СРСР у період з 1945–1964 рр. Завершення епохи Сталіна. Хрущовська «відлига»
Мета: охарактеризувати становище СРСР після Другої світової війни, особливості політичного, соціально-економічного та культурного розвитку країни в період останніх років правління Сталіна та в період правління Хрущова, працювати з поняттями «відлига», «волюнтаризм», давати оцінку діяльності радянських лідерів, складати їх політичні портрети; розвивати вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки, аналізувати, порівнювати, працювати з різноманітними джерелами інформації, висловлювати власні судження; виховувати в учнів патріотичне ставлення до своєї країни, зацікавленість історією.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент уроку

ІІ . Актуалізація опорних знань

Бесіда

1. У чому полягали особливості радянського тоталітаризму?

2. Яку роль відіграли народи СРСР у розгромі фашистських держав у ході Другої світової війни?

3. Чи вплинула перемога на політичну систему в СРСР?

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь.

Друга світова війна суттєво розширила кордони СРСР. На Заході до Радянського Союзу відійшла частина Східної Пруссії з Кенігсбергом. СРСР закріпив окупацію Прибалтики, відібрав у Фінляндії м. Петсамо (Печенга) з прилеглою територією.

Польща, Чехословаччина та Румунія відмовлялися від претензій на українські землі — Галичину, Волинь, Закарпаття, Буковину.

Вперше за багато століть майже всі етнічні українські території об’єдналися в межах УРСР як складової частини Радянського Союзу.

На Далекому Сході до СРСР відійшли Південний Сахалін та Курильські острови, які раніше належали Японії, а на південному сході СРСР приєднав Туву, яка до 1944 р. була самостійною державою.

Перемога зміцнила статус СРСР як великої держави. З планами радянського керівництва доводилося рахуватися навіть прихильникам «холодної війни». До того ж

СРСР перетворився на ядерну державу: у 1949 р. тут було здійснено випробування атомної, а потім (1953) водневої бомб.

Сфера впливу СРСР поширилась на країни Східної Європи, які визволяла Червона армія. Вони почали за прикладом СРСР здійснювати соціалістичні реформи, а потім об’єднались у РЕВ (Раду Економічної Взаємодопомоги) та Варшавському договорі. Провідну роль у цих організаціях вдігравав СРСР.

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

СРСР у 1945–1953 рр. Повоєнна розруха. Відбудова господарства. Суспільно-політичне життя

Робота з таблицею

Основні етапи ро звитку СРСР (1945–1964 рр.)
1945–

1953 рр.
Останній період

cталінізму
Повоєнна відбудова країни; політичні репресії; ідеологічні кампанії; ескалація «холодної війни»

1954–

1964 рр.

«Відлига»
Лібералізація суспільно-політичного життя;

спроби економічних реформ; політика мирного співіснування; карибська криза; освоєння космосу

У ч и т е л ь.

Втрати СРСР у війні були величезними: 27 млн осіб, 2,6 млн інвалідів; зруйновано 1 710 міст і селищ міського типу; знищено 70 тис. селищ, сіл; виведено з ладу майже 32 тис. заводів та фабрик, підірвано 1 135 шахт; знищено 65 тис. км залізниць.

Посівні площі скоротилися на 34 млн га; загальні втрати країни — 1/3 національного багатства. Повноцінне харчування й житло відсутні. 1946 р. був ухвалений четвертий п’ятирічний план, головним завданням якого була відбудова народного господарства.

Робота з таблицею

Таблиця заповнюється за текстом підручника.

Повоєнні роки 1945–1953 рр.
Політичне життя
Економічний розвиток

Апогей сталінізму супроводжувався

новою хвилею масових репресій,

ідеологічного наступу, виявом яких

стали:

• «ждановщина» (у галузі літератури,

мистецтва та суспільних наук);

• «лисенківщина» (у сфер природничих наук);

• «ленінградська справа» (чистка партійного та державного керівництва);

• антисемітські заходи (справи — ЄАК, лікарів);

• космополітизм 1949 р.
Відбудова зруйнованої економіки

здійснювалася за рахунок «внутрішніх ресурсів».

• грудень 1947 р. — скасування карткової системи розподілу продуктів харчування; проведення грошової реформи;

• збільшено податки на селян;

• укрупнення колгоспів, обмеження

свободи пересування колгоспників;

• повернення до довоєнного курсу побудови соціалізму та комунізму;

• голод 1946–1947 рр.

Робота над поняттями

«Ж д а н о в щ и н а» (1946–1948) — ідеологічний наступ радянської влади в галузі літератури і мистецтва, науки, культури з метою посилення тоталітарного режиму в СРСР. Політика дістала назву за ім’ям А. Жданова — секретаря ЦК КРРС з ідеології.

«Л и с е н к і в щ и н а» — «ждановщина» в науці (від прізвища президента ВАСГНІЛ Т. Лисенка).

К о с м о п о л і т и з м — ідеологія так званого світового громадянства, що ставить загальнолюдські проблеми вище за національні і класові.

«Ленінградська справа» (1949–1950)

Привід: анонімний лист до ЦК ВКП(б) про фальсифікацію підсумків виборів на Ленінградській партконференції в грудні 1948 р.

Суть: боротьба за владу серед оточення Сталіна, який досяг похилого віку. Зміцнення режиму особистої влади Сталіна.

Жертви: секретар ЦК ВКП(б) О. Кузнєцов, голова Держплану СРСР М. Вознесенський, керівництво Ленінградської партійної організації та Ленінградської області, репресії проти керівників, що походили з Ленінграда, по всій країні (усього понад 200 осіб).

«Справа лікарів» 1953 р.

Привід: лист до ЦК КПРС лікаря кремлівської лікарні Л. Тимашук, у якому йшлося про лікарів-«отруйників», що працювали в цій лікарні.

Суть: боротьба за владу напередодні смерті Сталіна.

Жертви: лікарі кремлівської лікарні, лікарі по всій країні (переважно єврейської національності).

«Ждановщина»

«Ждановщина» починається 1946 р. з Постанови ЦК ВКП(б) «Про журнали «Звезда» і «Ленинград».

Суть: звинувачення М. Зощенка в написанні «порожніхустих, беззмістовних та непристойних речей…»

Проголошення А. Ахматової «типовою представницею чужої… народу, порожньої, безідейної поезії…»

Звинувачення М. Рильського в українському буржуазному націоналізмі за уславлення у віршах краси рідної землі — України.

Листопад 1948 р. — початок арештів членів Єврейського антифашистського комітету (ЄАК), створеного 1942 р. на чолі з видатним єврейським актором С. Міхоелсом (убитий за загадкових обставин в січні 1948 р. у Мінську). У травні–липні 1952 р. йде закритий процесс у справі ЄАК, після якого лідерів Комітету засудили до розстрілу.

Серпень 1948 р. — сесія ВАСГНІЛ (Всесоюзної академії сільського господарства ім. В. І. Леніна) — критика генетиків. Заборона перспективних напрямів в науці: квантової фізики, теорії ймовірностей, статистичного аналізу в соціології та ін.

1949 р. — кампанія проти «космополітизму в науці» — протиставлення радянської науки зарубіжній; переслідування вчених, насамперед єврейської національності.

Висновок. Репресії 1945–1953 рр. були чітко продуманими акціями і мали на меті зміцнення тоталітарного режиму та його ідеологічної одноманітності. Вони свідчили, що сталінізм звичайними методами уже не спроможний утримати владу в країні.

Грошова реформа 1947 р.

Робота з таблицею
Пропорції обміну старих грошей на нові
Типи грошових накопичень

10:1
Готівка

3:1
Облігації

1:1
Вклади до 3 тисяч рублів

3:2
Вклади від 3 до 10 тисяч рублів

2:1
Вклади більш ніж 10 тисяч рублів

Запитання

Чи справедливим був обмін грошей?

Робота з історичним джерелом

Ціни

За продовольчою карткою можна було придбати 2 кг м’яса чи риби на місяць, 400 г жирів, 1,5 кг крупи або макарон. Середня заробітна плата складала 1948 р. 480 руб., 1950 р. — 640 руб. у місті, 164 руб. на селі.

Ціни на продовольчі товари після грошової реформи 1947 р. (1 кг):

• хліб житній — 3 руб.;

• хліб пшеничний — 4–8 руб.;

• пшоно — 6–7 руб.;

• крупа гречана — 11–13 руб.;

• макарони — 9–11 руб.;

• цукор — 13,5–16,5 руб.;

• м’ясо — 28–32 руб.;

• вершкове масло — 62–66 руб.;

• олія — 28–32 руб.;

• свіжа риба — 10,5 руб.;

• оселедець — 17–20 руб.;

• овес — 2–3 руб.;

• молоко (1 л) — 2,5–5 руб.;

• яйця (1 дес.) — 10–18 руб.;

• чай грузинський — 160 руб.;

• ікра — 400 руб.;

• горілка (1 л) — 120 руб.

Ціни на промислові товари після грошової реформи 1947 р.

• Тканини (1 м):

ситець — 10–11 руб.;

сатин «Екстра» — 25–28 руб.;

вовняна байка — 108–120 руб.;

бостон з вовни 100 % — 450–500 руб.;

крепдешин з шовку — 137–175 руб.;

• сукні жіночі з кашеміру (бавовник) — 77–86 руб.;

• сукня з вовняного крепу — 500–600 руб.;

• чоловічий костюм (вовна 50 wacko — 430–450 руб.;

• костюм чоловічий з бостону — 1400–1500 руб.;

• чоловічі туфлі вищого ґатунку — 250–280 руб.

• жіночі туфлі — 260–280 руб.;

• калоші гумові — 45 руб.;

• сірники (1 коробка) — 20 коп.;

• мило — 4 руб.;

• книжка (200 с.) — 8–10 руб.

Запитання

Чи вистачало заробітної плати для тогочасної сім’ї, що складалася

з двох дорослих і двох дітей, в умовах розцінок, наведених

вище?

СРСР у 1953 — середині 60-х років. «Відлига». М. Хрущов

У ч и т е л ь.

5 березня 1953 р. помер Й. Сталін. Гостра політична боротьба між головою Ради Міністрів СРСР Г. Малєнковим, першим секретарем ЦК КПРС М. Хрущовим, керівником МВС СРСР Л. Берія

завершилась перемогою М. Хрущова.

Л. Берію було заарештовано, звинувачено у ворожій діяльності і страчено (1953).

Г. Малєнков був звільнений з посади (1955). 1953 р. — початок процесу десталінізації, яка в широкому розумінні означає відхід від крайніх проявів сталінізму в усіх сферах життя — політичній, економічній, духовній, а у вузькому — критику культу особи.

Д е с т а л і н і з а ц і я — політика відходу від найбільш негативних

ознак сталінізму як форми тоталітарного режиму, що тривала в СРСР у 1953–1964 рр.

Період правління Хрущова пов’язують з терміном «відлига». Термін «відлига» (потепління в політичному житті країни) почав уживатися в політичному лексиконі після публікації повісті І. Еренбурга «Відлига» (1955 р.). Згодом «відлигою» почали називати епоху, пов’язану з перебуванням при владі М. Хрущова.

Час Хрущова — один з найбільш значних і непростих періодів нашої історії. Значних — тому що безліч великих подій відбулася в той період: амністія в’язнів ГУЛАГу, реформи в галузі народного господарства; перший політ людини у космос. Разом з тим, саме за Хрущова світ опинився на межі ядерної війни. Це десятиліття спочатку називалося «славним», а потім було засуджено як час «волюнтаризму» і «суб’єктивізму». Тривалий час ці досить бурхливі

роки взагалі оминали у розмовах. Майже на 20 років було накладено табу навіть на ім’я М. С. Хрущова.

Повідомлення учня

Заслухати повідомлення учня «Микита Сергійович Хрущов».

Робота з історичними джерелами по групах

Історик Д. А. Волкогонов

«Діставшись вершини влади в гігантській країні, Хрущов, проте, відчував, що тінь Сталіна увесь час була поруч з ним. Діяла (хоча й не так люто, як раніше) «каральна система», створена «вождем народів», забороненою була правда про безліч політичних процесів, що прокотилися країною напередодні і після війни, на багато питань внутрішньої і зовнішньої політики було накладено сталінське табу. Хрущов багато знав про минуле (він був його активним учасником). Тепер воно його лякало. Він, саме він мав або сказати усім правду, або залишити без змін усе, що склалося за третину століття існування більшовицької держави… Власне, Хрущова теж неодноразово охоплювали сумніви. Але він згадував про листи в’язнів, повертався подумки до божевілля минулих років і, врешті, остаточно дійшов висновку: результати такого масового терору, беззаконня, страшних зловживань не вдасться приховати тривалий час. Рано чи пізно правда стане відома народу. Необхідно взяти ініціативу до своїх рук і розповісти цю страшну правду народу».

Історик Ф. М. Бурлацький

«…Головна причина, чому Хрущов став тираноборцем і винищувачем культу Сталіна та режиму його влади, — це первісний, можна сказати, генетичний гуманізм, не витрачений Хрущовим, незважаючи на всі випробування цієї суворої епохи… Звичайний нормальний людський страх утримував його від захисту несправедливо страчених людей у період сталінщини. Але тим сильніше накопичувалися в його душі біль, каяття, почуття провини і відповідальності за усе, що відбувалося».

Із виступу М. С. Хрущова під час зустрічі з іноземними гостями

«Мене часто запитують, як це я наважився зробити цю доповідь на ХХ з’їзді. Стільки років ми вірили цій людині! Вивищували його.

Створювали культ. І раптом такий ризик… Проте оскільки мене обрали Першим, я повинен, зобов’язаний був сказати правду. Сказати правду про минуле, чого б мені це не коштувало і як би я не ризикував. Ще Ленін нас учив, що партія, яка не боїться говорити правду, ніколи не загине».

Завдання

Згідно з інформацією історичних джерел, зробіть висновок про можливі причини засудження культу особи Хрущовим.

У ч и т е л ь. М. Хрущов намагався реформувати економіку та систему управління нею, прагнучи наздогнати й перегнати найбільш розвинені західні країни з виробництва продукції на душу населення (програма «Наздогнати й перегнати Америку»).

Робота з таблицями

Реформи М. Хру щова
Галузь
Зміст реформ

Промисловість

1957 р. — ліквідація галузевих міністерств і створення

замість них територіальних органів управління — Рад народного господарства.

1962 р. — укрупнення раднаргоспів та створення Вищої

ради народного господарства

Сільське

господарство

1953 р. — підвищення самостійності колгоспів, їх укрупнення та покращення життя селян.

1954 р. — скасування паспортних обмежень на селі.

1958 р. — реорганізація МТС у РТС (ремонтно-тракторні станції); скасовано обов’язкові поставки продовольства державі, натуральної оплати за роботу МТС (РТС); запровадження грошової оплати праці колгоспників.

Аграрні надпрограми:

1954–1956 рр. — зернова: освоєння цілини в Казахстані, Сибіру, на Уралі (собівартість зерна цілинних земель булла на 20 % вищою, ніж в Україні).

1957–1960 рр. — м’ясо-молочна: намагання наздогнати США за виробництвом м’яса, молока і масла на душу населення — вдалася на перших етапах, оскільки результату було досягнуто шляхом масового забою худоби.

1959–1963 рр. — кукурудзяна: розширення посівів кукурудзи і гороху

Соціальна

сфера і фінансова

1956 р. — проведення пенсійної реформи.

Підвищення заробітної плати робітникам і службовцям.

Початок масового житлового будівництва (хрущовки).

Скорочення тривалості робочого дня для робітників та

службовців.

1958 р. — проведення реформи освіти й збільшення капіталовкладень у цю сферу.

Зростання асигнувань на охорону здоров’я

Наслідки реформ
Позитивні
Негативні

Підвищення ефективності виробництва.

Поглиблення спеціалізації та кооперації певних регіонів СРСР

Зростання валового виробництва на 35 %.

Підвищення життєвого рівня трудящих

Непомірне зростання капіталовкладень та кредитів.

Розрив економічних зв’язків між підприємствами однієї галузі.

Зростання дефіциту товарів

Порушення структури посівів зернових.

Скорочення поголів’я у тваринництві.

Порушення екологічного балансу в деяких регіонах.

Масові закупівлі зерна за кордоном

Запитання та завдання

1. Опрацювавши інформацію, подану в таблицях, назвіть сферу діяльності М. Хрущова, у якій було досягнуто найкращого результату внаслідок запровадження його реформи.

2. Обґрунтуйте судження, що реформи Хрущова були непослідовними по суті і не могли розв’язати назрілих проблем.

У ч и т е л ь. У зовнішній політиці відбуваються складні й суперечливі процеси. З одного боку, можна відзначити існування і поглиблення розколу світу на два ворожі табори, продовження «холодної війни», а з іншого — перші ознаки, що свідчать про відмову від непримиренної ворожнечі між Заходом і Сходом.

• 1955 р. — виведення радянських військ з Австрії, встановлення дипломатичних відносин з ФРН.

• 1956 р. — придушення Угорської революції.

• 1956 р. — відвернення агресії західних держав проти Єгипту. Погіршення відносин з КНР.

• 1957 р. — проведення в СРСР випробувань першої у світі міжконтинентальної балістичної ракети.

• 1958 р. — укладення угоди з США про співпрацю в царині культури та економіки.

• 1959 р. — візит Хрущова до США.

• 1961 р. — переговори М. Хрущова та Дж. Кеннеді у Відні (Австрія).

• 1962 р. — Карибська криза.

Бесіда

1. Наведіть факти, які б свідчили про ознаки відмови від ворожнечі між Заходом і Сходом, та ознаки, які б проілюстрували непослідовність цієї політики. Зробіть висновок щодо курсу зовнішньої політики СРСР в період правління М. Хрущова.

2. Назвіть схожі та відмінні ознаки зовнішньої політики СРСР за керівництва Й. Сталіна і М. Хрущова?

V. Узагальнення та систематизація знань

У ч и т е л ь. Боротьба за владу серед радянського керівництва після смерті Сталіна спричинила прихід до влади М. Хрущова, наслідком чого стала лібералізація суспільно-політичного життя в країні — помітне явище в розвитку Радянського Союзу. Проведення низки реформ в усіх сферах народного господарства та деякі зміни статусу союзних республік не змінили тоталітарної суті держави.

У зовнішній політиці СРСР у роки «відлиги» також сталися суттєві зміни: вона стала більш відкритою і передбачуваною. Але від позиції лідера одного з блоків СРСР не відмовився.

Бесіда

1. Переваги радянського ладу, соціалістичної системи господарства, дружба і співробітництво радянських народів, високий патріотизм і героїзм радянських людей, мудре керівництво комуністичної партії забезпечили відбудову народного господарства і культури в найбільш стислі історичні строки. Чи погоджуєтесь ви з цією точкою зору?

2. Яке значення мала політична діяльність М. Хрущова?

3. Що ви розумієте під хрущовською «відлигою»?

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Підготувати повідомлення про Л. Брежнєва, М. Горбачова, Б. Єльцина.

Як змінюється нежива природа восени?
Лікарські рослини в житті людини та їх застосування
Тарас Шевченко – України син
Бесіда за «круглим столом» «Ти — школяр»
Водный маникюр
Какое средство выбрать?

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 75
    Гостей: 75
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта