Правила мовленнєвої поведінки в спілкуванні: етичні мовленнєві формули

Мета: повторити та узагальнити знання учнів про мовленнєвий етикет, етичні мовленнєві формули, удосконалювати орфографічну та пунктуаційну грамотність учнів; розвивати творчі здібності, мовленнєво-комунікативні вміння, аналітико-синтетичні розумові навички, збагачувати словниковий запас; виховувати толерантність, культуру мовлення.

Тип уроку: урок розвитку мовленнєвих умінь і навичок.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Орфографія та пунктуація: орфограми у коренях слів, розділові знаки у складному реченні.

Не пройдіть ніколи повз людину, не привітавши її, і добре слово мовте З «Повчання Володимира Мономаха»

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення учнів із темою, метою і завданнями уроку

Вступна бесіда…

Учитель. В еру технічного прогресу люди гублять своє людське обличчя — мораль та людяність, а тим паче ввічливість відходять на другий план, а про етикет спілкування не йдеться взагалі. Людина поступово деградує, забуваючи про етику спілкування взагалі, вона не дотримується правил поведінки, виставляючи себе на показ, не стримуючи своїх емоцій.

Чи згодні ви з цією фразою? Які б аргументи могли навести на спростування такої думки?

Слово вчителя. Кожного дня ми спілкуємося з людьми. Чи завжди ми замислюємося, які слова вживаємо, що відчуває людина, поспілкувавшись із нами? Ми підкоряємося своєму настрою, самопочуттю, тим чи іншим життєвим ситуаціям й обставинам та, спілкуючись із людьми, говоримо перші — ліпші слова. Як часто буває, що ми, самі того не бажаючи, ображаємо і близьких, і сторонніх. Наші слова можуть вселити в душі оточуючих любов і ненависть, добро і злобу, позитивні і негативні емоції. Тому людина повинна вміти жити і спілкуватися красиво, дотримуючись певних правил поведінки, про які й піде мова на сьогоднішньому уроці.

ІІІ. Виконання творчих і дослідницьких завдань, спрямованих на узагальнення знань і вмінь із темиАудіювання

Прослухайте уважно текст. Письмово сформулюйте його основну думку і наведіть два-три приклади на її користь. Український мовленнєвий етикет — це національний кодекс словесної добропристойності, правила ввічливості. Він сформувався історично в культурних верствах нашого народу й передається від покоління до покоління як еталон добропорядної мовленнєвої поведінки українця, виразник людської гідності та честі, української шляхетності й аристократизму духу. Український мовленнєвий етикет — явище прогресивне й суто національне, бо належить рідній (материнській) мові та відображає національний

характер українця, його ментальність — склад розуму, самобутній спосіб мислення та світосприймання. Це категорія в основному стала. Однак прогрес суспільства вносить у нього, відповідно до конкретних практичних потреб, певні корективи, спрямовані на подальше вдосконалення й розвиток. Скажімо, поява радіо, телевізора й телефону зумовила потребу у відповідному для них етикеті спілкування. І все ж основа мовленнєвого етикету незмінна — утвердження коректності й доброзичливих стосунків між людьми. Український мовленнєвий етикет передбачає властиві українцям національно-специфічні правила мовленнєвої поведінки, утілені в системі стійких формул і виразів для прийнятих і запропонованих суспільством ситуацій чемного контакту зі співбесідником. До таких ситуацій належать: звертання до співрозмовника та привернення його уваги, вітання, знайомство, вдячність, пробачення, прощання тощо.

У кожній життєвій ситуації мають застосовуватися відповідні вислови. Це вітання типу: «Доброго ранку», «Доброго дня», «Доброго вечора», «Зі святом»; прощання: «До побачення», «Бувайте здорові», «До вечора», «До зустрічі», «До завтра», «Прощавайте», «На все добре»; вдячності: «Дякую», «Щиро вдячний».

Українська народна педагогіка з допомогою національного мовленнєвого етикету вчить нас формувати щирі та доброзичливі взаємини з людьми. У її арсеналі чимало цінних порад, які втілені в афоризмах: «Що маєш казати, то наперед обміркуй», «Дав слово — виконай його», «Слухай тисячу разів, а говори один раз», «Говори мало, слухай багато, а думай ще більше».

Народна педагогіка дуже вимоглива до дотримання мовленнєвого етикету, бо це основа доброго ладу між людьми, ознака високої духовності та людської краси. Згадаймо народну пісню «Ой у полі нивка». Козак, який їхав з України, зустрівши дівчину, яка жито «жала й сіла спочивати», «мусив шапку зняти, добрий день сказати», тобто привітатися і побажати їй успіху в роботі: «Помагай Біг, дівчинонько, теж жито жати». Може, завдяки цьому між ними й склалися прекрасні стосунки.

В Україні батьки змалку призвичаюють дітей до мовленнєвого етикету. Дитя щойно зіп’ялося на ноги чи навіть ще сидить у колисці, а його вже привчають при зустрічі слухати вітання «Здоров! Рости великий», а при прощаннях казати «па-па» і привітно з усмішкою махати ручкою. Увагу дітей до мовленнєвого етикету привертають і народні казки.

В українському мовленнєвому етикеті є чіткі правила, хто із ким, коли і як повинен вітатися: молодший першим вітається з людиною старшого віку, чоловік — із жінкою (чи юнак з дівчиною). А у приміщенні першим вітається той, хто заходить: «Доброго дня», «Доброго вечора», «Доброго ранку». Залишаючи приміщення, кажуть: «До побачення», «Бувайте здорові». У селі традиційно вітаються з усіма односельцями і навіть з незнайомими людьми.

Основна вимога мовленнєвого етикету — увічливість, статечність, пристойність, уважність і чемність співрозмовників. Справді, вихована людина поштиво розмовляє завжди, скрізь і з усіма. Народна практика живого спілкування багата на слова ввічливості, які ще називають чарівними. Українське виховання застерігає дітей і молодь від уживання грубих, лайливих, образливих слів. Осуджуються ті батьки, які сваряться при дітях. Сварки породжують потворність у взаєминах. «Як батько кричить, то син гарчить, а як батько лається, то син кусається», — каже народне прислів’я. У мовному спілкуванні гарним є тільки те, що сприяє пристойним людським стосункам. А тому негарно мовчати, коли треба говорити, і негарно говорити, коли треба мовчати. Про мовчунів у народі кажуть: «Мовчить, як пень», «Мовчить, як води в рот набрав». Схвалюючи людей, які добре володіють мовою («За словом у кишеню не полізе»), народна педагогіка водночас засуджує порожню балаканину, зайві, фальшиві прикраси в мові («Красно говорить, а слухати нічого»). Та найбільше дістається базікам: «Язиком сяк і так, а ділом ніяк», «Базіка — мовний каліка», «Бесіди багато, а розуму мало». Український мовленнєвий етикет відзначається неординарністю, бо постав на власному національному ґрунті та прийнятий духом європеїзму. Він віддзеркалює лагідну вдачу українців, схильність до коректності й толерантності в людських стосунках, зневагу до брутальності. Лайливі слова, до яких інколи вдаються малосвідомі мовці, здебільшого іноземного походження. Той, хто вдається до цієї грубої лайки, чинить злочинний замах на культуру нашої рідної мови, споганює наш національний мовленнєвий етикет, який формувався впродовж тисячоліть і став взірцем шанобливого ставлення до людей, невід’ємним компонентом не тільки української національної, а й європейської мовної культури, у якій людина вважається найголовнішою цінністю (згадаймо звертання «пан», «пані», «панна», «паничу», що походять від грецького слова «все»).

Український мовленнєвий етикет — то велика духовна сила, яка відстоює нас як націю (За М. Стельмаховичем; 680 слів).

Комунікативний практикум

Що нового ви дізналися про мовленнєвий етикет, прослухавши текст?

 Спробуйте закінчити речення тексту.

1. Український мовленнєвий етикет — це національний кодекс… 2. І все ж основа мовленнєвого етикету незмінна — утвердження… 3. Основна вимога мовленнєвого етикету — … 4. Український мовленнєвий етикет — то велика духовна сила…

Бліцтурнір

 

Клас розподіляється на дві команди, які по черзі називають етикетні формули:

Вітання, прощання, вибачення, вдячності, привітання, побажання, звертання, співчуття, прохання, поради, компліменту.

Дослідницька робота

Заповніть другу колонку таблиці

Етикетні формули згоди

Особливості їх вживання

Ви праві

 

Я згоден з

 

Я можу погодитися з

 

Я цілком поділяю ваш погляд

 

Не заперечую проти цього

 

Якою мірою це правильно

 

Звичайно, так

 

Безумовно, так

 

З цим не можна не погодитися

 

Інакше бути не може

 

Проти цього не заперечити

 

Ситуативні вправи

До вас звернулися з якимось проханням. Які етикетні формули ви будете вживати, даючи відповідь-відмову в розмові з учителем, другом, мамою, незнайомим? Зробіть висновок про залежність вживання етикетних формул від ситуації мовлення.

Ви прийшли в гості… Ви зустрічаєте гостей… Ви розмовляєте по телефону…

Ви сідаєте в громадський транспорт… Як повинна весповодити себе вихована людина в таких ситуаціях? Сформулюйте кілька правил поведінки для кожної ситуації.

Двоє учнів виходять до дошки, кожен отримує своє завдання, говорять по черзі по одному правилу до наведених нижче ситуацій.

1. Уявіть себе викладачем етикету. Назвіть прийоми, за допомогою яких можна домогтися дружнього ставлення до вас співрозмовника. 2. Уявіть себе невихованим підлітком. Перелічіть такі моменти вашої поведінки, що викликають недобре ставлення оточуючих.

Твір-мініатюра

Напишіть невеличкий твір-роздум із теми «Прояви грубості багатообразні…» Подумайте над тим, що мовленнєвий етикет є засобом впливу на невиховану людину.

Індивідуальне творче завдання

Методичний коментар. Це завдання потрібно підготувати на окремих аркушах, доцільно його запропонувати двом учням для роботи в парі, вони працюють, коли клас зайнятий іншою роботою, а потім представляють учням результати своєї роботи.

Складіть із поданих уривків зв’язний текст. Дайте йому назву.

1. В Англії не прийнято гучно говорити, жестикулювати, взагалі виказувати свої почуття. У розмові уникають категоричних тверджень, використовуючи фрази: «мені здається», «я вважаю», часто закінчують речення сполученнями: «Чи не так?», «Чи не правда?»

2. В індійців Бразилії діє таке правило: якщо хтось бажає піти, він повинен підійти до кожного з присутніх окремо (скільки б їх не було), повідомити про те, що йому необхідно йти, і почути: «Йди». Загальне «До побачення» — порушення правил вихованості, на вас після цього дивитися не будуть.

3. Давні греки вітали один одного: «Радій!», а сучасні греки: «Будь здоровим!» Араби говорять: «Мир із тобою!», індійці одного з племен: «Усе добре!». Згідно з мовленнєвим етикетом Китаю, після вітання треба обмінятися репліками: «Ти їв?» — «Їв» (чи «Ще ні»).

4. Давні єгиптяни вважали, що під час короткої зустрічі немає часу дізнаватися про здоров’я співрозмовника взагалі, тому при зустрічі цікавилися конкретним станом: «Як потієте?» У Монголії і сьогодні під час зустрічі запитують: «Як ваша худоба? Як зимуєте? Як кочуєте?», навіть якщо вони давно не кочують і не тримають скота.

5. Англійці по-іншому ставляться до прощання з гостями. Навіть існує такий вислів «піти по-англійськи», тобто непомітно і не прощаючись ні з ким.

6. Учені накопичили багато спостережень над тим, як відрізняються одні й ті ж формули етикету в різних народів.

Методичний коментар. Під час перевірки цього завдання доцільно поставити перед класом такі завдання:

під час слухання тексту складіть його план;

доповніть текст відомостями про правила поведінки, прийнятні серед українців.

Дослідження етикетних народних висловів

Прочитайте українські народні вислови — доброзичливі побажання. Які правила мовленнєвого етикету вони відображають?

1. Дай, Боже, вашими устами мед пити.

Щоб ти ходив, як води ходять!

Щоб ти ходив поки світа та сонця!

Доброму чоловіку продовж, Боже, віку!

Щоб тебе добра година знала!

2. Година вам щаслива! Щоб ви бачили сонце, світ і діти перед собою!

3. Скільки в лісі пеньків, щоб у тебе було стільки синків! 4. Бодай на вас добра година та грошей торбина, а до того дітвори сотні півтори! 5. Великий рости, щасливий будь, себе не хвали, другого не гудь.

Мозковий штурм

Як спонукати людину до того, щоб вона припинила говорити? Назвіть мовленнєві формули спонукання до мовчання.

Прочитайте кожен вислів, пояснюючи, у якій ситуації він уживається.

Слідкуйте за тоном. Які вирази не слід уживати, чому?

ІV. Рефлексія діяльності

V. Домашнє завдання

Провести лінгвістичне дослідження «Уживання вставних слів та конструкцій у мовленні моїх сучасників».

Підготувати монологічне висловлювання із теми «Етикетна роль міміки та жестів».

Складіть правила використання займенників «ви» і «ти» в українському мовленнєвому етикеті.


Збережемо природу Землі разом
Як матусю рідну, бережіть природу
Попа или грудь – что привлекательнее для мужчин?
Урок читання 3 клас «В світі казок»
Додавання і віднімання круглих десятків. Розв’язування задач
Мифы о женской мастурбации

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 18
    Гостей: 18
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта