Агрегатні стани речовини. Фізичні властивості тіл у різних агрегатних станах. Кристалічні та аморфні тіла

Мета уроку: сформувати уявлення про агрегатні стани речовини, порівняти фізичні властивості тіл у різних агрегатних станах, ознайомити з кристалічними й аморфними тілами, показати залежність лінійних розмірів твердих тіл від температури.

Тип уроку: комбінований урок.

Обладнання: вода в колбі, лід, пальник, скляна пластина для конденсації пари, кулька з кільцем для демонстрації теплового розширення (можна замінити монеткою та цвяхами, вбитими в дошку), моделі кристалів, насос поршневий.

План уроку:

1. Самостійна робота.

2. Агрегатні стани речовини.

3. Будова газів, рідин, твердих тіл.

4. Кристалічні та аморфні тіла.

5. Залежність лінійних розмірів твердих тіл від температури.

 

Зміст уроку

Самостійна робота

Варіант № 1

1. (1 бал) Виразіть у кілограмах 0,65 т.

а) 6,5 кг; б) 65 кг; в) 650 кг; г) 6500 кг.

2. (1 бал) Виразіть у грамах 6,5 кг.

а) 65 г; б) 650 г; в) 6500 г; г) 65000 г.

3. (2 бали) Виразіть у кілограмах 650 г.

а) 0,065 кг; б) 0,65 кг; в) 6,5 кг; г) 65 кг.

4. (2 бали) В яких речовинах при однаковій температурі дифузія протікає швидше?

а) Однаково у всіх;

б) у газах швидше, ніж у твердих тілах;

в) у рідинах швидше, ніж у твердих тілах;

г) у рідинах швидше, ніж у газах.

5. (3 бали) Між молекулами речовини...:

а) існує тільки взаємне притягання;

б) існує тільки взаємне відштовхування;

в) існують проміжки;

г) існує взаємне притягання та відштовхування.

6. (3 бали) Переведіть у грами та розташуйте в порядку убування:

2 кг, 5400 мг, 0,03 т, 0,12 кг, 480 г.

Варіант № 2

1. (1 бал) Виразіть у кілограмах 0,35 т.

а) 35 кг; б) 350 кг; в) 3500 кг; г) 35000 кг.

2. (1 бал) Виразіть у грамах 3,5 кг.

а) 35 кг; б) 350 кг; в) 3500 кг; г) 35000 кг.

3. (2 бали) Виразіть у кілограмах 350 г.

а) 0,0035 кг; б) 0,035 кг; в) 0,35 кг; г) 3,5 кг.

4. (2 бали) Який висновок про будову речовини можна зробити з явища дифузії?

а) Молекули всіх речовин нерухомі.

б) Молекули всіх речовин безперервно рухаються.

в) Всі тіла складаються з найдрібніших частинок.

г) Частинки речовини притягуються одна до одної.

5. (3 бали) Швидкість протікання дифузії...:

а) залежить від агрегатного стану речовини;

б) не залежить від агрегатного стану речовини;

в) збільшується внаслідок підвищення температури;

г) зменшується внаслідок підвищення температури.

6. (3 бали) Переведіть у грами та розташуйте в порядку зростання:

3 кг, 1800 мг, 0,02 т, 0,83 кг, 360 г.

 

Методичні рекомендації щодо оцінювання роботи. За завдання 4 і 5 учень отримує повну кількість балів, якщо правильно вказує обидві відповіді, інакше за це завдання він не отримує балів. За завдання 6 учень може отримати певну частину максимальної кількості балів. Це необхідно повідомити учням ще до початку роботи.

Вивчення нового матеріалу

Які агрегатні стани речовини відомі вам з курсу природознавства?

Розглянемо три агрегатні стани речовини: тверде тіло, рідина і газ. Ми звикли, що залізо тверде, ртуть рідка, а кисень газоподібний. Проте всім вам добре відома речовина, яку за звичних для нас умов можна спостерігати відразу в трьох агрегатних станах.

Що ж це за речовина?

Зрозуміло, це вода. А її стани мають свої спеціальні назви: лід, вода та пара.

Треба розуміти, що будь-яка речовина за певних умов може перебувати в будь-якому з трьох агрегатних станів.

Як ви гадаєте, яка відома вам величина найбільш помітно впливає на агрегатний стан речовини?

Це температура. Внаслідок нагрівання речовина може переходити з твердого агрегатного стану в рідкий, а потім у газоподібний. А при охолодженні всі процеси йдуть у зворотному напрямі. Як і чому це відбувається, ми розглянемо з вами пізніше. Наведемо кілька прикладів. Всі знають, що метали можна розплавити, тобто перетворити на рідину. Для більшості металів це відбувається при температурі в кілька тисяч градусів. Для плавлення вольфраму, з якого виготовляють нитки розжарювання електричних ламп, потрібна температура понад 3000 °C. А чи знаєте ви, що під час роботи електричної лампи вольфрам потроху випаровується, тобто всередині лампи невелика кількість вольфраму існує в газоподібному стані? А якщо сильно охолодити азот чи кисень, з яких в основному складається повітря, можна перетворити їх не лише на рідину, а й на тверде тіло! Порівняємо основні властивості речовини в різних агрегатних станах. Якщо є така можливість, бажано подальше обговорення супроводжувати демонстраціями.

Результати порівняння можна оформити як таблицю про властивості речовин (див. конспект учня).

Як можна змінити форму твердого тіла, рідини, газу?

Демонстрація (наприклад, переливання рідини).

В яких агрегатних станах, на вашу думку, речовина зберігає свою форму?

Тільки у твердому стані. Рідина приймає форму тієї посудини, в якій вона міститься. Гази займають весь наданий їм простір.

В яких агрегатних станах речовина зберігає свій об’єм?

Демонстрація (спроби стиснути металевий важок, заповнену водою закриту пластикову пляшку, не дуже сильно надуту повітряну кульку).

Демонстрація стисливості газів за допомогою поршневого насосу.

Отже, речовина зберігає об’єм у твердому та рідкому станах. Газ, як ми вже помітили, займає весь наданий простір (тобто може розширюватися). Його можна і стиснути відносно легко, це можна перевірити навіть за допомогою шприца без голки. А от помітного стискання рідин і твердих тіл не спостерігається. Це зовсім не значить, що їх взагалі неможливо стиснути. Просто навіть невелике стискання рідин або твердих тіл потребує величезних зусиль.

Чому ж так відрізняються властивості речовини в різних станах?

Адже і рідка вода, і лід, і водяна пара складаються з одних і тих самих молекул! Відмінності обумовлені характером розташування, руху та взаємодії молекул.

Результати порівняння можна оформити як таблицю про молекулярну будову речовин (див. конспект учня).

У газах відстані між молекулами значно більші, ніж розміри молекул. Молекули хаотично рухаються, відносно рідко зазнають зіткнень одна з одною. Отже, вони слабо взаємодіють одна з одною. Коли ми стискаємо газ, молекули не зазнають змін: зменшуються лише відстані між ними. Молекули рідини розташовані досить щільно, відстані між ними невеликі. Якщо уявити, що молекули – це кульки, то ці кульки торкаються одна одної. Молекули й тут перебувають у невпинному русі, проте характер руху вже інший: майже весь час молекули коливаються (немовби дрижать), і лише інколи протискуються між найближчими сусідами та трохи змінюють своє місце. Певного порядку в розташуванні молекул немає. Це дуже нагадує розташування та рух людей у густому натовпі під час якихось видовищ. Що ж до твердого тіла, то розташування молекул більше нагадує парадну військову шеренгу (таке розташування називають кристалічною решіткою). Рух молекул зводиться до коливань поблизу «свого місця в шерензі».

Можливо, учні під час своїх відповідей підказуватимуть «незручні» речовини для обговорення агрегатних станів. А це означає, що саме час поговорити про кристалічні й аморфні тіла. Цей матеріал можна давати на даному етапі без особливих подробиць. Існують такі тіла, які за більшістю ознак ми відносимо до твердих, але за розташуванням молекул вони більше нагадують рідину (в таких тілах відсутня кристалічна решітка). Такі тіла називають аморфними. Це скло, смола, пластмаси тощо. Якщо їх нагрівати, то не можна визначити температуру плавлення: їх перетворення на «звичайну» рідину відбувається поступово, вони ніби стають м’якшими.

Тверді тіла бувають кристалічні й аморфні.

А чи змінюються властивості твердих тіл, якщо їх нагрівати не так сильно, щоб вони перетворилися на рідину? Виявляється, змінюються: тверді тіла, як і рідини і гази, внаслідок нагрівання розширюються.

Дослід з кулькою та кільцем (або з монетою, яка проходить між цвяхами).

Теплове розширення спричиняє збільшення всіх лінійних розмірів тіла (довжини, ширини, висоти) в однакову кількість разів. Зміна довжини Δl тіла залежить від його початкової довжини l0 , зміни температури Δl та властивостей речовини. Коефіцієнт (температурний коефіцієнт лінійного розширення) відрізняється для різних речовин, його можна знайти у спеціальних таблицях.

Конспект учня

Тема: Агрегатні стани речовини. Теплове розширення

Агрегатний

стан

Властивості

Форма

Об’єм

Стиснення

Твердий

Зберігає

Зберігає

Майже неможливе

Рідкий

Не зберігає

Зберігає

Майже неможливе

Газоподібний

Не зберігає

Займає весь

наданий об’єм

Досить легко

стиснути

 

Агрегатний

стан

Властивості

Розташування

Рух

Взаємодія

Твердий

Відстані ≈ розміру молекул, утворюють кристалічну решітку

Коливання

Сильна

Рідкий

Відстані ≈ розміру молекул, порядок відсутній

Коливання, інколи "стрибки"

Сильна

Газоподібний

Відстані набагато більші від розміру молекул

Літають по всьому об’єму, інколи зазнають зіткнень

Слабке притягання, відштовхування під час зіткнень

Тверді тіла бувають кристалічні й аморфні.

 

Узагальнення та закріплення вивченого матеріалу

Бесіда за питаннями

1. За якими ознаками можна відрізнити рідину від твердого тіла?

2. Недосвідчений електрик натягнув тонкий електричний провід між двома стовпами практично горизонтально. Що може статися, якщо температура різко зменшиться?

3. Чому дифузія в газах протікає в багато разів швидше, ніж у рідинах або твердих тілах?

Розв’язування задач

Задачі 4.41, 4.48.

 

Домашнє завдання

Прочитати теоретичний матеріал за підручником; вивчити матеріал за конспектом; задачі 4.20, 4.49.


Во время менструации
Как устроить девичник
Таблиця множення на 5. Розвязування простих задач на збільшення та зменшення числа в кілька раз
Письмове додавання й віднімання двоцифрових чисел
Советы по увеличению груди
Спостереження за вживанням особових займенників у текстах

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 21
    Гостей: 21
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта