Культура України ХVІ ст. Розвиток освіти
 

Мета: визначити умови і стан розвитку культури в Україні у XVI ст., а також з’ясувати, як вони вплинули на розвиток освіти, книгодрукування та літописання; розвивати в учнів уміння самостійно працювати з різними джерелами інформації і на їх основі робити висновки та узагальнення, на конкретних прикладах духовної культури розкривати характерні риси українського народу; під час опрацювання основних пам’яток освіти формувати в учнів естетичні смаки. 
Основні поняття: «культура», «освіта», книгодрукування», Пересопницьке Євангеліє, Острозька академія, Острозька Біблія. 
Обладнання: роздавальні картки з документами та ілюстраціями. 
Тип уроку: урок засвоєння нових знань. 
Очікувані результати 
Після цього уроку учні зможуть: 
• визначати умови та стан розвитку культури в Україні у XVI ст.; 
• характеризувати розвиток освіти, книгодрукування та літописання; 
• називати імена визначних діячів культури та найзначніші твори; 
• оцінювати діяльність діячів Острозької академії; 
• розпізнавати та описувати видатні культурні пам’ятки; 
• самостійно працювати з різними джерелами інформації, на конкретних прикладах духовної культури розкривати характерні риси українського народу. 
Хід уроку 
І. Актуалізація опорних знань учнів 
Перш ніж розпочати вивчення нової теми, вчитель активізує увагу учнів за допомогою запитань: 
1. Чи мала Україна в др. пол. XVI — на поч. XVIІ ст. власну державу? 
2. До складу яких держав входили українські землі в даний період? 
3. Показати на карті, розподіл українських земель між іншими державами на кін. XVI ст. (Руське — Львів, Белзьке — Белз, Подільське — Кам’янець, Волинське — Луцьк, Брацлавське — Брацлав, Київське та Київські воєводства — у складі Речі Посполитої; Північне Причорномор’я і Крим — у складі Османської імперії; Закарпаття — 
у складі Угорщини, Чернігово-Сіверщина — у складі Московської держави). 
4. Яку політику проводили уряди даних держав щодо українського народу? 
5. Який новий стан українського суспільства сформувався в даний період? 
6. Яку роль у житті українців відігравала Українська православна церква? 
7. Що таке культура? 
8. На вашу думку, як соціально-економічне і політичне становище українських земель впливало на розвиток української культури? 
9. Чи міг зазначений період в історії України стати періодом загального національно-культурного піднесення? Чому? 
Висновок. У даний період українські землі не мали власної держави і перебували у складі інших держав, що й зумовило своєрідний розвиток їхньої культури у цей час. 
ІІ . Мотивація навчальної діяльності 
У ч и т е л ь. Після Люблінської унії розпочався наступ на українські землі, на українську православну віру, на українську культуру. На українські землі через Польщу проникали з Європи ідеї Реформації, Відродження, гуманізму. 
Реформація — суспільно-політичний та ідеологічний рух у більшості країн Західної та Центральної Європи у XVI ст., що набрав форм боротьби проти католицької церкви. 
Відродження (Ренесанс) — епоха у розвитку культури в Західній та Центральній Європі, що настала після Середньовіччя. Характеризується небаченим злетом думки та мистецтва, розкріпаченням людськогодуху, гуманістичним світовідчуттям. 
Гуманізм — інтелектуальна і культурна течія західноєвропейської культури епохи Відродження, напрям громадської думки, що ставив у центрі людину, стверджував необхідність поваги до гідності й розуму людини, її права на земне щастя, на вільний вияв природних людських почуттів і здібностей. 
Українці прилучалися до західноєвропейської культури, здобували освіту в європейських університетах, а потім несли ці ідеї в Україну, не забуваючи водночас про національні українські культурні традиції. 
За цих умов в Україні постала проблема національного самозбереження, бо відбувався наступ на українську культуру. За відсутності власної держави культура була саме тим осередком, де українці могли зберегти свою самобутність й унікальність. Тому період другої половини XVI — першої половини XVII ст. був часом національно-культурного 
відродження. Значно вплинуло на цей процес і таке явище, як поява українського козацтва. 
Отже, головне завдання сьогоднішнього уроку звучить так: 
• Визначити, як соціально-економічне і політичне становище України другої половини XVI — початку XVII ст. вплинуло на стан і розвиток української культури в даний період і, зокрема, на стан освіти, літописання та літератури. 
ІІІ . Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу 
Робота над документом і таблицею 
Учні заслуховують коротеньку лекцію (CD «Історія України») та, працюючи з документами, визначають умови і стан розвитку культури України в другій половині XVI — на початку XVII ст., після чого заповнюють таблицю. 
Документ 1 
«Неоднозначні процеси були притаманні у цей час культурному розвитку України. Дестабілізуючими культурний процес чинниками стали падіння Візантійської імперії в XV ст., що позбавило християнську православну релігію зовнішньої підтримки, докорінно переорієнтувало торгівлю, вплинуло на культуру господарювання в українських землях; 
відсутність власної держави; зростаюча загроза ополячення й окатоличення після укладення Люблінської унії 1569 р.; татарська агресія. Піднесенню української культури сприяли технічний та технологічний прогрес; виникнення та розвиток власного друкарства, що давало змогу швидше, точніше й ширше розповсюджувати знання та інформацію; поява на історичній арені козацтва, яке виступало потужним культуротворчим чинником. Взаємодіючи, ці чинники докорінно змінили культурне обличчя українських земель». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2002. — С. 124) 
Позитивні чинники 
Технічний прогрес, винайдення 
книгодрукування. 
Розвиток української мови. 
Поява українського козацтва. 
Боротьба українського народу про- 
ти національного гноблення. 
Героїка козацьких походів. 
Необхідність збереження націо- 
нальної культури в умовах польсько- 
католицької експансії. 
Розвиток національної свідомості 
Негативні чинники 
Відсутність власної держави. 
Поділ території України між Річчю Пос- 
политою, Угорщиною і Туреччиною. 
Відсутність єдиного наукового й полі- 
тичного центру. 
Тяжкий національний гніт. 
Зростаюча загроза ополячення й окато- 
личення. 
Складне становище української право- 
славної церкви. 
Спустошливі напади турків та татар 
У ч и т е л ь. Отже, як вже ми з’ясували, наприкінці XVI — на початку XVII ст. в Україні починається період національно-культурного відродження. 
Розвиток будь-якого народу неможливий без його національної свободи, а вона, у свою чергу, неможлива без збереження культурної спадщини предків і подальшого розвитку національної свідомості і духовності народу. Український народ прагнув зберегти рідну культуру, мову, народну творчість, звичаї та обряди, дідівську і батьківську віру. 
А тепер давайте з’ясуємо, як це позначалося на розвитку освіти. 
Історична довідка 
Документ 2. Із записок мандрівника Павла Алепського Українці 
«...люди вчені, кохаються в науках та законах, ...вони гарні знавці риторики, логіки, всякої філософії. У їх там розглядають всякі поважні питання, що потребують досліду. ...Всі вони, за малим винятком, грамотні, навіть більшість їхніх жінок та дочок уміють читати й знають порядок служб церковних та церковні співи; священики навчають сиріт і не дають їм тинятися неуками по вулицях... А дітей у них більше, ніж трави, і всі діти вміють читати, навіть сироти...» (Тараненко М. Г., Левітас Ф. Л. Історія України: Навчальний посібник для 8 класу. — К.: Фаренгейт, 2000. — С. 78) 
Завдання 
Які висновки про стан освіти в Україні можна зробити на основі даного документа? Свою відповідь обґрунтуйте. 
У ч и т е л ь. Дуже велике значення у розвитку освіти саме в цей період мав розвиток української мови. 
Історична довідка 
Документ 3. Із записів мовознавця Івана Огієнка 
«І ми бачимо, що мова вкраїнська (прим. — проста) зробилася тоді державною мовою. Нею вчили дітей по школах, нею вчили по церквах, нею суд вели і нашою мовою балакали тоді і вища старшина, і в королівському дворці». (Тараненко М. Г., Левітас Ф. Л. Історія України: Навчальний посібник для 8 класу. — К.: Фаренгейт, 2000. — С. 77) 
Запитання 
Які факти свідчать про те, що українська мова перетворювалась на державну мову? 
Висновок. Отже, протягом XVI– на початку XVII ст. відбулися важливі зрушення в розвитку української мови. Дуже широко використовувалася проста (староруська) мова в побуті, для написання судових та урядових документів, полемічних та ораторських творів, поезій, літописів. Церковні ж книжки й надалі писалися церковнослов’янською мовою, яка залишалася незрозумілою простому народові. Тому вже в ХVI ст. стали з’являтися переклади церковних текстів простою, доступною для народу мовою. 
Першою перекладеною книгою Святого Письма, написаною тогочасною простою мовою, стало Пересопницьке Євангеліє, в якому відбилися особливості живої української мови (подовження приголосних — весілля, збіжжя; закінчення -ові, -єві — вітрові, духові; вдавання до тлумачень незрозумілих слів, добір синонімів). 
Робота зі схемою 
 
Історична довідка 
Пересопницьке Євангеліє 
Переклад чотирьох Євангелій здійснив архімандрит Пересопницького Пречистенського монастиря ієромонах Григорій. Списав переклад син протопопа з Сянока Михайло. У післямові він повідомив, що Григорій працював над перекладом з великою любов’ю та постійно молився, просячи Бога допомогти йому завершити працю. 
Рукопис виготовлено на пергаменті з уживанням чорного чорнила й кіноварі. 482 аркуші рукопису оправлено в дубові дошки, обтягнуті зеленим оксамитом. 
Пересопницьке Євангеліє оздоблено вишуканими малюнками — мініатюрами. Переклад Святого Письма з Пересопниці використовують під час відправ у монастирі. 
Завдання 
1. Про що свідчив той факт, що в другій половині XVI ст. почали з’являтися переклади простою мовою церковних текстів? 
2. Яке значення для розвитку української мови мала поява Пересопницького Євангелія? 
У ч и т е л ь. В Україні діяли школи при церквах та монастирях, в яких дяки навчали дітей письма, основ арифметики, молитов, співу. Кількість таких шкіл постійно зростала. Крім великих міст, вони почали з’являтися і в малих містечках. 
Реформаційний рух зумовив появу в Україні протестантських та єзуїтських шкіл. Єзуїтські школи виникли у містах Львів, Луцьк, Острог, Київ та ін., давали дуже добру освіту, а тому їх закінчило дуже багато українців — вихідців із різних верств суспільства (наприклад, Б. Хмельницький). Разом з тим, вони виховували фанатичну відданість католицизму і зневагу до православ’я. Відтак розуміння українцями великої небезпеки, пов’язаної з розгортанням діяльності єзуїтських шкіл та колегіумів, спонукало їх подбати про розвиток власних навчальних закладів. 
Робота з таблицею 
Навчальні заклади в Україні 
• Школи при церквах та монастирях 
• протестантські школи 
• єзуїтські школи 
• братські школи 
• Острозька академія 
У ч и т е л ь. 
З середини XVI ст. до середини XVII ст. в умовах польсько-католицької культурної експансії зберегти українську національну культуру та православну віру намагалися українські православні навчальні заклади. 
Рольова гра 
Учні поділяються на дві групи. На попередньому уроці вони отримали завдання підготувати розповіді про Острозьку академію (1-а група) та Львівську братську школу (2-а група). Тепер вони виконуватимуть роль учнів цих навчальних закладів. Можна також використати якісь елементи тогочасного одягу або виготовити емблеми. 
У ч и т е л ь. Зараз ми з вами здійснимо подорож у найбільш відомі православні навчальні заклади тогочасної України: Острозьку академію та Львівську братську школу. Давайте завітаємо туди. 
Слід зазначити, що характеризувати навчальні заклади групи повинні за таким планом: 
1. Заснування навчального закладу. 
2. Характер навчання і виховний процес. 
3. Видатні викладачі та вихованці. 
4. Друковані видання. 
5. Характерні ознаки цього закладу. 
6. Місце навчального закладу в національно-культурному розвитку. 
1-а група 
Документ 4. Замок та вежа в м. Острозі 
«В городі Острозі на Волині проживав тоді князь Константин Острозький. З далеких сторін, з Італії і Греції князь спровадив до Острога учених професорів і відкрив 1580 р. вищу школу, що звалася академією. Головні предмети науки були тут: мова слов’янська, грецька і латинська. Слов’янська мова була потрібна кожному українцеві. По-грецьки треба було знати купцям, що їздили до Царгорода або до інших грецьких міст, і священикам, що бажали вище просвітитися. По-латинському вели справи урядові органи... Крім того, в академії вчили математики, історії, фізики, філософії і богословія. Директор академії звався ректором, учителів звали по-грецьки дидаскалами. Зі школи в Острозі вийшли різні заслужені люди, наприклад, гетьман Конашевич-Сагайдачний». (Крип’якевич І. Історія України. — К.: Просвіта, 1992. — С. 50) 
Запитання 
1. Яке значення мала в житті України діяльність князя Острозького та створеної ним Острозької академії? 
2. Як ви думаєте, чому в літературі князя Острозького порівнювали з князем Володимиром: 
Владимир бо свой народ крещенієм просвятил, Константин же богоразум’я писанєм освітил? 
2-а група 
Документ 5. Зі «Статуту Львівської братської школи» (1586 р.) 
«1. Дидаскал, або учитель цієї школи, має бути благочестивий, розумний, смиренномудрий, лагідний, не п’яниця, не розпусник, не хабарник, не грошолюб, не гнівливець, не заздрісник, не сміхун, не лихослов, не чародій, не вигадник, не прихильник єресей, а підмога благочестя, що являє собою образ добра в усьому... 
2. Дидаскал, узявши доручену йому дитину, має вчити її з промислом доброї науки, за непослух карати, не по-тиранському, а по-вчительському, щоб також недбайливістю своєю або заздрістю, або лукавством не залишився винен ні за одного Богу Вседержителеві, і потім батькам його, і йому самому, якби в чому йому дарував, а від іншого не зберіг... 
3. Багатий над убогим у школі нічим вищий не повинен бути — тільки самою наукою, тілом вже всі рівні... 
4. Дидаскал має вчити і любити всіх дітей однаково, синів багатих, так і сиріт убогих, і тих, що вулицями ходять поживи просити. 
12. Дидаскал повинен учити і на письмі їм подавати з граматики, риторики, діалектики, музики та інших... і із Святої Євангелії...». (Баханов К. О. Дослідницька робота учнів на уроках історії. — Харків: ВГ «Основа», 2004. — С. 107) 
Запитання 
1. Чого і як навчали у братських школах? 
2. Які вимоги висувалися до вчителя такої школи? 
3. Як ви думаєте, якими мали бути вихованці таких навчальних закладів? 
Під час викладу матеріалу та виконання завдань слід використати ілюстрації із зображенням першодруків. 
Розповідь вчителя 
Винахід книгодрукування у середині XV ст. німцем Йоганном Гутенбергом 
сприяв стрімкому розвитку освіти і культури. 
Першою друкованою книгою українського автора була видана в Римі латиною у 1483 р. «Прогностична оцінка поточного 1483 року» Юрія Дрогобича — вихідця з Дрогобича, доктора філософії й медицини Болонського університету. 
Близько 1491 р. з’явилися перші друковані церковнослов’янські богослужбові книги — «Октоїх» і «Часослов». 
Першодрукарем був Швайпольт Фіоль, що видав їх у Кракові. 
Велику роль у становленні книгодрукування кирилицею відіграв білоруський першодрукар Франциск Скорина. Протягом 1517–1519 рр. він видав у Празі білоруською мовою Псалтир і 22 книги Старого Завіту. Друки Фіоля і Скорини поширювалися на українських землях. 
Завдання 
1. Як ви думаєте, яке значення для розвитку освіти і взагалі культурного життя України мало винайдення друкарського верстату? 
2. Що вам відомо про діяльність Швайпольта Фіоля? 
3. Яке значення для культурного життя України мала поява його друкованих книжок? 
У ч и т е л ь. Значний внесок у розвиток книгодрукування в Україні зробив Іван Федоров (Федорович). 
Він розпочав свою діяльність у Московській державі. Згодом, рятуючись від переслідувань, прибув до Великого князівства Литовського. 
Історична довідка 
Іван Федорович 
• Видатний друкар і книговидавець. 
• Працював у друкарні в Москві, потім — у друкарні білоруського магната Г. Хоткевича. 
• Останні роки працював на Україні: у Львові, у с. Дермані, в Острозі. 
• Видав в Україні перші друковані книжки «Апостол» і «Буквар». 
• Заснував Острозьку друкарню, де під його керівництвом надруковано Острозьку Біблію. 
• Брав участь у редагуванні та оформленні книг, писав передмови, був талановитим новатором у галузі поліграфічної техніки. 
• Помер у 1583 р. 
Завдання 
1. Яке значення мала діяльність Івана Федоровича для України? 
2. Які перші друковані книжки видав Іван Федорович в Україні? 
Історична довідка 
Львівський «Апостол» 
Праця над Львівським «Апостолом» тривала майже рік. Це майстерно оформлена книга. Шрифт її великий і чіткий, а сама вона прикрашена заставками, кінцівками, фігурними зображеннями, гравюрами. Книга вийшла накладом близько 1000 примірників. На сьогоднішній день їх збереглося 85. 
Завдання 
1. Як ви думаєте, яке значення мала поява Львівського «Апостола» для культурного розвитку України? 
2. Як ви думаєте, яке значення мала поява «Апостола» та Острозької Біблії для Української православної церкви? 
У ч и т е л ь. До середини XVII ст. на українських землях в різний час діяло 25 друкарень. Вони видавали книги переважно церковнослов’янською та староукраїнською мовами. 
До великих друкарень належали Острозька, а також друкарня Львівського братства, що була відкрита 1585 р. Найбільшою ж українською друкарнею була Києво-Печерська, яку заснував архімандрит Києво-Печерського монастиря Єлисей Плетенецький. 
Діяли також «мандрівні» (пересувні) друкарні. 
В українських друкарнях видавали богослужбові та богословські книги, підручники, полемічні твори та іншу літературу. Книгодрукування сприяло поширенню освіти, розвитку української мови, а також відігравало значну роль в ідеологічній боротьбі в Україні у другій половині XVI — на початку XVII ст. 
Робота з термінами 
Літописи — історичні твори, в яких з позицій середньовічного світогляду описані події за роками («літами»). Віддавна літописи складалися в монастирях. Літописання підтримували й контролювали князі. 
У ч и т е л ь. Через несприятливі політичні обставини і відсутність власної держави в XVI ст. літописання в Україні було занедбане.Відновилося літописання у першій половині XVII ст. під впливом зростання національної самосвідомості українського народу. 
Найґрунтовніші літописи цього періоду: 
• Густинський, в якому розповідається про події вітчизняної історії з давніх часів до 1597 р. Автор літопису порушував питання, які хвилювали його сучасників, — про історичне походження українського народу, хрещення Русі, виникнення козацтва. Він негативно оцінював Берестейську церковну унію. 
• Львівський літопис, що охоплює період з 1498 по 1649 рік, перейнятий співчуттям до національно-визвольної боротьби в Україні під час козацьких повстань. Автором цього літопису був Михайло Гунашевський — випускник єзуїтської Замойської академії. 
• Острозький літопис (1500–1636) привертає увагу яскравою розповіддю про те, як у 1636 р. онука князя К. Острозького Анна Алоїза Ходкевич різними способами змушувала прийняти унію острозьких міщан. 
В українських літописах висвітлювалися історичні факти й події, що були важливими для формування політичної та історичної свідомості українського народу раннього Нового часу. 
ІV. Узагальнення та систематизація знань 
У кінці уроку діти роблять висновок відповідно до поставленого на початку уроку завдання. Це можна зробити за допомогою методу «ПРЕС», вислухавши декількох учнів. 
• Як соціально-економічне і політичне становище України другої половини XVI — на початку XVII ст. вплинуло на стан і розвиток української культури в даний період і, зокрема, на стан освіти? 
Висновок 
1. У другій половині XVI — першій половині XVII ст. відбувалося бурхливе піднесення культурного життя України. 
2. Українська освіта здатна була конкурувати із західноєвропейською. 
3. В освітніх закладах мали право навчатися представники всіх станів населення. 
4. Православні навчальні заклади стали осередками ідей гуманізму. Навколо них гуртувалася українська інтеліґенція. 
5. Освітній рух підносив свідомість українського народу, сприяв утвердженню визвольних ідей.
6. Одночасно з розвитком освіти розвивалися літописання та книгодрукування. 
V. Домашнє завдання 
1. Опрацювати відповідний матеріал за підручником. 
2. Творче завдання. Дати письмову відповідь на запитання: «В якому навчальному закладі тогочасної України ви хотіли б навчатися і чому?» 
3. Два учні-консультанти готують повідомлення: 
1) «Розвиток архітектури та містобудування». 
2) «Розвиток скульптури та живопису».


Большая грудь – в ваших руках!
Маска для повышения объема волос
Зима у природі. Повторення написання вивчених букв
Звук [ш]. Позначення його буквами Шш
В. Сухомлинський «Як Павлик списав у Зіни задачу»; «Найкраща лінійка»
Водный маникюр

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 10
    Гостей: 10
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта