Українська гетьманська держава

Мета: охарактеризувати політичний, адміністративно-територіальний устрій, армію, фінансову та судову систему Української гетьманської держави, а також з’ясувати зміни, які відбулися в соціально-економічному житті українців; розвивати в учнів уміння аналізувати й систематизувати матеріал, працювати з різними видами історичних джерел, робити висновки, узагальнення та порівняння, вести дискусію, висловлювати свою точку зору й аргументувати її.

Основні поняття: «Гетьманщина», «полково-сотенний устрій», «демократія», «авторитаризм», «республіка».

Обладнання: карта «Українська козацька держава у 1648–1651 роках», картки з документами та ілюстраціями.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• характеризувати політичний, адміністративно-територіальний устрій, армію, фінансову та судову систему Української гетьманської держави, а також називати зміни, які відбулися в соціально-економічному житті українців;

• показувати на карті українські землі, що увійшли до складу Української гетьманської держави, центри полків та столицю держави;

• застосовувати та пояснювати на прикладах поняття та терміни «Військо Запорозьке», «Гетьманщина»;

• характеризувати діяльність Хмельницького у розбудові Гетьманщини;

• розвинути вміння аналізувати й систематизувати матеріал, працювати з різними видами історичних джерел, робити висновки, узагальнення та порівняння, вести дискусію, висловлювати свою точку зору й аргументувати її.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

Евристична бесіда

1. Коли та за яких умов був підписаний Зборівський мирний договір?

2. Який зміст цього договору?

3. Чи відповідав він фактичним успіхам Національно-визвольної війни?

4. Чому ж тоді Б. Хмельницький пішов на його підписання?

5. Яке мав значення Зборівський договір в історії України?

ІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. У результаті переможних битв 1648–1649 рр. (пригадати яких) значна частина території України була визволена від поляків. На цій території постала новоутворена Українська держава — Військо Запорозьке, або Гетьманщина. Влада, що утвердилася в цій державі, спиралася на козацькі порядки. (Як ви вважаєте чому?) Вона успадкувала від запорозького війська не тільки назву, а й важливі республікансько-демократичні засади політичного та адміністративно-територіального устрою. У цій державі були здійснені також важливі соціально-економічні перетворення, які суттєво покращили становище українського

народу.

ІІІ . Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Робота з картою

Використовується карта «Українська козацька держава у 1648–1651 роках».

1. Відшукайте на карті територію Української козацької держави —Гетьманщини — і визначте, які українські землі ввійшли до її складу за Зборівським договором.

2. Як змінилася територія Гетьманщини за Білоцерківським договором?

Робота методом «Ажурна пилка»

Вивчення нового матеріалу відбувається за допомогою методу«Ажурна пилка». На попередньому уроці учні одержали випереджальні завдання за групами (утворилися так звані «домашні групи»). Ці завдання збігаються з питаннями, що розглядаються під час вивчення нового матеріалу. Кількість груп дорівнює кількості запитань (в даному випадку — чотири). Кожна група вдома опрацьовувала своє завдання. Кожен учень з домашньої групи отримує «фішку» (фігурку, номер і т. д.) певного кольору. Тобто в кожній групі є один учень з червоною «фішкою», один — з зеленою, один — із жовтою, один — із синьою і т. ін.

Після актуалізаційного моменту діти 5 хв. працюють у «домашніх групах», вони обговорюють домашнє завдання, діляться одержаною інформацією, — таким чином кожен учень стає «експертом» з певного питання. Наступний етап — робота в «експертних» групах. До кожної такої групи збираються всі учасники з фішками одного кольору. Наприклад, до однієї — із зеленими фішками, другої — з червоними, третьої — з жовтою і т. ін. Таким чином, в кожній групі будуть присутні «експерти» з усіх питань нової теми. Завдання для цих груп — обмінятися інформацією за всіма питаннями. Час на виконання завдання — 10 хв. Потім учні повертаються до «домашніх» груп, де систематизують одержану інформацію, й отримують ще додаткове завдання на опрацювання джерел інформації (на це їм надається час — 5 хв.), а потім демонструють результати своєї роботи.

У ч и т е л ь.

Гетьманщина (або Військо Запорозьке) — назва Української козацької держави другої половини XVII–XVIII ст.

Система органів влади Української гетьманської держави нагадувала модель управління Запорозької Січі. Основним органом влади булла Військова (Генеральна) рада, яка вирішувала військові, політичні, господарські, правові та інші питання. Проте вона не була постійно діючою, до того ж Б. Хмельницький з метою зміцнення гетьманської влади частіше скликав Старшинську раду, до якої незабаром перейшла вся повнота влади в державі.

Гетьман був главою і правителем України. Він очолював уряд і державну адміністрацію, був головнокомандуючим, скликав ради, відав фінансами, керував зовнішньою політикою, мав право видавати загальнообов’язкові для всіх нормативні акти — універсали. Вища влада в державі належала Генеральному урядові, до якого входили гетьман та Генеральна старшина. Повноваження цього органу публічної влади поширювалися на всю територію України. На місцях управляли полкові та сотенні уряди. У великих містах управління

здійснювалося магістратами, в малих — отаманами. Фінансову сферу держави гетьман спочатку контролював особисто, а з 1654 р. було запроваджено посаду гетьманського

підскарбія, який контролював прибутки та видатки військової скарбниці. Поповнення

державної скарбниці здійснювали із чотирьох основних джерел:

• із земельного фонду,

• з прикордонного торгового мита,

• з доходів від промислів,

• з торгівлі та з податків.

Робота в групах

Далі починається робота в групах. На опрацювання групам виносяться такі джерела інформації.

1-а группа

 

Примітка:

• генеральний писар — керував Генеральною військовою канцелярією;

• генеральний обозний — відав артилерією і військовим постачанням;

• генеральні судді (два) — очолювали гетьманський суд;

• генеральний підскарбничий — відав фінансами, був керівником Військового скарбу;

• генеральні осавули (двоє) — були найближчими помічниками гетьмана у військових питаннях;

• генеральний хорунжий — хранитель військової корогви;

• генеральний бунчужний — хранитель гетьманського бунчука;

• наказний гетьман — командувач військових сил на час проведення певних бойових операцій.

Завдання

1. Охарактеризуйте політичний устрій Гетьманщини.

2. Чи можна назвати Українську козацьку державу республікою? Свою відповідь обґрунтуйте.

2-а группа

Ілюстрація «Богдан Хмельницький з полками»

У центрі картини ми бачимо постать Богдана Хмельницького, а під нею — зображення території України, поділеної на полки. Полки позначені булавами, під якими написано назву полку. Ліворуч від постаті гетьмана — група козацької старшини, яка символізує козацьке військо, праворуч — гетьманське шатро з прапорами, над ним емблема Запорізького війська.

Документ 1

«Територія держави ділилась на 16 полків; на правому березі Дніпра: Чигиринський, Черкаський, Канівський, Корсунський, Білоцерківський, Уманський, Брацлавський, Кальницький і Київський; на лівому березі: Переяславський, Миргородський, Полтавський, Прилуцький, Ніжинський, Чернігівський і Стародубський. На чолі полків стояли полковники, які були заразом начальниками полків як військових одиниць і правителями полку, округи. З-під влади полковників вийнято значнішні міста, що мали своє самоврядування на основі магдебурзького права. Вони самі вибирали собі міський уряд і суддів. Полкова влада до їх внутрішнього життя не мала права втручатися. Полки ділилися на сотні, що на їх чолі стояли виборні старшини — одночасно і військові начальники, й правителі округи-сотні. В кожному полку була своя старшина; полковий писар, суддя, обозний, осавули, що складали раду при полковникові і виконували в полку обов’язки, що їх по цілому війську виконували старшини генеральні. Число полків спочатку мінялося, особливо на Правобережжі, де ще довгий час кипіла війна й території його то діставалися ворогові, то здобувалися назад». (Дорошенко Д. Історія України. — К.: Освіта, 1993. — С. 123)

Завдання

1. Охарактеризуйте адміністративно-територіальний устрій Української козацької держави.

2. Покажіть на карті полки, які увійшли до складу Війська Запорізького.

3. Як ви вважаєте, чому Богдан Хмельницький за столицю своєї держави обрав місто Чигирин?

3-я група

Документ 2

«Територіальний принцип побудови збройних сил Української держави був ефективним. Він давав змогу створити велику для свого часу армію, а також швидко здійснювати її мобілізацію. Протягом 1648–1651 рр. Чисельність української армії сягала 150 тисяч осіб. З них близько 100 тисяч були добре навчені козаки і до 50 тисяч — учорашні селяни

і міщани.

Завдяки полководському талантові Б. Хмельницького українська армія спиралася на передову стратегію і тактику. Вже в 1648 р. був прийнятий військовий статут, що мав назву «Статті про устрій Війська Запорозького».

Основу армії становила оснащена вогнепальною зброєю козацька піхота. Вона мала славу однієї з найкращих в Європі.

У бойових операціях використовували також кінноту.

На озброєнні армії була легка і важка польова артилерія.

Козацьке військо мало добре налагоджену розвідку і контррозвідку,

сторожову,  обозну,  санітарну та інші служби.

Українська армія була важливою складовою Української держави. За своїми бойовими можливостями вона не поступалася найкращим європейським арміям». (Сас П. М. Історія України XVI–XVIII ст.: Навчальний посібник. — Львів, 2001. — С. 126)

Завдання

1. Який принцип був покладений в основу побудови української армії? Як ви його розумієте?

2. Які заходи були проведені Б. Хмельницьким для зміцнення армії?

3. Які війська становили основу армії?

4. Відомо, що Б. Хмельницький залучив до козацької армії талановитих полководців. Пригадайте їхні прізвища та славетні сторінки життя. Що їх усіх об’єднувало?

4-а група

Документ 3

«У ході Національно-визвольної війни на звільнених українських територіях було ліквідовано землеволодіння польських магнатів, шляхти і Католицької церкви. Їхні маєтки перейшли у відання Військового скарбу і стали називатися вільними військовими селами. Мешканці таких сіл платили відносно невеликі податки на утримання нового державного

апарату і війська. Селяни здобули особисту свободу і право власності на землю.

Гетьманський уряд у своїй економічній і соціальній політиці орієнтувалися насамперед на інтереси козацького стану. Козаки звільнялися від багатьох податків, отримували право вільно проживати в містах і селах. Вони зберігали власне самоврядування і суд. Утверджувалася козацька власність на землю, поступово стало зростати старшинське землеволодіння». (Сас П. М. Історія України. XVI — XVIII ст. — Львів: Дивосвіт, 2001. — С. 126–127)

Документ 4. Із записок сотника Павла Уманця

«А тепер у нас за ласкою Божою... тут у всім краю Сіверському ні воєводи, ні старости, ані писаря немає. Боже дай, щоби здоров був пан Богдан Хмельницький, гетьман усього Війська Запорізького! А пан полковник у нас тепер за воєводу, а пан сотник за старосту, а отаман городовий за суддю». (Власов В. Історія України: Підручник для 8 класу. — К.: Ґенеза, 2004. — С. 113)

Завдання

1. Які зміни в соціально-економічному житті українців відбулися за часів утвердження Гетьманщини?

2. Порівняйте становище українського населення під владою Речі Посполитої і за часів Української козацької держави.

ІV. Узагальнення та систематизація знань

Організація дискусії

Учитель пропонує учням виконати завдання, яке може стати темою дискусії, бо у дітей можуть виникнути різні точки зору щодо його вирішення.

Відомий український історик О. Д. Бойко у своїй праці «Історія України» стверджує, що Українська козацька держава сформувалася на двох засадах: демократії та авторитаризму.

Про демократичні засади свідчать такі норми:

1) функціонування Генеральної ради, в якій право голосу мало усе військо;

2) виборність усіх посадових осіб від сотника до гетьмана;

3) відсутність жорстких міжстанових розмежувань, що давало змогу селянам і міщанам «покозачитися».

Про авторитарні начала свідчать такі норми:

1) поступове обмеження впливу «чорних» рад і витіснення їх Старшинською радою;

2) зосередження всієї повноти влади в руках гетьмана;

3) домінування командних методів управління в державному житті;

4) встановлення спадкового гетьманату.

Чи поділяєте ви думку О. Д. Бойка? Свою відповідь обґрунтуйте.

Словникова робота

Демократія — тип держави, яка декларує й втілює на практиці принципи народовладдя, права і свободи громадян, контроль за діяльністю органів влади.

Авторитаризм — політичний режим, якому притаманні зосередження в руках однієї людини або невеликої групи осіб необмеженої влади, відсутність або фіктивність представницьких органів влади.

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати за підручником відповідний матеріал.

2. Дати письмову відповідь на запитання.

• Чи правильним є твердження, що головним здобутком Національно-визвольної війни було відродження Української держави? Відповідь обґрунтуйте.


8 способов очаровать каждого!
Вода та її властивості. Значення води у природі
Как заснуть быстрее - 6 советов
Отшелушивание: шаг за шагом
Советы по увеличению груди
Ми маємо рівні права й можливості

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 16
    Гостей: 15
    Пользователей: 1

    Партнеры сайта