Зміни в соціальній структурі суспільства. Становлення постіндустріального суспільства
Мета: проаналізувати зміни в соціальній структурі суспільства, якості життя людей провідних країн світу та країн, що розвиваються, пояснювати причини становлення постіндустріального (інформаційного) суспільства; розвивати вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки, аналізувати, висловлювати судження, працювати з різноманітними історичними джерелами; виховувати зацікавленість історією.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент уроку

ІІ . Актуалізація опорних знань

Метод «Мозковий штурм»

Як НТР позначиться на структурі суспільства і якості життя людей розвинених країн і країн, що розвиваються?

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності

Обговорення висловлювання Ротшильда: «Хто володіє інформацією, той володіє світом».

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Зміни в соціальній структурі суспільства

У ч и т е л ь. Суттєві економічні зрушення на Заході після Другої світової війни не могли не спричинити відповідних соціальних змін.

1.

Знижуються темпи приросту населення, що відбувається внаслідок скорочення народжуваності після демографічної революції.

2.

Через втрату значної кількості чоловіків під час Другої світової війни збільшилась диспропорція між чоловічим і жіночим населенням на користь останнього.

3.

Спостерігається старіння населення, зменшення кількості дітей у його структурі.

4. Збільшується середня тривалість життя. У країнах Заходу ьв 1986 р. вона становила 70–80 років.

5.

Проблема нестачі робочої сили розв’язується за рахунок залучення вихідців країн Африки та Азії.

6. Скоротилася кількість емігрантів з Європи, що були основним джерелом формування населення США, Канади, Австралії, Нової Зеландії, ПАР, Ізраїлю, країн Латинської Америки.

7.

Завершився процес урбанізації. Кількість міських жителів стабілізувалась на рівні 70–80 % від усього населення країни.

8.

Збільшилась кількість робітників. Але всередині цієї соціальної групи існує диференціація: найбільше зростає кількість зайнятих у сфері послуг.

9. Зростає потреба у висококваліфікованій розумовій праці (службовці, науково-технічні робітники, адміністративно-управлінський персонал).

10.

Сільське населення скоротилося вдвічі. Сучасне фермерське господарство вимагає висококваліфікованої праці і повністю орієнтоване на ринок.

11.

Посилилася роль малого і середнього бізнесу. Після війни він органічно вписався в сучасні галузі, став незамінним у швидко зростаючій сфері послуг.

12. Зростає і посилюється великий бізнес. Економічне піднесення 60-х рр. та НТР створили умови для швидкого збагачення багатьох підприємців. Поява величезних фірм і транснаціональних корпорацій потребує ширшого використання праці професійно підготовлених управлінців та менеджерів, прошарок яких значно збільшився.

13.

Після війни змінився і спосіб життя населення країн Заходу. Більшість проживає у будинках або квартирах, майже кожна сім’я має автомобіль, побутову техніку, аудіо- та відеоапаратуру. Зазнала змін і структура сімейного бюджету: витрати на харчування складають майже п’яту його частину, проте зросли витрати на житло і транспорт. Скорочується кількість родин, де спільно проживають представники двох, а то й трьох поколінь. Суттєво зменшилась кількість дітей у сім’ї. Середня освіта стала загальною. Зросла кількість студентів, вища освіта стала більш доступною.

14.

У повоєнний час завершився процес емансипації жінок. Жіноча праця стала однією з умов економічного розвитку 50–60-х років та одним із джерел збільшення сімейних прибутків. Емансипація жінок сприяла еволюції сім’ї. Шлюби стали більш пізніми, але менш стійкими. Набуває також поширення феміністичний рух. Жінки працюють у сферах традиційно чоловічих (армія,

флот, надзвукова авіація і т. ін.).

Запитання

1. Як змінилась соціальна структура суспільства після Другої світової війни?

2. Чи залежать зміни в соціальній структурі суспільства від економічного розвитку країн, НТР? Поясніть свою думку.

У ч и т е л ь. Прискорення науково-технічного прогресу, який розпочався в 60-х роках ХХ ст., вплинуло не лише на розвиток науки і техніки, але й на усю соціальну структуру суспільства. Це явище характерне для найбільш розвинених в економічних відносинах країнах (США, Японії, Німеччині тощо), хоча його вплив дедалі більше впливає на розвиток інших країн.

Ускладнення техніки, технології виробництва призвело досуттєвого зростання у складі робочого класу питомої ваги висококваліфікованих працівників і різкого зменшення частки некваліфікованих і малокваліфікованих робітників. Це, у свою чергу, призвело до зміни вимог, необхідних для підготовки робочої сили.

На початку 90-х років середня підготовка робочої сили в провідних країнах сягнула рівня молодшого коледжу (14 років навчання).



Вища і середня спеціальна освіта стають базовою для багатьох професій. Масова підготовка середньої робочої сили вимагає від сімей, корпорацій і держави суттєвих інвестицій в кожного робітника і стосуються не лише ускладнення власне характеру праці і вимог, які висуваються до підготовки працівників до такої праці. Вони вимагають вищого рівня культури, загальної освіченості, прагнення самовдосконалення і т. ін. Ці обставини добре розуміють керівники держав, корпорацій, підприємці.



У результаті прискорення науково-технічного прогресу і тривалої класової боротьби сталися помітні зміни в матеріальному становищі людей найманої праці. Їх основна маса перемістилася до середніх і забезпечених прошарків суспільства. Населення, що працює за наймом, стає не лише основним платником податків, але й досить інформованим виборцем і громадянином, що дедалі більше визначає обличчя і політику урядових організацій, всього суспільства. Серед тих, хто працює за наймом, багато сьогодні тих, хто має власні будинки і невеликі земельні ділянки, акції і страхові поліси, транспортні засоби. Замість «простої і зрозумілої» фігури пролетаря, «якому нічого втрачати», виникло багато «пограничних», тобто перехідних соціальних прошарків робітника-власника, найманого робітника-кооператора. Це свідчить про те, що під впливом НТП та інших об’єктивних процесів в економічно розвинених країнах відбуваються суттєві зміни в соціальній структурі суспільства, формуються нові прошарки, змінюється їх роль у житті суспільства.

Становлення постіндустріального суспільства

У ч и т е л ь. Сучасний етап розвитку світової цивілізації визначається переходом від індустріального до інформаційного суспільства.

Робота над поняттям

І н ф о р м а ц і й н е с у с п і л ь с т в о — суспільство, у якому більшість працівників зайнята виробництвом, зберіганням, переробкою та реалізацією інформації, її вищої форми — знань.

— Економіка, політика, освіта, наука та культура залежать від створення, збереження і доступності інформації у національному та світовому масштабах.

Із середини ХХ ст., коли з’явилися перші ЕОМ, бере свій початок інформаційна ера. Вважається, що перша ЕОМ (електронно-обчислювальна машина) — «Марк» — була створена 1937 р. Говардом Гейкеном із Гарвардського університету (фірма IBM почала серійне виробництво цієї машини). 1945 р. в Університеті Пенсильванії (США) був створений перший комп’ютер — електронно-обчислювальна машина ENIAC (абревіатура англійських слів — «electronic numerator, integrator, analyser and computer» — обчислювач, інтегратор, аналізатор і комп’ютер). Він, як і «Марк», працював на електронних лампах, важив 30 тонн і виконував 5 тисяч операцій за секунду.

Із 1947 р. розпочався випуск транзисторів, застосування яких дозволило створити більш надійні комп’ютери, які були доступними фірмам і корпораціям.

Інтегральна мікросхема, винайдена 1960 р.

Кілбі і Нойсом, а також мікропроцесор, створений в 1971 р. Гоффом, дозволяють досягти нових успіхів у підвищенні продуктивності комп’ютерів та їх компактності. Виникнення комп’ютерів (спочатку — електронних лічильних пристроїв) призвело до кардинальних змін у розумінні орієнтирів і пріоритетів як економічного, так і розвитку взагалі. Відбувається те, що багато філософів і соціологів назвали «інформаційною революцією», — перехід до принципово нового, постіндустріального (або, знову ж, «інформаційного») суспільства.

Світ, пов’язаний комп’ютерними мережами (типу глобальної мережі Інтернет), це єдиний організм, де обмін новітніми даними відбувається протягом лише декількох хвилин.

Комп’ютерні моделі стали на сьогодні необхідною основою складних управлінських рішень, чинником стратегічного планування як у бізнесі, так і в політиці. Комп’ютери змагаються з людиною за потужністю і витонченістю інтелекту (програма «Deep Blue» навіть виграла невеликий матч у екс-чемпіона світу з шахів Гаррі Каспарова — останню партію славетний чемпіон програв лише за 19 ходів!).

Комп’ютерна грамотність дедалі більше стає аналогом грамотності як такої, мало не замінюючи собою останню. Один лазерний диск здатен вмістити скарби величезних музеїв, бібліотек, фонотек, архівосховищ. Триває процес створення штучного інтелекту.

Запитання

1. Дайте визначення поняття «постіндустріальне суспільство».

2. Коли і у зв’язку з чим воно виникає? У чому полягають його особливості?

Робота з документами

Концепція постіндустріального суспільства — технократична модель майбутньої цивілізації

«1973 р. виходить книга Д. Белла «Постіндустріальне суспільство». Авторитетні вчені називали її «науковою базою для обґрунтування стратегії соціально-економічного розвитку» суспільства; стверджували, що вона визначає «гомоцентристський» характер нової цивілізації, зумовлений «необхідністю гуманізації суспільства» з метою виживання людства та підвищення якості життя; вважали її «єдиною соціальною метатеорією, яка повною мірою сприйнята західною соціологічною традицією»; «новою стадією суспільного розвитку», яка сприяє «поширенню в сучасній соціології футурології»; зазначали, що перехід до такого суспільства «стає сьогодні загальновизнаною реальністю» і характеризується трансформацією, глобалізацією інформаційних потоків за допомогою інформаційних технологій тощо.

Водночас багато західних, українських та російських учених вважають за доцільне говорити не про постіндустріальне суспільство, а про інформаційне, інформаційну цивілізацію, інформаційну економіку (назву запропонував американський економіст Ф. Махлуп наприкінці 60-х років XX ст.), оскільки, наприклад, на думку Ю. Яковця поняття «постіндустріальне» «нічого не говорить про його зміст». Відомий економіст П. Дракер застосовує термін «постіндустріальне суспільство», «суспільство знань» та ін.»

Запитання та завдання

Прочитайте документ і скажіть, яку точку зору ви підтримуєте. Поясніть свій вибір.

Основні засади розвитку інформаційного суспільства в У країні на 2007–2015 роки. Загальні положення

«Одним із головних пріоритетів України є прагнення побудувати суспільство, орієнтоване на інтереси людей, відкрите для всіх і спрямоване на розвиток інформаційне суспільство, у якому кожен міг би створювати і накопичувати інформацію та знання, мати до них вільний доступ, користуватися й обмінюватися ними, щоб надати можливість кожній людині повною мірою реалізувати свій потенціал, сприяючи суспільному й особистому розвиткові та підвищуючи якість життя.

Україна має власну історію розвитку базових засад інформаційного суспільства: діяльність всесвітньо відомої школи кібернетики; формування на початку 90-х років минулого століття концепції та програми інформатизації; створення різноманітних інформаційно-комунікаційних технологій (далі — ІКТ) і загальнодержавних інформаційно-аналітичних систем різного рівня та призначення».

Запитання

Чому така пильна увага приділяється створенню інформаційного суспільства в Україні?

Метод «Мозковий штурм»

Учні визначають ознаки інформаційного суспільства.

Ознаки інформаційного суспільства:

• розв’язано проблему інформаційної кризи, тобто суперечності між інформаційною лавиною та інформаційним голодом;

• забезпечено пріоритет інформації порівняно з іншими ресурсами;

• інформаційна технологія набуває глобального характеру, охоплюючи всі сфери соціальної діяльності людини;

• формується інформаційна єдність всієї людської цивілізації;

• за допомогою засобів інформації реалізується вільний доступ кожної людини до інформаційних ресурсів всієї людської цивілізації.

V. Узагальнення та систематизація знань

Бесіда

1. Що таке постіндустріальне суспільство?

2. Які його основні ознаки?

Підсумок. У 70-ті роки індустріальні країни вступили в етап розвитку, який веде їх до формування нового типу суспільства, що визначають як інформаційне. Існують й інші визначення: новее індустріальне — Д. Гелбрейт, технотронне — З. Бжезинський, постіндустріальне — Д. Белл. Проте усі дослідники відзначають одну його ключову ознаку: інформація стає товаром і формується індустрія виробництва знання, інформації.

Перехід від індустріального до постіндустріального суспільства супроводжувався значним поступом в науці та техніці, який дістав

назву «науково-технічна революція» (НТР).

VІ. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника.

Пригоди останнього осіннього листочка
Навчатися творчо, із захопленням
Закріплення випадків додавання і віднімання, пов'язаних із нумерацією чисел
Ванна или как расслабится?!
Добір спільнокореневих слів і зміна форми слова для перевірки написання слів з ненаголошеними [е], [и]
Перевірка віднімання додаванням. Знаходження значень виразів з буквеним компонентом

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта