Українські землі в XVI ст.
 

Мета: з’ясувати політичне, економічне та соціальне становище українських земель у ХVI ст., соціальну структуру українського суспільства, причини виникнення українського козацтва; розвивати в учнів уміння аналізувати історичні джерела, робити висновки, узагальнення й порівняння, визначати причини історичних явищ і подій; виховуватив учнів повагу до історії свого народу. 
Основні поняття: стани, соціальна структура суспільства, шляхта, фільварок, козак. 
Обладнання: карта «Українські землі у ХVI ст.», картки з документами, схемами, таблицями 
Тип уроку: урок засвоєння нових знань. 
Очікувані результати 
Після цього уроку учні зможуть: 
• характеризувати політичне, економічне та соціальне становище українських земель у ХVI ст.; 
• називати стани та станові групи тогочасного українського суспільства; 
• порівнювати становище різних верств суспільства; 
• пояснювати причини та наслідки виникнення українського козацтва; 
• застосовувати та пояснювати на прикладах термін «козацтво»; 
• удосконалити навички роботи з різноманітними джерелами інформації. 
Хід уроку 
І. Актуалізація опорних знань учнів 
На початку уроку, щоб активізувати увагу учнів, учитель проводить вступну бесіду з допомогою запитань: 
1. У складі яких держав перебували українські землі наприкінці ХV — у першій половині ХVI ст.? Які це землі? Покажіть їх на карті. 
2. Які зміни в управлінні українських земель у складі Великого князівства Литовського сталися наприкінці ХV ст.? 
3. Що таке соціальні стани? Назвіть основні стани українського суспільства першої половини ХVI ст. та охарактеризуйте їхнє становище. 
4. Що являло собою магдебурзьке право? 
5. Коли та з якою метою було укладено Кревську унію? 
ІІ . Мотивація навчальної діяльності 
У ч и т е л ь (розповідь супроводжується показом на карті.) У першій половині ХVI ст. українські землі перебувати 
у складі Великого князівства Литовського (Київщина, Переяславщина, частина Волині і Поділля), Польщі (Галичина), Молдавії (Буковина і Покуття, які згодом були захоплені Туреччиною), Туреччини (Нижня Наддніпрянщина і Крим входили до Кримського ханства, що було залежним від Туреччини), Угорщини (Закарпаття), Московської держави (Чернігово-Сіверські землі). 
Як ми бачимо, більшість українських земель перебували у складі Великого князівства Литовського. Наприкінці ХV — у першій половині ХVI ст. Литва змінює свою політику щодо українських земель: їх позбавляють автономії і вони переходять під управління урядників Великого князя. 
Попри тяжкі умови іноземного панування, українське населення, яке було роз’єднане кордонами різних держав, зуміло зберегти не тільки свою культуру, мову, звичаї, традиції та побут, але й сформуватися у ХVI ст. як народність. 
Водночас зі вступним словом учитель організовує роботу з термінами, які вивчалися у 7-му класі, але які необхідно повторити. Для цього можна запропонувати учням стати перекладачами і, працюючи разом з учителем, пояснювати в ході пояснення терміни: «автономія», «урядник», «стани», «шляхта», «кріпацтво», «магнат», «панщина», «фільварок», «натуральний характер господарства», «унія», «самоуправління», «магдебурзьке право», «Україна». 
ІІІ . Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу 
Робота зі схемою 
Вивчення нового матеріалу супроводжується опрацюванням схеми, на якій зображено соціальну структуру українського суспільства у ХІV—ХVI ст. 
 
Завдання 
1. Назвіть основні стани населення в Україні в XVI ст. 
2. Які стани належали до привілейованих верств суспільства? 
3. Які стани займали нижчі сходинки цієї соціальної піраміди? 
У ч и т е л ь. Як ми бачимо, на вершині соціальної ієрархії перебував військово-службовий стан — шляхта. Формування шляхти тривало від ХІV до ХVI ст. За цей час вона пройшла шлях від соціально неоднорідної верстви населення до привілейованого стану суспільства, перетворилася на впливову, організовану силу і становила в Україні 5 % населення. 
Робота з таблицями 
Становище шляхти у ХVI ст. 
1. Шляхта остаточно відокремилася від інших верств населення. Невдовзі термін «шляхтич» витіснив з ужитку «бояр» і «зем’ян». 
2. Відбувається розширення прав дрібної шляхти, що зумовило консолідацію шляхетського стану 
3. Відбувається процес юридично оформленої системи прав шляхти: 
а) «Устав на волоки» 1557 р. закріпив виділення шляхти у самостійний стан; 
б) Литовський статут 1566 р. скасував всі обмеження шляхетської земельної власності, створив організоване представництво шляхти на загальнодержавних сеймах; 
в) Віленський привілей 1565 р. сприяв утворенню повітових шляхетських сеймиків 
Запитання 
Яке місце в українському суспільстві посідала шляхта у XVI ст.? 
У ч и т е л ь. Особливе місце в українському суспільстві належало духівництву, 
яке становило десяту частину населення. «Церковні люди» не підлягали світському суду і ділилися на дві категорії: біле духівництво (парафіяльні священики, які не давали обітниці безшлюбності) і чорне (ченці, здебільшого високі духовні ієрархи). Тривалий час церковні посади передавалися у спадок. Від парафіян духовенство вимагало різні «треби» (десятина, данина натурою). 
Деякі церкви та монастирі володіли земельними угіддями, селами і навіть містами. Під час перебування українських земель у складі Литви церква мала значні права і привілеї, користувалася авторитетом у суспільстві. Але після ослаблення Литви становище української православної церкви погіршилося. 
Значних змін зазнало й міське життя. 

Запитання 
Як ви вважаєте, яке значення мало для українських міст поширення магдебурзького права? 
У ч и т е л ь. Нижчу сходинку в соціальній піраміді посідало українське селянство. 
Становище його у ХVI ст. було дуже складним, і зумовлено це було, перш за все, тими соціально-економічними та політичними процесами, що відбувалися на українських землях, зокрема розширенням феодального землеволодіння та появою кріпацтва. 
Робота з документами 
Документ 1 
«Еволюція феодальних відносин зумовила в ХІV—ХVI ст. зростання феодального землеволодіння. ...Концентрація земель в руках магнатів зумовила широкомасштабний наступ на територію та права селянських общин. Тиск... виявлявся у привласненні общинних земель, поневоленні селян, призначенні на виборні посади своїх старост та намісників, обмеженні та ліквідації копних (громадських) судів... Внаслідок цього в середині ХVI ст. вільних общинних земель в Україні практично не лишилося». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академвидав, 2006. — С.108—109) 
Запитання 
За рахунок яких земель відбувалося зростання феодального землеволодіння? 
Документ 2 
«…Селянство …було неоднорідним. Залежно від форм експлуатації, характеру повинностей його поділяють на три групи: 
1. Чиншові селяни (данники). Вони сплачували феодалам натуральну та грошову ренту (чинш). Данники — це особисто вільні й економічно незалежні селяни-общинники. У ході формування фільваркової системи сільського господарства ця категорія селян поступово зникає. 
2. Тяглі селяни. Так називали селян, які вели господарство на земельних ділянках, що належали феодалам. Основними формами експлуатації цієї категорії селянства були відробіткова рента (панщина), державні податки (серебщина), державні повинності (будівництво мостів, прокладання доріг, ремонт замків тощо). 
3. Службові селяни. Це ремісники, рибалки, конюхи, бортники, які обслуговували двір феодала. …Окрім виконання своєї основної спеціальної служби, залучалися до відбування панщини та сплачували данину». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академвидав, 2006. — С.108—109) 
Запитання 
1. Які категорії селянства існували на Україні у ХVI ст.? 
2. За якими критеріями їх поділяли на ці групи? 
Документ 3 
«У процесі зростання феодального землеволодіння, утвердження фільваркової системи господарювання (виробництво та переробка сільськогосподарської продукції, засновані на щотижневій панщині та чітко орієнтовані на ринок) відбувалося зближення між різними категоріями селянства, а його феодальна залежність поступово переросла та юридично оформилася в залежність кріпосну. Суть кріпацтва полягала в прикріпленні селян до землі, запровадженні обов’язкових селянських робіт на пана (панщини), остаточному обмеженні громадянських прав і свобод селянства». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академвидав, 2006. — С.108—109) 
Запитання 
1. У чому полягає суть кріпацтва? 
2. Якими були причини його утвердження на українських землях? 
У ч и т е л ь. Отже, соціально-економічне та політичне становище українського народу в другій половині ХVI — на початку ХVI ст. під владою іноземних держав, зокрема Литви та Польщі, було вкрай важким. 
У даний період населення України зазнавало економічних, соціальних, політичних, релігійних та національних утисків з боку тих держав, до складу яких входили українські землі. Відбувався процес утвердження феодальних відносин, тому особливо складним було становище українського селянства, яке залишалося неоднорідним. На українських землях поширилося таке ганебне явище, як кріпацтво. 
Але майже три століття, з кінця ХV до кінця ХVIІІ, історія України визначалася наявністю особливого стану населення на її території — козацтва. 
Козацтво в Україні стало окремим суспільним станом, мало певні права, привілеї, звичаї і заняття, мало свою територію. Саме козацтво стало на чолі національно-визвольної боротьби українського народу в даний період і визволило значну територію України від польського панування і заклало на ній фундамент української державності. 
Якими ж були причини появи цього особливого стану населення в Україні? 
Робота в групах 
Учитель поділяє учнів на групи і дає на опрацювання кожній групі документ. На виконання завдання відводиться три хвилини. 
1-а група 
Документ 4 
«Через татарську небезпеку вже наприкінці ХV ст. 
широкі простори Наддніпрянщини, теперішньої Полтавщини, середньої й Південної Київщини й південно-східного Поділля запустіли, багаті й родючі ґрунти стали облогом, перетворилися на «дике поле». Серед цієї пустелі де-неде стояли «господарські замки» — укріплені пункти, де перебували представники адміністрації з невеликою залогою. До цих замків тулилися рідкі оселі, щоб на випадок татарського наскоку сховатися за його валами або мурами. У лісах і степах навколо цих замків і далеко на південь та на схід від них водилася безліч дичини та звірини, в річках та озерах була сила-силенна всякої риби, особливо на дніпровському Низу, за порогами. Все це приваблювало, незважаючи на близьке сусідство з татарами, сміливіших людей коли й не селитися в дикому степу, то бодай навідуватися до нього за здобиччю». (Дорошенко Д. Історія України. — К.: Освіта, 1993. — С. 76) 
Завдання 
1. Відшукайте на карті (можна використати карту ту, що й на попередньому уроці) українські території, що згадуються в даному документі. 
2. Чому ці території були малозаселені? 
3. Яку назву вони отримали? Чому? 
2-а група 
Документ 5 
«На півночі Україні, де скупчилося населення, ставало людям тісно. Там було багато панів — потомків княжих та боярських родів, вони заводили поміщицьке господарство, тіснили селян і примушували робити на себе. Та й державна організація... теж докучала населенню повинностями і податками. Тут, у степу, віч-на-віч із татарською небезпекою булла воля. Тут і адміністрація, і пани готові були давати всякі пільги, аби знаходилися сміливіші люди, які б одважилися тут мешкати». (Дорошенко Д. Історія України. — К.: Освіта, 1993. — С. 76) 
Документ 6. Гійом Левассер де Боплан З «Опису України» 1651 року 
«Тутешні селяни заслуговують на співчуття. Вони мусять працювати власноруч і зі своїми кіньми три дні на тиждень на користь свого пана, а також сплачувати йому, залежно від наділу, який тримають, певну кількість буассо (міра ваги ) зерна, багато каплунів, курей, гусей і курчат перед Великоднем, Трійцею і Різдвом. Крім того, повинні возити дрова 
для потреб свого пана та виконувати тисячі інших повинностей, не кажучи про гроші, які пани від них вимагають, а також збирають десятину з баранів, свиней, меду, всіляких плодів, а кожного третього року — третього вола. Одним словом, селяни змушені віддавати своїм панам усе, чого ті хочуть, так що нема нічого дивного, коли ці нещасні ніколи нічого не відкладають для себе, перебуваючи в таких тяжких умовах залежності. Але й це не найважливіше, оскільки пани мають необмежену владу не тільки над їхнім майном, але й над їхнім життям; ось яка велика свобода польської шляхти, яка живе, наче в раю, а селяни — ніби перебувають у чистилищі. Тому як трапляється, то ці бідні селяни потрапляють у повну залежність до злих панів та опиняються ще в жалюгіднішому стані, ніж каторжани на галерах. Таке рабство й призводить до того, що багато хто тікає, а 
найвідважніші з них подаються на Запорожжя, яке є місцем притулку козаків на Борисфені...» 
Запитання 
1. Як ви вважаєте, про які землі йдеться в документі 2 ? 
2. Спробуйте визначити, що є спільного між цими документами. 
3. На основі цих двох документів визначте, що спонукало селян північних територій України тікати на південь. 
4. Чим приваблювали їх південні українські степи? 
3-я група 
Документ 7 
«Земля, кажуть, дає там неймовірні врожаї, вертає посів до ста разів; сіяти щороку не треба — одного року посіяти, уродить і на другий, а дасть одного року і другий, і третій урожай; лишити плуг на полі, то він за два-три дні так обросте, що тяжко його знайти. Трава на пастівнях така висока, що волів ледве видко в ній, як пасуться: часом навіть і рогів з трави не видко. Бджоли така сила, що не тільки в дуплах дерев, а навіть в ями наносить меду, і не раз доведеться провалитися в таку медову криницю. Ріки повні рибою, нечувана сила осетрів й іншої риби йде з моря в ріки, так що під час того її руху списа можна встромити в воду — буде стирчати як у землі у тій масі риби. Звіра в лісах і степах така сила, що диких биків, коней та оленів б’ють тільки задля шкіри, а м’ясо кидають. Диких кіз стільки набігає з степів в ліси на зиму, що бити їх можна тисячами. Птахів сила неймовірна, так що весняною порою хлопці цілі човни набирають яєць диких качок, гусей, журавлів, лебедів...» (Грушевський М. С. Ілюстрована історія України. — К.: Наукова думка, 1992. — С. 170–172) 
Запитання 
1. Як ви думаєте, про які землі йде мова в даному тексті? 
2. Чи не є ці відомості перебільшеними? 
3. А як ви гадаєте, чому ось такі часом фантастичні розповіді про південні українські степи існували в оповіданнях тих часів? 
Робота зі схемою 
Після опрацювання цих документів доцільно буде підбити підсумки роботи в групах і скласти схему. 

 

Словникова робота 
Далі вчитель пропонує учням дослідити походження слова «козак», і знайомить їх із варіантами визначень цього терміна. 
1. «Козак» — у перекладі з тюркської мови означає воїн, охоронець або ще — вільна людина. Появу козацтва як історичного явища нерідко відносять ще до часів Київської Русі, пов’язуючи його з так званими бродниками — населенням південно-руських степів, що не підкорялося князівській владі». (Дорошенко Д. Історія України. — К.: Освіта, 1993. — С. 228) 
2. «Слово «козак» тюркського походження. Воно мало різні значення: вільна людина, воїн-найманець, шукач пригод, вигнанець та ін. Люди, які займалися угодницькими промислами в необжитих степах, а також брали участь у походах проти татар, стали називатися козаками». (Сас П. М. Історія України XVI–XVIII ст. — Львів: Дивосвіт, 2001. — С. 27) 
3. «Тюркське за походженням слово «козак» означало вільних, незалежних від пана людей, які не мали чітко визначеного місця в суспільстві й населяли безлюдні окраїни». (Субтельний О. Україна. Історія. — К.: Либідь, 1991. — С. 100) 
4. «...Слово «козак» широко розповсюджене у народів турецького кореня; воно було уживане в половців і досі вживається у турецько-татарських народів, означаючи волоцюгу, що промишляє війною й розбоєм. Прикладалося воно до степових волоцюг татарських, перейшло й на наших українських». (Грушевський М. С. Ілюстрована історія України. — К.: Наукова думка, 1992. — С. 173) 
Завдання 
1. Спробуйте порівняти ці визначення. Що в них спільного, а що відмінного? 
2. Як ви думаєте, а чому слово «козак» має різні значення? 
3. Яка з названих версій слова «козак», на вашу думку, ближча до істини? 
4. Запропонуйте свій варіант визначення цього слова. 
ІV. Узагальнення та систематизація знань 
Заповнення таблиці «Основні ознаки розвитку українських землях у ХVІ ст.» 

• Зростання великого феодального землеволодіння. 
• Наступ феодалів на права общин. 
• Закабалення селян, утвердження кріпацтва. 
• Розвиток товарно-грошових відносин. 
• Поява нових феодальних господарств — фільварків. 
• Поглиблення спеціалізації виробництва. 
• Виникнення фахових об’єднань ремісників — цехів. 
• Набувають поширення ярмарки. 
• У містах запроваджується магдебурзьке право. 
• Формування нових станів суспільства. 
• Поява особливого соціального стану — козацтва. 

V. Домашнє завдання 
Опрацювати відповідний параграф підручника


Чем заняться в зимние праздники
Красивый маникюр
Складання діалогів з дотриманням правил мовленнєвого етикету
Весна іде, красу несе!
Наголос. Ненаголошені й наголошені голосні
Дуб

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 80
    Гостей: 80
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта