О. Назарук «Роксоляна». Проблема кохання і служіння народові в повісті
Мета: продовжити знайомити школярів з твором О. Назарука «Роксоляна», звертаючи увагу на розв’язанні в повісті проблеми кохання і служіння народові на прикладі героїні твору; розвивати вміння переказувати свої судження про вміння і почуття людей, описаних в повісті; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати любов до рідного краю, почуття національної гідності, шанобливе ставлення до минувшини.

Обладнання: портрет О. Назарука, текст твору, картини невідомого художника «Роксоляна», «Сулейман Пишний», дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

1. Літературний диктант «Життя і діяльність О. Назарука»

- Знак зодіаку О. Назарука за гороскопом. («Діва»)

- Місто народження майбутнього письменника. (Бучач)

- В яких університетах навчався О. Назарук? (У Львівському, Віденському)

- Назва товариства української студентської молоді, яку він очолював упродовж 1904–1905 рр. («Січ у Відні»)

- З працями яких письменників ознайомився митець слова під час навчання в університеті за кордоном? (М. Драгоманова, І. Франка, М. Павлика)

- Письменник, який мав значний вплив на формування світогляду О. Назарука. (І. Франко)

- Редактором якої газети працює письменник починаючи з 25 листопада 1923 року? («Січових вістей»)

- Де відбулася інсценізація «Роксоляни»? (На українському радіо)

- О. Назарук увійшов в історію України не тільки як знаний письменник, а й... (Політик, фаховий журналіст, публіцист, здібний адвокат)

- Через що книги письменника були вилучені з бібліотек? (Оскільки його звинувачували у націоналізмі)

- Рух, в якому О. Назарук брав безпосередньо участь під час Першої світової війни. (Українських січових стрільців)

- Останні роки життя письменник повів у... (Кракові).

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.



2. Міні-дискусія. Обговорення питань

- Чи можна вважати постать Роксоляни історичною? Наведіть переконливі аргументи.

- Роксоляна підлягає критиці у зв’язку з прийняттям нею мусульманської віри? Відповідь вмотивуйте.

- Можна вважати героїню твору щасливою, коли вона із рабинь стала султаншею? Свої міркування обґрунтуйте.

III. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

IV. Основний зміст уроку

1. Вступне слово вчителя

Прикарпаття у давні й середні віки виростило двох славних жінок, більше відомих із художніх творів ніж за історичними хроніками: Ярославну — доньку галицького князя Осмомисла, ту саму, яка плакала в Путивлі-граді на валу, виглядаючи з походу на половців мужа Ігоря, та султаншу Роксоляну — уродженку містечка Рогатин, знану українцями ще як Настю Лісовську. Сьогодні ми продовжимо знайомитися з чудовим твором О. Назарука «Роксоляна», головною героїнею якого є весела, чудова, розумна, красива, приваблива та мудра жінка — Анастасія Лісовська, Хуррем, Роксоляна.

2. Опрацювання теми уроку

2.1. Бесіда за питаннями:

- Через що сталося ворожіння циганки вірогідним?

- Чи любила Роксоляна Стефана? Про що це свідчить?

- Чому, на ваш погляд, Стефан Дропак не зміг визволити майбутню дружину з неволі?

- Яким було кохання Анастасії до турецького султана?

- Чи можна вважати героїню зрадницею своєму першому коханню, вірі християнській, батькам, рідному народові? Наведіть переконливі аргументи, посилаючись на зміст твору.

- Дослідіть, як дбала Настя про свій народ, перебуваючи у владі.

- Чи правомірною є думки українських істориків, що Роксоляна якимось чином унеможливлювала спустошливі походи турецьких і татарських військ на українські землі? Відповідь вмотивуйте.

- Як ви розумієте фразу «любити народ і служити його інтересам»?

- У чому полягає особливість кохання Насті до любого чоловіка і рідного народу?

- У чому полягала життєва мета Анастасії?

- Чи хотіли б дівчата класу бути схожими на цю героїню твору О. Назарука?

- Як сам автор ставиться до Насті Лісовської? Свої міркування вмотивуйте.

2.2. Матеріали до теми уроку.

2.1.1. Схема «Кохання і служіння народу Роксоляни».

2.1.2. Яка вона, Роксоляна? Інформація науковців, істориків.

Уявлення про те, якого була Роксоляна, у масовій свідомості складаються винятково на основі легенд та художніх творів, що не відображають справжні, тобто історичні реалії. Фактично єдиними першоджерелами залишаються повідомлення тогочасних послів у Стамбулі, передусім венеціанських. Серед наших дослідників найбільше попрацював у цій царині видатний український тюрколог і сходознавець Агатангел Кримський, котрий у 1924 році видав книгу «Історія Туреччини».

Щодо художніх творів, то в них творча уява автора, м’яко кажучи, значно переважає над документальною базою.

Дві історичні загадки — польського поета-історика Самуїла Твардовського та графа Станіслава Ржевульського — підтверджують, що Роксоляна народилася і виросла в сім’ї рогатинського священика. Яке її хрещене ім’я та прізвище — не знаємо. За словами сучасників, зокрема європейських послів до Стамбула, у Туреччині бранку з Русі звали Гасекі Хуррем — Весела Султанша, або Росса, Руса, Роса. Тогочасний німецький дипломат Бузбек та італійський історик першої половини XVI століття Л. Джовіо називали її Роксоляною.

Це ім’я походить від давнього античного міста Роксоляни, яке існувало з VI століття до нашої ери до III століття нашої ери на березі Дністровського лиману (територія сучасного Овідопольського району Одещини). У середні віки «роксолянами» в Європі називали жителів українських, а потім переважно західноукраїнських земель. Настею Лісовською рогатинську попівну нарекли письменники. Це домисел, що не спирається на жодне достовірне джерело. Юна Роксоляна повторила гірку долю своїх земляків. Опільське місто Рогатин на той час не було населено такими мурами, які могли б захистити його мешканців від нападу орди. Зв’язаних бранців із Прикарпаття зазвичай вели Волоським шляхом через васальну Молдавію у Кримське ханство, на найбільшій невольницькій базар у місті Кафа. Звідти гаремами живий товар — гарних молодих полонянок — переправляли у Стамбул і за великі суми золотих дукатів продавали в гареми тамтешніх високопоставлених чиновників. Таким «етапом» у столицю Османської імперії, напевне, потрапила й Роксоляна. Не відомо, за яких обставин вона стала перед очі

Сулеймана — одного з наймогутніших тогочасних повелителів світу — освіченого, грізного і, як описує молдавський історик Йорга, гарного, з орлиним носом, довгою шиєю, тонкою бородою, меланхолічним поглядом. Вихований у дусі східних культур, арабської і перської філософії та літератури, султан, крім східних мов, знав іще й слов’янські.

Очевидно, Роксоляна полонила Сулеймана Пишного якимись особливостями своєї краси, великим розумом, ніжністю та веселою вдачею, за що удостоїлася імення Радісної (Веселої) Султанші. Вірогідно, що її поради у непростих хитросплетіннях придворних інтриг та вдалі від імперії зовнішньополітичні «підказки» давали добрі результати. І роль Роксоляни возвеличилась до другої, після самого Сулеймана, в державі. І підданим великого падишаха, й іноземцям було невтямки, як колишня бранка всупереч священним традиціям Османської імперії, духові ісламської філософії та релігії піднялася на вершину влади в державі, яка споконвіку не бачила жінку в такій величавій ролі. Справді, сталося диво дивне: Сулейман при Роксоляні ліквідував султанський гарем, поодружував своїх численних жінок з офіцерами турецької армії та чиновниками, а сам залишився з єдиною дружиною Роксоляною. Історики, спираючись на тогочасні перекази дійсно приписували султанші Хуррем чаклунство. Вона нібито за допомогою заклинань, любовних напоїв та талісманів причаровувала Сулеймана.

Серед науковців немає єдиної думки з приводу того, яке з дев’яти нині відомих портретних зображень Роксоляни є документальним, бо кілька з них — апокрифічні, тобто уявні. Отже, ми не можемо тепер однозначно скласти більш-менш достовірне враження про її зовнішність. Академік Агатангел Кримський свого часу справедливо зауважив, що Роксоляна не належала до традиційного типу азійських красунь, у яких повинні бути жагучі очі, наче чорні оливи, пожадливі вуста, палючі високі груди та розкішно огрядна постать!

Напевне, приміряючи ці східні «стандарти», придворні султана в 1526 році переповідали венеціанському послові, що Роксоляна — негарна, однак «граціозна, невеличка на зріст». При цьому ніхто з жінок не міг зрівнятися з нею розумом і веселою вдачею. Навіть коли Роксоляні було близько 50 років, Сулейман продовжував її обожнювати, про що писав посол Венеціанської республіки Бернардо. Наваджеро, зазначаючи, що його величність надзвичайно кохає Роксоляну, що ніколи ще не було в султанському палаці іншої жінки, яка мала б більшу силу і владу. Кажуть, посилався дипломат на враження очевидців, що вона приємна і дуже добре знає вдачу великого володаря.

3. Робота над текстом твору

VI частина. «В невідому будучність»

- Як турки сприймали смерть султана Селіма? («...Військова сторожа у пристані зачала кидати свої шапки на землю і зривати намети! Голосні оклики вояків доносилися...» «Мов дрож громовини йшла по краю мослемів. Чути було в воздусі, що надходить велика доба держави Османів підготована твердістю покійного султана. Якось аж неймовірна єдність опанувала мусульман всіх племен і станів — від багача до жеброти. Від неї тим виразніше відбивали посоловілі обличчя чужинців, християн і жидів)

- Яким чином Абдуллаг охарактеризував молодого султана? («Предсказано, що з початком кождого століття родиться великий муж, який обхопить те століття, як бика за роги і поборе його. А султан Сулейман уродився в першім році десятого століття Геджри»)

- Що символізувало число «10» згідно з розповіддю учителя? («А число десять се найбільш досконале число! Бо воно кінчить і завершує перший круг чисел. Про досконалість сього числа свідчить те, що маємо десять пальців на руках і ногах — маємо десять змислів: зір, слуг, нюх, дотик і смак і п’ять таких у нутрі, маємо десять учнів

Пророка і десять заповідей, і десять гостей неба, і десять геніїв над ними, і з десятків складається все військо падишаха. Десятий султан тяжко поб’є ворогів ісламу»)

- Чим саме Абдуллаг возвеличив могутність і вічність Сулеймана? («Десятий султан Османів умре на львинім столі сидячи. А що він у хвилі смерті своєї оточений буде всіма ознаками влади, то люде і звірята, генії й злі духи боятимуться його і слухатимуться, наближатися до Великого халіфа. А він нікого не закличе, бо буде неживий. І так сидітиме, аж поки малий червак не розточить палиці, на якій великий султан опирати буде обі руки свої. Тоді разом з розточеним патиком упаде труп Великого Володаря. І смерть його стане відома всім»)

- Що предсказано про жінку десятого султана? («Найлюбіша жінка десятого султана буде Леісафір (гість, чужинка або дуже шанована). Зійде як ясна феджер (рання зоря й утрення молитва) у серці падишаха, а зайде криваво над царством його. Зробить багато добра і багато лиха в усіх землях халіфа від тихого Дунаю до Базри і Багдаду і до кам’яних могил фараонів!»)

- Які зміни відбулися у суспільстві після смерті старого султана? («Рух, викликаний вісткою про смерть старого султана і вступлення на престол нового, не вгавав, а кріпшав з дня на день. Рух в пристані став великанський. З глибин Криму приганяли на торг великі маси коней, худоби і невольниць. Попит за ними був сильний. Бо всякі достойники заосмотрювалися в сей товар, щоб робити дарунки ще вищим достойникам: запопадали їх ласки, при несподіваних змінах хотіли вдержатися на своїх становищах або одержати при тій нагоді вищі»)

- Як турки, невольниці сприймали Хайреддіна з рудою бородою? («...Про страшного Хайреддіна з рудою бородою, котрий не шанує навіть галер високих достойників», «але ні одна душа не сумнівалася, що надпливає Хайреддін, «постарх п’яти морів» — від Альгіру по Аден, від Кафи по Каіро, скрізь страшний і скрізь присутній... Жах спаралізував усякий рух на галері торговців. А три темні судна Хайреддіна, найстрашнішого пірата тих часів, щораз ближче світили червоними огнями...»)

- Опишіть зовнішність страшного пірата. («...Вийшов з каготи Хайреддін з рудою бородою, пострах всіх людей, що плили морськими шляхами, без ріжниці віроісповідань. Обличчя опришка було порізане глибокими близнами. Крізь легкий прозрачний кафтан з червоного шовку видніла сталева кольчуга. За поясом мав два острі ятагани, при боці, криву шаблю, в руці звичайну палицю-кавулю. Бороду мав руду, аж червону, немов помальовану»)

- Яким написом на своєму кораблі рудий пірат здивував людей на турецькій галері? («...Був більший напис: "Десять днів і десять ночей не беру добичі ні на морі, ні на суші, ні від мослемів, ні від нессараг, відколи мухи мої вчули вістку, що на престол мослемів вступив десятий падишах Османів”»)

VII частина. «В Царгороді на авретбазарі»

- Якими кайданами була скована Настя на відміну від інших полонянок? («А для чвірки, в котрій була Настя, якось не стало легких, жіночих ланцюжків. І на березі Золотого Рога столиці падишаха заложили на її ручки тяжкі ланцюхи, призначені для молодих мужчинхлопців, стиснувши, бо дрібні ручки мала»)

- Як ставилися турки до невольниці на пристані міста? («А з них виганяли на беріг пристані маси невольниць і невольників. З невольницями поводилися ще сяк-так, але невольників гнали як худобу: били буками і різками, дротяними — нагайками і кінцями ланцюхів; аж до крові»)

- Опишіть Настю-полонянку, яка потрапила до Стамбулу? («Не в перлах, а в ланцах ішла, не по адамашку, а по поросі, скропленім слізьми невольниць. У волоссю не мала дорогого «горіючого каменя», але зате немов палахкотів горіючий камінь у голові: хвилями відчувала такий пекучий біль у головці, що здавалося їй, немов її власні очі западаються в нутро голови. Коли біль уставав, віддихала, мовби на світ щойно вродилася»)

- Якими ж були невольники у Стамбулі? Як до них ставилися гнобителі? («...Великанських передмість Істамбула, гнали сухопуттям в ланцюгах і путах нові товпи вже проданих невольників! Кого між ними не було! Робітний народ, селяне і міщане, шляхтичі й духовні, що видно було по їх одягах: мусіли їх недавно пригнати з рідного краю кримські ординці або дикі ногайці. Бранці йшли сковані й пов’язані, як худоба, биті й катовані. А турецькі пси лизали кров, що капала з їх ран від побоїв»)

- Що цікавого розповів Ібрагім Насті про обряд поховання у турків?

- Про що яке українське свято згадала Настя, слухаючи розповідь Ібрагіма про обряд поховання дев’ятого султана? («...Де на святий вечір вносили дідуха і стелили на домівці пшеничну або житну солому»)

- У чому було обрядове призначення двобою арабів перед походом? («Се видовище представляло напад розбишак на каравану й оборону її: паломники зоосмотрені в довгі палиці, відганяли нападників»)

- Через що Кляра вважала: «Все лучше попасти в багатий дім, ніж в убогий»?

- Для чого єврейка намагалася заручитися в майбутньому підтримкою Насті? Що відчувала, на ваш погляд, Кляра?

- Які почуття охопили Настю зранку перед її продажем? («Вона мов біла квітка відчувала, що наближається щось у її життю, щось зовсім нові й невідоме. Всі думки й всі почування звернула до одинокого Опікуна, котрого тут могла мати — до всемогучого Бога»)

- Про що просила Настя у Бога? Як це характеризує героїню? («Даруй мені, Боже, поворот додому! Я піду пішки кривавими ногами, а прошенім хлібі, як ідуть убогі на прощу до святинь. Ніколи без милостині не відійде прошак із мого дому. І ніхто ніколи не попросить даром мене за нічліг. Я для сиріт буду добра, як ненька»)

- Застосовуючи текст твору, опишіть ринок, де продавали рабів. («Були там жінки й дівчата з ріжних країв, усякого віку й вигляду — від найчорніших муринок до найбіліших дочок Кавказу. Були з грубими рисами, призначені для тяжких робіт, були й ніжні як квіти, виховані виключно для розкоші тих, що їх куплять. Усякий смак мужчин міг тут бути заспокоєний: від того, що хотів найтовстішої жінки, яка з трудом рухалася, до того, що хотів дівчини ніжної й легкої, як птиця»)

- Як Ібрагім представляв на торговищі Настю? («Маю одну дівчину, білу, як сніг на Ливані, свіжу, як овоч із нестертим пухом, солодку, як виноград з Кипру, з грудьми твердими, як гранати з Базри, з очима синіми, як туркус, що приносить щастя,— вивчену в школах для розкоші вірним, добру до танцю, добру до розмови, послушну, як дитину,— вміє крити тайну...»)

VIII частина. «Служниця в султанській палаті»

- Що було запропоновано новокупленим невольницям, які потрапили до султанського гарему? («Новокуплених невольниць повела кяя-хатун на перший поверх гарему, щоб показати їм його розклад. Опісля мали їх оглянути і розібрати між себе султанські жінки й одаліски»)

- Як зреагувала улюблена жінка султана на свіжокуплених невольниць? («Улюбленній жінці султана не сподобалося ні одна зі свіжокуплених невольниць»)

- У чому полягали обов’язки Настуні-служниці в гаремі? («Настуня привикла вже до своїх робіт, до ношення води, до миття кам’яних сходів, до чищення кімнат, до тріпання килимів і диванів, опісля до обтирання дорогих мальовил, в кінці до скучного й довгого одягання своєї пані і навіть до тихого бездіяльного сидження в її передпокої»)

-Поясніть, чому султана у творі названо володарем трьох частей світу?

-Як О. Назарук зазначив у романі про могутність і величність Сулеймана Пишного? («Перед нею став і стояв у блиску місячного світла у всій красі і молодості своїй, первородний син і правний наслідник Селіма Грізного,— Сулейман Величавий,— пан Царгорода і Єрусалима, Смирни і Дамаска і сім сот міст багатих Сходу і Заходу, десятий і найбільший падишах Османів, халіф всіх мусульманів, володар трьох частей світу, цар п’ятьох морів і гір Балкану, Кавказу й Лівану, і чудних рожевих долин здовж Маріци, і страшних міст в пустині Мекки і Медини і гробу Пророка, пострах всіх християнських народів Європи і повелитель найбільших сил світу, що міцно стояли над тихим Дунаєм, над Дніпром широким, над Євфратом і Тигром, над синім і білим Нілом»)

- Яку різницю у зовнішності Стефана Дропана і султана виявила Настя? («Стефан Дропан зі Львова був кращий, бо не такий поважний. Та сей був молодший від Стефана. Така молодість била від нього, що не можна собі уявити, як він міг би стати старцем з білою бородою і зморщеним обличчям, якого їй описував у Кафі учитель Абдуллаг»)

-Який обряд проводили, якщо дівчина сподобалася султану? («...Котру жінку чи дівчину султан різ діткне, її відокремлюють і дають їй окремих невольниць і євнухів»)

-Які знання про Коран виявила Настя у розмові із султаном?

(«...Коран у багатьох місцях поручає як богоугодне діло освободжування невольниць, а передовсім лагідність і доброту супроти них. І знаю, що ти наймогутніший сторож і виконавець приписів Пророка...»)

- Як Сулейман сприйняв українську невольницю? («Особливо вразило його слово про «насилування». Хотів їй сказати, що не має ще ніякої підстави говорити ані навіть думати про се. Але вчас зміркував, що такий висказ може зразити безборонну невольницю та замурувати їй уста. І перемогла в нім цікавість молодої людини, як дальше розвинеться розмова з сею невольницею, і успокоювало його гнів її призначення, що він аймогутніший сторож святої читанки Пророка»)

- У чому звинуватила Настя султана під час їх першого спілкування? («Молодий султан знав, що в цілій величезній державі його нема ні одного дому, ні одного роду мослемів, з котрого найкраща дівчина не впала б йому до ніг, якби лиш проявив охоту взяти її до свого гарему. Він дуже здивувався, що тут, одна з його служниць,— ба невольниця! — може мати такі думки... «Що за диво?» — подумав»)

- Про що свідчить синій туркус, який носив султан на шиї? («...Що хоронить від роздратування й божевілля, від отруї і повітря, що дає красу і розум, і довге життя та й темніє, коли його власник хороший»)

- Яку думку висловила Настя про суть людського існування? («Хоч люде се такі єства, що якби їх було тільки трьох на світі, то оден з них був би їх головою, то все-таки в кождім, без виїмку, є природне бажання бодай ілюзії рівності. Має се бажання і цар, і жебрак,

і велетень, і дитина, бо се прояв вічної правди про рівність всіх перед обличчям Бога»)

- Що відчула Настя, залишаючи султанські покої? («Настуня глибоко відітхнула й упорядкувала волосся та одяг на собі. А як виходила з наріжного будуару зі спущеними вниз очима, срібні звізди Косарі на небі піднялися високо над стрункими міларетами Стамбула — й низенько кланялись чорні євнухи молодій служниці в султанській палаті...»)

IX частина. «І зачалася боротьба невольниць з паном трьох частей світу»

- Які почуття охопили Настю, коли вона йшла по коридору гарему від султана? («Раз у раз ніби припадкове відхилялися котари й занавіси кімнат і будуарів по обох боках коридорів та виглядали з них сильно зацікавлені обличчя то її товаришок-невольниць, то одалісок у дорогих шатах, то навіть жінок султанських. Останнім кланялася по припису, як перед тим. Чула на собі погляди їх здивованих очей — то повні цікавості й зависті, то навіть нетаємної ненависті... І чула, як гарячка підходила їй до очей. І чула роздразнення в кождім нерві. А передовсім — збентеження. Не знала, як іти, що робити з власними руками, як держати голову. Так ішла, мов між двома рядами огнів і різок. Насилу здержувала слези в очах»)

- Через що Насті не було зручно, коли до неї були призначені прислужниці?

- В яких розкошах перебувала героїня твору?

- Якими враженнями був охоплений Сулейман від першої зустрічі з Настею? («...Волосся золотисте, очі легко сині. Личко біле як сніг з таким відтінком, як у першого пупінка рози, а таке лагідне, як у його матері, що все боїться за нього. І потім так само енергійне!.. Так, він ще не зустрічав у своїм житті жінки, котра більше пригадувала б йому його матір, що вона, й тільки вона потрафить виступити супроти нього так само лагідно й так само твердо, як його мати...»)

- Про що свідчить фраза з твору: «...остре слово матері було йому (Сулейману) таке приємне, як разовий хліб голодному»?

- Яким чином згадка султана про Настю впливала на його внутрішні почуття? («Нараз заворушилася в нім думка — від якої засоромився. Вона була вже в нім вчера, але якась півсвідома. Щойно тепер остро проявилася в нім і нагло заволоділа всім його єством

і чувством, перейшла як тепло-гаряча хвиля по його чолі, обличчю, грудях, руках і ногах. Йому зробилося від неї так горячо, що аж отворив уста») З якою метою О. Назарук, характеризуючи султана, зазначає: «Він — пан трьох частей світу»?

- Як ставилися оточуючі до Насті у султанських хоромах, коли вона сподобалася Сулейману? («Кізляр-ага низько склонився й опустив кімнату. Заки дійшов до будинку улемів, знали вже всі в палаті, що першою в цілім гаремі стає бліда чужинка, невольниця Хуррем, «християнська собака». І зашипіла ненависть по коридорах, кімнатах і парках, вераю, як їдовита гадина, що сунеться по чудових квітах»)

- Для чого Сулейман викликав до себе на бесіду старого Мугієддіна? («Маю до тебе довір’я і хочу ради твоєї в такій справі. Моє серце полонила християнська невольниця великої краси і розуму. Як найвищий сторож Корану не хочу переступати святих постанов його і силою брати невольницю. А вона добровільно не віддається мені, кажучи, що ріжнить нас віра... Освіти її серце правдивою вірою Пророка!»)

- о намагався зробити Мугієддін для виконання наказу султана?

- З якою метою, як виняток, до кімнати Роксоляни потрапив монах, який втік з України і змінив віру?

- Яку користь вбачала в собі героїня для знедоленого рідного краю? («Одначе, все-таки не розуміла, як вона, бідна невольниця, замкнена в клітці птичка, може помогти рідному краєві, з котрого вийшла, й народові, котрий мучився там. Атже не могли на се порадити ні її батько, ні старий, ні інші розумні люде... Вже добре розуміла, що в’яжеться се з залицянням султана. Але яким способом можна з того залицяння дати щось доброго людям під Рогатином і Львовом — сего не бачила»)

- У чому полягав смисл боротьби Роксоляни із султаном і самою собою?

- Яким було завдання монаха, що потрапить до кімнати героїні твору? («...Найтяжче завдання: зломити в душі людині святу форму її. Бо не суть думки, а форма найміцніше опановує душу чоловіка»)

- Чому монах Іван вважав, що мав покалічену душу?

- Що мав на увазі монах-відступник, розмірковуючи: «...Дивна є душа людини: вона більше таємна від середини пущі і від морської глибини, і від небесної безвісті»?

- У зв’язку з чим виникло бажання у Насті після розмови з монахом піти на прощу до Богоматері в Іверській-ікона святім Афоні? («Піти і висповідатися зі своїх покут і просити поради. Бо й кого ж мала просити в сих мурах палати, де на чорній брамі Бабі-Гумаюн сторчали скривавлені голови людські...)

X розділ «В парку Ільдіз-Кіоску»

- Чим цікавість служниць і євнухів до султана дратувала його? («...Служниці й євнухи дивляться на нього зовсім інакше, ніж дивилися досі: з якоюсь більше напруженою увагою й надзвичайною цікавістю. Та їх цікавість була така велика, що навіть важилися не схиляти належно голов, щоб тільки докладніше придивитися йому. Се його дратувало... Євнухи, що стояли біля кімнат Ель Хуррем, отворили йому двері так якось дивно, якби вже не він тут був головна особа, а та бліда невольниця, до якої йшов!..»)

- Яких змін зазнала зовнішність Хуррем після першої зустрічі з Сулейманом? («Це вже не був сірий одяг невольниці, який заслонює красу тіла. Через тонкі і як сніг білі мусліни перебивало її рожеве молоде тіло, дискретно заслонене і гарне, як весняна земля, що родить пахучі квіти. Накинений на рамена плащ з темних фарарів, підшитий дорогим адамашком, спадав аж до маленьких стіп, обутих у мешти з біленького шовку.

На грудях мала чудовий нашийник з біло-матових перлів, а на золотистім волоссі біло-шовковий турбан на турецький лад. На нім пишався горючий камінь. Виглядала в тім одязі як правдива султанка...»)

- Як Кізляр-ага охарактеризував красу Насті? («...Благословенна Хуррем виглядає в новім одязі, як рожеве сонце у квітах яслину»)

- Чому молода Хуррем приязніше відповідала на поклони слуг і невольниць, ніж на привіти жінок Сулеймана?

- За що Роксоляна відчула вперше порив вдячності Сулейманові? («Хочу подякувати тобі за новий одяг. Він такий гарний!.. А се так приємно, хоч на короткий час,— мати гарний -...»)

- Що визначила Хуррем пріоритетним у своєму житті? («Я будувала б, багато будувала б! Наперед збудувала б я велику кухню для убогих, ... велику лічницю,... потому каравансерай для подорожніх і чужинців..., ...багато шкіл для хлопців,... дуже великий дім для божевільних»)

- На що Роксоляна витратила найбільше грошей? («...Унила б я для найбільш нещасливих людей»)

- Чим розмови султана з українською невольницею порівняв із турецькими жінками? («Які ж вони були пусті в порівнянні з сею!..»)

- Яке порівняння ході Роксоляни дібрав Сулейман? («Подібний хід бачив він у самиці королдівького тигра, що ходила по великій клітці в Арслянхане. Ходила як благородна королева, хоч була в неволі»)

- Чому згода султана на відвідування Хуррем храму Богоматері Воротарниці була самопожертвою заради любові жінки?

- Яким чином запропонувала Роксоляна султану їй потрапити на Афонську гору?

(«— Мій спосіб простий. Ти чи твій далекий предок прирік, що не допустите жінок на святу гору Афонську. Але я можу поїхати переодягнена за хлопчика, як твій отрок...»)

- Які відчуття проймали султана від спілкування з Настею? («Сулейман біг за нею, як біжиться за долею, за щастям: всім серцем своїм і всею вірою. Радість мав в очах і в кождім члені силу. Чув, що та радість має своє джерело в ній. І чув, що в тій хвилі він не султан і не володар трьох частей світу, не цар п’ятьох морів... Тільки мужчина, що любить! І було йому так легко й так радісно на душі, що відчув потребу сісти на коня, високого, і гнати далеко — з нею, зі своєю любкою»)

- Якою була приповідка турецька і в чому її суть, висловлена Роксоляною? («Ваша приповідка каже, що є три непевні річі: кінь, цар і жінка. Нащо ж їх лучити, коли нам добре так?»)

- Яким чином Хуррем представила Сулейману Абдуллага? («То чесний турок. Він дуже шанує Коран і тебе! Знаєш, він міг би ще вчити і мене, і тебе!..»)

- Як у подальшому могла розповсюджуватися влада Роксоляни? («То була перша посада, яку дала Роксоляна Хуррем в палаті падишаха. Як же багато їх роздавала вона потому — в Європі й Азії, на землях і на водах, в армії і флоті, у судах і скарбі султанськім! А все робила з одним таємним заміром і так витривало, як тільки робить жінка — жінка, котра любить або ненавидить. Але ще не час сказати про таємний план Роксоляни, бо вона ще не мала його. Ще не засіяв гріх у її чисту душу ніяких таємниць, ніяких справ укритих, і вона була подібна ще до тої меви, що радісним гомоном вітає ранком сонце»)

- Чим були здивовані й якою була реакція попередніх власників Насті, дізнавшись про становище рабині султана?

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

VI частина

1. Султан Сулейман, що був намісником Малазії, вступив на престол після смерті:

а) Селіма; б) Магомета III; в) Мурада III; г) Ахмеда I.

2. Як Абдуллаг охарактеризував молодого Сулеймана, зазначаючи, що султан буде:

а) найосвіченішим правителем; б) найбільший зі всіх султанів; в) найжорстокіший і справедливий; г) возвеличувати культуру і освіту, як це робили його попередники.

3. Про що мріяла Настя, коли її везли на турецькій галері до Царгорода?

а) Побачити хоч раз Сулеймана; б) стати турецькою вчителькою;в) напад козаків, які звільнили б її з неволі; г) зустріч з Вандою Вєленинською в гаремі.

4. Зброя, якої не було при Хайреддіні:

а) два гострі ятагани; б) кривої шаблі; в) палиці-кривулі; г) однієї рушниці.

5. Побачивши пірата з рудою бородою, Настя:

а) дуже зраділа, що той її визволить; б) почала читати тремтячими вустами псалом; в) не зреагувала на нього; г) кинулася ховатися від злодія.

VII частина

6. Одне з найкращих міст для турків — Стамбул, синонімічна назва якого не відповідає йому:

а) Акрополь; б) Царгород; в) Візантія; г) Константинополь.

7. Ідучи в кайданах по узбережжю Стамбула, Настя згадала:

а) епізод з «Повісті дивної о царі Соломоні»; б) ворожбу циганки; в) поучення батька; г) пригоду, яку їй розповіла Ірина.

8. На думку Ібрагіма, щасливим вважається той, хто:

а) відвідує Стамбул; б) отримає милостиню від падишаха; в) знайде смарагдовий камінь у пустелі; г) побачить десятого і найбільшого султана Османів.

9. Мусульманський символ нагадав Насті свято:

а) Трійці; б) Покрови; в) Святий вечір; г) Івана Купала.

10. «Ну, відси вже ніхто ніякими грішми не викупить мене»,— так подумала Настя, потрапивши:

а) до рук Хареддіна; б) залишившись на службі в Ібрагіма; в) до султанських палат; г) у монахині до польської церкви.

11. Єдине, що заспокоювало Настю, коли та потрапила до гарему турецького султана, так це: а) думка про майбутнє життя; б) срібний хрестик від матері; в) поради Ібрагіма; г) молитва.

VIII частина

12. Свою службу в гаремі Настя почала з:

а) кяя-хатун; б) султанської жінки; в) однієї з одалісок; г) самого султана.

13. При зустрічі із султаном служниці повинні були:

а) не дивитися йому у очі; б) ставати перед ним на коліна; в) цілувати володарю руки; г) хутко зникати.

14. Як вважає Настя, Сулейман Величавий — це:

а) сила краси і розуму; б) мужній і мудрий керівник; в) символ зла; г) джерело тої страшної сили, яка нищить все кругом.

15. Уперше зустрівшись і познайомившись з українською рабинею з Рогатина, султан визначив у ній:

а) вихованість; б) красу; в) розум; г) працьовитість.

16. Яке враження справила Настя на султана від першої розмови героїв? Він був:

а) роздратованим; б) здивований; в) радісним; г) схвильованим.

17. Пророком заборонялося вживання:

а) вина; б) солодощів; в) м’ясного; г) кисло-молочного.

IX частина

18. Через знайомство із султаном Настя хотіла:

а) возвеличити свого вчителя; б) стати могутньою і багатою; в) повернутися до рідного Рогатина; г) помститися Ібрагіму.

19. Присівши їсти до столу, героїня думала про:

а) своїх батьків; б) Сулеймана; в) Бога; г) вишуканість свого дорогого вбрання.

20. Хто Сулейману мав говорити «правду в очі, коли стрілив якогось бика без пороху»?

а) Мати; б) одна із одалісок; в) Місафір; г) Кізляр-ага.

21. Визначте художні засоби, які використав автор твору в уривку: «І в душі султана розцвіла друга міцна любов»:

а) епітет і контраст; б) порівняння і метафору; в) анафору і гіперболу; г) епітет і метафору.

22. Характеризуючи Сулеймана, О. Назарук найчастіше зазначав, що його герой:

а) жорстокий і багатий; б) полюбляв красивих дівчат; в) пан трьох частей світу; г) вимогливий до себе та інших.

23. Гріх, якого не прощала Мати Божа Воротариця:

а) наговорити на когось брехню; б) зневажливе ставлення батьків;в) відмова від особистої дитини; г) піти супроти чоловіка.

24. Для чого Настя виявила велике бажання піти на прощу до Богоматерів Іверської ікони на святому Афоні?

а) Виконати прохання султана; б) помилуватися красою храму; в) зустрітися зі Стефаном; г) висповідатися за свої гріхи.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 0,5 бала.

2. Робота на картках

Карта № 1

1. Як ви вважаєте, що мав на увазі О. Назарук, зазнаючи: «...незбанута рука Господня кермує долею людей і народів на стежках, які вони самі собі вибирають вольного волею, йдучи до добра чи зла»? Наведіть переконливі аргументи.

2. Яку думку вкладали побожні жінки на подвір’ях гаремів, виголошуючи шепотом: «Нашу кров і майно — на приказ падишаха». Відповідь обґрунтуйте.

3. Хто перший з героїв твору назвав Настю Лісовську Роксоляною?

а) Сулейман; б) Ібрагім; в) татари; г) Кізляр-ага.

Картка № 2

1. Чим, на ваш погляд, пов’язана повага Хареддіна до десятого падишаха Османів. Свої міркування доведіть.

2. Прокоментуйте фразу з твору: «...найдурніша жінка має Кляра», висловлюючи цю думку Насті.

3. Що перешкоджало одруженню султана на українській рабині:

а) закон Корану; б) різне вірування; в) звичаї та обряди турків; г) не згода самої Роксоляни.

Картка № 3

1. Вмотивуйте, що мав на увазі О. Назарук, зазначаючи: «...кожному народові дає Бог справедливий таку долю, на яку заслуговує». На свої думки наведіть приклад з твору.

2. Доведіть або спростуйте фразу: «Роксоляну — це історична особа чи художній вимисел автора».

3. Султан Настю Лісовську іноді порівнював з:

а) своєю молодою матір’ю; б) першою дружиною; в) малим дитям; г) граціозною правителькою.

VI. Підсумок уроку

VII. Оголошення результатів навчальної діяльності

VIII. Домашнє завдання

Намалювати портрет Роксоляни «Якою я уявляю цю жінку-правительку», опрацювати ідейно-художній зміст роману з XI по XV частини, дібрати матеріал щодо характеристики образу Сулеймана.

Как по маслу.
Экзотические фрукты для красоты
Мифы о женской мастурбации
С наступающим!
Здоров’я і харчування. Практична робота
Творчість Лесі Українки

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 24
    Гостей: 24
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта