І. Франко «Іван Вишенський». Постать українського мислителя XVII ст.
Мета: проаналізувати ідейно-художній зміст V, VI, VII, VIII розділів поеми, охарактеризувати образ Івана Вишенського, пояснюючи внутрішній стан героя; розвивати вміння брати участь у дискусії, грамотно і виважено доводити власні думки, спостереження, відстоювати їх; виховувати поважне ставлення до людини, яка має право на свій вибір, толерантність, порядність, чемність.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

Обладнання: портрет І. Франка, текст твору, підручник, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Літературна вікторина «Життя і творчість І. Франка»

- Спростуйте або підтвердьте думку, що І. Франко народився на Полтавщині в родині вчителя. (Ні)

- Великою мрією письменника батьків Івана Яковича було дати освіту своїй дитині. (Так)

- Майбутній письменник навчався у Бобринецькому повітовому училищі. (Ні)

- Іван Якович під час навчання найбільше захоплювався творами виключно англійських письменників. (Ні)

- «З вершин і низин» — перша збірка Івана Франка. (Ні)

- І. Франко, М. Павлик — засновники журналу «Громадський друг». (Так)

- Другий арешт Івана Яковича тривав більше року. (Ні)

- Харківський університет присвоїв І. Франку науковий ступінь доктора російської словесності. (Так)

- Перу Івана Яковича належать понад 100 оповідань. (Так)

- Іван Вишенський — видатний український письменник-полеміст XVI–XVII ст. (Так)

- Іван Франко знав сім мов. (Ні)

- Поему «Іван Вишенський» І. Франко присвятив своїм батькам. (Ні)

Примітка. Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал.

2. Міні-дискусія

Висловіть власну точку зору стосовно біографічних відомостей про Івана Вишенського, які зазначив І. Франко: «Що склонило покинути світське життя І. Вишенського — чи пересит двірським шумом, чи які родинні гризоти, чи, може, яка нещаслива любовна історія, чи виключно релігійні причини, сього не знаємо».

Власні думки обґрунтуйте.

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

ІV. Основний зміст уроку

1. Життєвий і творчий шлях Івана Вишенського.

Учнівські повідомлення

Повідомлення № 1. Хто він, Іван Вишенський (між 1545) (1550–1620)

Іван Вишенський народився в середині XVI ст. в містечку судова вишня на Львівщині в родині міщан (у творах називався «Іоан мних з Вишні», «странник речений Вишенський», «Із Вишні»). Здобував початкову освіту, а потім перебував у Луцьку та Острозі, Іван Франко висував припущення, що сюди Вишенського міг запросити князь

Костянтин Острозький, який звернув увагу на здібності юнака й залишив його при дворі. Згодом Іван Вишенський постригся в ченці і жив деякий час в Уневському монастирі.

Десь у 80-х роках XVI ст. він залишив Батьківщину й вирушив на Афон (у Греції) — найбільший на той час центр православного чернецтва. Тут Вишенський певний час мандрував по «Святих обителях», став послушником, а згодом ченцем Загребського монастиря.

Під кінець життя полеміст замкнувся в печері, ставши аскетом-пустельником.

Протягом 1604–1606 рр. І. Вишенський відвідав Україну, тому що письменника не раз умовляли повернутись на Батьківщину. Спочатку він зупинився на кілька місяців в Угорниках, де жив його афонський друг Іов Княмницький, а потім, вочевидь, подався до Львова, де його давно чекали. Побувши недовго у Львові та не зійшовшись у поглядах із керівниками братства, він переїхав спершу в Уневський монастир, де прожив приблизно півтора року, а згодом повернувся на Афон «спасатися в пустинних местах».

У 1610 році Вишенський збирався ще раз відвідати Україну. Але захворів.

У 20-х рр. XVII ст. полеміст помер на Афоні (про те, як і коли закінчив Вишенський своє життя, немає достовірних відомостей).

Повідомлення № 2. Погляди полеміста, основна ідея його творів

Письменницька діяльність Вишенського тривала понад двадцять п’ять років.

Основна ідея творів полеміста — ідея соціальної рівності. Він доводив, що люди є рівними від природи: їхні тіла складаються з єдиної субстанції, королі та царі «только властію сродство людське превосходять, а плотію і кровію і смертію всім ровни суть». У зв’язку з цим він осуджував різні форми феодального гніту. Вишенський висував ідею соборності, суть якої полягає в тому, щоб жити, «соборно один одного ісправляючи, а не одному над всіма володіти». В основі соборності лежить ідея соціальної рівності. У контексті ідеї соборності Іван Вишенський критикував світську владу, далеку від ідеалів раннього християнства. Він наголошував, що, одержавши владу від Бога, правитель не може користуватися нею над власний розсуд, чинити свавілля, бо це є грубим порушенням Божих настанов про рівність. Бог дав владу для того, щоб утверджувати закон і справедливість, а не чинити свавілля.

Але помилковим було б вважати, що Вишенський закликав до соціальної боротьби. На його думку, перемогти світ можна каяттям у гріхах, молитвами, зреченням життєвих благ, очищенням від скверни.

Ідеалом суспільного устрою є «царство Божіє», де всі люди рівні й не мають власності, або мають «малу» власність і живуть у злагоді з Богом та одне одним. Він ідеалізував давньохристиянську євангельську громаду, всі члени якої жили в братерстві й рівності, відмовилися від власності та сім’ї, зреклися земних благ.

Живучи на чужині, І. Вишенський не був, проте, відірваний від

України. Він уболівав за її долю, прагнув бути їй корисним. На Афоні Вишенський почав свою літературну діяльність.

Вважається, що його життя обірвалось на найвищій стадії аскетизму — в афонській печері-одиночці десь у 20-х рр. XVII ст. І ми не знаємо, де той священний камінь, під яким упокоївся прах митця.

2. Характеристика образу Івана Вишенського

2.1. Бесіда за питаннями

- Коли ми вперше знайомимося з героєм у творі?

- Яким ви його уявляєте?

- Із чим, на ваш погляд, пов’язано рішення І. Вишенського стати аскетом?

- В яких умовах жив герой на самоті? Про що він згадував?

- Чи не вагався І. Вишенський у правильності свого вибору?

- Як реальна постать І. Вишенського пов’язана з художнім образом поеми І. Франка?

- Чому І. Вишенський не виявляв бажання підтримати козаків і виїхати на Україну?

- За що аскет докоряв себе?

- У чому полягав моральний вибір героя?

- Висловіть своє ставлення до І. Вишенського.

- Яким чином склалася подальша доля героя?

- Чим образ І. Вишенського є актуальним і нині?

2.2. Цитатна характеристика героя.

- Зовнішність старця. (Серед них дідусь похилий, Зморщений, сивобородий, В сіряці на голім тілі, Хрест березовий несе.)

- Умови життя. (Камінь тут довкола мене — Се тверда, незламна віра, Се мій дім і мій притулок, Подушка і накриття.)

- Призначення хреста для героя. (Хрест отсей — то мій товариш, Мій повірник у дні смутку, Оборона від спокуси І підпора у скону час.)

- Насолода самотністю. (Се мій світ. Усе мінливе Щезло геть. Затихли крики, Гомін його життєвого Тут мене долетить.)

- Мислення на самоті. (Полишилось лиш постійне, Супокійне і величне.)

- Про постійне і величне. (Думай тут, душе моя. ...що ще вчора звавсь Вишенський, А сьогодні вмер для всіх. Голова його могутня На худій, жилястій шиї Гнулася сама вдалину, Мов на тичці той гарбуз. Мов дитя, душа аскета Потонула в тому морі Тонів, фарб, у тім розкішнім Захваті…)

- Стан усамітнення. (І я чув себе безсильним, Бідним, хорим, одиноким, Мов дитя, сирітка кругла Без матусі, без вітця. Бачилось, земля завмерла, Вимерли всі люди в світі, Я один лишивсь останній У страховищах отих. І я був, мов та пилина, Згублена з порядку світу, Що про неї всім байдуже — Богу, й людям. І чортам.)

- Сумніви у своєму рішенні залишитися аскетником. (І він плакав:

«Чи на те ж я Тиху келію покинув, Скит відлюдний, щоб аж тута В путах сумніву скінчить?»)

- Мета і прагнення І. Вишенського. (…Бажає довершити Аскетичний острий подвиг, В пості, самоті, мовчанні Слухать голосу душі Той… Вибира собі печеру, Вибира собі могилу, Відки вороття немає.)

- Ігумен — про старця. (Відтепер в житті земному Змазане ім’я твоє.)

- Порівняння аскетником труднощів власних та України. (Що мені до неї? Важко Їй, небозі, там бороться З єзуїтами й ляхами, Та не легко ж і мені.)

- Визначення свого життя. (Лиш один тут шлях правдивий І спасенний — шлях Хреста.)

- Відмова допомогти православним. (Що мені до України? Хай рятується, як знає,— А мені коли б самому Дотиснуться до Хреста. Адже я слабкий і грішник! Я не світоч, не месія, Їх від згуби не відкуплю, Сам із ними пропаду.)

- Іван — не зрадник Бога. (Ні, не зраджу свого Бога, Не зламаю заповіту І ярмо хреста отсього До могили донесу.)

- Любов до рідної мови. (Старець слухав, дух заперши, Його уху жадно ссало Український любий голос… Каяття за свою провину І ламає руки старець, І болюче серце тисне, І перед хрестом на камінь Він кидається лицем.)

- Любов до України. (Та невже ж та Україна — Сей квітчастий рай веселий, Се важке, кроваве пекло — Ще для мене не чужа? А чи ж я свої найкращі Думи, і чуття, й змагання Не відав їй на услугу В тій великій боротьбі? Чи ж не був я їй порадник На непевнім роздоріжжі? Чи не додав відваги Її втомленим борцям? Не для мене вже ваш запах! Не для мене ті далекі Спомини про Україну — Я давно для неї вмер! Вмер! А чом же серце скаче, Чом же кров живіше б’ється, Думка чайкою літає Над садками рідних сел.? Затряслись у старця руки, На письмі слова знайомі, Український той скоропис І знайомая печать.)

- Козаки — до Вишенського. (Поверни ти на Вкраїну, Зігрівай нас своїм словом, Будь між нами, мов та ватра У кошарі пастухів.)

- Критичне ставлення до своїх рішень. (Любеє, нема що мовить! Що в найтяжчую годину, В непрозору, люту скруту Свою матір покида!

Що в засліпленні безумнім Сам лише спастися хоче, А братів тривожних, бідних Без поради покида! І яке ж ти маєш право, Черевино недобита, Про своє спасення дбати Там, де гине міліон? Чи забув слова Христові: «Добрий пастир власну душу Віддає за своє стадо»? Ти хіба не пастир їх? Чи забув слова Христові: «Хто рече: кохаю Бога,

А не порятує брата,— Той брехню на душу взяв»? «Стійте! Стійте!

Заверніться! Я живу ще! По-старому Ще кохаю Україну, Решту їй життя віддам! Для мене братів любити І для них життя віддати!

Дай мені ще раз поглянуть На свій любий, рідний край! Все віддам, готов, як грішник, Вічно у смолі кипіти —… Не минай мене в розпуці, Мов стривожене дитя!)

- Зникнення героя. (Він нічого вже не бачив, Тільки шлях той золотистий І ту барку ген на морі — І ступив, і тихо щез.

2.3. Інформаційне ґроно щодо характеристики героя поеми.

Іван Вишенський:

- цілеспрямований, «незламної віри людина»;

- остаточний у прийнятті рішень;

- любов і шанобливе ставлення до Бога;

- прагнення перебувати на самоті;

- любов до рідного краю, народу;

- захисник православної віри;

- принциповість, доброта, щирість;

- здатність на самопожертву.

3. Опрацювання ідейно-художнього змісту твору. Бесіда за питаннями

V розділ

- Як поставився старець до своєї домівки у перші дні перебування у ній?

(О, вітай, моя домівко,

Тиха пристань по бурях,

До якої ненастанно

Здавна-здавна я тужив!)

- Чим був камінь для аскета?

(Камінь тут довкола мене —

Се тверда, незламна віра,

Се мій дім і мій притулок,

Подушка і накриття)

- Чому для І. Вишенського хрест був товаришем?

(Хрест отсей — то мій товариш,

Мій повірник у дні смутку,

Оборона від спокуси

І підпора в скону часу)

- Як старець сприймав небо і сонце?

- Чим пояснити те, що сонце для І. Вишенського — «великий Божий дух»?

- Як у творі характеризується людське життя? Чим це зумовлено?

(«…се життя земного образ

Ясний, тихий та принадний,

Коли здалека дивиться,

А гіркий, страшний зблизу»)

- Чим насолоджувався аскет?

(Щезло все дрібне, болюще,

Що чуття в душі ворушить

І увагу відвертає

Від найвищого єства)

- Над чим розмірковував старець у печері?

(«Полишилось лиш постійне,

Спокійне і величне.

Про постійне і величне

Думай тут, душе моя»)

- Чому Іван, на думку автора поеми, «вчора звався Вишенський, а сьогодні вмер для всіх»?

- Як Іван Франко описує голову аскета? Про що свідчить цей опис?

(Голова його могутня

На худій, жилястій шиї

Гнулася сама вдалину,

Мов на тичці той гарбуз)

- Які позитивні відчуття пройняли І. Вишенського, коли він осмислював своє людське життя?

(І в душі мелькнула мати,

Як його малим хлоп’ятком

Попід шийку лоскотала,

Ах, а він сміявсь, сміявсь!)

- Чому в поемі відведено багато місця опису внутрішнього стану героя?

- Якою кольоровою гамою сповнені почуття аскета від позитивних емоцій внаслідок згадки про матір і дитинство?

(Грають світляні каскади,

Величезні її колеса

У всіх кольорах веселки

Котяться по небесах)

- Чому І. Франко порівнює душу аскета з дитиною?

VI розділ

- Як І. Вишенський сприймав появу павука у своїй печері?

(Старець пильно, дух заперши,

Придивлявся павукові,

Мов його не бачив зроду,

Мов се з того світу гість!)

- Яку роботу виконував павук?

(І почав як стій снувати,

Протягати, заплітати

Ниточки, і швидко сітка

Вхід яскині заплела)

- Про що подумав аскет, коли павук заплітав вхід до яскині?

(Старець думав: «Висилає

Ще, мабуть, своїх шпіонив,

Заміняє життя за мною,

Хоче вислідить, мабуть»)

- Чому старець вирішив, що павук — його ворог?

(«Сей павук, се, може, ворог,

Що свою зрадливу сітку

Заставля на мої мрії,

На думки мої і зір)

- Про яку користь павутиння згадав Іван Вишенський?

(Сім братів колись, тікавши

Від поганської погоні,

Схоронились у яскині,

І заснули твердо в ній)

- Чим пояснити те, що брати проспали в яскині триста літ?

- Чому аскет вважав, що павук плете своє сито за наказом Бога?

- Як поводилася істота, коли до її сітей потрапила муха?

(І павук прибіг щодуху

І давай мотати живо

Павутину і в’язати

Мусі крила і лапки)

- Чому Іван не знищив злодійські сіті павука?

(І яке ж я маю право

Відбирать йому сю справу,

На котру він своїм робом

Таки тяжко працював?)

- Чи співчував аскет мусі, яка потрапила до сітей павука? Свою думку обґрунтуйте.

- Яким чином взаємини, що відбуваються між істотами, нагадують людські?

VII розділ

- Як І. Франко описує природу в нічну пору? Який художній засіб він для цього застосував? Наведіть приклади.

- Що відчував аскет, перебуваючи на самоті?

(І я чув себе безсильним,

Бідним, хорим, одиноким,

Мов дитя, сирітка кругла

Без матері, без вітця)

- Як автор намагається підкреслити становище старця в печері у нічну пору?

(Я тремтів, у кут яскині

Заховавшись, і тривога

Пройняла мене, й молитва

Не ворушилась в душі)

- Чому І. Вишенський порівнює себе з пилиною в світі?

- Що сталося в печері після ночі?

(А тепер блиснуло сонце,

Щезли демони півночі,

Уляглись вітри скаженні,

Теплотою подиха)

- Прокоментуйте, як зрозуміти фразу: Теплота огріла тіло, І душа воскресла в тілі.

- Як герой поеми сприймає іскру?

(…А ся іскра — се пожежа.

Жар і блиск, тепло й життя)

- Чому вона водночас є і життям, і смертю?

- Через що без теплоти немає віри, «ані ясності в душі»?

- Як люди сприймають бога? Який зв’язок є між людською вірою і Богом?

- Чим пояснити те, що Бог для людей відкривається лише за умови світла і тепла?

- Через що, на ваш погляд, «тепло за хвилю в мертвім тілі творить душу»?

- Чому Бог змушує людину шукати правди?

- Чи пожалкував старець, що відокремився від суспільства і обрав для себе самотність? Свої міркування обґрунтуйте.

VIII розділ

- Чому пелюстки вишні, які потрапили до старця у печеру, він називає гостями?

- З якою любов’ю аскет їх описує?

(Ті платочки сніжно-білі —

Чи це сніг? Але ж не тануть!..

Дивний запах з них несеться…

Боже мій! Вишневий цвіт!)

- Як пахощі пелюсток вишні вплинули на І. Вишенського?

(Запах ваш такий чудовий,

Аж до серця він доходить,

В душу сипле насолоду,

Чимось рідним навіва!)

- Чому вишневі пелюсточки асоціюються у старця з Україною?

- Якою для аскета у згадках постала Україна?

(Та невже ж та Україна —

Сей квітчастий рай веселий,

Се важке, кроваве пекло —

Се для мене не чума?)

- Які труднощі вбачав І. Вишенський для України? Чому її труднощі він порівнював зі своїми?

(«Що мені до неї? Важко

Їй, небозі, там бороться

З єзуїтами й ляхами,

Та не легко ж і мені!»)

- Чим пояснює аскет те, що він залишив Україну?

(А чи ж я свої найкращі

Думи, і чуття, й змагання

Не віддав їй на услугу

В тій великій боротьбі?

Чи ж не був я їй порадник

На непевнім роздоріжжі?

Чи не додав відваги

Її втомленим борцям?)

- У чому старець звинувачує Україну? Чи мав він на це право?

(Ах, і чи то не ранила

Мою душу їх невдяка,

Непокірність і зневага,

Нетямучість їх тупа?

Чи ж мене не відпихнуло

Їх гордеє недовірство?

Чи я не отряс назавши

Пил їх із своїх чобіт?)

- Які приємні відчуття охопили І. Вишенського, коли він згадав про Україну?

(Соловейко на калині

Так лящить, аж серцю любо…

Діти бігають… дівчата

Десь співають у садку…)

- Чому вишневі пелюстки внесли «вир життя у… труну» героя?

- Які предмети, факти, явища нагадуватимуть вам про рідний край, домівку?

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

V розділ

1. «О, вітай моя домівко!» — так сказав І. Вишенський, потрапивши: а) додому;
б) на Батьківщину; в) до монастиря; г) до печери.

2. Для старця камінь є: а) місцем для їжі; б) притулком; в) подушкою; г) накриттям.

3. Перебуваючи у самотності, Іван для себе вважає за товариша:а) гранітний камінь;
б) хрест; в) суху бадилину; г) лебедя.

4. Надією для І. Вишенського є: а) ясний розум; б) чисте повітря; в) синє небо; г) самотнє дерево на горі.

5. Сонце ясне старець сприймає як: а) стимул для життя; б) прагнення творити добро;
в) засіб для обігріву; г) великий Божий дух.

6. Море у творі названо: а) лазурним; б) голубим; в) безмежним; г) холодним.

7. Перебуваючи на самоті, І. Вишенський насолоджувався: а) красою природи; б) криком чайок; в) пахощами моря; г) тишею.

8. Душа старця «буде думати» про: а) постійне і величне; б) можливість зробити кожну людину щасливою; в) необхідність подолати зло; г) збереження довкілля.

9. Голова у Івана «могутня… мов»: а) кавун; б) гарбуз; в) качан капусти; г) диня.

10. Що змусило «прокинутися» І. Вишенського від тривалої самотньої нерухомості?
а) Крик чайки; б) сонячний промінь; в) згадка про матір і своє земне дитинство; г) Божий голос.

11. Душа старця «летить», мов: а) птах; б) бджола; в) метелик; г) ангел.

12. Художній засіб, який застосував І. Франко, висловлюючись: «…душа аскета потонула в тому морі»: а) метафора; б) епітет; в) порівняння; г) гіпербола.

VI розділ

1. Чим займався І. Вишенський, перебуваючи в печері? а) Прибирав своє житло;
б) нерухомо спочивав;в) сушив лікарські трави; г) читав книги.

2. День за днем минає з часу перебування старця у печері, як: а) на зміну літа приходить осінь; б) з молодої людина перетворюється на стару; в) сонячна погода змінюється на дощову; г) хвиля хвилю рівно гонить.

3. Іван, сидячи у печері, стежив, як павук: а) спіймав муху; б) намагався потрапити до житла аскета; в) заплітав вхід до яснини; г) розшукував собі здобич.

4. Старець розмірковував над тим, що павук, можливо, хотів би: а) подружитись із ним;
б) поділитися здобиччю; в) відволікти аскета від сумних думок; г) мов ворог стежив за ним.

5. І. Вишенський не знищив павутиння, бо: а) любив усіх живих істот; б) воно одного разу сховало людей від переслідування; в) під променями сонця мало красивий вид; г) вважав це витвором мистецтва природи.

6. Скільки часу троє братів спали в яскині? а) Добу; б) вісім годин; в) місяць; г) три століття.

7. Збудив братів від сну: а) соловей своїм співом; б) Господь; в) крик чайок; г) шум хвиль морських.

8. Старець вважав, що павук плете свою сіть за наказом: а) Бога; б) ігумена; в) ворога;
г) злого духа.

9. До павутиння потрапила здобич —…: а) комар; б) метелик; в) муха; г) бджола.

10. Здобич, перебуваючи у сітях павука: а) кричала; б) дзижчала; в) верещала; г) пищала.

11. Як І. Вишенський назвав павука, який «смакував» здобич? а) Поганим кровопивцем;
б) злодюгою; в) майстром своєї справи; г) винищувачем.

12. Через що аскет не наважився допомогти здобичі, яка потрапила до павутиння? Бо:
а) вважав дії павука правомірними; б) намагався не втручатися у закон природи; в) вирішив не звертати на це уваги; г) це відбулося за велінням Господа.

VII розділ

1. Що відбувалося з морем вночі? Воно: а) лагідно хлюпало, омиваючи підніжжя скель;
б) вило і гризло кам’яні стіни; в) переливалося кольорами веселки; г) бурлило.

2. Що турбувало Івана у нічну пору? а) Страшенний холод; б) скрип дерев; в) сяйво блискавки; г) шум моря.

3. Іван Вишенський почувався «безсильним, бідним, хорим» без: а) монахів; б) батьків;
в) життєвої мети; г) друзів.

4. Заховавшись у кут яскині, старця пройняла: а) думка про неминучу смерть;
б) батьківська пісня; в) тривога; г) молитва.

5. Старець уявляв, що він: а) стане святим назавжди; б) незабаром вилікує свою хворобу молитвами; в) буде всемогутнім; г) залишиться останнім в живих серед померлих на землі.

6. Кому І. Вишенський не був байдужим? а) Самому собі; б) Богові; в) людям; г) чортам.

7. Свою самотність у світі аскет порівнює з: а) зіркою; б) пилиною; в) першою квіткою весни; г) засохлою бадилиною у полі.

8. У зв’язку з чим «душа воскресла в тілі» старця? а) Засяяло сонце; б) відчула свою необхідність для оточуючих; в) вирішив боротися із силами зла; г) прагнув самоствердитися.

9. Іскра, на думку аскета,— це —…: а) світлий шлях; б) тепло і життя; в) засіб захисту від хижаків; г) те, за допомогою чого іноді трапляється лихо.

10. Без Божої теплоти немає: а) душі; б) добра у серці людському; в) сонячного світла;
г) стимулу в житті.

11. Бог у душі народжує: а) надію; б) віру; в) любов; г) прагнення до збагачення.

12. Із чим «бився» аскет, розмірковуючи над смислом життя людини? а) Павутиння, що нависло у вході до печери; б) холодним вітром; в) своїми думками; г) місячним сяйвом.

VIII розділ

1. Пелюстки з вишневого цвіту, які потрапили до печери, І. Вишенський назвав:
а) миттєвим щастям; б) земним благом; в) незвичайними гостями і послами; г) стимулом життя.

2. Вишневий цвіт порівнюється аскетом з: а) сльозами; б) білим смарагдом; в) краплями води; г) снігом.

3. Запах вишневих пелюсточок І. Вишенський називає: а) чудовим; б) прекрасним; в) бадьорим; г) життєствердним.

4. Яким чином пахощі пелюсток вплинули на аскета? Вони: а) проймають серце і душу;
б) спонукають до здійснення героїчного вчинку; в) оздоровлюють і надають наснаги; г) допомагають у боротьбі з демонами.

5. Побачивши пелюстки вишневого цвіту, старець згадав про: а) смачні пиріжки; б) земну красу; в) вишитий материнський рушник; г) рідний край.

6. Україну І. Вишенський називає: а) квітчастим раєм; б) дивною красунею; в) милою і чарівною; г) веселою і багатою.

7. Ворогами для України були: а) татари; б) турки і хазари; в) литовці; г) єзуїти і ляхи.

8. Під час роздоріжжя України Іван Вишенський був для неї: а) провідною зіркою;
б) порадником; в) консультантом; г) поводирем.

9. Борці за волю України аскетові: а) були дуже вдячними; б) ранили душу; в) висловили своє незадоволення; г) створили умови для безтурботного життя.

10. Думка аскета над садками рідних сіл: а) розповсюдилася; б) гартувалася;
в) збагачувалася; г) літала чайкою.

11. Який птах «на калині так лящить, аж серцю любо»? а) Зозуля; б) жайворонок;
в) соловейко; г) горобець.

12. Печера для аскета — це…: а) мікрорай; б) мала Україна; в) монастир; г) труна.

Примітка. Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал.

2. Робота на картках

Картка № 1

1. Як вважаєте, чи жалкував І. Вишенський з приводу того, що залишився на самоті? Чим зумовлені ваші міркування?

2. Чому, на ваш погляд, автор твору називає людську вдачу «грішною, скорбною»? Наведіть переконливі аргументи.

3. Золото і порфіру Іванові Вишенському сипле: а) чайка; б) вітер; в) сонце; г) гірські квіти.

Картка № 2

1. Чим можна виправдати подвійне ставлення героя твору до поведінки павука? Відповідаючи, посилайтесь на міркування героя щодо цього.

2. Для чого, на ваш погляд, Іван Франко так докладно описав спостереження аскета за павуком? Над чим з цього приводу розмірковував Вишенський?

3. Яку істоту побачив аскет у вході до печери? а) Ящірку; б) змію; в) павука; г) чайку.

Картка № 3

1. Умотивуйте, чому Іван Франко вважає, що «душа всесвітня — Бог»?

2. Висловіть власну думку стосовно того, чи можна вважати, що «без теплоти душі немає»? Про яку теплоту йдеться?

3. Безсмертним Іван Вишенський вважає: а) людський героїзм; б) прагнення робити добро; в) море; г) Бога.

Картка № 4

1. Як ви вважаєте, чому герой поеми говорить, що він вмер для України? Чи справедливо аскет так уважає?

2. Дослідіть, яким чином краса природи України у згадках Івана Вишенського протиставляється обуренням героя до рідного краю? Чим це зумовлено? Обґрунтуйте свої спостереження.

3. Дерева «мов зелені копи облиті», ростуть у рідному краї Івана Вишенського: а) тополі; б) клени; в) дуби; г) верби.

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності

VІІІ. Домашнє завдання

Опрацювати ідейно-художній зміст ІХ, Х, ХІ, ХІІ розділів поеми, скласти план твору.

Повітря навколо нас. Властивості повітря
Красота - спасает мир!
Массаж для ногтей
Как удержать своего любимого мужчину
Додавання двоцифрових чисел з переходом через десяток
Как сделать свой первый раз незабываемым?!

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 23
    Гостей: 23
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта