграєю ворогів; г) сильним дощем і градом.

6. Скільки часу тривав бій козаків з татарами?а) З ранку до вечора; б) півдня; в) півдоби; г) до ночі глухої.

7. Що трапилося з Морозенком після бою?а) Був поранений у голову; б) пропав безвісти; в) його замучили татари; г) був зарізаний зрадником.

8. Що будуть згадувати люди про Морозенка?а) Доброту і щирість; б) думи та пісні на його честь; в) його відповідальність за доручену справу; г) прагнення ватажка допомогти бідним.

9. Кому з твору належать слова:

«Дивись тепер, Морозенку,

Та на свою Україну!»? а) Козакам; б) татарам; в) повстанцям із села; г) побратимам.

«Максим козак Залізняк»

1. Рідне місто Залізняка: а) Умань; б) Жаботин; в) Київ; г) Запоріжжя.

2. Приїхавши до Києва, герой був, наче:а) мужній велетень; б) казковий герой; в) пишна рожа; г) могутній дуб.

3. Кількість війська, яке зібрав ватажок у Жаботині: а) мільйон; б) дві тисячі; в) сорок тисяч; г) сім сотен.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Робота на картках

Картка № 1

1. Порівняйте козацьких ватажків — М. Залізняка і Морозенка. Свої міркування узагальніть.

2. Чим, на ваш погляд, зумовлене надання прізвища Максиму — Залізняк? Як воно характеризує героя?

3. День тижня, коли відбулася битва козаків з панами («Максим козак Залізняк»):
а) неділя; б) середа; в) понеділок; г) п’ятниця.

Картка № 2

1. Що, на вашу думку, повинен вміти і знати козак? Чи стосується це Морозенка, Залізняка? Відповідь вмотивуйте.

2. Доведіть, що Морозенко — національний герой. Відповідаючи, посилайтеся на текст пісні «Ой Морозе, Морозенку».

3. З якою промовою звернулася татарва до розтерзаного українського героя («Ой Морозе, Морозенку»)?а) «Що, захистив свою милу Вкраїну?» б) «Радій тепер, Морозенку, за свою Батьківщину!» в) «Дивись тепер, Морозенку, та на свою Україну!» г) «Ось так тобі, славний герою, тепер будеш знати!»

Картка № 3

1. Чому, на ваш погляд, козаки у битві з ворогом залишилися переможеними, хоча і зазнали чималих втрат («Ой Морозе, Морозенку»)? Відповідь аргументуйте.

2. Прокоментуйте, про що свідчать рядки з пісні «Максим козак Залізняк»:

У середу вранці,

Накидали за годину

Панів повні шанці...

Чи не перебільшуються у даному уривку сила, мужність і вправність козаків? Свою думку обґрунтуйте.

3. Татари, «прославляючи» Морозенка («Ой Морозе, Морозенку»), «поставили його на... могилу». Визначте, на яку саме:а) козацьку; б) Савур; в) вкраїнську; г) кримську.

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів

VІІІ. Домашнє завдання

Дібрати додатковий матеріал про Б. Хмельницького, У. Кармалюка; виписати в зошит цитати з пісень, які характеризують цих народних ватажків.

Чем заняться в зимние праздники
Твій рідний край
Змінювання прикметників за числами у сполученні з іменниками
Формирование гардероба
Розуміння себе
Оставаться стройной-это возможно!

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 2
    Гостей: 2
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта