Політичний устрій Лівобережної Гетьманщини та Слобідської України в другій половині XVII ст.
 

Мета: охарактеризувати політичний устрій Лівобережної та Слобідської України в другій половині ХVІІ ст., проаналізувавши процес заснування слобідських міст, адміністративно-територіальний устрій, органи влади, соціальні стани населення; розвивати в учнів уміння працювати з історичними джерелами, робити висновки, узагальнення, виділяти головне та другорядне, висловлювати свою точку зору, аргументувати, посилаючись на джерела, свою позицію.

Основні поняття: «Слобідська Україна», «слободи», «Генеральна військова канцелярія», «городові козаки», «низові козаки».

Обладнання: карта, картки з джерелами інформації.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• характеризувати політичний та адміністративно-територіальний устрій Лівобережної та Слобідської України в другій половині ХVІІ ст.;

• визначати соціальний устрій Лівобережної та Слобідської України, називати основні стани населення;

• показувати на карті центри полків Лівобережної та Слобідської України, столиці Лівобережної Гетьманщини;

• застосовувати та пояснювати на прикладах поняття «Лівобережна Гетьманщина», «Слобожанщина»;

• розвинути вміння працювати з історичними джерелами, робити висновки, узагальнення, порівняння, висловлювати свою точку зору, аргументувати, посилаючись на джерела, свою позицію.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

Евристична бесіда

1. Коли, за яких обставин утворилася Українська козацька держава — Гетьманщина?

2. Як ви вважаєте, чому вона мала таку назву?

3. Пригадайте її адміністративно-територіальний устрій.

4. Як було організовано управління цією державою?

5. Які зміни в управлінні державою сталися після укладення Б. Хмельницьким Переяславського договору з Москвою у 1654 р.?

6. Коли і за яких обставин відбувся поділ Української держави на Лівобережну і Правобережну?

7. Пригадайте, яким було політичне становище Гетьманщини в 60-х — на поч. 80-х рр. ХVІІ ст., заповніть таблицю.

Робота з таблицею

Із поданого переліку оберіть події, які пов’язані з іменами гетьманів Петра Дорошенка, Дем’яна Многогрішного та Івана Самойловича.

Петро Дорошенко

Дем’ян Многогрішний

Іван Самойлович

 

 

 

1. Став гетьманом Правобережної України у 1665 р.

2. Походив із родини священика.

3. Народився в селянській родині під Коропом на Чернігівщині.

4. Активний учасник Національно-визвольної війни українського народу.

5. Обіймав посади наказного полковника Прилуцького полку, чернігівського полковника, генерального судді.

6. Проголошений гетьманом обох берегів Дніпра поблизу м. Опішня у 1668 р.

7. У 1668 р. призначений наказним гетьманом Лівобережної України.

8. У 1672 р. був обраний гетьманом Лівобережної України.

9. Керував полками у війні проти Туреччини в 1677–1678 рр.

10. Створив постійне наймане військо (сердюцькі полки).

11. Мав право утримувати наймане військо — компанійців — чисельністю одна тисяча чоловік.

12. Домігся, щоб Київ залишився у складі Лівобережжя.

13. Припинив скликання Генеральної військової ради.

14. У 1669 р. погодився прийняти турецький протекторат.

15. Проводив переговори з Росією, щоб повернути права і вольності Війську Запорозькому.

16. Уклав Глухівські статті з Москвою.

17. Уклав з російським урядом Конотопські статті.

18. Розпочав випускати власну монету.

19. Створив бунчукове товариство — особливу привілейовану групу козацької еліти.

20. Намагався закріпити спадковість гетьманської влади.

21. Виданий козацькою старшиною царському уряду.

22 . Засуджений до довічного ув’язнення, вивезений з родиною до Сибіру.

23. У 1687 р. очолював козацькі полки в першому Кримському поході царських військ і був звинувачений у його невдачі.

ІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь (розповідь супроводжує демонстрацією карти).

У середині ХVІІ ст. розпочинаються масові переселення українців на землі, що розташовувалися на схід від Гетьманщини на кордоні з Москвою. Ці землі на поч. ХVІІ ст. були незаселеними через спустошливі набіги татар. Ще в 30-х роках ХVІІ ст. сюди потяглися перші поселенці. А в середині ХVІІ ст. цей рух став масовим. Ці землі отримали назву Слобідська Україна.

У другій половині XVII ст. Слобідською Україною називалася територія сучасних Харківської, Сумської, півночі Донецької, Луганської областей, а також прилеглих до них земель Бєлгородської, Курської і Воронезької областей Росії.

Назва «Слобідська Україна», або «Слобожанщина», походить від назви слобод — поселень, які засновували на цій території переселенці з Правобережжя і Лівобережної України.

ІІІ . Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

У ч и т е л ь (розповідь супроводжує демонстрацією карти). Слобідська Україна підпорядковувалася московському царю.

Українці здавна оселялися на цих землях. Ми вже знаємо, що у 1638 р. у місті Чугуєві осів великий загін козаків-повстанців на чолі з Я. Острянином.

Наприкінці XVII ст. у Слобідській Україні проживали 250 тисяч осіб, переважно українців.

Робота з документом (за допомогою вправи «Карта понять або ідей»)

Цей вид роботи передбачає відображення змісту тексту документа у вигляді схеми, на якій ідеї розташовуються за певними ознаками. Схема (або карта понять) має відображати групування понять, зв’язки між ними, послідовність, ранжування на більш і менш важливі тощо. Картографування думок, ідей, понять — це візуальна презентація, що показує,

як можна співвідносити ідеї чи поняття. Послідовність роботи може бути такою:

1. Виділення того поняття, що учні вважають найважливішим. Воно повинно бути в центрі карти.

2. Запис всіх понять, пов’язаних із центральним.

3. Запис всіх другорядних подій, що походять від головних.

4. Позначення зв’язків між ідеями та поняттями відповідними стрілками.

Документ. Зі спогадів нащадків перших поселенців

«Наші діди, батьки, брати й родичі, і ми самі поприходили сюди з рідних гетьманських і задніпрянських міст на заклик білгородських та курських воєвод, котрі забезпечували нас царським словом — не однімати від нас наших вільгот. Вони веліли селитися нам, щоб ми

захистили собою московські українні городи по Білгородській лінії — в диких степах, на татарських займищах, котрими ходили татари під оці городи. І для збільшення населення в цих нових містах наказано було нам призивати на життя свою братію — українців. Ми збудували Суми. Суджу, Миропілля, Краснопілля, Білопілля й інші міста, а до них повіти, села й хутори. І ми вірою та правдою служили. І тоді, як татари приходили плюндрувати московські українні городи, ми не приставали ні до якої зради. За те й пожалувано нас усякими вільностями й дозволено займанщини займати, пасіки й усякі грунти заводити й усякими промислами промишляти без чиншу, за старим українським звичаєм». (Власов В. Історія України. 8 клас: Навчальний посібник. — К.: А.С.К., 2000. — С. 170)

Завдання

1. Чому землі на схід від Гетьманщини на кордоні з Москвою не були заселені?

2. Чому московський уряд був зацікавлений в заселенні цих земель? Що він робив для того, щоб привабити сюди переселенців?

3. А чому саме в середині XVII ст. переселенський рух став масовим? Які події в цей час відбувалися на території Гетьманщини?

Орієнтовна схема

 

Слобода — поселення переселенців, названі так, оскільки населення звільнялося від податків. Звідси походить і назва регіону — Слобідська Україна.

У ч и т е л ь. Таким чином, українські переселенці заснували й заселили багато міст і містечок на Слобожанщині. Наприклад,

у 1652 р. чернігівські козаки на чолі з полковником Іваном Дзиковським заклали місто Острогозьк на річці Тиха Сосна.

До середини 50-х рр. виникли такі міста, як Суми, Харків, Лебедин, Зміїв. Українці заселяли також міста, які були закладені царським урядом, — Цареборисів, Маяки, Тор та ін.

Наприкінці XVII ст. на слобідських землях існували десятки міст і містечок. У них успішно розвивалися ремесла, промисли і торгівля. Це сприяло економічному піднесенню Слобожанщини.

Робота з узагальнюючними таблицями

По ходу розповіді вчителя учні складають узагальнюючу таблицю

«Адміністративно-політичний устрій Гетьманщини». Потім учитель перевіряє таблицю і в разі необхідності доповнює її.

Адміністративно-політичний устрій Гетьманщини

• Гетьманщина поділялася на 10 полків: Стародубський, Чернігівський, Ніжинський,

Прилуцький, Київський, Гадяцький, Переяславський, Лубенський, Миргородський, Полтавський. Полками керували полковники.

• Полки поділялися на сотні. Сотнями керували сотники.

• Столицею Гетьманщини були в різні часи міста: Чигирин, Гадяч, Батурин, Глухів.

• Гетьманщина не була політично самостійною. Вона мала автономію у внутрішніх справах.

• Очолював Гетьманщину гетьман, який у другій половині XVII ст. обирався на вузькій Старшинській раді, потім це рішення схвалювалося на Генеральній військовій раді, а потім затверджувалось царем.

• Велику роль в управлінні державою відігравала Старшинська рада, до складу якої входили гетьман, генеральна старшина і полковники

Завдання

1. Охарактеризуйте адміністративно-територіальний та політичний устрій Лівобережної Гетьманщини.

2. Які зміни в управлінні Гетьманщиною відбулися в період Руїни?

По ходу розповіді вчителя учні складають ще одну узагальнюючу таблицю «Адміністративно-політичний устрій Слобідської України».

Адміністративно-політичний устрій Слобідської України

• Територія Слобідської України поділялася на полки: Харківський, Сумський, Охтирський, Острогозький, Ізюмський. На чолі полків стояли полковники, які підпорядковувалися бєлгородському воєводі.

• Посади гетьмана не існувало, не було й генеральної старшини.

• Кожен полк отримував царську жалувану грамоту.

• Полковників обирали полки, потім це рішення погоджував воєвода і затверджувалося царем.

• Кількісний склад козацьких полків не був постійним

Завдання

1. Охарактеризуйте адміністративно-територіальний та політичний устрій Слобідської України.

2. Розкрийте спільні та відмінні ознаки адміністративного та політичного устрою Лівобережної України та Слобожанщини.

Робота в групах

Учитель поділяє учнів на п’ять груп, кожна з яких виконуватиме роль певного стану населення. Група отримує картку, на якій вміщено ілюстрацію із зображенням представників певного стану населення і коротенький текст. Вона повинна охарактеризувати положення «своєї» станової групи. При цьому учні уважно вивчають ілюстрацію та анотацію до неї, а також їм пропонується опрацювати відповідний матеріал підручника. Для виконання завдання дається 2 –3 хвилини. Далі групи демонструють результати своєї роботи. Учитель пропонує всім групам

дати відповідь на узагальнюючі запитання.

Станові групи українського населення

Картка 1

Козацтво — провідний стан українського суспільства. Поділялося на: городових козаків (що мешкали в містах, селах, хуторах), низових (запорізьких) козаків і козацьку старшину.

Картка 2

Українська шляхта дедалі більше зливалася з козацькою старшиною внаслідок отримання козацьких прав і привілеїв.

Картка 3

Селяни — найбільш численна верства тогочасного українського суспільства. За часів Гетьманщини мали особисту свободу, право змінювати місце проживання, вступати до козацького стану.

Картка 4

Православне духівництво було привілейованим станом Гетьманщини, православ’я мало статус державної релігії. Православна церква виконувала роль духовного осередку Української держави.

Картка 5

Міщани отримали право вільно володіти землями, займатися ремеслами, промислами, торгівлею. Їх становище визначалось царськими грамотами й нормами магдебурзького права.

Завдання

1. Визначте соціальну структуру Лівобережної Гетьманщини та Слобідської України.

2. Яких змін зазнали станові групи населення у другій половині ХVІІ ст.? Які зміни були пов’язані зі змінами в господарському та державному житті?

ІV. Узагальнення та систематизація знань

Історичний диктант

1. На середину ХVІІ ст. припадають масові переселення українців на землі, що розташовувалися на схід від Гетьманщини на кордоні з __.

2. Ці землі на поч. ХVІІ ст. були незаселені через спустошливі набіги __.

3. Ці землі згодом отримали назву __ __, або __.

4. Ця назва походить від назви поселень, які засновували тут переселенці з Правобережжя і Лівобережної України, і називалися вони — __.

5. Слобідська Україна підпорядковувалася __ .

6. Масове переселення на Слобожанщину розпочалося після __ .

7. Нові хвилі переселенців на слобідські землі спричинила громадянська війна в добу __.

8. Адміністративно-політичний устрій Лівобережної Гетьманщини ґрунтувався на засадах, що утвердилися в період утворення __.

9. Вищими органами влади на Лівобережжі залишалися __ і __.

10. Гетьманщина поділялася на __, які, у свою чергу, ділилися на __.

11. Полками керували __, а сотнями — __.

12. Територія ж Слобідської України поділялася на __.

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Підготувати повідомлення про Івана Сірка.


В. Сухомлинський «Як Павлик списав у Зіни задачу»; «Найкраща лінійка»
Водный маникюр
Запитання до природи. Кому потрібні Сонце, вода та повітря?
Как удержать своего любимого мужчину
Растушевка пальцами
Заходить у гості щедра осінь

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 73
    Гостей: 72
    Пользователей: 1

    Партнеры сайта