Окупаційний режим у країнах Європи. Голокост. Воєнні події 1943 р. Визволення території СРСР

Мета: характеризувати особливості окупаційного режиму та Руху Опору на окупованих територіях, його політичну орієнтацію та форми боротьби; пояснювати причини переходу військової ініціативи до радянських військ у 1943 р., працювати з поняттями «новий порядок», «Рух Опору», «Голокост», «колабораціонізм»; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, встановлювати причиново-наслідкові зв’язки, висловлювати власну точку зору; виховувати в учнів толерантність, повагу до людей різних національностей, зацікавленість історією. 

Тип уроку: урок засвоєння нових знань. 

Хід уроку. 

І. Організаційний момент уроку 

ІІ . Актуалізація опорних знань 

Бесіда 

1. Які території окупували Німеччина, Італія, Японія протягом 1939–1942 рр.? 

2. Які цілі ставили перед собою агресори, загарбавши території інших країн? 

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності 

У ч и т е л ь. 

Здійснюючи агресію в Європі, Азії й Африці, країни Троїстого пакту проводили жорстоку окупаційну політику, яка включала нещадну експлуатацію та пограбування поневолених народів, жахливі знущання, терор і масове винищення населення. 

Претенденти на світове панування, взявши за основу расові теорії, проголошували «новий порядок», суть якого зводилася до ліквідації всіляких прав людини та демократичних свобод, до грубого насильства і безправ’я, геноциду щодо «неповноцінних народів» — слов’ян, євреїв, циган. 

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу 

Особливості окупаційного режиму та Рух Опору на окупованих територіях 

Робота над поняттями 

Учні записують і дають визначення поняттям. 

«Н о в и й п о р я д о к» — терористичний режим фашистівв окупованих країнах. 

Р у х О п о р у — антифашистський рух в окупованих країнах. 

Г о л о к о с т — тотальний геноцид (винищення) нацистами євреїв, зокрема в Україні. 

У ч и т е л ь. 

План «Ост» 25 травня 1940 р. було подано Гітлеру, який затвердив його як директиву. Цим планом передбачалося колонізувати Радянський Союз і країни Східної Європи, знищити мільйони людей, перетворити на рабів рейху росіян, українців, білорусів, поляків, чехів та інших народів Східної Європи, що залишилися живими. Планувалося виселити протягом 30 років 65 % населення Західної України, 75 % населення Білорусі, 80–85 % поляків з території Польщі, значну частину населення Латвії, Литви, Естонії — загалом 31 млн осіб. Пізніше німецьке керівництво збільшило число осіб, які підлягали виселенню зі Східної Європи, до 46–51 млн. Намічалося на вивільнені землі переселити 10 млн німців, а місцевих жителів, що залишалися (за розрахунками гітлерівців — близько 14 млн), поступово «понімечити». Документинацистського рейху свідчать, що СРСР підлягав розчленуванню і ліквідації. На його території передбачалося утворити чотири рейхскомісаріати — німецькі колоніальні провінції «Остланд», «Україна», «Москва», «Кавказ», управління якими мало здійснюватися спеціальним «східним міністерством» під орудою А. Розенберга. 

Сенс «нового порядку», як нацисти називали встановлений ними режим, зводився до ліквідації незалежності і суверенітету всіх демократичних і соціальних здобутків, безмежної економічної експлуатації і свавілля окупантів. 

Економіку всіх поневолених країн було поставлено на службу загарбникам. Промисловість працювала на замовлення окупантів. 

Сільське господарство постачало їх продовольством, робоча сила використовувалася на будівництві воєнних об’єктів. 

Мільйони жителів Європи були примусово вигнані на працю доНімеччини. Ближче до кінця війни нестача робітників стала настільки гострою, що нацисти використовували навіть працю дітей. 

Для утримання населення в покорі широко використовувалася система заручництва і масових екзекуцій. Символами цієї політики було повне знищення жителів сіл Орадур у Франції, Лідице в Чехословаччині,Катинь у Білорусі. Протягом окупації в республіках Прибалтики, Білорусі, Україні, Російській Федерації гітлерівці знищили понад 10 млн чоловіків, жінок, дітей. Нацистський режим демонстрував всьому світові свою антилюдську сутність. 

Історія ніколи не пробачить фашизму ці нелюдські злочини, що іменувалися «новим порядком». 

Запитання і завдання 

Назвіть основні складові частини «нового порядку». 

Робота з джерелами інформації 

Комюніке Французького Національного комітету про звірства гітлерівців 23 липня 1942 р. 

«3 жовтня 1941 р. Німеччина почала застосовувати у Франції свої звичайні методи насильства… Зараз немає можливості встанОвити, скільки французів стало жертвами цих методів… Серед методів насильства, які застосовують німці, можна вказати: 

1. Масові страти заложників. Після першої страти заложників у Нанті в жовтні 1941 р. по всій окупованій території Франції поширилася практика страти від п’ятдесяти до ста французів-заложників за кожного вбитого німця. 

2. Насильницьке супроводження французькими цивільними особами німецьких військових ешелонів. Після випадку, що стався біля Каена з одним німецьким ешелоном, навантаженим зброєю, було вирішено, що надалі французьких цивільних осіб будуть силою розміщати в кожному німецькому поїзді. Так, тридцять цивільних громадян загинули, коли один ешелон зійшов з рейок біля 

Віра. 

3. Масові заслання… Тисячі осіб, що перебували в концентраційних таборах Паризького району, насамперед євреї, були відправлені групами по п’ятсот чоловік до Польщі й окупованої Росії. 

4. Репресії щодо сімей так званих саботажників…» 

Запитання до документа 

Які методи насильства застосовували гітлерівці стосовно цивільного населення Франції? 

У ч и т е л ь. 

Рух Опору — боротьба демократичних сил в окупованих країнах проти загарбників, який можна поділити на два напрями — національний і комуністичний. Якщо в країнах Західної Європи ці два напрями у роки війни співпрацювали, то у Центральній та Південно-Східній Європі його представники, як правило, одночасно боролися з фашизмом і воювали між собою. 

Форми його були різноманітними. В одних випадках це були збирання і передача союзникам цінної інформації, в інших — саботаж, зрив воєнних постачань, порушення ритму військового виробництва, диверсії. В ці ж роки з’являються перші партизанські загони у Польщі, Югославії, Албанії, Греції. Одним із перших актів європейського руху Опору стало повстання у варшавському гетто 1943 р. Майже місяць погано озброєні жителі гетто, приречені на знищення, билися з німецькими військами. 

На території, окупованій Японією, становище було дещо іншим. В’єтнам, Лаос, Камбоджа, Малайзія, Бірма, Індонезія і Філіппіни до війни не мали незалежності. Японська окупація означала лише зміну метрополії. Більше того, деякий час народи цих країн сподівалися, що з рук Японії вони отримають незалежність; адже для виправдання своїх завоювань вона висувала гасло «Азія для азіатів». 

Але ця ілюзія швидко розвіялася. Японський окупаційний режим виявився набагато жорстокішим за колоніальний. Антияпонський рух виник у Бірмі, Малайзії, Індонезії і на Філіппінах. 

Робота з таблицею 
Країна 


Течії руху Опору 

Національна 
Комуністична 

Франція 
Організація «Вільна Франція» на чолі 

з генералом Ш. де Голлем. 

Створення у країні розгалуженої агентурно-диверсійної мережі. 

Листопад 1942 р. — угода Ш. де Голля з компартією про спільні дії. 

Травень 1943 р. — створення Національної ради Опору. 

Червень 1943 р. — створення Французького комітету національного 

Визволення (ФКНВ), який оголосив 

себе урядом 
Комуністична партія Франції (КПФ). 

Створення партизанських загонів (макі). 

Вересень 1943 р. — створення Паризького 

комітету визволення 



Особливість французького руху Опору: тісна співпраця всіх течій 

Югославія 


Організація четників генерала 

Д. Михайловича (чета — загін) 


Народно-визвольна 

армія під командуванням 

Й. Броз Тіто 

Особливість руху Опору в Югославії: протиборство між течіями 

руху Опору 

Польща 
Емігрантський уряд у Лондоні і підпорядкована йому Армія Крайова 

під командуванням генерала Бур-Комаровського 
Польська робітнича 

партія і створена нею 

Армія Людова 

Особливості руху Опору в Польщі 

Значний авторитет серед населення Армії Крайової, керованої з Лондона емігрантським урядом, та Армії Людової, створеної Польською робітничою партією (комуністичною). Існування серйозних розбіжностей між двома силами Опору 

Запитання і завдання 

Чим рух Опору в Польщі відрізнявся від руху Опору в Югославії та Франції? 

У ч и т е л ь. Найбільшого розмаху партизанський рух досяг на території України, Білорусії, у західних районах Росії. 
Умови 
Партизанські 

загони 
Підпільні 

організації 
Форми боротьби 



Початок 30-х рр. — створення в західних районах СРСР таємних партизанських баз на випадок війни. 

• 1937– 1939 рр. — повна ліквідація 

секретних баз; 

• підозріле ставлення Л. Берія до народного 

Партизанського руху 
• Стихійні,народні, привладні (прорадянські); 

• чекістські, творені зі співробітників Органів контррозвідки; 

• національні (Українська повстанська армія) — антирадянські 


Прорадянські; 

в Україні ще й антирадянські 

— ОУН(Б) — 

з 1942 р. 


• Диверсії на 

комунікаціях; 

• розгром ворожих штабів 

(комендатур і т. ін.); 

• руйнування ліній зв’язку, доріг, мостів; 

• «рейкова війна»; 

• убивства 

колабораціоністів 

К о л а б о р а ц і о н і с т и — представники місцевого населення, які співпрацюють з окупаційною владою. 

Висновок. 

Патріотичний та антинацистський рух Опору відіграв визначну роль у перемозі над фашизмом. І хоча його учасники обирали різноманітні форми і засоби боротьби проти ворога за свободу і незалежність своїх країн, їхня діяльність суттєво послаблювала ворога і наближала перемогу. 

Бесіда 

1. У чому полягав план «Ост»? 

2. Визначте особливості «нового порядку» в окупованих країнах Європи. 

3. Охарактеризуйте рух Опору в окупованих країнах на прикладі однієї країни. 

4. Чим пояснюється участь у русі Опору різноманітних прошарків населення незалежно від політичних і релігійних переконань? 

Голокост 

Слово «г о л о к о с т » означає катастрофу, або знищення єврейського народу в роки Другої світової війни. 

У ч и т е л ь. 

«Новий порядок» передбачав здійснення особливої расової політики, жертвами якої стали євреї, цигани, а згодом і слов’янське населення Східної Європи. 1942 р. керівництво Німеччини прийняло рішення про початок фізичного знищення всіх євреїв у Європі. По всій території країни запрацювали «фабрики смерті», концентраційні табори, найбільшими з яких були Освенцім (з травня 1940 до січня 1945 р. тут було знищено понад 4 млн осіб), Майданек (тут загинули 1,5 млн в’язнів), Треблінка на території Польщі; Дахау, Бухенвальд, Заксенгаузен і Равенсбрюк у Німеччині; Маутхаузен в Австрії. Серед ув’язнених були військовополонені, цивільне населення, учасники руху Опору. Загалом у концтаборах опинилося 18 млн чоловік, 12 млн з яких були знищені. Серед загиблих євреї становили 6 млн осіб. Тільки в Бабиному Яру окупанти знищили 195 тис. чоловік, 150 тис. з яких були євреями. Криваві погроми провадили спеціально створені зондер-команди. 

Робота з документом 

Документ 1 

За свідченням Янкеля Верніка, якому вдалося вийти живим з пекла Треблінки, знищення людей (насамперед євреїв) відбувалося так: «До камер розміром у 25 квадратних метрів впускали від 450 до 500 чоловік. Було страшенно тісно. Один напирав на іншого. 

Заносили дітей, гадаючи, що цим врятують їх. На шляху до смерті в’язнів били, штовхали прикладами, а також залізними палицями. 

На них пускали собак, які, гавкаючи, кусалися й кидалися на жертви. Кожен з криком, рятуючись від ударів і собак, сам поспішав в обійми смерті — біг у газову камеру. Ті, що були сильніші, переносили слабших. Шум тривав недовго. Двері з тріском зачинялися, камера ставала могилою. Далі пускали мотор і з’єднували з вихлопними трубами, 15 хвилин — і всі були мертві, навіть не лежали, бо це було неможливо. Стояли, падаючи один на одного. 

Вже не кричали. Матері і діти у смертних обіймах…» 

У ч и т е л ь. 

Після двох років панування гітлерівців у Галичині, у Львові та інших містах Східної Галичини євреїв тут майже не залишилось, усі вони загинули у львівському гетто, Яновському таборі та інших концтаборах. Наприклад, єврейська громада Львова, яка існувала тут ще із XIII ст., до війни налічувала 160 тис. чоловік. 

Після звільнення міста в 1944 р. нарахували, за одними даними, 800, за іншими — 300 осіб єврейського населення. Усього на окупованій території колишнього Радянського Союзу, за підрахунками доктора Арадо, директора Інституту Пам’яті жертв нацизму й героїв Опору Яд Ва-Шем в Ізраїлі, до війни проживало 2,75–2,9 млн євреїв. Після війни в живих залишилося кілька десятків тисяч. 

Лише в Ізраїлі загинуло не менше 1,5 млн чоловік єврейської національності. Серед них були видатні вчені, духовні особи, уславлені лікарі, юристи, діячі мистецтва — художники, письменники, музиканти, які збагатили науку і культуру не тільки свого народу, а й усієї Європи, цивілізацію всього світу. 

Вправа «Щоденники розповідають» 

Об’єднати учнів у малі групи. 

Прочитати уривок зі щоденника єврейської дівчини часів окупації (документ). Обговорити документ і надати відповіді на запитання до нього. 

Документ 2 

«Один з поліцейських був дуже роздратований і сказав: “…Ніхто з єврейських дітей більше не має права тримати велосипед. І на хліб євреї теж не мають право; вони повинні не жерти все, а залишати їжу для солдат”. А потім вони прийшли й забрали столове срібло, килими, картини, венеціанське дзеркало, мій фотоапарат…» 

«…Прийшов до нас селянин із Крайно і розповів, що доньку нашого сусіди застрелили, тому що вона йшла після сьомої вечора». 

Запитання 

1. Що можна сказати про автора? 

2. Що ви думаєте про соціальний статус родини автора? 

4. Як би ви почувалися в такій ситуації? 

5. У якій країні та в які роки могли відбуватися описані події? 

6. Які думки виникли після прочитання щоденника? 

Обговорення за пропонованими запитаннями дає можливість шляхом критичного аналізу джерела не лише висвітлити історичне тло Європи періоду Другої світової війни, але й створити ситуацію «занурення у час». 

Сталінградська битва. Битва на Курській дузі 

У ч и т е л ь. 

Сталінградська битва стала переломною подією у Великій Вітчизняній і Другій світовій війні. Після Харківської катастрофи 1942 року Гітлер вирішив захопити Сталінград. Спочатку наступ німців був надзвичайно вдалим. 23 серпня 1942 року німецькі війська вийшли на берег Волги в районі Сталінграду. 12 вересня розгорілись бої за Сталінград. Впродовж вересня–листопада в місті тривали запеклі бої. З кожної сторони у бойових діях участь брали близько 1,5 млн солдатів. 

У межах операції «Уран» 19 листопада 1942 р. о 7:30 ранку після артилерійського обстрілу піхотні частини Червоної армії за підтримки танків та авіації прорвали на флангах оборону німецької армії. За 4 доби вони зустрілись біля міста Калач. В оточенні опинилось до 330 тисяч німецьких вояків під командуванням генерал-фельдмаршала Фрідріха Паулюса. 

Після 22 січня 1943 р. Червоній армії вдалося розчленувати 6-ту армію. 31 січня командувач армії Паулюс, якому Гітлер присвоїв звання фельдмаршала, натякаючи на необхідність самогубства, здався у полон. Загалом у полон потрапило більше 90 тисяч солдатів та офіцерів. Після Сталінграда німці остаточно втратили стратегічну ініціативу. 

Робота з картою 

Знайдіть на карті географічні об’єкти, пов’язані зі Сталінградською битвою. 

— Улітку 1943 р. готували великий наступ вермахту на Курській дузі (операція «Цитадель»). 

Робота з діаграмою 

Співвідношення сторін напередодні Курсько ї битви 

 

Запитання 

Які висновки можна зробити за даними діаграми? 

У ч и т е л ь. 

5 липня 1943 р. німецькі ударні угруповання за планом операції «Цитадель» почали наступ на Курськ з районів Орла і Бєлгорода. «Після вашої перемоги весь світ зрозуміє, наскільки даремно опиратися німецькій зброї», — казав Гітлер напередодні битви. 

Спроба прорватись 9 липня танковою атакою через Прохорівку на Курськ виявилася невдалою. 

За даними радянських джерел, вермахт втратив у Курській битві 30 дивізій, зокрема 7 танкових, понад 500 тис. солдатів і офіцерів, 1,5 тис. танків, понад 3,7 тис. літаків, 3 тис. гармат. 

Робота з діаграмою 

Втрати сторін під час Курської битви 

 

Запитання 

Які висновки можна зробити за даними діаграми? 

У ч и т е л ь. Німці не змогли прорвати оборону Червоної армії на південному фланзі Курської дуги і були вимушені перейти до оборони. Розвиваючи наступ, радянські сухопутні війська, підтримувані з повітря, до 23 серпня 1943 р. відкинули супротивника на захід на 140–150 км, звільнили Орел, Бєлгород і Харків. 

Увечері 5 серпня 1943 р. в Москві вперше пролунав артилерійський салют на честь звільнення Орла і Бєлгорода (12 залпів зі 120 гармат). 

«Три величезних битви за Курськ, Орел і Харків, проведені протягом двох місяців, ознаменували катастрофу німецької армії на Східному фронті», — зазначив У. Черчілль. 

Висновок. Після перемоги на Курській дузі стався корінний перелом у війні. Німецьке командування зазнало поразки у своїй спробі повернути втрачену ініціативу і було вимушене перейти до оборони. 

Наступальні операції Червоної армії. Визволення території СРСР, перенесення військових дій у Центральну та Східну Європу 

У ч и т е л ь. 

У серпні 1943 р. контрнаступ радянських військ переріс у загальний наступ від м. Великі Луки до берегів Чорного моря — наступали вісім фронтів на лінії 2 000 км. Улітку-восени були звільнені Донбас, Лівобережна Україна, східна частина Білорусії, почалося визволення Правобережної України. 

Ворог був змушений відходити за Дніпро, де спорудив оборонні укріплення під назвою «Східний вал». У ході битви за Дніпро, яка тривала з серпня до грудня 1943 р., було звільнено 160 міст України, у тому числі й столиця республіки м. Київ. 

Робота з таблицею 

Операці ї Червоно ї Армі ї 
Дата 
Операція 
Результат 

14–27 січня 

1944 р. 
Ленінградсько-Новгородська операція 
Повне зняття блокади. Просування лінії фронту на 220–280 км на захід 

24 січня — 

17 лютого 

1944 р. 
Корсунь- 

Шевченківська операція 
Розгром німецького угруповання під Житомиром, Кіровоградом, Рівне, 

Луцьком, Нікополем і Кривим Рогом 

4 березня —17 квітня 

1944 р. 
Проскурівсько- 

Чернівецька операція 
Визволення Чернівців. Вихід на державний кордон з Чехословаччиною та Румунією 

8 квітня — 

12 травня 

1944 р. 
Кримська наступальна 

операція 
Розгром німецького угруповання в Криму 

10 червня —9 серпня 

1944 р. 
Виборзько- Петрозаводська операція 
Звільнення більшої частини Карелії. Вихід Фінляндії з гітлерівської коаліції 

23 червня —28 липня 

1944 р. 
Операція «Багратіон» (звільнення 

Білорусі) 
Звільнення Білорусі, частини Литви, 

Латвії. 

Початок визволення Польщі 

5 липня — 

24листопада 

1944 р. 
Вільнюська наступальна 

операція 


Визволення Прибалтики 



13 липня — 

29 серпня 

1944 р. 
Львівсько- Сандомирська операція 


Розгром німецької групи армій 

«Північна Україна» 



20–29 серпня 

1944 р. 
Ясько-Кишинівська 

операція 


Розгром німецької групи армій 

«Південна Україна» 



Завдання 

Знайдіть на карті географічні об’єкти з названими військовими операціями. 

Робота з діаграмою 

Безповоротні втрати військ під час проведення військових операцій 1944 р. (тис. осіб) 

 

Запитання 

Визначте за даними діаграми особливості військових подій 1944 р. 

У ч и т е л ь. 

Наприкінці 1944 р. територію СРСР було звільнено. Радянська армія вступила на територію Європи. 

1944 р. — рік визволення Європи від нацизму і фашизму. 

У Румунії 23 серпня 1944 року стався державний переворот проти Антонеску. Румунія оголосила війну Німеччині. У Бухаресті розпочалося повстання. 31 серпня радянські війська увійшли до Бухареста. Румунська армія перейшла на бік СРСР. 22 вересня радянські війська досягли румуно-угорського кордону. Майже вся Румунія була звільнена. 

5 вересня 1944 року Радянський уряд оголосив, що він вступає у війну з Болгарією. 8 вересня радянські війська вступили на територію Болгарії. 9 вересня в Софії почалось повстання. 9 вересня радянська армія призупинила просування в Болгарії, яка через деякий час оголосила війну Німеччині. Жоден радянський солдат не загинув. 

28 вересня розпочався наступ на Белград спільно з силами НВАЮ, болгарської армії. 14 жовтня почались бої за Белград, який було звільнено 20 жовтня. В результаті операції втрати сторін становили: з німецької сторони — 26 тис., антифашистських сил — 7 тисяч. 

Із 6 до 28 жовтня проводилась Дебреценська операція, у результаті якої була звільнена Східна Угорщина. 29 жовтня почався наступ на Будапешт. 2 листопада радянські війська підійшли до міста, але захопити його не вдалось. Почалося оточення Будапешта. 

Проте лише 13 лютого 1945 р. Будапешт було взято. Було вбито і полонено 180 тис німецьких солдат і офіцерів. Втрати радянської армії становили від 80 до 100 тис. 

У липні 1944 р. на території Польщі, визволеній радянськими військами, був створений Польський комітет національного визволення. 

Спираючись на Червону Армію і Першу Польську армію у СРСР, ПКНВ не допустив до влади представників емігрантського уряду. 

1 серпня 1944 р. Армія Крайова підняла повстання у Варшаві. Радянська Армія зупинила наступ і не допомогла повстанцям. 

2 жовтня повстання припинилось. Всі повстанці були знищені або потрапили в полон. 150 тис. мирних варшавян було знищено, 520 тис. — вигнано з міста. 

Робота з джерелом інформації 

Із листа Й. Сталіна В. Черчіллю 16 серпня 1944 р. 

«Після бесіди з П. Миколайчиком я наказав, щоб командування Червоної Армії інтенсивно скидало зброю в район Варшави. Було також скинуто парашутиста-зв’язкового, котрий, як доповідає командування, не досяг мети, оскільки був убитий німцями. Надалі, ознайомившись ближче з варшавською справою, я переконався, що варшавська акція є безглуздою, страшною авантюрою, яка коштує населенню великих жертв. Цього не сталося б, якби радянське командування було поінформоване до початку варшавської акції і якби поляки підтримували з останнім контакт. 

За становища, що склалося, радянське командування дійшло висновку, що воно повинно відмежуватися від варшавської авантюри, бо не може нести ані прямої, ані непрямої відповідальності за варшавську акцію». 

Запитання 

1. Яку позицію посіло радянське керівництво щодо польського повстання? 

2. Які це мало наслідки для польського народу? 

У ч и т е л ь. 12 січня 1945 р. розпочалась Вісло-Одерська операція. До 3 лютого була звільнена територія вся Польща та захоплений плацдарм на Одері. Ця операція увійшла в історію як найшвидша. Втрати німців становили 250 тис., радянських військ — 45 тис. осіб. 

Робота з таблицею 

Учні за розповіддю вчителя складають таблицю. 

Визволення країн Європи 
Країна 
Дата звільнення 

Румунія Серпень 
1944 р. 

Болгарія 
Вересень 1944 р. 

Югославія 
Жовтень 1944 р. 

Польща 
Лютий 1945 р. 

Угорщина 
Квітень 1945 р. 

Чехословаччина 
Травень 1945 р. 



V. Узагальнення та систематизація знань 

Бесіда 

1. Що таке рух Опору? Який характер він мав? 

2. Які верстви населення і чому брали участь у русі Опору? 

3. Назвіть країни, у яких рух Опору був масовим. 

4. Внаслідок яких операцій 1944 р. була звільнена територія СРСР? 

5. У яких країнах було повалено фашистський режим? 

VІ. Домашнє завдання 

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника. 

2. Підготувати повідомлення: «В. Черчілль», «Ф. Рузвельт», «Й. Сталін», «Г. Жуков», «К. Рокоссовський», «Ш. де Голль», «Д. Ейзенхауер», «О. Василевський».


Додавання і віднімання круглих чисел
Большая грудь – в ваших руках!
Як розмножуються тварини. Контрольна робота
Я – особистість
Как правильно умываться молоком?
Меняйте свой образ!

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 14
    Гостей: 14
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта