Воєнно-політичні події 1649 –1651 рр.

Мета: охарактеризувати основні воєнно-політичні події Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої у 1649–1651 рр. і дати їм історичну оцінку; розвивати в учнів уміння аналізувати й узагальнювати історичні явища та події, працювати з історичними джерелами, виділяти головне й другорядне, робити висновки та порівняння.

Основні події: Збаразько-Зборівська кампанія, Зборівський договір, Берестецька битва, Білоцерківський договір.

Обладнання: карта «Військові походи Богдана Хмельницького», картки з документами та ілюстраціями.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• характеризувати основні події Національно-визвольної війни у 1650–1651 рр., пояснювати їхнє значення;

• показувати на карті напрямки найважливіших козацьких походів під час Національно-визвольної війни, місця найголовніших битв, підписання найважливіших договорів;

• показувати на карті територію Української гетьманської держави за Зборівським договором, українські землі, що не ввійшли до складу Гетьманщини;

• визначати хронологічну послідовність основних подій;

• порівнювати наслідки та значення найважливіших битв Національно-визвольної війни;

• удосконалити уміння аналізувати й узагальнювати історичні явища та події, працювати з історичними джерелами, виділяти головне та другорядне, робити висновки й порівняння.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

Учні передають одне одному мікрофон (можна уявний) і відповідають на поставлене запитання (метод «Відкритий мікрофон»).

• Яка з подій Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої 1648 — поч. 1649 років справила на вас найбільше враження? Чому?

Також перевіряється заповнення учнями хронологічної таблиці та виконання творчого завдання.

ІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь (розповідь супроводжує показом на карті).

У лютому 1649 р. Б. Хмельницький і польські комісари уклали в Переяславі перемир’я. За ним лінія територіального розмежування між козацькою Україною і Річчю Посполитою проходила по Прип’яті, Горині, Случі та м. Кам’янцю-Подільському.

Невдовзі у Варшаві було розроблено план наступу на козацьку територію силами польського і литовського військ. Згодом поляки порушили перемир’я і розпочали наступ на Південно-Східну Волинь.

ІІІ . Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

У ч и т е л ь.

Місцем розташування польських військ було обрано Збараж. Сюди ж направив свої війська і Б. Хмельницький.

Робота з документами

Клас поділяється на дві групи. Кожна з груп отримує завдання на опрацювання джерел інформації. Також діти продовжують ведення хронологічної таблички, яку вони розпочали на попередньому уроці.

1-а группа

Документ 1. М. Аркас про облогу Збаража

«Козаки й татари усе стискали облогу, і поляки один за одним кидали їм окопи й переходили ближче до міста. Козаки тісніше обступали їх і за ніч насипали такі високі вали, що з них на вибір можна було вціляти у кого завгодно з-поміж ворогів. ...Облога була така тісна, що навіть й продертися нікуди було. Вже й не стало харчів військового припасу, почали вже й падло їсти, а тут ще й вода у річці засмерділася, бо у ній гнили убиті люде і коні; туди стікала з дощовою водою і усяка нечисть... Воєвода Кисіль, що був при війську, просив Хмельницького помилувати поляків, випустити їх, але Хмельницький згадував їм такі тяжкі умовини, як віддати йому Вишневецького й інших начальників, а тоді нехай усе військо виходить і складе свою зброю йому до ніг. Тільки й надії було (у поляків), що на королівське військо. Раз-у-раз вони благали прийти короля скоріше». (Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1991. — С. 64)

2-а группа

Документ 2. М. Аркас про Зборівську битву

«...Хмельницький покинув частину свого війська під Збаражем, з рештою подався під Зборов, і там застукав короля з його військом. Літо того року було дуже дощове, багнюка по дорогах стояла дуже велика, річки порозливалися, і трудний для поляків був той похід. ...Вони були певні, що Хмельницький із військом був ще далеко, то не дуже й стереглися. А Хмельницький був вже таки тут. Поляки почали переходити по мостах через річку. Ледве половина їх війська перейшла на другий бік і сіла спочити і пообідати, як у Зборові задзвонили в усі дзвони. По тому знаку, як з-під землі, виросли перед переляканими поляками козаки, а з ними й татари, і почалася страшенна різанина. 5000 поляків, самих панів, не кажучи про слуг, лягло тут трупом. Кров річками текла по рівчаках. Гармати й вози з усяким добром, багато зброї досталося до рук козаків. ...Як почув король,яка буча счинилася у його війську,... виїхав, вигукуючи: «Ось я, король ваш. Не тікайте, діти мої, не кидайте мене!» Сльози капали з очей короля. ..Тим часом на раді начальників положили послати до хана послів, щоб умовити його одступити од козаків. І се удалося!» (Козацькі ватажки та гетьмани України, — Львів, 1991. — С. 64–65)

Завдання

1. Як відбувалася Збаразько-Зборівська кампанія і чим вона скінчилася?

2. Складіть розповідь про Зборівську битву, використовуючи документ та ілюстрацію.

3. Як ви думаєте, що примусило Б. Хмельницького піти на переговори з Польщею й підписати мирний договір?

Історична довідка

Зборівський мирний договір

Договір укладений 8 серпня 1649 року. За його умовами:

• Під владу гетьмана переходили території колишніх Київського, Брацлавського й Чернігівського воєводств.

• Розміщувати свої війська на цій території польський уряд не мав права.

• Державні посади могли обіймати тільки православні.

• Був встановлений козацький реєстр кількістю 40 тисяч козаків.

• Усіх учасників війни було амністовано, і вони повинні були повернутися по своїх домівках

Завдання

1. Охарактеризуйте умови, за яких був укладений Зборівський договір.

2. Чи відповідав він фактичним успіхам Національно-визвольної війни? Чому?

3. Яке мав значення цей договір в історії України?

4. Чи задовольняли умови договору обидві сторони?

5. Як сприйняли укладення цього договору в Україні і в Польщі?

6. Польські магнати, які втратили свої володіння в Україні, заявили: «Такого безчестя Короні Польській і Великому князівству Литовському ніколи не було». Прокоментуйте ці слова.

7. Чому багато козаків, селян і міщан не визнали цього договору і звинуватили Хмельницького у зраді?

У ч и т е л ь (розповідь супроводжує показом на карті). Отже, умови договору не задовольнили інтереси обох сторін. І в Україні, і в Польщі Зборівський договір сприймався як угода, що давала змогу нетривалого перепочинку.

Протягом другої половини 1650 р. польський уряд активно готувався до нападу на козацьку Україну.

Головні польські сили зосередилися під Сокалем. Невдовзі польське військо переправилося на правий берег Стиру неподалік Берестечка і розташувалося там в укріпленому таборі.

Потім діти знову починають роботу в групах, досліджуючи, як надалі розвивалися події Національно-визвольної війни. Цей вид роботи являє собою поєднання розповіді вчителя, роботи учнів з історичними джерелами та картою.

1-а група працює над питанням про Берестецьку битву.

Документ 3. М. Аркас про Берестецьку битву

«...Поляки скликали посполите рушення, сейм визначив гроші, щоб найняти німецьке військо, і таким побитом під рукою короля стало військо у 300 000, що й рушило на Україну. У Хмельницького зібралося на той час ледве 200 000 з татарами. Вороги зійшлися недалеко коло міста Берестечка на Волині.

Спочатку козакам щастило, але все зіпсувала зрада хана. Татари зробили перший наскок на поляків, а тоді, неначе злякавшись їх одсічі, кинулися тікати. Хан... став одступати. Хмельницький умовляв його, докоряв, але хан схопив Хмельницького, а потім і писаря військового Виговського і забрав їх з собою в неволю. Оставшись без гетьмана козаки почали помаленьку одступати. На другий день поляки обступили козацький табір аж з трьох боків і почали стріляти з гармат.

Козаки кілька разів виходили з табору і нападали на поляків.Завзято билися козаки, та не сила була їх пробитися через велике військо польське. ...

Богун задумав вивести козацьке військо з того місця через болото. Не перестаючи нападати на поляків, щоб одвести їм очі, він наказав частині війська загачувати болото та річку і робити на них три греблі з возів, лантухів, кожухів, свиток, наметів і з усякого збіжжя, що знайшлося в таборі. Через сі греблі він уночі перевів більшу частину свого війська. Тим часом у таборі хтось пустив чутку, що вся старшина утікла і покинула військо на заріз. Тоді сталася страшенна замішанина. Всі сунули до гребель. Богун спинав їх і гукав, щоб держалися порядку, — вони, як вівці, натовпом кинулися на ті хисткі греблі тисячами,давили, топтали один одного, пхали у воду... Поляки, побачивши се, ударили на табор. Багато тоді народу побито. «Мабуть, не було такого, що не вбив би козака», — пише один поляк. Так закінчилося те страшенне бойовище. Берестецьке поле укрилося трупом; хижі орли, як чорна хмара, літали над ним та видирали очі з трупів, бо вже м’ясом надто ситі були; вовки табунами збігалися справляти свій кровавий бенкет». (Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1991. — С. 67–68)

Документ 4. П’єр Шевальє про Берестецьку битву

«В одному місці серед болота скупчилися триста козаків і хоробро боронилися проти великої кількості атакуючих... Нарешті, повністю оточені, вони майже всі загинули один за одним... Залишився один, який боровся протягом трьох годин проти всього польського війська; він знайшов на болотяному озерці човна і, прикриваючись його бортом, витримував стрілянину поляків проти нього; витративши весь свій порох, він потім узяв свою косу, якою відбивав усіх, хто намірявся його схопити... Якийсь шляхтич та якийсь німецький улан... кинулися в воду по шию і знову почали бій; козак, хоч і пробитий чотирнадцятьма кулями, зустрів їх із ще більшою завзятістю, що дуже здивувало польське військо і навіть короля, в присутності якого закінчувався цей бій. Король, вражений хоробрістю цієї людини, наказав крикнути, що дарує йому життя, якщо він здасться; на це останній гордо відповів, що він уже не дбає про те, щоб жити, а лише хоче вмерти, як справжній вояка». (Власов В. Історія України: Навчальний посібник. — К.: А.С.К., 2000. — С. 128)

Завдання

1. Використовуючи документи та ілюстрацію, опишіть Берестецьку битву та вкажіть її результати.

2. Які факти свідчать про відчайдушну хоробрість повстанців у даній битві?

3. Чи згодні ви з твердженням: «У Берестецькій битві не було переможця й переможеного, бо перемога поляків не означала, одначе, цілковитої поразки козаків»? Свою відповідь аргументуйте.

2-а група опрацьовує питання про Білоцерківський договір.

Документ 5. М. Аркас про Білоцерківський договір

«Як постягалися полки українські, куди їм було визначено, і як побачив Хмельницький, що їх було дуже не багато та що полковники і старшина вже не такі слухняні, як було колись; що власть його хиталася; що на татар надії не було, а до того як почув він, що гетьман литовський Радзивілл хоче сполучити військо своє з військом коронного гетьмана

Потоцького і разом напасти на Україну, — то через все те Хмельницький залишив думку про війну та надумав краще уложити згоду. Згода ся сталася у Білій Церкві у вересні 1651 р. на важких для України умовинах». (Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1991. — С. 68–69)

Умови Білоцерківського мирного договору

• Козацький реєстр скорочувався до 2 0 тисяч;

• територія Гетьманщини обмежувалася Київщиною;

• на Поділля, Волинь і Чернігівщину вступало польське військо і поверталися до своїх маєтків польські пани;

• гетьман брав на себе зобов’язання розірвати союз із татарами і без польського короля не вести ніяких закордонних переговорів;

• гетьман мав присягнути польському королю;

• усю старшину й полковників затверджував також король;

• проголошувалася амністія для всіх учасників повстання

Завдання

1. Визначте причини, які спонукали Богдана Хмельницького піти на підписання у 1651 р. Білоцерківського мирного договору.

2. Якими були умови цього договору?

3. Відшукайте на карті території Української козацької держави за Білоцерківським мирним договором.

ІV. Узагальнення та систематизація знань

Робота з таблицею

Укажіть положення, які стосувалися Зборівського, а які — Білоцерківського договорів. Порівняйте ці два документи. Визначте їхнє значення.

Зборівський договір

Білоцерківський договір

 

 

 

1. Під владу гетьмана переходили території колишніх Київського, Брацлавського й Чернігівського воєводств.

2. Територія Гетьманщини обмежувалася Київщиною.

3. На Поділля, Волинь і Чернігівщину вступало польське військо і поверталися до своїх маєтків польські пани.

4. Розміщувати свої війська на території Київського, Брацлавського й Чернігівського воєводств польський уряд не мав права.

5. Гетьман мав присягнути польському королю.

6. Державні посади могли обіймати тільки православні.

7. Усю старшину й полковників затверджував польський король.

8. Був встановлений козацький реєстр кількістю 40 тисяч козаків.

9. Козацький реєстр скорочувався до 20 тисяч.

10. Усіх учасників війни було амністовано, і вони повинні були повернутися по своїх домівках.

11. Проголошувалася амністія для всіх учасників повстання.

12. Гетьман брав на себе зобов’язання розірвати союз із татарами і без польського короля не вести ніяких закордонних переговорів.

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Виконати завдання в групах.


Красиво, как природные кудри
Чем заняться в зимние праздники
Ваш имидж
Добір спільнокореневих слів і зміна форми слова для перевірки написання слів з ненаголошеними [е], [и]
Капуста — способ укрепить иммунитет!
Спонукальні речення. Розділові знаки в кінці спонукальних речень

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 55
    Гостей: 54
    Пользователей: 1

    Партнеры сайта