Зона лісостепу. Географічне положення, межі, розміри. характерні риси природних комплексів та ресурсів
Мета: дати учням знання про географічне положення та особли­вості зони лісостепу, взаємозв’язки між компонентами природи в зоні лісостепу; показати особливості зони в порівнянні з іншими при­родними зонами; на прикладах продемонструвати результати впливу господарської діяльності людини на природні особливості зони лісо­степу; познайомити з природоохоронними територіями зони лісостепу; продовжити формувати вміння роботи з картографічними матеріалами на прикладі карти фізико-географічного районування; продовжувати роботу щодо формування навичок високого мислення; удосконалення умінь та навичок щодо комплексного характеризування географічних об’єктів (на прикладі природної зони).

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: фізична карта України, атлас України, карта фізико-географічного районування.

Опорні та базові поняття: природна зона, зона лісостепу.

Географічна номенклатура: Волинська височина, Подільська ви­сочина, Придніпровська височина, Хотинська височина, Середньо­руська височина, Придніпровська низовина, Полтавська рівнина, Мале Полісся, Опілля, Розточчя, Товтри (Медобори), Львівсько-Волинський кам’яновугільний басейн, Донецький кам’яновугільний басейн, Кременчуцький залізорудний басейн, Дніпровсько-Донецький нафтогазоносний район, Дніпро, Сіверський Донець, Південний Буг, Західний Буг, Дністер, Волино-Подільський та Дніпровсько-Донець-кий артезіанські басейни.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Прийом «Географічна розминка»

• Вкажіть, яка природна зона розташована на півночі території України.

• Сформулюйте, в чому полягають особливості природної зони мішаних лісів України?

• Покажіть на карті природні області зони мішаних лісів.

• Зробіть висновок про забезпеченість природними ресурсами зони мішаних лісів.

IIІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності

Учитель. Встановивши природні зони, в межах яких знаходить­ся територія України, ми вивчили особливості природної зони мі­шаних лісів. На південь від цієї зони знаходиться зона лісостепу, характерною особливістю якої є поєднання лісових та луко-степових ландшафтів. З’ясувати особливості лісостепової зони і є завданням нашого уроку.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Прийом «Творча лабораторія»

Використовуючи різні джерела географічної інформації, учні з’ясо­вують особливості географічного положення зони лісостепу.Основні моменти одержаних результатів.

Зона лісостепу розташована в центральній частині України. Вона займає 202 тис. км2, що становить близько 34 % загальної площі тери­торії країни. Південна межа проходить на північ від селищ міського типу Великої Михайлівки, Ширяєвого (Молдова), через м. Перво­майск, поблизу міст Новоукраїнка, Кіровоград, Олександрія, уздовж р. Ворскли до м. Кобеляки, через міста Красноград, Балаклію, уздовж р. Осколу до кордонів з Росією. Протяжність зони із заходу на схід становить 1100 км.

2. Прийоми «Географічна лабораторія», «Співпраця вчителя та учнів»

Працюючи з різними джерелами географічної інформації учні разом із вчителем з’ясовують особливості зони лісостепу. Під час роботи учні можуть впорядковувати інформацію у вигляді короткого конспекту, тези.

Основні моменти з’ясованої інформації.

У межах лісостепу знаходяться дуже розчленовані Волинська, По­дільська, Придніпровська височини та Придніпровська низовина,

що розташовані в межах таких тектонічних структур як Галицько-Волин­ська западина, Волино-Подільська плита, Український щит, Дніпров­сько-Донецька западина. Коливання висот сприяють формуванню вертикальної зміни ландшафту. В межах зони лісостепу знаходяться родовища таких корисних копалин, як кам’яне та буре вугілля (Львів­сько-Волинський, Донецький басейни), залізна руда (Кременчуцький басейн), нафта та газ (Дніпровсько-Донецький нафтогазоносний ра­йон). Є також горючі сланці, цементний мергель, кухонна сіль, каолін, вогнетривкі глини, мармур, граніт, базальт тощо.

Кліматичні умови сприятливі. Середні температури липня ста­новить +18 …+ 20 °С, січня –5 … –8 °С. Безморозний період триває 190–150 днів на рік. Річна сума опадів на заході зони становить 600 мм, на межі лісостепу і степу — 500 мм. Більша частина опадів (до 70 wacko припадає на літній період. Коефіцієнт зволоження змінюється від 2,8 на заході до 1,4–1,2 на півдні. Зростання континентальності клі­мату спостерігається в східному напрямку.

Річкова мережа густа. Лісостеп перетинають річки басейнів Дніпра, Сіверського Дінця, Південного та Західного Бугу, Дністра.

Весняний стік річок досягає 60 %. Переважає снігове та дощове живлення, частка підземних вод незначна. В межах зони знаходяться Волино-Подільський та Дніпровсько-Донецький артезіанські басейни, болота, озера, водосховища.

Ґрунтовий покрив різноманітний. Поширеними ґрунтами є типові чорноземи потужністю до 130 см із вмістом гумусу 4–5 %. Опідзолені чорноземи та темно-сірі ґрунти містять 3–6 % гумусу. На височинах сформувались сірі лісові ґрунти. На терасах Дніпра зустрічаються со­лонцюваті ґрунти, солонці, солончаки, у річкових долинах — лучні, дернові, болотні. Загальна заболоченість зони 1,6 %.

Значна частина території природної зони перебуває тепер під сіль­ськогосподарськими угіддями. Природна рослинність — це залишки луків і степів, дубових та дубово-грабових, дубово-кленових (на Ліво­бережжі) лісів. Первісних степів збереглось мало. Лісистість становить близько 12,5 %. З дерев найпоширенішим є дуб. Поширені також граб, бук, сосна, вільха, береза. Значні площі зайняті багатоярусними ді­бровами. Для тваринного світу характерним є поєднання лісових та степових видів. У даній місцевості водяться козуля європейська, олень благородний, вепр, білка, борсук, куниця, тхір степовий, тушканчик, ховрах, бабак. Гніздяться сокіл балабан, грак, строкатий дятел, сови, дрозди, жайворонки, перепілка, дрохва. У заплавах та водоймах во­дяться видри, ондатри, норка європейська, бобри, черепахи, тритони, риби (лящ, щука, судак, рибець).

Для території лісостепової зони характерні несприятливі фізико-географічні явища, які зумовлені характером атмосферного зволожен­ня, рельєфом, поширенням лесових порід. Це водна ерозія, площинне змивання, зсуви, суфозія, просадкові процеси, посухи.

3. Учитель. У лісостеповій зоні сформувались різні типи ланд­шафтів:

• широколисто-лісові із сірими лісовими ґрунтами;

• лісостепові з опідзоленими чорноземами;

• луко-степові з типовими чорноземами, лучними ґрунтами, пере­твореними на сільськогосподарські угіддя;

• мішано-лісові та болотні ландшафти, що характерні для річкових долин та улоговин (їхні площі порівняно невеликі).

В цілому в межах зони виділяють 4 краї (провінції): Західноукра­їнський лісостеповий край, Дністровсько-Дніпровський лісостеповий край, Лівобережно-Дніпровський лісостеповий край, Середньоруський лісостеповий край.

4. Прийом «Географічна лабораторія»

Учні працюють малими творчими групами над складанням харак­теристики природних провінцій лісостепової зони.

Після роботи в групі учні оприлюднюють отримані результати ро­боти у вигляді стислої учнівської презентації. Для унаочнення можна використати фліп-чарт (плакат).

Складаючи характеристики природних провінцій лісостепової зони, необхідно дотримуватись такого плану:

1) Назва природної провінції.

1) Географічне положення.

2) Особливості рельєфу.

3) Особливості кліматичних умов.

4) Переважаючий тип ландшафтів чи їх поєднання.

5) Природоохоронні об’єкти.

6) Унікальні особливості.

Учні повинні звернути увагу на такі форми рельєфу: Волинська, Подільська, Хотинська, Подільська, Придніпровська, Середньоруська височини, Придніпровська низовина, Полтавська рівнина, Мале По­лісся, Опілля, Розточчя, Товтри (Медобори).

Серед природоохоронних об’єктів варті уваги:

Заповідник Розточчя (1984) — знаходиться в Яворівському районі Львівської області, де охороняються природні біоценози. На високихпасмах переважають букові, на рівних плоских ділянках — дубові, у зниженнях — соснові ліси. В заповіднику серед дерев поширені бук, дуб, сосна, смерека, явір, граб, ясен, клен, липа. Вік окремих дерев у Розточчі перевищує 100 років.

Яворівський національний природний парк (1998) в природних областях Розточчя та Опілля площею 7 тис. га; у рослинному покриві переважають грабово-дубові, сосново-дубові, соснові ліси. Зустріча­ються реліктові смереки, ялиці, явір. До Червоної книги України за­несено 40 видів рослин. З тварин до Червоної книги України занесено горностая, видру, борсука, лелеку чорного.

Медобори (1990) — природний заповідник у Тернопільській об­ласті. Його засновано для збереження унікальних природних комп­лексів Товтр у Тернопільській області. Охороняються дубово-грабові, грабово-дубово-ясеневі, букові ліси. Серед рослин багато медоносних, що пояснює назву природоохоронного об’єкта.

Подільські Товтри (1996) — національний природний парк у Терно­пільській, Хмельницькій, Вінницькій областях. Зберігаються унікальні природні ландшафти Подільської височини. Рослинний покрив скла­дають діброви, бучини, грабово-дубово-ясеневі ліси, ковилові степи, луки. До Червоної книги України занесено 60 видів рослин та 29 видів тварин. До Зеленої книги включено угрупування дуба звичайного та скельного, грабово-дубових лісів, мигдалю, ковили волосистої, ковили найкрасивішої, ковили пір’ястої.

Канівський (1968) заповідник площею 2 тис. га — один з най­давніших в Україні; до нього належать — Канівські гори, острови Круглик і Шелестів у заплаві Дніпра, Зміїні острови в Канівському водосховищі. Охороняються грабові ліси.

Михайлівська цілина — філія Українського степового національ­ного заповідника, єдина ділянка заповідного лучного степу в лісосте­повій зоні. До Червоної книги України занесені такі рослини: астрагал, півники борові, сон чорніючий, три види ковили.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом «Мікрофон»

• Назвіть чинники, що сприяли формуванню зони лісостепу.

• Встановіть залежність між природними компонентами та при­родним процесами в лісостеповій зоні.

• Поясність різноманітність ландшафтів лісостепової зони.

• Обґрунтуйте поділ зони на природні краї.

• Перелічіть характерні особливості лісостепових країв.

VI. Підсумки уроку

Прийом «Викликаю асоціацію»

Учні повинні висловити ті асоціації, які виникають у них при словосполученні «Лісостепова зона України».

VII. Домашнє завдання

Опрацюйте текст підручника.

Основные правила хорошего стиля
А. Малишко «Дощик». Ю. Ярмиш «Дрібний дощ». Акровірші В. Довжика і М. Романченка. В. Сухомлинський «Камінь»
Делаем глазки красивее!
Красивая грудь. Техники массажа груди
Массаж для ногтей
Урок розвитку зв'язного мовлення в 4 класі Твір-опис з елементами розповіді на основі власних спостережень "Калина"

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 9
    Гостей: 9
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта