Фізичні властивості основ. Хімічні властивості лугів
 

Цілі уроку: ознайомити учнів з фізичними властивостями основ; закріпити знання про класифікації основ на розчинні й нерозчинні; розширити знання учнів про хімічні властивості класів неорганічних сполук на прикладі основ; показати дію лугів на індикатори; розвивати навички складання рівнянь хімічних реакцій на прикладі хімічних властивостей основ.

Тип уроку: поглиблення й розширення знань.

Форми роботи: розповідь учителя, демонстраційний експеримент, лабораторні досліди, робота з опорною схемою.

Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця розчинності, таблиця «Правила техніки безпеки в кабінеті хімії», ряд активності металів, хімічні реактиви.

 

ХІД УРОКУ

 

І. Організація класу

 

ІІ. Аналіз тематичного оцінювання

Робота з класом зі з’ясування типових помилок, індивідуальна робота над помилками.

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань, мотивація навчальної діяльності

  • Який клас неорганічних сполук називається основами?
  • На які дві групи поділяються основи? (Розчинні (луги) й нерозчинні(малорозчинні))
  • З допомогою таблиці розчинності наведіть приклади розчинних і нерозчинних основ. (П’ятеро-шестеро учнів по ланцюжку виписують на дошці формули основ.)
  • Назвіть записані основи за сучасною українською номенклатурою. (По ланцюжку наступні учні називають основи.)
  • З допомогою таблиці «Взаємозв’язок між класами неорганічних сполук», що є у вас у зошитах, припустіть, які хімічні властивості проявлятимуть основи.

1) Взаємодія з кислотами.

2) Взаємодія з кислотними оксидами.

Додаємо:

3) Взаємодія із солями.

І за цим планом будемо вивчати властивості основ.

 

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Лабораторна робота № 3. Дія лугів на індикатори

Для проведення цієї лабораторної роботи ми використаємо пластинку для мікрометоду.

Акуратно в перший ряд капаємо по дві краплі натрій гідроксиду, у другий ряд - по дві краплі кальцій гідроксиду. Далі в перше заглиблення з кислотами додаємо одну краплю метилового оранжевого, у друге - одну краплю лакмусу, у третє - одну краплю фенолфталеїну.

На основі спостережень заповнюємо таблицю.

Висновок. У розчинах лугів метиловий оранжевий набуває жовтого забарвлення, лакмус - синього, фенолфталеїн - малинового. Отже, розчини лугів можна визначити з допомогою індикатора.

2. Демонстрація 7. Хімічні властивості основ

На початку уроку ми припустили, які властивості повинні мати основи. Подивимося практично.

 

Дослід 1. Взаємодія лугів з кислотними оксидами

Збираємо прилад для одержання вуглекислого газу. Одержаний газ пропускаємо крізь розчин кальцій гідроксиду.

- Яку ознаку реакції спостерігаємо? (Випадіння осаду) Записуємо рівняння реакції:

CO2+Ca(OH)2→CaCO3+H2O      

Укажіть тип реакції. (Реакція обміну)

 

Дослід 2. Взаємодія лугів з кислотами

  • Як називається ця реакція? (Нейтралізації)
  • Яка речовина допоможе побачити, що реакція відбулася? (Індикатор)

У дві пробірки наливаємо NaOH і Ca(OH)2, додаємо фенолфталеїн.

А потім по краплях знебарвлюємо розчин хлоридною кислотою. Пропонуємо учням записати рівняння реакцій:

NaOH+HCl→NaCl +H2O

Ca(OH)2+2HCl→CaCl2+2H2O    

 

Дослід 3. Взаємодія лугів із солями

У дві пробірки наливаємо CuSO4, Al2(SO4)3  , потім по краплях додаємо розчин їдкого натру.

- Які ознаки реакції спостерігаємо? (Утворення нерозчинного осаду)

Запишемо рівняння реакції:

CuSO4+2NaOH→NaSO4+Cu(OH)2

Al2(SO4)3+6NaOH→ 2Al(OH)3+3Na2SO4↓ 

Усі наші припущення про властивості лугів підтвердилися практично. (Розглядаємо відповідно до пунктів плану.)

На основі цього вносимо доповнення в таблицю «Взаємозв’язок між класами неорганічних сполук».

 

V. Закріплення вивченого матеріалу

Керована практика

Завдання 1. Здійснити перетворення:

CaO→Ca(OH)2→CaSO4←H2SO4←SO3

Знання властивостей класів неорганічних сполук дозволяє нам припустити, з допомогою яких реакцій можна одержати ту чи іншу речовину.

Два учні з двох боків:

CaO+H2O→Ca(OH)2

Ca(OH)2+H2SO4→CaSO4+2H2O     

SO3+H2O→H2SO4 

H2SO4+Ca(OH)2→CaSO4+H2O      

Завдання 2. Здійснити перетворення:

а) Mg→MgO→Mg(NO3)2→Mg(OH)2

б) Ba→BaO→Ba(OH)2→Ba(NO3)2

 

VI. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на запитання до нього, виконати вправи.

Здійснити перетворення:

BaO→Ba(OH)2→BaCO3←H2CO3←CO2


Складання таблиць додавання та віднімання числа 1
Змінювання прикметників за числами у сполученні з іменниками
Правильный цвет карандаша
Зв’язок дій додавання й віднімання. Задачі на знаходження невідомого доданка і зменшуваного
После секса
Роботи над байками Леоніда Глібова

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 46
    Гостей: 46
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта