Лівобережна Україна в другій половині ХVІІІ ст.
 

Мета: охарактеризувати політичне й соціально-економічне становище України в сер. ХVІІІ ст., висвітлити діяльність останнього гетьмана — Кирила Розумовського; визначити наслідки ліквідації Гетьманщини та її місце в історії України; розвивати в учнів уміння працювати з джерелами інформації, аналізувати їх, давати відповіді на запитання, робити висновки, узагальнення, визначати причинно-наслідкові зв’язки, висловлювати свою точку зору.

Основні поняття: «ІІ Малоросійська колегія», «Генеральний опис Малоросії», «Малоросійське генерал-губернаторство».

Обладнання: карта, роздавальні картки з текстовими історичними джерелами, схемами, таблицями, портрет Кирила Розумовського.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• пояснювати причини тимчасового відновлення та остаточного скасування гетьманства;

• оцінювати діяльність останнього гетьмана К. Розумовського;

• визначати наслідки ліквідації Гетьманщини та її місце в історії України;

• показувати на карті територіальні зміни, які відбулися внаслідок ліквідації козацького адміністративно-територіального устрою на Лівобережній Україні та Слобожанщині;

• визначати хронологічну послідовність основних подій;

• розвинути вміння працювати з джерелами інформації, робити висновки, узагальнення, визначати причинно-наслідкові зв’язки, висловлювати свою точку зору.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда за запитаннями

1. До складу якої держави входила Лівобережна Україна в середині ХVІІІ ст.?

2. Яким було політичне та соціальне становище українських земель у складі Росії?

3. Що вам відомо про діяльність І Малоросійської колегії?

4. Які факти свідчать про те, що в першій половині ХVІІІ ст. відбувався наступ російського уряду на автономію України?

ІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь.

Йшов 1741 рік. На російський престол заступила Єлизавета Петрівна, дочка Петра І. Українці покладали на неї величезні надії й сподівання у справі відновлення гетьманського правління. Українська старшина подала клопотання імператриці, аби вона дозволила відновити гетьманське правління.

22 лютого 1750 р. у Глухові було проголошено гетьманом 22-річного Кирила, брата Олексія Розумовського.

ІІІ . Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Учитель пропонує учням дати відповідь на питання: «Чому Єлизавета відновила гетьманство в Україні?»

Відповіді учнів записуються на дошці.

Причини відновлення гетьманства в Україні

1. Царському уряду необхідний був політичний спокій в Україні, тому що Росії загрожувала війна з Туреччиною й Пруссією.

2. Бажання Єлизавети наділити впливовою посадою Кирила Розумовського — молодшого брата Олексія Розумовського, з яким цариця була таємно одружена.

3. Це давало можливість тримати українські землі під контролем і зміцнювало владу Єлизавети в Україні

Робота в групах

Учитель пропонує учням ознайомитися зі змістом документів, в яких міститься характеристика діяльності гетьмана К. Розумовського.

1-а група

Документ 1. М. Грушевський про проголошення Кирила Розумовського гетьманом

України

«Напереді йшла військова українська музика, потім секретар міністерства заграничних справ віз царську грамоту, котрій зібрані полки віддавали честь. За ним бунчукові товариші... несли гетьманську корогву, а за нею йшов генеральний хорунжий Ханенко з двадцяттю бунчуковими товаришами. Потім... несли на червоній подушці гетьманську булаву, і за нею йшли генеральні старшини... Бунчукові товариші... несли на оксамитовій подушці гетьманський бунчук... і несли на оксамитовій подушці гетьманську печать, а за нею йшов писар генерального суду Пиковець з канцеляристами генеральної канцелярії і військового суду.

Нарешті, бунчуковий товариш Мокрієвич ніс військовий прапор, і з ним ішли військові товариші, а в кінці їхав каретою царський представник Гендриков. Ся процесія пройшла в церкву, і тут по прочитанні царської грамоти предложено присутньому «війську і народові» вибрати собі гетьмана. ...Всі заявили, що гетьманом хочуть Кирила Розумовського.

Повторивши тричі своє запитання і діставши все ту ж відповідь, царський представник проголосив вибір Розумовського, і потім вся процесія з клейнодами пішла в іншу церкву св. Миколая на святочну службу Божу, відправлену з нагоди сеї радісної події». (Грушевський М. Ілюстрована історія України. — К.: Наукова думка, 1992. — С. 380–381)

Завдання

1. За яких обставин було відновлено в Україні гетьманство?

2. Кого було обрано українським гетьманом?

3. Охарактеризуйте церемонію обрання гетьмана. Чи відповідала вона козацьким традиціям? Чому ви так вважаєте?

2-а група

Повідомлення учня про життя К. Розумовського до обрання його гетьманом.

Історична довідка

Кирило Розумовський

• Граф, генерал-фельдмаршал, останній гетьман України, народився в селі Лемеші на Чернігівщині в сім’ї козака Григорія Розума.

• У 14 років потрапив до царського палацу завдяки своєму братові Олексію, який подбав про його навчання.

• Навчався за кордоном у Німеччині, Франції, Італії. У 18-річному віці призначений президентом Імператорської Академії наук.

• У лютому 1750 р. проголошений гетьманом України. За столицю обрав місто Батурин.

• Провів ряд реформ, спрямованих на відновлення самостійних дій державно-адміністративних органів Гетьманщини.

• У 1762 р. брав активну участь у перевороті на користь Катерини ІІ.

• Після ліквідації гетьманства (1764) був членом Державної ради, а потім одійшов від справ. Останні 9 років життя провів у Батурині, де й помер у 1803 р.

Документ 2. Із гетьманського універсалу 1760 р.

«...Мати присутність у суді Генеральному 12 персонам, по-перше, суддям двом генеральним, а з ними десять персон вибирати в полках, чиновників та власників загалом із бунчукових товаришів, старшин полкових і дійсних сотників, достойних, добросовісних, які знають пра-

ва і які житла й володіння свої в тих полках мають, і тим вибраним персонам бути у тій присутності безвідлучно». (Власов В. Історія України. 8 клас: Навчальний посібник. — К.: А.С.К., 2000. — С. 223)

 

Завдання

1. До яких заходів удався Кирило Розумовський щодо відновлення самостійних дій державно-адміністративних органів Гетьманщини?

2. Яку політику проводив він в Україні? У відповіді використайте аналіз джерел інформації.

3. Які реформи були ним проведені й у чому полягає їхнє значення?

3-я група

Документ 3. М. Грушевський про діяльність К. Розумовського

«Сам новий гетьман був чоловік зовсім чужий Україні та її життю. Він виріс у Петербурзі, був усім зв’язаний з петербурзьким панством. Його довіреним дорадником був Григорій Теплов, бувший його учитель, чоловік хитрий і недобрий, українським порядкам неприхильний. ...На Україні Розумовський нудився, проживав частіше в Петербурзі; держав себе не як товариш української старшини, а немов якийсь володар з божої ласки, і завів у своїй глухівській резиденції двір на взірець двору петербурзького. В справи українські не дуже мішався, і Україною правила старшина по своїй волі, зносячись безпосередньо з сенатом і російським правительством...» (Грушевський М. Ілюстрована історія України. — К.: Наукова думка, 1992. — С. 382)

Документ 4. І. Крип’якевич про діяльність К. Розумовського

«Він був з козачого роду, але молодим хлопцем дістався на царський двір до Петербурга, вчився там у вищих школах і їздив багато по чужих краях, Розумовський дуже зовні відрізнявся від давніх гетьманів. Закинув стародавнє українське вбрання, носив одежу на французький лад.

Але в його грудях билося ще українське серце. Гетьман щиро займався справами України, завів нові порядки в судах і в війську, пильнував добробут краю, прикрашував Україну новими будовами. В Батурині збудував величаву гетьманську палату, останки якої лишилися до наших днів. Думав він і про те, щоб зробити гетьманство спадщинним у своєму роді і тим способом укріпити самостійність Української держави».

(Крип’якевич І. Історія України. — К.: Просвіта, 1992. — С. 72)

Завдання

1. Чи збігаються характеристики істориків діяльності останнього гетьмана України Кирила Розумовського?

2. Яку з цих точок зору поділяєте ви? Чому? Можливо, ви маєте власну точку зору, аргументуйте її.

3. Відомий український історик О. Субтельний вказує, що «за Розумовського Гетьманщина переживала «золоту осінь» своєї автономії».

Як ви розумієте дане висловлювання? Чи згодні ви з цією думкою?

Узагальнення за методом «Дерево рішень»

Завдання

Охарактеризуйте наслідки діяльності К. Розумовського, визначивши всі «плюси» та «мінуси» в його діяльності. Клас поділяється на дві групи, одна досліджує позитивні моменти в діяльності Розумовського, друга — негативні. «Дерево рішень» може мати такий вигляд.

Наслідки діяльності К. Розумовського

Позитивні

Негативні

• Зумів розширити автономію України

• Зміцнив привілейований стан старшини,

надав їй можливість закріпити за собою землеволодіння і право на селянську

працю.

• Козацька старшина стала привілейованою верствою населення.

• Сприяв розвиткові української культури

 

• Обмежив перехід селян від одного поміщика до іншого, що стало суттєвим кроком до закріпачення селян

• Відбувалося обмеження економічних і політичних прав України:

1754 р. — указ про контроль над фінансами Гетьманщини;

1754 р. — ліквідація митного кордону між Росією та Україною;

скарбниця України мала подавати відомості до столиці імперії про доходи й витрати Гетьманщини

У ч и т е л ь.

У 1762 р. до влади в Росії прийшла Катерина ІІ, яка повела політику, що була спрямована на повну ліквідацію Української держави і залишків автономії України у складі Російської імперії.

Робота з документами

Питання про ліквідацію гетьманства в Україні вивчається шляхом опрацювання учнями документів.

Документ 5. Із постанови Катерини ІІ (1764)

«Мала Росія, Ліфляндія і Фінляндія є провінціями, якими управляють на основі дарованих їм привілеїв; порушити ж їх, раптом відмовившись від них, було б дуже непристойно, але й називати їх чужоземними і поводитися з ними на такій самій основі було б більше ніж помилкою, можна сказати певно — безглуздям. Ці провінції, а також Смоленську,

треба найлегшим способом привести до того, щоб вони обрусіли і перестали б дивитись, неначе вовки на ліс. Домогтися цього буде дуже легко, якщо розумні люди будуть обрані начальниками цих провінцій. Коли ж у Малоросії не буде гетьмана, то треба намагатися, щоб час і назва гетьманів зникли...» (Власов В. Історія України. 8 клас: Навчальний посіб-

ник. — К.: А.С.К., — С. 224)

Документ 6. З указу Катерини II про ліквідацію гетьманства та утворення Малоросійської колегії (10 листопада 1764 р.)

«Після всемилостивішого від нас звільнення графа Розумовського, на його прохання, з чину гетьманського наказуємо нашому Сенатові для належного управління в Малій Росії створити там Малоросійську колегію, в якій бути головним нашому генералу графу Румянцеву і з ним чотирьом великоросійським членам. Великоросійських членів наймилостивіше ми тепер призначаємо: генерал-майора Брандта і полковника князя Платона Мещерського; на останні ж дві вакансії, вибравши негайно кандидатів, Сенат повинен представити нам, малоросійських — генерального обозного Кочубея, генерального писаря Туманського, генерального осавула Журавку та хорунжого Данила Апостола... Нижчих канцелярських службовців вибрати йому, графу Румянцеву, на свій розсуд.

Ми, бажаючи, щоб між визначеними в цю колегію чинами ніякої різниці не було і щоб кожний своє місце міг зайняти за чином старшинства, наймилостивіше наділяємо цих малоросійських чинів зрівнюванням у класах з великоросійськими нижченаведеними чинами, а саме: генерального обозного Кочубея — генерал-майорським, генерального писаря Туманського — чином статського радника, генерального осавула Журавку і хорунжого Апостола — полковницькими.

За відсутністі тепер гетьмана, призначеного від нас головному малоросійському

командирові, мати такі права як генерал-губернатору і президенту Малоросійської колегії, де він у справах суду і розправи має голос голови за генеральним регіментом, а врешті справ, як-от: підтримування в народі доброго порядку, загальної безпеки і виконання за-

конів — повинен він поступати як губернатор, тобто як особливий нам довірений в нашу відсутність.

Запорозькій Січі, яка була під управлінням гетьмана, бути тепер підвладною цьому малоросійському урядові». (CD «Історія України»)

Завдання

1. Які зміни сталися в управлінні Лівобережної України у 1864 році?

2. Як у документі Катерина ІІ пояснює відставку Кирила Розумовського? Чи можна повністю довіряти цьому поясненню?

3. А як, на вашу думку, можна пояснити ліквідацію гетьманського правління?

4. Яка назва вживається в документі щодо українських земель?

5. Який орган влади утворювався для управління українськими землями?

6. Яким визначався склад Малоросійської колегії?

7. Хто мав очолити Малоросійську колегію і якими повноваженнями він наділявся?

8. Як ви вважаєте, чому Катерина ІІ зрівняла в правах російських та українських чиновників?

У ч и т е л ь. Після ліквідації гетьманського правління Катерина II позбавила автономії й Слобідську Україну.

Влітку 1765 р. вийшов її маніфест про скасування п’яти слобідських козацьких полків і створення замість них регулярних гусарських полків.

Слобідські старшини втратили свою владу. Тим із них, які переходили на службу в гусарські полки, надавали російські армійські чини.

Територія Слобожанщини ввійшла до новоствореної Слобідсько-Української губернії з центром у Харкові.

Водночас запроваджувалася нова форма правління Гетьманщиною.

Влада переходила до рук малоросійського генерал-губернатора, а також ІІ Малоросійської колегії, що проіснувала з 1764 по 1786 рр.

Робота зі схемою

Діяльність Петра Румянцева в Україні учні розглядають разом з учителем, працюючи з такою схемою:

 

Завдання

1. Проаналізуйте кожен із напрямків політики П. Румянцева.

2. Чи можна стверджувати, що діяльність П. Румянцева була спрямована на ліквідацію залишків автономії України?

Складання історичного ланцюжка

Питання про ліквідацію залишків гетьманського устрою в Україні учні опрацьовують за підручником, склавши ось такий ланцюжок історичних подій:

 

Завдання

Покажіть на карті територіальні зміни, які відбулися внаслідок ліквідації козацького адміністративно-територіального устрою на Лівобережній Україні та Слобожанщині.

Робота з документом у групах

Далі клас поділяється на дві групи, й учні продовжують опрацьовувати це питання в групах. Діти діляться в групи за вибором учителя так, щоб і в одній, і в другій були сильніші й слабші діти. Потім організовується робота з документами.

Клас опрацьовує документ «З указу Катерини ІІ про остаточне закріпачення селян на Лівобережній та Слобідській Україні» і дає відповідь на запитання.

Документ 7. З указу Катерини ІІ про остаточне закріпачення селян на Лівобережній та Слобідській Україні

«8. Для повного і правильного одержання казенних прибутків у намісництвах Київському, Чернігівському і Новгород-Сіверському, щоб запобігти всяким втечам й обтяженню поміщиків та інших сільських жителів, кожному з поселян залишитися на своєму місці і при своєму званні, де він записаний нинішньою останньою ревізією, за винятком тих, які відлучилися до оголошення цього нашого указу. На випадок же втеч після оголошення цього указу діяти за загальними державними постановами.

...Ми визнали за необхідне вчинити однакове розпорядження і щодо тих повітів, із яких складалися колишня Слобідська Українська губернія і які тепер увійшли до складу Харківського і частково Курського і Воронезького намісництва».

Завдання

1. Як у документі Катерина ІІ пояснює необхідність закріпачення селян?

2. Чи згодні ви з її твердженням?

3. Висловіть своє ставлення до кріпацтва.

Робота з таблицями

Наприкінці уроку учні опрацьовують таблицю «Соціальна структура Лівобережної України (1795).

Соціальний стан

Чисельність (тис. чол.)

Відсоток

Шляхта

Духовенство

Міщани

Козаки

Селяни

36

15

92

920

1240

1,6

0,7

4,0

40,0

53,7

Разом

2300

100

Завдання

1. Як змінилася соціальна структура українського суспільства у ІІ половині ХVІІІ ст. порівняно із періодом Гетьманщини? Чому?

2. Визначте наслідки політики Катерини ІІ для України.

Наслідки ліквідації Гетьманщини

• Скасовано полково-сотенний устрій, а Лівобережжя й Слобожанщина були перетворені на російські провінції;

• Україна втратила свої національні збройні сили;

• козацтво як соціальна верства України було знищене;

• на всій території України примусово запроваджувалися органи управління Російської імперії, загальноросійське законодавство, норми і звичаї;

• більша частина козацької старшини одержала значні права і привілеї, а згодом її зрівняли в правах з російським дворянством;

• російський царат посилив експлуатацію людських і матеріальних ресурсів українських земель

 

Місце Гетьманщини в історії України

1. Понад століття Гетьманщина була центром політичного життя України. Це була автономна Українська держава. Хоча Росія постійно втручалася у її внутрішні справи, все ж таки управління й соціально-економічна політика Гетьманщини здійснювалися українцями, їм належали ключові позиції в управлінні, судах, фінансах, армії.

2. За цей час постала українська шляхетська еліта, нащадки якої згодом сприятимуть формуванню національної свідомості українців.

3. Приклад Гетьманщини надихав українців кілька століть по тому створити власну національну державу

ІV. Узагальнення та систематизація знань

Завдання (виконується методом «Прес»)

Чи можна суть політики Катерини ІІ виразити її ж фразою: «Коли в Малоросії зникнуть гетьмани, треба зробити все, щоб стерти з пам’яті їх та їхню добу»? Доведіть.

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Підготувати розповіді про хід гайдамацьких повстань.


Лікарські рослини в житті людини та їх застосування
Тарас Шевченко – України син
Як змінюється нежива природа восени?
Секс под градусом
Закріплення букви б. Мовні ігри, анаграми. П. Король «Снігова баба і зайчик»
Преимущества наращивания ногтей

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 4
    Гостей: 4
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта