Пунктограми при прямій мові

Мета: повторити основні пунктограми при прямій мові й діалозі; закріпити теоретичні знання й практичні навики з теми; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до літературної мови й культурних надбань рідного народу.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Синтаксис: пряма мова, діалог.

Тип уроку: формування практичних умінь і навичок.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою, метою і завданнями уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Опрацюйте пам’ятку.

Пам’ятка «Сім правил до теми»

1. Пряму мову записуємо з великої літери й беремо з обох боків у лапки. Після слів автора ставимо двокрапку. Слова автора після прямої мови записуємо з малої літери. 2. Якщо слова автора стоять усередині прямої мови, то можливі три варіанти розділових знаків: «П, — а, — п». «П, — а. — П». «П, — а: — П». 3. Цитати завжди беремо в лапки, крім випадків, коли цитата є частиною речення, тоді вона пишемо з малої літери. Вказівку на автора цитати беремо в дужки, після другої дужки ставимо крапку. 4. Віршований текст у лапки не беремо, оформляємо як звичайну цитату. 5. Кожну репліку діалогу записуємо з нового рядка, перед нею ставимо тире. 6. Якщо репліки записуємо не з абзацу, а підряд, то кожну з них беремо

в лапки, а між ними ставимо тире: «П, — а. — П?» — «П, — а. –П». 7. Різновид цитати — епіграф. У лапки не беремо. Вказівку на джерело пишемо під епіграфом справа без дужок, крапку після неї не ставимо.

IV. Формування й удосконалення

практичних умінь і навичок

Відновлювальне письмо

Спишіть, вставляючи розділові знаки та на місці крапок букви.

Підв..ди мої вії з..лені просить дер..во в лузі (А. Малишко). Не барися мій синочку швидше пов..ртайся сказав старий та й заплакав (Т. Шевченко).

Перепишіть, розставляючи потрібні розділові знаки при прямій мові.

 

1. Життя в неволі нічого не варте відказав Максим краще смерть! (І. Франко). 2. Пам’ятаю, казала мені мати Цей світ як маків цвіт Зранку цвіте до вечора опаде! (О. Довженко). 3. Роби добро казала мати і чисту совість не віддай за шмати! (Д. Павличко). 4. Я подумав тоді Тіні коротшають так само непомітно як і людське життя (Г. Тютюнник). 5. Ніщо так не красить

людину, як натхнення подумала Ярослава (О. Гончар). 6. Все, все ми віддаємо тобі Батьківщино промовив він раптом якимсь дивним голосом ні до кого. Все! Навіть серця (О. Гончар).

Перепишіть діалог, розставте розділові знаки. Прочитайте виразно.

Кажуть, ви вже одержали призначення? звернувся до Інни археолог після мовчанки. Так, незабаром з училищем розпрощаюсь. Берете курс на Кураївку. Кличе вас берег любові… Звідки ви це знаєте? здивовано запитала дівчина. Багато що про вас знаю. Цікавлюсь. Це лише ви не хотіли помічати моїх зацікавлень зітхнув він. Аж дивно чути. Нічого дивного. Люди шукають скарби. Та не завжди шукають їх там, де вони лежать. А вони, може, під

тобою. Отут, де стоїш, під нашаруванням пилу та сміття. Знов якось загадково. Ви бажаєте ясності чіткості різкості? Не знаю, як треба говорити в таких випадках, Інно… Колись для цього була вичерпна формула: ось вам моя рука і серце! Розумієте? Прийміть, не відкидайте їх, Інно, і він простягнув їй руку. Ви жартуєте? сказала дівчина, хоч бачила, що він не жартує. Рука і серце повторив він зміненим стверділим до різкості голосом. Не годиться такими речами жартувати… Які жарти! (О. Гончар).

V. Контроль і корекція здобутих теоретичних знань, практичних умінь і навичок з теми «Пряма мова»

Варіант 1

Завдання 1–12 мають по три варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.

1. Як об’єднуються частини в реченні з прямою мовою?

А за змістом та інтонаційно; Б за допомогою сполучників;

В за змістом; Г за допомогою розділових знаків.

2. Які розділові знаки вживаються при прямій мові?

А кома; Б лапки, тире, двокрапка;

В тире; Г крапка з комою.

3. Слова автора — це:

А речення, що вказує, кому належить пряма мова;

Б речення, що вказує на манеру вести розмову;

В речення, що вказує, кому належить пряма мова, за яких обставин висловлена, яка манера вести розмову в людини та інше;

Г речення, що вказує на опис ситуацій мовлення.

4. У реченні Чого зажурився, мій любий козаче?» — питає дівчина вродлива слова автора стоять:

А перед прямою мовою; Б після прямої мови;

В усередині прямої мови; Г немає слів автора.

5. У реченні Промовила конвалія: «Прощай, гаю милий» слова автора стоять:

А немає слів автора; Б після прямої мови;

В усередині прямої мови; Г перед прямою мовою.

6. У реченні Прощай, Самсоне! — крикнула зрадлива. — Ти думав, що для тебе я забуду родину? слова автора стоять:

А перед прямою мовою; Б після прямої мови;

В усередині прямої мови; Г немає слів автора.

7. У якому реченні припущено помилки у вживанні розділових знаків при прямій мові, усередині якої слова автора?

А «Чи бачили таке, — сказав батько і, помовчавши, додав: — Готовий хлібороб, одним словом».

Б «Ото воно там якраз і було, — сказав мій візник, — отам, де стовп».

В «Яка ти розкішна, земле, думала Маланка. Весело засівати тебе хлібом, прикрашати зелом, заквітчати квітами».

8. У якому реченні припущено помилки у вживанні розділових знаків при прямій мові, після якої стоять слова автора?

А «Васильку, а йди сюди» — гукнув з подвір’я батько.

Б «Голубчику, рятуй!» — тут простогнала Щука.

В «Чого ти журишся?» — вона спитала тихо.

Г «Ніщо так не красить людину, як натхнення», — подумала Ярославна.

9. У якому реченні припущено помилки у вживанні розділових знаків при прямій мові, перед якою стоять слова автора?

А Ярославна подумала: «Ніщо так не красить людину, як натхнення».

Б Мудрець наполягав: «Краще слухати, ніж говорити».

В І тихо-тихесенько я промовляла: «Сон літньої ночі, мені тебе жаль…»

Г Струна бринить лагідною луною «Я тут, я завжди тут, я все з тобою!»

10. Речення Мова живе завжди поряд з піснею, сестрою її рідною (Олесь Гончар). — це:

А пряма мова; Б репліка діалогу;

В цитата; Г непряма мова.

11. Яка схема відповідає реченню: «Ой роде наш красний, роде наш прекрасний, не цураймося, признаваймося, — не багацько нас є», — говориться в народній пісні?

А А: «П (?!)». Б «П», — а.

В «П (?!)» — а. Г «П», — а, — «П».

12. Правильно оформлено цитату в реченні:

А Поет змальовує всенародний визвольний рух, коли: «жінки навіть з рогачами пішли в гайдамаки».

Б Потім філософ здивував його такими словами, скажіть матінці-цариці, що мені моя сопілка й вівця дорожчі царського вінця.

В Як зазначає В. дон Герибольдт: Мова — це дух народу.

Г З болем пише Т. Шевченко про українське село: «Чорніше чорної землі блукають люде».

Варіант 2

Завдання 1–12 мають по три варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.

1. Непрямою мовою називається:

А чуже мовлення, передане довільно;

Б слова, які вказують, кому належить гучне мовлення;

В чуже мовлення, передане дослівно.

Г чуже мовлення, передане не дослівно, а із збереженням лише основного змісту висловлювання.

2. У разі заміни прямої мови непрямою речення буде:

А простим; Б складним будь-якого типу;

В складнопідрядним. Г складносурядним.

3. У якому варіанті правильно замінено пряму мову непрямою? «А як ти розумієш щастя?» — спитала у свою чергу Рая.

А Рая у свою чергу спитала, як ти розумієш щастя.

Б Рая у свою чергу спитала, як він розуміє щастя.

В Рая у свою чергу спитала, що як він розуміє щастя.

Г Рая у свою чергу спитала про щастя.

4. Чи можна речення з прямою мовою «Це Кармелюк! Де він? Ось він!» — пронеслось у натовпі перебудувати у речення з непрямою мовою?

А так;

Б ні;

В потрібно декілька речень, щоб передати зміст;

Г потрібно створити діалог.

5. У якому варіанті неправильно замінено речення з прямою мовою? «Доброта — це найбільше досягнення людини, прекрасне і святе», — писав Іван Цюпа.

А На думку Івана Цюпи, доброта — це найбільше досягнення людини, прекрасне і святе.

Б Іван Цюпа писав, що доброта — це найбільше досягнення людини, прекрасне і святе.

В Іван Цюпа писав, доброта — це найбільше досягнення людини, прекрасне і святе.

Г Доброта, згідно з думкою Івана Цюпи, — це найбільше досягнення людини, прекрасне і свята.

6. У реченні Щастя, як сказав німецький письменник Рудольф Пресбер, — це слово, яким ми позначимо те, чого досягли інші є:

А пряма мова; Б непряма мова;

В цитата. Г діалог.

7. Цитата — це:

А пряма мова;

Б одиниця мовознавчої науки;

В невласне пряма мова.

Г дослівний (точний) уривок з чийого-небудь тексту або висловлювання, що служить для підтвердження чи пояснення певної думки.

8. Якщо цитату наводять у вигляді прямої мови, то вона:

А береться в лапки; Б виділяється як пряма мова;

В пишеться без лапок; Г пишеться у дужках.

9. Віршова цитата, записана у вигляді строфи:

А береться в лапки;

Б пишеться в дужках;

В пишеться з нового рядка, перед нею ставиться тире;

Г не береться в лапки.

10. У якому варіанті неправильно оформлено цитування?

А Поки жива мова в устах народу, до того часу живий і народ (К. Ушинський).

Б Правильно говорять, що «Хліб — усьому голова».

В Можна все на світі вибирати, сину, / Вибрати не можна тільки Батьківщину (В. Симоненко).

Г Сократ писав: «Заговори, щоб я тебе побачив».

11. Кожна репліка діалогу:

А пишеться з нового рядка;

Б пишеться з нового рядка, перед нею ставиться тире;

В пишеться з нового рядка і береться в лапки;

Г пишеться без лапок і без дужок.

12. Речення з непрямою мовою (розділові знаки пропущено):

А Ти до землі всім серцем прихились мені шепоче рідна Україна.

Б Учітеся ти нам прорік борітеся з ярмом неволі.

В Доводила одна нікчемність що підлабузництво це чемність.

Г Яка краса писав Рєпін з України.

Оцінювання тесту

Номер завдання

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Варіант 1

Г

Б

В

Б

А

В

В

А

Г

В

Б

Г

Варіант 2

Г

В

Б

В

В

Г

Б

Б

Г

Б

Б

В

Кількість балів

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

 

12 балів

12 б.

6 балів

6 б.

11 балів

11 б.

5 балів

5 б.

10 балів

10 б.

4 балів

4 б.

9 балів

9 б.

3 балів

3 б.

8 балів

8 б.

2 балів

2 б.

7 балів

7 б.

1 балів

1 б.

 

VI. Підсумок уроку

VІІ. Домашнє завдання

Складіть і записати діалог із морально-етичної теми.


Вправи та задачі на додавання круглих десятків. Задачі на знаходження третього доданка
Письмове додавання й віднімання двоцифрових чисел
Ю. Ярмиш «Як Солов’ятко вскочило у біду»
Задачі на знаходження невідомого від’ємника. Знаходження значень виразів
Пилинги и скрабы для лица
Луки — природне угруповання

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 22
    Гостей: 22
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта