«Маруся Богуславка». Проблема вибору героїні
Мета: ознайомити школярів з ідейно-художнім змістом народної думи «Маруся Богуславка», визначити її тематику, особливості композиції та проблематику; розвивати культуру зв’язного мовлення, увагу, пам’ять, спостережливість, уміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження і сприяти виробленню в учнів навичок виразного читання; виховувати почуття поваги, любові до народної творчості, історичного минулого нашого народу.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання: малюнки учнів до твору, книжкова виставка «Українські народні думи», дидактичний матеріал (тестові завдання, картки), грамзапис опери «Маруся Богуславка».

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань. Бесіда за питаннями

- Які жанри усної народної творчості вам відомі?

- Як фольклор пов’язаний з історичними подіями, життям українського народу?

- Кого і за що возвеличували народні творці у піснях, думах?

- Порівняйте думу і пісню як народні літературні жанри.

- Назвіть різновиди дум, наводячи відповідні приклади.

- Що вам відомо про виконавців дум? Якими ліричними інструментами користувалися кобзарі та лірники?

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності школярів

ІV. Основний зміст уроку

1. Вступне слово вчителя. Історична довідка про напад турків на Україну

У ХV–ХVІІ ст. турки і татари часто нападали на українські села та міста, грабували й палили їх. Старих людей та маленьких діток вони вбивали, а молодь забирали у полон і потім продавали в рабство.

Український народ героїчно боровся з поневолювачами. Особливо уславилися своєю мужністю козаки. Щоб попередити збройні напади ворога, вони нерідко перепливали Чорне море на кораблях (галерах) та великих човнах («чайках»). Досягнувши берегів Туреччини, палили її столицю Царгород, громили військо, знищували флот, розбивали в’язниці і визволяли полонених. Бувало, що хтось із козаків-месників сам потрапляв у полон до турків.



Полоненим козакам татарські і турецькі ватажки нерідко пропанували стати до них на службу, обіцяючи за це багатство і владу. Але мужні запорожці воліли краще вмерти від жорстоких тортур, аніж продатися ворогові. Зрада Батьківщини ганебна, а ганьба для козака була страшніша за катування й смерть.

Ця тема знайшла своє відображення і в «Думі про Марусю Богуславку».

2. Опрацювання думи про Марусю Богуславку

2.1. Виразне читання думи, прослуховування окремих уривків грамзапису опери «Маруся Богуславка».

2.2. Історична основа твору.

Про історичну основу думи про Марусю Богуславку говорити складно, оскільки достовірних відомостей до нас не дійшло. Вважають, що образ Марусі Богуславки — головної героїні твору — це збірний образ, який не має конкретного історичного прототипу, хоч відомо, що іноді вродливі українські дівчата-полонянки, потурчившись, займали видні місця при дворах турецьких вельмож (наприклад, дружина Сулеймана І Роксоляна).

Бували випадки, коли дівчата-полонянки потрапляли в гарем, ставали дружинами турецьких багатіїв, навіть мали від них дітей. Та до кінця життя в глибині їхньої свідомості жеврів патріотичний вогник і не забувалася провина перед рідною Батьківщиною, не затухало почуття до рідного батьківського краю, рідної землі. Великі муки терпіли такі люди, часто це було трагедією їхнього життя. Ось в цій думі і розповідається про дівчину-полонянку «Марусю, попівну Богуславку», яка, потрапивши в полон, «потурчилась, побусурманилась для роскоші турецької, для лакомства нещасного» — стала дружиною багатого «пана турецького».

2.3. Тема: відтворення часів боротьби українського народу з турками та тривалого перебування козаків у ворожому полоні, яким прагне допомогти Маруся Богуславка.

2.4. Ідея: засудження поневолення, страждань, яких зазнали українці під час нападу турків, віра у щасливе вільне життя.

2.5. Основна думка: скільки горя, поневірянь зазнав народ у боротьбі з загарбниками, тільки мужність, рішучість українців позбавить їх від ворожого гніту, приниження.

2.6. Жанр: народна дума невільницького циклу.

2.7. Композиція.

Вступ: розповідь про те, як козаки перебували в ув’язненні у пана турецького.

Основна частина: обіцяння Марусі звільнити запорожців з неволі після від’їзду турецького пана до мечеті.

Закінчення: Маруся дотрималася обіцянки — визволила козаків з неволі; відмова героїні тікати на рідну землю.

2.8. Обговорення змісту думи за питаннями:

- Про які часи йдеться мова у творі? Що про це свідчить?

- Яким чином, на ваш погляд, козаки потрапили у полон?

- Назвіть відомих вам ватажків у боротьбі українського народу з турками.

- В яких умовах перебували запорожці у полоні? Як про це зазначено у думі? (Скільки бідних козаків, А в неволі пробували Та Божого світу І сонця праведного не забачали)

- Для чого до темниці кам’яної прийшла Маруся?

- Як козаки сприйняли її звернення до них? (Словами промовляли, Сльозами проливали...)

- Чому козаки називали Марусю бранкою?

- У думі Маруся — попівна Богуславка. З чим пов’язане таке ім’я героїні?

- Яке свято відзначається християнами на сороковий день від Великодня? Що вам про нього відомо?

- Як сприйняли ув’язнені козаки про християнське свято, яке почули від Марусі? (Гей, та дівку-бранку, Марусю, попівну Богуславку, Кляли-проклинали…)

- Чим зумовлена така реакція запорожців?

- Чому Маруся вимушена була виправдовуватися перед козаками? Що вона їм пообіцяла? (Гей, як діждемо святого Великодня, То буде нам пан турецький До мечеті од’їжджати, То буде мені, дівці-бранці, Марусі, попівні Богуславці, Ключі на руки віддавати, Буду на руки приймати, До кам’яної темниці прибувати. Ой то буду до кам’яної темниці Прибувати, отирати, Вас, бідних невільників, А з кам’яної темниці випускати)

- Чи не було це ризиком для неї?

- З яким проханням звернулася Маруся до козаків? (В города християнські утікайте, Тільки города Богуслава не минайте! До батька до мого й матері прибувайте І батьку моєму та матері То знать давайте...)

- Чому героїня не хоче повернутися до батьків? (Бо вже я потурчилась, Побусурманилась Для розкоші турецької Для лакомства нещасного)

- Поясніть слова «потручилась», «побусурманилась».

- Чи мала права Маруся відмовлятися від християнської віри?

- Чому неволя у творі названа тяжкою?

- Як Маруся пояснює своє рішення змінити віру?

- З яким проханням відбувається звернення до Господа наприкінці твору? (Ти визволь нас, Господи, Із тяжкої неволі... ...Пошли, Боже, на многая літа І до конця віка!)

2.9. Художні особливості думи.

Епітети: «білий камень», «бідні невільники», «святий день», «тяжка неволя», «розкіш турецька», «лакомство нещасне», «тихі води».

Метафора: «сльозами проливали».

Повтори: «...стояла темниця кам’яная»; «...козаки, ви, бідні невольники»; «Словами промовляли, Сльозами проливали»; «...дівкабранка, Маруся, попівна Богуславка».

Риторичні оклики: «Козаки, ви, бідні невільники!», «Гей. Козаки, ви, бідні невільники!», «Як ти нам святий Великдень і сказала!», «Тільки города Богуслава не минайте!», «...Между мир хрещений!», «Пошли, Боже, на многая літа І до конця віка!».

Риторичне запитання: «Чи ви знаєте, Що в нашій землі Та й день затепера?»

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

1. Біля якого моря відбуваються події у творі? а) Каспійського; б) Азовського; в) Чорного; г) Аральського.

2. Скільки козаків в’язнів перебувало у темниці кам’яній? а) Сімсот; б) п’ятсот; в) багато; г) триста.

3. Звертаючись до ув’язнених запорожців, Маруся називає їх невільниками: а) нещасними; б) бідними; в) виснаженими; г) страждаючими.

4. З яким питанням звернулася героїня думи до полонених козаків? а) «Чи ви знаєте, що в нашій землі та й день затепера?» б) «Чим я могла б вам допомогти, рідненькі?» в) «Чи їли, чи пили ви, братці милі?» г) «Чи дотримуєтеся ви віри християнської?»

5. Богуславка була: а) козачкою; б) попівною; в) царевною; г) дочкою селянською.

6. Яким чином Маруся потрапила до кам’яної темниці, де були ув’язнені? а) Припливла на човні через море; б) пройшла таємною стежкою у горах; в) переодягнувшись у турка охоронця; г) пройшла, як дружина турецького пана.

7. Козаки називали Марусю Богуславку: а) султаншею; б) бранкою; в) винахідливою; г) панночкою.

8. Напередодні якого свята православних у творі відбуваються події? а) Сорокового дня від Великодня; б) Сорока Святих; в) Петра і Павла; г) Вербної неділі.

9. Скільки часу козаки перебували в ув’язненні? а) Майже половину свого життя; б) тридцять три роки; в) понад десятиріччя; г) чверть століття.

10. Що Маруся пообіцяла козакам, коли ві’дїде пан турецький? а) Принести їжу; б) прочитати листа з України; в) випустити їх на волю; г) надати медичну допомогу.

11. Місто, в якому живуть батьки героїні твору: а) Новогород; б) Київ; в) Полтава; г) Богуслав.

12. Ув’язнені козаки вперше просили у Господа, щоб він: а) надав їм мужності і терпіння; б) визволив їх з неволі;в) не забирав у них останньої надії на життя; г) захистив народ український від страждань і поневірянь.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Робота на картках

Картка № 1

1. Дослідіть, що відчувають козаки, перебуваючи у турецькому полоні. Відповідаючи, наведіть переконливі факти з твору.

2. Як на ваш погляд, чи можна вважати Марусю Богуславку зрадницею? Свою думку вмотивуйте.

3. Козаки-в’язні проклинали Марусю за те, що вона:а) відмовилася їм допомагати;
б) зрадила у скрутний для них час; в) розповіла про народне свято у рідному краї; г) не виявила бажання зустрічатися з ними.

Картка № 2

1. Посилаючись на зміст думи, з’ясуйте, як козаки ставляться до Марусі. Чим це зумовлено?

2. Чому, на ваш погляд, козаки-в’язні, звертаючись до Господа, просять у нього щастя, долі не для себе, а піклуються про всіх військових запорожців і «...слухаючих голів... товариства і кревного, і сердечного»?

3. Про що просить Маруся козаків, коли ті будуть вільними? а) Не забувати про неї і не вважати її зрадницею; б) відвідати її батьків; в) визволити від рабства турецького; г) помолитися Богу за неї.

Картка № 3

1. Як ставлять козаки до Марусі? Свої міркування аргументуйте, посилаючись на зміст твору.

2. Чи можна, на ваш погляд, вважати героїню патріоткою? Переконайте в цьому того, хто не поділяє вашої думки.

3. Чому Маруся не хоче, щоб її звільнили з турецької неволі? а) Їй подобалось турецьке життя; б) вона потурчилась і побусурманилась; в) вважала себе зрадницею;г) бо було соромно повертатися додому.

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

VІІІ. Домашнє завдання

Дібрати матеріал до характеристики образу Марусі, підготуватися до дискусії «Маруся Богуславка: зрадниця чи патріотка рідної землі?».

Водная диета: вы действительно худеете!
Заходить у гості щедра осінь
Письмове додавання й віднімання двоцифрових чисел
Вычисляем изменщика. Пособие для женщин
Делаем красивую и сексуальную попу
Які прикмети у зими? Зимові місяці

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 79
    Гостей: 79
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта