Від Переяславського договору 1659 р. до Андрусівського перемир’я
Мета: охарактеризувати політичні події в Україні в другій половині ХVІІ ст., зупинившись на гетьмануванні Юрія Хмельницького, Павла Тетері, Івана Брюховецького; визначити передумови, що призвели до порушення територіальної цілісності України; розвивати в учнів уміння працювати з історичними джерелами і на їх основі робити висновки та узагальнення, висловлювати свою думку, давати характеристику історичним діячам, характеризувати значення їх діяльності, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

Основні події: Переяславський договір 1659 р., Чуднівська кампанія, Андрусівський договір.

Основні поняття: «Руїна», «Чорна рада», «автономія», «Слободищенський трактат».

Обладнання: карта «Українські землі наприкінці 50–70-х рр. ХVІІ ст.», портрети Ю. Хмельницького, П. Тетері, І. Брюховецького, картки з документами та ілюстраціями.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• характеризувати політичні події в Україні в другій половині ХVІІ ст., давати оцінку гетьмануванню Юрія Хмельницького, Павла Тетері, Івана Брюховецького;

• показувати на карті території, підвладні гетьманам Лівобережної та Правобережної України, території, які перебували під контролем Польщі, Москви, Туреччини, напрямки найважливіших походів, місця найголовніших битв і підписання найважливіших договорів;

• застосовувати та пояснювати на прикладах поняття «Лівобережна Гетьманщина», «Руїна»;

• пояснювати причини та наслідки укладення гетьманськими урядами та іноземними державами угод, що стосувалися українських земель;

• визначати передумови, що призвели до порушення територіальної цілісності України.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

Евристична бесіда

1. За яких обставин було обрано гетьманом Івана Виговського?

2. Чому вчені вважають, що за його гетьманування в Україні розпочинається період Руїни?

3. Що вам відомо з попередніх уроків про Юрія Хмельницького?

4. Коли та за яких обставин він отримує вдруге гетьманську булаву?

ІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь.

У період гетьманства І. Виговського в Україні спалахнула громадянська війна. Укладена з поляками Гадяцька угода не знайшла підтримки серед старшини і козаків, що стало основною причиною втрати Виговським гетьманської булави.

23–24 вересня 1659 р. козаки проголосили гетьманом Ю. Хмельницького. Він був освіченою людиною, але не мав достатньої сили волі, політичного досвіду і хисту полководця.

У жовтні прихильники Ю. Хмельницького вирішили вступити в переговори з російськими воєводами. У Жердовій Долині, неподалік від Трахтемирова, старшини розробили умови, з якими погоджувалися визнати владу царя. Зокрема, згідно із Жердівськими статтями, російські воєводи не могли перебувати в українських містах за винятком Києва. Зміцнювалася гетьманська влада, знімалися обмеження на дипломатичні зносини козацької України.

27 жовтня в Переяславі зібралася козацька рада. На ній у присутності російських воєвод було підтверджено вибір гетьманом Ю. Хмельницького. Воєводи відкинули Жердівські статті. Скориставшись відсутністю на раді багатьох впливових старшин, вони нав’язали козакам і Ю. Хмельницькому вигідні для царського уряду договірні умови між Росією та Україною.

Обрання гетьманом політично несамостійного Хмельницького не могло врятувати Україну від громадянської війни.

ІІІ . Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Робота в групах за методом «Акваріум»

Клас поділяється на чотири групи (по 5–7 чоловік). Кожна із груп отримує своє завдання, яке вона повинна виконати, опрацьовуючи текст підручника та історичні джерела. Завдання відповідають пунктам тематичного плану:

1-а група працює над питанням про гетьманування Юрія Хмельницького.

2-а група працює над питанням про діяльність Павла Тетері.

3-я група працює над питанням про діяльність Івана Брюховецького.

4-а група працює над питанням про Андрусівську угоду.

На попереднє опрацювання завдання групам надається 5 хвилин.

Потім перша група сідає в центрі класу та починає обговорення свого завдання, приймає рішення стосовно свого завдання і сідає на місце. На все це групі відводиться 7–8 хв. Потім місце в центрі класу по черзі займають інші групи і за такою ж схемою виконують своє завдання. У кінці уроку вчитель підбиває підсумки роботи й виставляє оцінки.

Як було вже зазначено, крім тексту підручника, кожна група опрацьовує ще й історичні джерела, які допоможуть їй краще розкрити дане завдання.

1-а група

Історична довідка

Юрій Хмельницький

• Син гетьмана Б. Хмельницького, здобув гарну домашню освіту, навчався в Києво-Могилянській колегії.

• Гетьман України в 1657 р. та в 1659–1663 рр., прагнув продовжити справу батька, шукав союзника, який гарантував би незалежність України.

• 27 жовтня 1659 р. уклав Переяславський договір з Росією, який істотно обмежував суверенітет України.

• 18 жовтня 1660 р. підписав з Польщею Слободищенський трактат, відповідно до якого Україна знову поверталася під владу Польщі на правах автономії.

• У січні 1663 р. зрікається гетьманської булави і йде до монастиря.

Документ 1. М. Аркас про Переяславський договір 1659 р.

«Влада гетьмана суттєво обмежувалася — він уже не мав права зноситися з чужими державами; козаки мали вивести свої полки з Білої Русі; митрополит та усе українське духовенство стали підлеглими Московському патріархові; полковників і старшину настановляв не гетьман, а рада; усякий мав право звертатись безпосередньо до московського уряду, не питаючись гетьмана. Сим останнім пунктом московський уряд проклав широку стежку для усіляких доносів і тим забезпечував собі таємний догляд над тим, що діється на Україні». (Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1991. — С. 80–81)

Документ 2. М. Аркас про Чуднівську кампанію

«7 вересня 1660 року поблизу містечка Слободищі польське військо... напало на козаків....14 жовтня Шереметьєв рушив на підмогу Хмельниченкові, але тут напали на нього поляки та татари і під Чудновом у прах розтрощили московське військо. Самого Шереметьєва схопили і, закувавши в кайдани, випровадили у Крим, де він 22 роки пробув у неволі; решта московського війська мусила скласти зброю і корогви до ніг переможцям... Як почули козаки, що сталося з московським військом, зараз пристали до поляків. 17 жовтня було заложено нову (Слободищенську) умову із поляками..., стверджені були усі Гадяцькі пакти, тільки викинуто з них усе те, де говорилося про Велике Князівство Руське, й українці навіки зреклися єднання з Москвою». (Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1991. — С. 81–82)

Завдання

1. Як розпочав своє гетьманування Юрій Хмельницький?

2. Порівняйте Переяславські договори 1654 і 1659 років.

3. Охарактеризуйте Чуднівську кампанію Ю. Хмельницького та її наслідки для України.

2-а група

Історична довідка

Павло Тетеря

• Походив зі шляхетського роду, мав гарну освіту, один із найвизначніших дипломатів часів Б. Хмельницького.

• Брав участь майже в усіх міждержавних переговорах, виїжджав із дипломатичними місіями до інших країн.

• Гетьман Правобережної України в 1663–1665 рр.

• підтримав похід Яна Казимира на Лівобережжя, намагаючись об’єднати Україну під єдиною булавою і зверхністю польського короля.

• Своєю політикою викликав невдоволення серед козаків, що призвело до повстання.

• Зазнавши поразки від повстанців, зрікається гетьманства і виїжджає до Польщі, де згодом був отруєний.

Документ 3. М. Аркас про Павла Тетерю

«Тетеря... був людина добре освічена, але по натурі — великий себелюб; він занадто мало клопотався про долю свого рідного краю: що таке честь і совість — розумів він не так, як годиться, а з тими, хто стояв йому на дорозі, був без міри лютий і нічим не гидував, аби досягти свого. Ставши наказним гетьманом, він скликав раду з правобічної старшини і простих козаків у Чигирині. Охочих до гетьманської булави було двоє, — обидва зяті Богдана: Павло Тетеря та Іван Нечай. Дехто із старшин намагався настановити гетьманом Івана Виговського. Але Павло Тетеря щедро сипав жінчині гроші і підкупством тим переважив своїх супротивників. ...За свого гетьманування він допомагав Янові-Казими-

ру повернути до польської корони й Лівобічну Україну. Багато народної

крові розлилося за ті часи.

...З Білої Церкви Тетеря покликав до себе Виговського, наче задля перемовин, а як він прийшов.., то Тетеря схопив його і скарав на смерть. Сам же він тоді написав королеві, щоб він остерігався козаків, а найбільш наказного гетьмана Богуна, котрий замислив зрадити полякам. Король повірив тому доносові і звелів постріляти Богуна і його товаришів. Таким побитом Тетеря позбувся небезпечних для себе людей, та ще й написав другий донос королеві на полковника Гуляницького, ченця Юрія Хмельниченка і митрополита Йосипа Тукальського». (Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1991. — С. 84–85)

Документ 4. О. Бойко про Павла Тетерю

«Новий гетьман хотів відновити єдність козацької України шляхом компромісу з лівобережною старшиною. Він не одразу виявив себе як прихильник пропольської орієнтації, зокрема після обрання він повідомляв кримському хану, що «від царя й короля не чекає нічого доброго». Проте Правобережжя територіально було міцно прив’язане до Польщі, і тому кожен з Правобережних гетьманів мусив демонструвати свою лояльність польському уряду та йти у фарватері польської політики. За цих обставин цілком природно, що П. Тетеря взяв участь у поході Яна ІІ Казимира в Лівобережну Україну. У разі успіху перед гетьманом відкривалася перспектива за допомогою Польщі вирішити проблему возз’єднання козацької України». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2002. — С. 124)

Завдання

1. Чию підтримку мав і яку політику проводив гетьман Правобережної України Павло Тетеря?

2. Проаналізуйте документи й визначте, чи однаково оцінюється його діяльність істориками. Чому?

3. Сформулюйте свою позицію щодо історичної постаті гетьмана Павла Тетері.

3-я група

Історична довідка

Іван Брюховецький

• Гетьман Лівобережної України в 1663–1668 рр. З 1648 р. Перебував при дворі Б. Хмельницького, займався вихованням його сина Юрія, виконував дипломатичні доручення.

• 1659 р. обраний кошовим отаманом.

• Посів промосковську орієнтацію і цим забезпечив підтримку своєї кандидатури на гетьманство царським урядом.

• Засуджував політику козацької старшини, чим привернув на свій бік козацькі низи.

• Спроби припинити колонізаторську політику російського уряду були невдалими, тому політичний авторитет його починає падати. Щоб виправити ситуацію, він оголошує про розрив з Москвою.

• 7 червня 1668 р. під час об’єднання військ Правобережної і Лівобережної України лівобережні козаки розтерзали Брюховецького.

• Похований за наказом гетьмана Дорошенка в Гадячі з усіма гетьманськими почестями.

Документ 5. Посилення визиску царською Росією українського народу (1666)

«Гетьман Брюховецький возвратился з Москви.., обдарен пребагато і привіз із собою воєвод великоросійських во вся начальнійшія гради українськія... От тих же воєвод послані билі в меньшие гради і надлєжащиє к ним уїздниє села прикажчики; також-де постановили ціловальщиков, то єсть присяжних зборщиков, которие взимали по торгах і ярмарках со всякої проданої і купленої вещі от козака і мужика пошлину... А воєводи по всій Україні в свою область всіх граждан і все посольство — людей земледільцев приємши, наложили дань со всякого плуга по осьм осьмачок жита осипу і по п’ять золотих грошей, а от коня по копи грошей і осьмачку жита давати». (Тараненко М. Г. Левітас Ф. Л. Історія України: Навчальний посібник для 8 класу. — К.: Фаренгейт, 2000. — С. 150)

Документ 6. О. Бойко про Івана Брюховецького

«Це був спритний авантюрист і демагог, один із тих, як писав козацький літописець С. Величко, що «для срібла й золота не тільки дав би виколоти собі око, але й брата й батька свого не пощадив би, не те що вболівати за Україною». ...Займав відверто промосковські позиції і неодноразово висловлювався за ліквідацію гетьманату та утворення з його

земель князівства на чолі з царевичем Федором». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2002. — С. 173)

Завдання

1. Охарактеризуйте період гетьманування Івана Брюховецького. Якої орієнтації він дотримувався у своїй політиці? Які наслідки мала його політика для України?

2. Як ви вважаєте, чому його гетьманування закінчилося так трагічно?

4-а група

Документ 7. М. Аркас про Андрусівську угоду

«13 січня 1667 року в Андрусові підписана була угода Москви із Польщею на 13 літ.

По тій згоді Україна була поділена на дві частини, розділена Дніпром: лівий бік із Києвом дістався Московській державі, а правий — Польщі. З сієї умови Український народ бачив, що Москва унівець ставить його і тільки думає про себе. Над столітньою кривавою боротьбою українців за визволення з-під польського ярма Москва люто насміялась. Тоді, як заради того ж визволення Україна оддала себе під руку єдиновірної держави, — ся держава віддає її назад тій самій Польщі, у теє ж ярмо, не питаючись народу, чи хоче він того». (Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1991. — С. 88)

Документ 8. О. Субтельний про Андрусівську угоду

«...В січні 1667 року поляки та росіяни підписали Андрусівський мир. Попри те, що цей мир головним чином торкався України, жодна із сторін не завдала собі клопоту проконсультуватися з українцями. По суті, за цим миром Козацька Україна ділилась навпіл: поляки визнавали суверенітет царя над Лівобережжям, а московіти давали згоду на повернення поляків у Правобережжя. Стосовно делікатного питання про Київ вирішили, що місто ще на два роки лишиться під владою московитів, а потім буде повернено полякам. Москва так і не виконала цього пункту, постійно утримуючи Київ. Неозорі, фактично безлюдні землі запорожців переходили під подвійне польсько-московське управління й мали правити за буфер проти наскоків татар». (Субтельний О. Україна. Історія. — К.: Либідь, 1991. — С. 135)

Завдання

1. Які наслідки мало для України Андрусівське перемир’я 1667 р. між Росією і Польщею?

2. Покажіть на карті, як була вирішена доля українських земель за умовами цього договору.

3. Чи одностайні автори документів у своїй оцінці Андрусівської угоди?

4. Чи згодні ви з думкою О. Субтельного, який називає цю угоду «політичною катастрофою» для України? Свою відповідь обґрунтуйте.

ІV. Узагальнення та систематизація знань

Робота з текстом (за допомогою вправи «Запитайте в автора»)

Обирається один із учнів, який виконуватиме роль автора. До нього ставляться запитання, які готують учні після прочитання тексту. У кожного з учнів їх повинно бути не менше трьох. Обговорювання продовжується, поки є запитання. Автора протягом роботи можна змінювати.

Документ 9. М. Костомаров про період Руїни

«Українська справа явно гинула. Невдача за невдачею знищували надії, і люди позбулися віри у свою справу, у свою мету. Виникла думка, що тієї мети взагалі не можна досягти. Через це зникала воля і терплячість, слабшала любов до рідного краю, до громадського добра. Патріотичні вчинки і жертви виявлялися даремними. Особисті приватні

інтереси мали переваги над усіма чесними і патріотичними поривами. Своє власне домашнє горе для кожного ставало непомірно тяжким, кожний почав піклуватися тільки про себе самого. Людські душі дрібнішали, ставали убогими, розум притуплявся під вагою тяжкого пошуку шляху до порятунку. Усе, що було колись дорогим, святим, тепер щоразу продавалося усе дешевше. Героєм часу вважали того, хто вмів зберегти себе самого, виринути з болота анархії, утопивши в ньому іншого, забезпечивши себе самого, погубивши інших... Так бувало, де суспільство не йшло до одноголосно наміченої мети, де суспільний ідеал поступався ідеалу особистої наживи і самолюбства...»

Завдання

1. Чи згодні ви з думками, викладеними в цьому документі?

2. Доведіть це, використовуючи факти з сьогоднішньої теми.

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Дати характеристику історичним діячам: гетьманам Ю. Хмельницькому, П. Тетері та І. Брюховецькому за відомим вам планом (завдання дається по групах).

3. Підготувати чотирьом учням-консультантам (з числа сильних учнів)

повідомлення про П. Дорошенко, Д. Многогрішного, І. Самойловича та події на Правобережжі в 60–80 рр. ХVІІ ст.

Складання розповіді за поданими малюнками, опорними словами "Зелену красуню люблять усі"
Как носить короткие платья
Чем заняться в зимние праздники
Звук [ДЖ]. Позначення його буквосполученням «ДЖ»
Советы по увеличению груди
Успеть понравится за 12 секунд.

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 36
    Гостей: 36
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта