Кримські гори. Географічне положення, межі, розміри. особливості природних умов і ресурсів

Мета: сформувати в учнів знання про чинники формування, за­кономірності та прояви висотної ландшафтної поясності Кримських гір; природу і географічне положення та межі природних областей Кримських гір; з’ясувати особливості природи Кримських гір у по­рівнянні з природою Українських Карпат, причини виникнення і про­яв стихійних природних явищ і процесів у горах; сприяти змінам у рівнях розумової діяльності учнів через навички мислення високого рівня — аналіз, синтез, оцінювання; закріпити вміння працювати з різними джерелами географічної інформації — літературними, карто­графічними, статистичними.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: фізична карта України, картосхема Кримських гір, ілюстрації.

Географічна номенклатура: Кримський півострів, Кримські гори, Південний берег Криму, г. Ай-Петрі, Карадаг, Ялтинська яйла, Ба­буган-яйла, Чатирдаг, Демерджі, Карабі-яйла, гори-останці: Чуфут-Кале, Мангуп-Кале, Тепе-Кермен; масив Карадаг, г. Кастель, г. Аюдаг, Великий Каньйон Криму, мис Мартьян.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Прийом «Бліцопитування»

• Перелічіть особливості географічного положення Українських Карпат.

• Назвіть тектонічну структуру, до якої належать Українські Карпати.

• Назвіть, з яких гірських порід переважно складаються надра Укра­їнських Карпат.

• Назвіть та покажіть на карті основні гірські масиви та хребти Українських Карпат.

• Назвіть та покажіть на карті фізико-географічні області Україн­ських Карпат.

IIІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності

Учитель. На півдні території України, на Кримському півострові є ще одна гірська система — Кримські гори. Наше завдання з’ясувати особливості природи цієї гірської області та порівняти їх з особливо­стями природи Українських Карпат.

 

IV. Вивчення нового матеріалу

Прийом «Творча лабораторія»

Учні одержують завдання в малих творчих групах підготувати за текстом підручника, картографічними матеріалами відповіді на пункти плану типової характеристики фізико-географічного району. На підготовку дається 7–10 хв. Основні тези занотовують, викорис­товуючи прийом «шпаргалка». Для впорядкування одержаної інфор­мації з питання фізико-географічних областей Кримських гір можна використати наступну форму:

 

Назва фізико-географічної об­ласті

Географічне по­ложення

Особливості клі­мату

Особливості ґрун­тово-рослинного покриву

 

 

 

 

Після закінчення роботи в групах учні презентують результати роботи для усього класу.

Основні моменти нового матеріалу

Кримські гори простягаються із заходу на схід на 180 км, за­вширшки 50–60 км. Схили гір асиметричні: північні довгі і пологі, південні — круті, з чим пов’язана неоднорідність їх ландшафтної ви­сотної поясності. У рельєфі чітко виділяються три майже паралельних пасом: Головне (найвище), Внутрішнє і Зовнішнє. У своїй основі гори складені тріасовими і юрськими породами: сланцями, пісковиками, вапняками. Головне пасмо утворене масивними вапняками юрського періоду. Тектонічними рухами, річищами річок воно розбите на окремі гірські масиви: Ай-Петрі, Ялтинську яйлу, Бабуган-яйлу, Чатирдаг, Демерджі, Карабі-яйлу, що підносяться над Південним берегом Криму на 800–1000 м.

У формуванні рельєфу Кримських гір основна роль належить тектонічним та денудаційним процесам. У районі Бахчисарая ними утворені долини, своєрідні гори-останці: Чуфут-Кале, Мангуп-Кале, Тепе-Кермен тощо.

 На Південному березі Криму трапляються вул­канічні породи, якими складені масив Карадаг, г. Кастель, г. Аюдаг тощо.

 У приморській смузі Південного берега Криму хвилі інтенсивно підмивають пухкі породи, зносять їх у море. Тому берегова смуга, так необхідна для будівництва міст і курортів, руйнується. Від руйнування береги захищають інженерними спорудами. Будують підпірні стінки, що запобігають зсувам, буни і хвилеломи, що зменшують руйнівну силу морської стихії.

У Кримських горах розвинулись середньо- і низькогірні, пасмово-улоговинні широколисто-лісові, мішано-лісові, передгірні лісостепові, гірські лучні, прибережно-схилові, субтропічні середземноморські ландшафти.

Широколисто-лісові ландшафти сформувалися в межах перед­гірних куестових пасом. Куестово-лісові ландшафтні місцевості на­лежать до найвищих ділянок Внутрішнього пасма, де переважають низькорослі дубові ліси на дерново-карбонатних ґрунтах. Низькогірні лісові місцевості характерні для пасмових знижень з бурими гірськи­ми лісовими і коричневими ґрунтами. На північному схилі Головно­го гірського пасма поширені широколисто-лісові ландшафти з дуба пухнастого і скельного на бурих гірських лісових ґрунтах, у гірсько-долинних місцевостях — з бука на бурих гірських лісових ґрунтах. Видові відмінності ландшафтів пов’язані з неоднорідністю геологічної і морфологічної будови гірських пасом, висотою місцевості.

У Кримських горах зосереджено близько 120 природоохоронних об’єктів. У даній місцевості створено Ялтинський гірсько-лісовий запо­відник, Карадазький заповідник і заповідник Мис Мартьян, Кримське заповідно-мисливське господарство, заказники (Великий Каньйон Криму, Новий Світ тощо), пам’ятки природи (Демерджі-яйла, гора Кішка тощо).

Кримські гори поділяються на три фізико-географічні області: Кримську передгірну лісостепову, Головне гірсько-лучно-лісове пасмо і Кримську південнобережну субсередземноморську.

Кримська передгірна лісостепова область охоплює Зовнішнє і Вну­трішнє пасма, де переважають лісостепові ландшафти: дубові ліси на дерново-карбонатних ґрунтах, що чергуються з лучними степами на чорноземах. Річна сума опадів становить 550 м, сума активних темпе­ратур — 3000– 4500 °С. Річний стік зарегульований водосховищами. Трапляється карст — улоговини, лійки тощо.

В області понад 30 заповідних об’єктів (заказники — Кубалач, Качинський каньйон, пам’ятки природи — Мангуп-Кале, Бельбець­кий каньйон тощо).

Область Головного гірсько-лучно-лісового пасма досить різно­манітна щодо ландшафту. На північному схилі до 750–800 м поши­рені горбисто-улоговинні низькогір’я з бурими гірськими ґрунтами під дубовими лісами (дуб пухнастий, скельний). Вище цього поясу тягнуться глибоко розчленовані середньогір’я під буково-грабовими і буково-сосновими лісами на бурих гірсько-лісових і дерново-буро­земних ґрунтах. Вище 1000 м на межі з яйлинським поясом високос­товбурні букові ліси змінюються приземистим буковим криволіссям. Верхній ландшафтний пояс Головного пасма утворюють середньогір’я під гірсько-лучними степами (яйли) на гірсько-лучних чорноземно­видних ґрунтах і гірських чорноземах. Тут поширені різноманітні карстові форми рельєфу. Найбільш цікавими для туристів є карстові печери Криму. Розвитку карстових процесів сприяють тріщинуватість юрських вапнякових порід, кліматичні умови. На Головному пасмі буває за рік від 1000 (на заході) до 600–700 мм (на сході) опадів, при­чому 50–60 % у вигляді снігу. Клімат яйлинського поясу прохолодний (середні температури липня +15… +16°, січня –4 °С). Головне пасмо є акумулятором підземних вод, які, розтікаючись на південні та пів­нічні схили, дають початок струмкам і річкам.

На північному схилі Головного пасма утворились глибокі ущели­ни — каньйони. Найбільший з них — Великий каньйон — унікаль­ний витвір природи.

В третинний період, коли в Криму відбувалися горотворні процеси, в єдиному вапняковому масиві відбувся розлом. Потім під дією води тріщинувата смуга навколо розлому перетворилася в глибокий каньйон. Довжина його 3 км, глибина — 350 м. По дну каньйону протікає р. Кокотка (р. Аузун-Узень) з чистою прозороюводою. Схили каньйону дуже круті, для виходу з нього на масив Ай-Петрі потрібні альпіністська підготовка і спорядження. Оскільки каньйон вузький, то під час дощу швидко переповнюється водою, тому перебувати там небезпечно.

На сухих південних схилах Головного пасма та кам’янистих урви­щах поширені напівчагарники. В карстових лійках і улоговинах росте бук, на скелястих кручах зростає тис ягідний.

На південному схилі Кримських гір широколисто-лісові ланд­шафти утворюють низькогірний ярус з дуба пухнастого і скельного на бурих гірських лісових ґрунтах і прияйлинський середньогірний ярус з бука і дуба на бурих гірських лісових ґрунтах.

Своєрідності ландшафтній структурі надають вулканічні низь­когір’я з розрідженими ялівцево-грабовими та дубовими лісами на коричневих ґрунтах. Вулканічні ландшафти типові на масиві Карадаг. Тут поширені рідкостійні посухостійкі ліси та чагарники на коричне­вих ґрунтах. Східний Крим і Карадаг — невисокі гори (300–500 м), але близькість моря, загостреність форм, значні перепади висот нада­ють їм справжнього гірського вигляду. Карадаг — музей вулканічних порід просто неба.

Тут можна побачити вулканічну лаву юрського періоду — «чортів комин», химерні фігури вивітрювання вулканічних порід.

Кримська південнобережна субсередземноморська область охо­плює прибережну смугу від мису Айя на заході до Планерського на сході, її територія складена верхньотріасовими, юрськими сланцями і вапняками. Положення на окраїні субтропічного поясу, південна експозиція приморських схилів сприяли розвитку ландшафтів серед­земноморського типу. Це найтепліша природна область в Україні: середні температури липня +23,5… +24 °С, січня +4… +2 °С. Сума ак­тивних температур найбільша в Україні — 3700–4100 °С, річна кількість опадів недостатня: 577 мм (Ялта), 430 мм (Алушта), 323 мм (Судак). Максимум їх припадає на осінньо-зимовий період.

Природна рослинність Південного берега Криму представлена низькорослими лісами, заростями чагарників і напівчагарників, су­хостійких трав. Тут поширені пухнастий дуб, деревовидний ялівець, дика фісташка, суничне дерево, скумпія, плющ тощо. На значних площах природна рослинність замінена парковою з рослин, завезених з різних частин світу. Тут прижилися кипарис, лавр, магнолія, платан, ліванський кедр, мексиканська сосна тощо. До значних парків-пам’я­ток садово-паркового мистецтва належать: Фороський, Місхорський, Лівадійський, Масандрівський, Гурзуфський. Найбільшою науковою установою з акліматизації тропічних і субтропічних рослин є Нікіт­ський ботанічний сад.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом «Аукціон»

• Назвіть складові частини Кримських гір.

• Вкажіть особливості геологічної будови Кримських гір.

• Назвіть особливості кліматичних умов Кримських гір.

• Назвіть особливості живлення та режиму річок Кримських гір.

• Назвіть несприятливі фізико-географічні явища, які характерні для Кримських гір. Поясніть причини їх утворення та поширення.

• Назвіть нові терміни та поняття, які ви вивчили упродовж уроку.

VI. Підсумки уроку

Прийом «Мене вразило…»

Учні називають по черзі один факт, з вивченого упродовж уроку матеріалу, який їх вразив.

VII. Домашнє завдання

• Опрацюйте текст підручника.

• Складіть порівняльну характеристику Українських Карпат та Крим­ських гір, використовуючи типовий план характеристики.


Бути на Землі Людиною!
Поняття про площу. Одиниці вимірювання площі. Палетка
«Звідки пішло прізвище та ім’я Богдана Хмельницького» (народна легенда). Українські народні пісні
Закріплення вміння додавати і віднімати числа у межах 10
Різницеве порівняння чисел. Вправи на засвоєння таблиць додавання й віднімання числа 5
Твой Первый Раз

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія