Власні і загальні назви. Велика буква і лапки у власних назвах
Мета: поглибити і закріпити знання про власні і загальні назви; удосконалити практичні навички їх правопису; розвивати кругозір учнів; виховувати в учнів високі моральні якості.

Внутрішньопредметні зв’язки: граматика і орфографія, синтаксис і пунктуація, мова і мовлення.

Міжпредметні зв’язки: мова і географія, мова і історія, мова і соціокультура.

Тип уроку: систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок учнів.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення із темою, завданнями та цілями уроку.

Мотивація їх пізнавальної діяльності

ІІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

ІV. Систематизація і узагальнення матеріалу

Колективна робота з текстом



Прочитайте текст. Визначте тип і стиль мовлення. Як ви розумієте заголовок тексту? Напишіть вільний диктант одного з уривків тексту, використовуючи, крім загальних, власні назви.



МАРАФОН У СИНТАКСИСІ

Чи знаєте ви, на які дистанції бігають спортсмени? Пригадаймо собі різні види їх бігу. Бігуни-спринтери бігають на короткі дистанції: 60 м, 100 м, 200 м. Бігуни-стаєри бігають на довгі дистанції: 5000 і 10000 м. Спортсменимарафонці долають дистанцію 42 км 195 м.

Для чого, подумали ви, ми пригадали різні види бігу? Не для витівок, звичайно. Лише для зіставлення із синтаксичними явищами. У синтаксисі є різні уподобання мовців. Одні полюбляють «спринтерські» дистанції. Другі віддають перевагу довгим реченням. А треті захоплюються й реченнєвим «марафоном». Будують надто довгі речення. Найкоротшими реченнями в українській мові є вигукові. Вони можуть складатися з одного-єдиного звука: О!, А!. Наприклад: О! — тільки й вирвалось у хлопців (М. Стельмах).

Дуже короткі речення також заперечне речення Ні! і стверджувальне речення Так. На «спринтерській дистанції» використовують й інші короткі однослівні речення. Це переважно називні й безособові, які лаконічно, скупими штрихами передають думку. Ось як називними й безособовими реченнями в поєднанні з іншими реченнями змальовує Микола Бажан душевний стан юної розвідниці — парашутистки Оксани — у розвихрені дні війни: «Пружнаста віхола — прудка підпора крилам. Боріння. Зрив. Упертий рев стрибка. Як нудно пахне тулуб літака розпеченим металом і мастилом! Як ухають, працюючи навзаводи, мотори! Вигук. Вихлоп. Спазм. Виття. Брести крізь ніч, в морозній хузі плавати, нести моє малесеньке життя… Підкинуло. Здригнулось. Зашкребло. Затнувся подих. Оберт. Шарудіння…»

Продовження

Найближчими сусідами однослівних речень є двоїні і трислівні речення: То журавлі! (М. Рильський); Так пахли небеса! (Б. Олійник). Короткі речення добре відтворюють динаміку дій, зміну ситуацій. Але інколи треба передати взаємодію подій, перехід з одного стану в інший, складне переплетення ситуацій, синтез побаченого й почутого. Цій меті добре слугують розгорнені речення, що складаються з великої кількості вихідних, об’єднаних спільним настроєм або спільною думкою. Мовці іноді виходять на довгі, марафонські або й надмарафонські синтаксичні дистанції. І будують надзвичайно ускладнені конструкції за змістом і стилістично викінчені. Так Михайло Стельмах у повісті для дітей «Гуси-лебеді летять…» майстерно використовує досить поважні за розміром конструкції. Одна із них: «На возі злегенька поторохкують червонобокі, в поливі миски, на днищах яких спочивають соняшники, квіти і сонце; перехоплюють вітерець зеленкуваті і сизі, наче в них і досі не розтопилася паморозь, глечики; розкапустилися макітри і ринки, запишалися горшки двійнята, що в них аж цілий обід понесуть добрим людям; дебеліють горлові горщики, в яких би вмістився і я, і гончареві скощавлені дрібнята; цвітуть «бокасті куманці, зачоплені кумедними п’яноокими голівками баранців…» Зразком поетичного надмарафону можуть бути заключні акорди поеми М. Бажана «Політ крізь бурю». Речення-гігант складається із шістдесяти дев’яти віршових рядків. Що ж краще в синтаксисі: короткі чи розгорнуті речення? Відповімо: як перші, так і другі. Проте цими синтаксичними одиницями потрібно користуватися вміло (За І. Вихованцем).

Пошук-асоціація



Наведіть аналогічні приклади на вживання власних назв та лапок у них.

1. Серед безкрайніх українських степів на Черкащині, на березі річки Ольшанки, поблизу містечка Городише, розкинувся невеличкий хутір Гулаківщина. Тут народився Семен Степанович Гулак-Артемовський, автор першої української опери «Запорожець за Дунаєм». 2. У зоряному небі круто вигинається Чумацький Шлях. 3. Депутати Верховної Ради України обговорюють нагальні проблеми нашого життя. 4. На пароплаві «Перемога» ветерани оформили цікаву виставку своїх фронтових світлин. 5. Колись-то Лебідь, Рак і Щука приставить хуру узялись (Л. Глібов).

V. Підсумок уроку



На базі запропонованого тексту визначте зв’язки між мовою і літературою. Поясніть вживання великої букви та лапок у власних назвах.

МИХАЙЛО СТЕЛЬМАХ

Для поетичних натур часто-густо дитинство стає джерелом наснаги і активного діяння на все життя. Видіння дитинства іноді здатне заступити все убоге духовне оточення у зрілі роки. Коли друзі, вся громадськість відзначали 50-річний ювілей Михайла Панасовича Стельмаха, коли письменник уже поклав на стіл читачеві трилогію «Хліб і сіль» (1949–1951), «Кров людська — не водиця» (1957), «Велика рідня» (1959) та роман «Правда і кривда (1961), — над ним майнула чарівність дитинства — казки. Немов гуси-лебеді принесли її на своїх крилах, і вона вклала в уста письменника «оте слово, до якого дослуховуються земля і вода, птиця в небі і саме небо» (За В. Яременком).

VІ. Домашнє завдання

Одним із варіантів може бути: написати творчий переказ, доповнивши наведений текст розповіддю про власний такий берег і, використовуючи, крім загальних, власні назви.

НА БЕРЕЗІ ДИТИНСТВА

У кожного є два береги — од якого людина одпливає і до якого має неодмінно причалити. На цій довгій дорозі зустрічаються чимало інших, не менш значних. Серед таких — берег Надії, берег Юності, берег Любові…

І все ж, хоч би де зупинялася людина на почасти нетривких і мінливих берегах-пристанищах чи «білих островах», їй неодмінно світитиме далеким вогником, оповитим щемним спогадом отой найперший — берег Дитинства.

Хай то буде молода людина, освітлений життєвою вдачею статечний митець чи припорошений сивиною дідусь, кожному по-своєму пектиме спогадами цей берег. І чим далі людина відпливатиме роками, тим більшатиме тяга до нього. Мандрівка в молодість, на свій берег Дитинства — не мода і не забаганка, а людська потреба, освячується духовними витоками, громадським обов’язком. Антуан Екзюпері писав: «Всі дорослі спочатку були дітьми, тільки мало хто з них про це пам’ятає». А пам’ятати таки годилося б про свій берег — берег Дитинства (За В. Скуратівським).

Аукціон знань з української мови. Частини мови (Іменник, прикметник)
Анальный секс – удовольствие для всех?
Позакласний захід «Любе місто – рідний Харків»
О. Копиленко «Кріт-неборака». Г. Тютюнник «Ласочка»
Вадим Скомаровський «Андрійкова мрія». Грицько Бойко «Відпочити ніколи»
Збережемо природу Землі разом

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 73
    Гостей: 72
    Пользователей: 1

    Партнеры сайта