Леся Українка «Давня казка». Проблеми і мотиви твору
 

Мета:  продовжити опрацювання ідейно-художнього змісту поеми-казки, зосереджуючи увагу на проблемах і мотивах твору; охарактеризувати образи героїв, порівнюючи їх; розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, увагу, спостережливість; уміння висловлювати власні судження про свободу творчості, про вільнолюбство людини; виховувати почуття поваги, любові до творчості Лесі Українки; шанувати мистецькі здобутки українців.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання:  портрет Лесі Українки, текст твору, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Опитування учнів щодо знання напам’ять уривка з поеми Лесі Українки «Давня казка».

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1. Проведення міні-дискусії. Обговорення питань

-  Про що свідчить закінчення твору? Чи можна вважати, що у творі

Лесі Українки «Давня казка», як і у звичайній казці, добро перемагає зло?

-  Хто в поемі-казці є уособленнями добра і зла? Свої міркування обґрунтуйте.

2. Проведення гри «Хто найшвидше?» (за твором Лесі Українки «Давня казка»)

Учні розподіляються на дві команди, обирають капітанів, оголошується склад журі. За 5 хвилин необхідно розгадати кросворд.

2.1. Завдання для першої команди.

По вертикалі: 1. Жанр твору Лесі Українки «Давня казка». (Казка)

По горизонталі: 1.  Назва «господарства», яке «десь за морем лежало». (Бусурманське) 
2. Музичний інструмент, яким скористався Бертольдо, співаючи своїй коханій. (Мандоліна) 3. На що вийшла подивитися подивитися кохана лицаря, почувши його спів? (На  зорі) 4. Під час якого заходу в графстві пан вирушив у похід? (Під час бенкету) 5. Ім’я коханої пана. (Ізідора)

2.2. Завдання для другої команди.

По вертикалі: 1. Захід, організований Бертольдом після повернення з війни. (Свято)

По горизонталі: 1. Герої, які припинили бунт військових, тим самим надавши допомогу Бертольдові. (Співці) 2. Поет не бажав отримати від пана золотих... (лаврів). 
3. Найцікавішим скарбом для поета — мати... (щастя). 4. Чого пан мав багато після закінчення війни? (Золота)  5.  Риса характеру Бертольда.

(Гордість)

IV. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності школярів

V. Основний зміст уроку

1. Вступне слово вчителя

Леся Українка була поетесою-борцем. Її цікавили люди героїчні.

Вона писала про їхню відданість справі, про їхні поривання до волі.

Героєм її творів став борець, обдарований поетичним, мистецьким хистом. Його думки і вчинки близькі та рідні самій поетесі. Велика художня і громадсько-політична сила цього узагальненого образу полягає в тому, що він втілює в собі те краще, що відзначило передових людей її часу.

Життя для Лесі Українки та героя її поезій — це безупинне змагання, боротьба, дружба і кохання. Люблячи добро, мусили пристрасно ненавидіти зло, боротися з ним в ім’я добра.

Такими у творі виступають два діаметрально протилежні образи — поет і лицар.

2. Характеристика образів твору

2.1. Поет.

2.1.1. Бесіда за питаннями:

-  Коли ви вперше у творі зустрічаєтеся з поетом?

-  Які враження про нього у вас склалися?

- Що є найціннішим для цього героя? Заради чого він живе?

-  Як до поета ставляться прості люди, Бертольдо?

-  Чому герой твору на зло відповідає добром?

-  Яку допомогу надавав митець Бертольду? Чи була вона корисною?

-  Чому поет помирає? Яку справу він залишив по собі?

-  Чи можна ототожнити образ митця з Лесею Українкою? Свої міркування доведіть.

2.1.2. Інформаційне ґроно до характеристики образу героя.

Гордий

- гордий, впевнений у своїх діях і вчинках

- стійкий, сміливий, мужній, відданий народові

- нещасний, але талановитий

- «...божа людина»

- «...навесні... оживляв сумну діброву»

- не вмів співати

- «лиха не боюся»

- «завжди вільний»

- «Я на крилах думки лину»

- поважне ставлення до простого люду

- на жорстокість відповідає добром

- не приваблює золото, лаври

2.1.3. Цитатна характеристика.

-  Проживав поет нещасний, Тільки мав талант до віршів Не позичений, а власний.

-  Хоч не був він теж поганий,— От собі — людина божа!

- Що не був співцем поет наш, Бо зовсім не вмів співати.

-  І не був поет самотнім,— До його малої хати Раз у раз ходила молодь Пісні — слова вислухати.

-  Теє слово всім давало То розвагу, то пораду.

-  Він зо всього був догодний Ні голодний, ні холодний.

-  Ей, я лиха не боюся З ним ночую, з ним і днюю...

-  Не турбуйтесь за мене, папе, Маю я багатства стільки, Що його й на тебе стане!

-  Та й сам я Не люблю за панами жарту...

-  Бачиш ти — оця діброва, Поле, небо, синє море, То є багатство — панство І розкішне, і просторе При всьому цьому багатстві Я щасливий завжди й вільний.

-  Так, я вільний, маю бистрі Вільні думи-чарівниці.

-  Все, чого душа запрагне, Я створю в одну хвилину, В таємні світи надхмарні Я на крилах думки лину.

-  Скрізь гуляю, скрізь буяю, Мов той вітер дзвінкий в полі; Сам я вільний і ніколи Не зламав чужої волі.

Бертольдо про поета:

- Що за дивна сила слова! Ворожбит якийсь, та й годі!

-  Ти своїм віршем чудовим Чарував усю громаду.

-  Знаю я сього поета І його величну душу, І тепер йому по-царськи Я подякувати мушу.

-  Срібла, золота насиплю Я співцеві дорогому!

-  Розливався людський стогін Всюди хвилею сумною, І в серденьку у поета Озивався він луною...

-  Я його талан співецький Так високо поважаю, Що співцем моїм придворним Я зробить його бажаю. 

-  Ви скажіте свому пану, Що заплати не бажаю, Бо коли я що дарую, То назад не одбираю.

-  Ви скажіть, що я не хочу Слави з рук його приймати, Бо лихую тільки славу Тії руки можуть дати.

-  Золотих не хочу лаврів, З ними щастя не здобуду. Як я ними увінчаюсь, То поетом вже не буду.

-  Не поет, хто забуває Про страшні народні рани, Щоб собі на вільні руки Золоті надіть кайдани!

-  Та й темниці буду вільний,— Маю думи-чарівниці, Що для них нема на світі Ні застави, ні границі.

-  І мого прудкого слова Не затримає темниця, Полетить воно по світі, Наче тая вільна птиця.

-  За тюремний спів він мусив Головою наложити.

2.1.4. Додатковий матеріал.

Упродовж всього твору Леся Українка показує поета у тісному зв’язку з життям і боротьбою свого народу. У своїх піснях поет відображує думки і погляди трудящих мас, і тому його пісні «розходяться по світу стоголосою луною».

Поет любить народ і віддає йому свій великий талант. Живучи серед народу, він ніколи не буває самотній. До нього в убогу хату раз у раз приходила молодь слухати пісні. Зв’язок з народом надавав поетові сили і натхнення для творчості. Своєю відданою працею для трудящих він заслужив у них велику повагу і довір’я. Народ уважає його своїм ватажком і під його проводом іде на повстання проти панів:

Нас таки чимале військо,

Маєм свого отамана,

Він у нас одважний лицар...

Леся Українка показує поета як людину волелюбну і сміливу. Він гордо і незалежно поводить себе з паном, не схиляється перед його владою і силою, відмовляється від багатства і слави, які пропонує йому Бертольдо:

Не поет, хто забуває

Про страшні народні рани,

Щоб собі на вільні руки

Золоті надіть кайдани!

Він не скоряється й тоді, коли граф загрожує йому в’язницею.

Леся Українка перша в тодішній літературі змалювала образ поетаспівця соціальної війни між класами, а не народами.

В образі народного поета-громадянина Леся Українка висловила думку, що поезія повинна служити трудовому народові, допомагати йому у повсякденному житті в боротьбі проти визискувачів.

2.2. Лицар Бертольдо.

2.2.1. Бесіда за питаннями:

-  Як ви сприйняли лицаря, вперше зустрівшись з ним на сторінках твору?

-  Чому він так зневажливо поставився до поета під час свого полювання?

-  Яким зображений пан, коли він прийшов до митця з проханням скласти пісню для своєї коханої?

-  З чим був пов’язаний військовий похід під керівництвом Бертольда?

-  У чому виявилася жорстокість героя до простого люду після повернення з війни?

-  Чим Бертольдові не подобався митець?

-  Через що поет став небезпечним пану?

-  За що лицар пропонував поетові золото? Як це його характеризує?

-  Ув’язнення поета — це помста Бертольда за добрі справи митця? Відповідь обґрунтуйте.

-  Що вас вразило у цьому образі?

2.2.2. Інформаційне ґроно до характеристики образу героя

Бертольдо

- «Лихий такий, крий боже»

- гордий, завзятий, упертий

- прагнення до збагачення

- улесливий і підступний

- корисливий

- зневажливе ставлення до простого люду

- «сліпа» любов до Ізідори

- бездушний

- лякливий, не сприймає революційних пісень

2.2.3. Цитатна характеристика.

-  Попереду їхав лицар, Та лихий такий, крий боже!

-  Слухай, ти, втікай лиш краще, Бо пізнаєшся ти з лихом!

-  Та який ти з біса мудрий — ...— ще ні разу Я таких, як ти, не бачив.

-  Спалахнув від гніву лицар, Був він гордий та завзятий, Але ж тільки на упертість Та на гордощі багатий.

-  Я б віддав отой химерний Твій таємний світ надхмарний За наземне справжнє графство, За підхмарний замок гарний.

-  Я б віддав твоє багатство У непевнії країни За єдиний поцілунок Від коханої дівчини...

-  Прощавай, дружино люба, Всі розкоші, всі вигоди! Все те треба проміняти На далекії походи.

-  О, тепер було у нього Срібла, золота багато!

-  Окрім того, що набрав він На війні всього без ліку.

-  Сила статків та маєтків! Вже Бертольдо граф залежний! Він живе в своєму графстві, Наче сам король вельможний.

-  Люд увесь в тім краю мусив Узнавать його за пана.

-  Та й по всіх далеких війнах Граф привчився до грабанку, А тепер в своїй країні Він шукав у тім рятунку.

- Почалися нескінченні Мита, панщина, податки. Граф поставив на дорогах Скрізь застави та рогатки.

-  Люди мучились як в пеклі, Пан втішався як у раю.

-  Пан гуляв у себе в замку, У ярмі стогнали люди.

-  Що се, що? — кричав Бертольдо,— Гей, ловіть співця, в’яжіте! У тюрму його в кайдани! Та скоріш, скоріш біжите!

- Я його (поета) талан співацький Так високо поважаю, Що співцем моїм придворним Я зробить його бажаю.

-  Коли він складання віршів Бунтівничих не покине, То в тюрму його закину, Там він, клятий, і загине!

2.2.4. Додатковий матеріал.

В образі графа Бертольдо Леся Українка показала ті ворожі народові сили, проти яких борються трудящі.

Лицар дивується, коли бачить вплив поетового слова на сільську молодь. Практичний в усьому, позбавлений творчої фантазії, лицар вбачає у цьому «диявольське наводження», чаклування. Поет для лицаря — ворожбит, хоч і допоміг палким і чулим словом привернути до нього горде й неприступне серце панни Ізидори.

Бертольдо вирушає воювати чужі міста. Його військо супроводить пісня про рідний край, який завжди у серці незважаючи на розлуку.

Щасливий і сп’янілий від перемого лицар не чує тих пісень, думаючи про власну звитягу. Та коли щастя відвернулося од нього і в війську почалися чвари, а слухняні раніше вояки рвуться повернути зброю проти нього, його рятує глумлива пісня військових співців про недбалого вояка. І знову пісня домоглася свого: вона повернула воякам відвагу, а з нею й перемогу в бою. Перемогла не Бертольдова хоробрість, а поетове слово.

Граф Бертольдо зображений жорстоким експлуататором, пихатим

і гоноровитим паном, вірним слугою короля і ворогом трудящих. Нікчемний граф все своє життя проводить в бенкетах та розвагах. Він має величезні багатства, придбані тяжкою працею селян, награбовані на війні, але його це не задовольняє. Бертольдо встановлює нові податки, мита на панщину.

Жорстокість, бундючність і грубість пана виявляється у його вчинках і словах. Вперше зустрівши поета в лісі, він грубо наказує йому зійти з дороги:

Бачте,— крикнув,— що за птиця!

Чи не встав би ти, небоже?

Коли поет глузливо відмовився від милостині пана, той, знову спалахнувши, «крикнув згорда»: «Годі жартів! Бо задам тобі я гарту!».

Переляканий революційними піснями, в яких поет закликає «пробити пану груди», Бертольдо наказує:

Гей, ловіть співців, в’яжіте!

У тюрму його, в кайдани!

Непокірному поетові Бертольдо загрожує:

...в тюрму його закину,

Там він, клятий, і загине!

Поряд з погрозами, якими пан хоче примусити поета замовкнути, він вдається до підкупу і лицемірства.

Я його талан співацький

Так високо поважаю,

Що співцем своїм придворним

Я зробить його бажаю.

Такою мовою Леся Українка характеризує Бертольда як жорстокого деспота й експлуататора.

3. Подальше опрацювання ідейно-художнього змісту твору. Бесіда за питаннями.

ІІІ розділ

-  Чому Бертольдо не запросив поета до себе на весілля?

-  Яке лихо настало для лицаря?

-  Що свідчить про жорстокість і жагу до збагачення Ізідори? (Забажалось королеві Звоювать чужеє царство)

-  Куди був спрямований військовий похід під керівництвом Бертольда? (Подалося геть за море Все одважнеє лицарство; Там за морем десь лежало Бусурманське господарство)

-  Яке значення мала пісня для воїнів? (Та коли вже надто тяжко Туга серце обгортала, То співці співали пісню, Пісня тугу розважала)

-  Як воїни сприймали розлуку з рідним краєм? (Рідний край щиріш любити Научає нас розлука)

-  Що зазнало військо Бертольда у походах на «бусурманське господарство?» (Край чужій, ворожі люди, Голод, злидні, військо гине...)

-  З приводу чого виник бунт серед вояків? (Нащо ти сюди на згубу Підманив нас за собою? Чи ти хочеш, щоб усі ми Наложили головою?)

-  У чому було призначення поета? (Він зостався, щоб піснями Звеселять рідну країну, Там він має розважати Не одну сумну родину)

-  Яку винагороду пообіцяв дати Бертольдо поету? (Срібла, золота насиплю Я співцеві дорогому!)248 Усі уроки української літератури у 8 класі 249 Світ української поезії (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка)

IV розділ

-  Яким чином змінилося життя Бертольда після його повернення з військових походів? (Знов у нього в пишнім замку Почалося вічне свято,— О, тепер було у нього Срібла, золота багато!)

-  Чим розважався пан? (Що ж, напитки та наїдки Та убрання прехороші, Та забави, та турніри, А на все ж то треба грошей)

-  Як перебування пана на війні вплинуло на його ставлення до народу.  (Та й по всіх далеких війнах Граф привчився до грабунку, А тепер в своїй країні Він шукав у тім рятунку. Почалися нескінченні Мита, панщина, податки Граф поставив на дорогах Скрізь застави та рогатки)

-  Прокоментуйте, про що свідчать рядки з твору: Люди мучались як в пеклі, Пан втішався як у раю.

-  Як сприйняв поет страждання простого люду від гніту Бертольда? (І в серденьку к поета Озивався він луною)

-  Про яке лихо повідомила сторожа пана? (Що співці по місті ходять І піснями люд морочать, Все про рівність і про волю У піснях свої торочать)

-  Які пісні, що виконувалися простим народом, почув Бертольдо?  (В мужика землянка вогка, В пана хата на помості — Що ж, недарма люди кажуть, Що в панів біліші кості! У мужички руки чорні, В пані рученька тендітна; Що ж, недарма люди кажуть, Що в панів і кров блакитна!)

-  Про що свідчать слова народу, звернені до пана: Вловиш нас сьогодні десять Завтра двадцять знов настане!

- Якої послуги, наданої поетом, не забув Бертольдо? (Що я досі пам’ятаю, Як пісні його втішали Нас колись в чужому краю)

-  Що вирішує запропонувати Бертольдо співцю аби той не складав бунтівничих пісень? (...Співцем моїм придворним Я зробить його бажаю. ... Ви скажіть, що він у мене Буде жити в шані, в славі, Тільки, звісно, хай забуде Різні вигадки лукаві)

-  Як зреагував поет на пропозицію пана? (...Заплати не бажаю, Бо коли я що дарую, То назад не одбираю ... Ви скажіть, що я не хочу Слави з рук його приймати, Бо лихую тільки славу Тії руки можуть дати)

- У чому вбачає поет своє призначення? (Не поет, у кого думки Не літають вільно в світі, А заплутались навіки В золотії тонкі сіті. ... Не поет, хто забуває Про страшні народні рани, Щоб собі на вільні руки Золоті надіть кайдани! ... е подумаю довіку Зброї чесної зложити)

-  Чому поет називає свої пісні чесною зброєю?

-  Чим погрожує Бертольдо поетові? Чи не є це слабкістю пана? Відповідь обґрунтуйте.

-  Чому митець вважає, що навіть перебуваючи у тюрмі, він буде вільним? Як про це зазначено у творі? (Маю думи-чарівниці, Що для них нема на світі Ні застави, ні границі ... І мого прудкого слова Не затримає темниця Полетить воно по світі, Наче тая вільна птиця)

-  Яким чином було покарано поета за його пісні, вільне слово? (Так довіку у темниці Довелось поету жити За тюремний спів він мусив Головою наложити)

-  Через що після вбивства повстанцями Бертольда, панство продовжувало існувати? Чим це зумовлено? (Та зостався по Бертольду Молодий його нащадок, І пиху його й маєтки Він забрав собі у спадок)

- Яка боротьба ведеться між нащадками графа і поета? (І тепер нащадки графські Тюрми міцнії будують, А поетові нащадки Слово гостреє гартують)

-  Прокоментуйте, про що свідчить останні рядки поезії: То скінчиться давня казка А настане правда нова! Відповідь обґрунтуйте.

4. Виконання завдань

4.1. Застосовуючи прийом «Доміно», доберіть синоніми для визначення рис характеру поета, Бертольда, Ізідори.

1.2. Доберіть цитати з твору, які нагадують про його казковіть.

-  «Їдуть, їдуть, врешті бачать,— Три дороги розійшлися Розлучились тут найстарші»

-  «Тож, коли хто з вас цікавий, Сядь і слухай давню казку, А мені, коли не лаврів, То хоч бубликів дай в’язку»

4.3.  З поданих прислів’їв виберіть ті, які стосуються поета, і ті, які — пана:

-  За рідний край і життя віддай.

-  Ворога напій і нагодуй, а ворог ворогом таки буде.

-  Хто людям добра бажає, той і собі має.

-  Ласий на гроші, як кіт на сало.

-  На язиці медок, а на душі льодок.

-  Один гроші складає, а другий мішок шиє.

-  Мудра голова не любить лихії слова.

-  Рідна земля і в жмені мила.

VI. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

ІІ розділ

1. Щоб привернути до себе увагу Ізідори, Бертольдо вирішує для неї: а)  виконати серенаду; б) станцювати; в) запропонувати поїхати з ним на полювання; г) подарувати смарагд.

2. «Нелегким полюванням» для лицаря було: а) спіймати пташку; б) дібрати ноти для виконання музики; в)  скласти поезію;  г) віднайти музичний інструмент.

3. Чим поет чарував усю громаду? а) Своїми думками і вчинками; б) вмінням розуміти проблеми народу;в) красою душі; г)  чудовими поезіями.

4. Яку винагороду мав отримати митець послугу, за надану Бертольду?а) Золотих монет; б) буланого коня; в) дозвіл на прогулянку в графському лісі; г) жодної.

5. Характеризуючи Ізольду, лицар сказав, що вона: а) примхлива; б) приваблива; 
в)  вродлива; г) всебічно обдарована.

6. Яку подяку отримав Бертольдо від Ізідори, виконуючи для неї серенаду? а) Перстень; 
б) маленьку хустку; в) червоне яблуко; г) квітку троянди.

ІІІ розділ

1. Після виконання серенади у Бертольда зникла: а) туга; б) лиха думка; в) надія; 
г) жорстокість.

2. У військовому поході солдат розважала: а) пісня; б) музика; в) Ізідора; г) вільна думка.

3. Бусурманське господарство, куди вирушив Бертольдо з військом, знаходилося за: 
а) горами; б) океаном; в) морем;  г) лісом.

4. Залишивши рідний край, воїни відчули: а) тугу за Батьківщиною; б) смертельну небезпеку; в) радість від того, що тепер матимуть можливість отримати багато грошей за перемогу над ворогом; г) сильними і мужніми.

5. Карлоса, Гвідо і Бертольда військо обрало за старших, оскільки вони були: а)  відважними; б) багатими; в) панами; г) кмітливими.

6. Завойовуючи бусурманські міста, Бертольдо відчував себе: а) сміливим; б) щасливим;  в) бадьорим; г) жорстоким.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Робота на картках

Картка № 1

1. Дослідіть, кого намагалася відобразити Леся Українка у творі на прикладі поета і Бертольда. Свої спостереження обґрунтуйте.

2. Що мала на увазі поетеса, зазначаючи у творі: «Кажуть, весь поміст у пеклі З добрих замірів зложився Для пекельного помосту»? Відповідаючи, наведіть переконливі аргументи.

3. На що не витрачав грошей Бертольдо? а) На забави; б) турніри; в) напитки та наїдки; 
г)  відбудову храмів.

Картка № 2

1. Прокоментуйте слова воїнів Бертольда «Краще смерть, ніж вічний сором». Висловлюючись, посилайтесь на зміст поеми.

2. Як на ваш погляд, чи щирою була промова-вдячність Бертольда до співців, коли його військо отримало перемогу над царем бусурманським? Відповідь вмотивуйте.

3. Яку винагороду мав отримати поет від Бертольда за свої пісні? а) Велику земельну ділянку; б) новий музичний інструмент; в) можливість регулярно відвідувати свята при дворі пана; г)  срібло, золото.

Картка № 3

1. Що, на ваш погляд, сприяло незадоволенню війська у походах? Чи зрозуміло воно сутність цих завоювань? Відповідь аргументуйте.

2. Дослідіть, у чому полягало багатство пана і поета. Свої спостереження узагальніть.

3. Чого забажалося Ізідорі? Щоб: а) Бертольдо повсякчас їй співав серенади; б) для неї створили театр; в)  завоювати інше царство;г) на клумбі росли виключно троянди.

VII. Підсумок уроку

Отже, служіння літератури поневоленому народові, Лесі Українка розуміла як участь у революційній боротьбі. На той час вона своїм життям, своєю невтомною працею показала, яким повинен бути народний митець. Тому в образі героя «Давньої казки» ми пізнаємо риси характеру самої Лесі Українки. Його шлях до народного поета — це шлях самої письменниці.

Він (як і Леся Українка) зрозумів, що в суспільстві боротьба йде впродовж віків, ще з того часу, як існують бідні й багаті. І лише тоді, коли ця боротьба скінчиться,

То скінчиться давня казка,

А настане правда нова.

Тобто письменниця доводить, що рушійною силою історії суспільства є трудящі, які виборюють свою волю у жорстоких битвах зі своїми класовими ворогами.

VIII. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів

IX. Домашнє завдання

Підготуватися до тематичної контрольної роботи № 3.


Вправи на додавання і віднімання в межах 20
Клубника для здоровья и красоты
Французская диета
Знаємо права, виконуємо обов’язки
Лікарські рослини в житті людини та їх застосування
Складання діалогів з дотриманням правил мовленнєвого етикету

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 12
    Гостей: 12
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта