Микола Куліш. Сатирична комедія «Мина Мазайло». Особливості сюжету
Мета: подати відомості про життєву основу п’єси «Мина Мазайло», з’ясувати причини появи в суспільному житті України національного нігілізму; розвивати вміння самостійно мислити, давати власну оцінку прочитаному, аналізувати тематику, образну систему твору; формувати активне несприйняття таких моральних рис, як скупість, підлабузництво тощо.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: словник термінів, текст комедії «Мина Мазайло».
Куліш-драматург був талант світового масштабу.
Не буду шукати небезпечних аналогій в класиці —
між Шекспіром і Шіллером або Мольєром чи Бомарше,
але в сучасній йому… драматургії він не мав собі рівних…
Ю. Смолич

ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети уроку
ІІ. Актуалізація навчальної діяльності учнів
1. Робота з картками
Картка № 1
• Як починався шлях у літературі М Куліша?
• М. Куліш і ВАПЛІТЕ.
Картка № 2
• Розкажіть про участь М. Куліша в Першій світовій війні.
• У яких театрах ставилися п’єси М. Куліша?
Картка № 3
• Розкажіть про умови розвитку української драматургії й театру в 1920 – 1930 рр.
• Де й ким було змальовано М. Куліша під іменем Данила Чабана.
Картка № 4
• Розкажіть про громадянську й суспільно-політичну діяльність М. Куліша, про його участь у створенні нового українського театру.
• Де й коли була поставлена перша п’єса драматурга?
2. Повторення понять теорії літератури
Драматична література (гр. drama, букв. — дія) характеризується пристосованістю для сценічної інтерпретації. Основною її ознакою є призначення для театрального спектаклю. Текст драматичного твору — це слова героїв і ремарки, що вказують режисеру на декорації і дії персонажів. Провідні жанри драми: трагедія, комедія, драма (як жанр), трагікомедія, водевіль, мелодрама.

Сатирична комедія — твір, у якому за допомогою спеціальних сатиричних засобів різко висміюються суттєві суспільні вади, зображуються смішні (комічні) події й персонажі.
III. Сприйняття учнями нового матеріалу
1. Вступне слово вчителя
Миколу Куліша називають творцем «модерної драми». Але драматург змушує й сьогодні сприймати один із своїх кращих творів не очима, а серцем, читати й перечитувати його, сміятися і замислюватися над проблемами сьогодення, які корінням своїм сягають у далеке минуле. Сюжет п’єси відомий ще з часів Мольєра і Карпенка-Карого. Та в М. Куліша він заіскрився новими барвами. Геній Миколи Гуровича Куліша перекинув місток між епохами й доки будуть жити Мини, що роду не пам’ятають, буде ця п’єса актуальною. Сюжет комедії гострий, напружений, а його герої непередбачувані у своїх вчинках, типові, і разом із тим неповторно-самобутні.
2. Усні повідомлення учнів
З історії комедії
За спогадами сучасників, Микола Куліш дуже обережно поводився зі словом, не терпів використання «не тих» слів, а українську мову знав дуже добре й високо цінував її, стверджуючи, що таких багатих та соковитих мов, як його рідна, дуже мало на світі. Тому, мабуть, М. Куліш написав п’єсу «Мина Мазайло», у якій порушив мовну проблему. Письменник був закоханий у красу, емоційність, виразність української мови й намагався
боротися за її подальший розвиток. «Мина Мазайло» — одна з найкращих п’єс, яку хтось із дослідників назвав «філологічним водевілем», бо в ній багато уваги приділено слову.

Протягом року комедію «Мина Мазайло» було видруковано. Спочатку в одному з найбільш самобутніх і «європеїстських» українських видань кінця 20-х рр. XX ст. — гумористично-сатиричному альманасі «Літературний ярмарок» (шосте число за 1929 р.), навколо якого,
як відомо, об’єдналися колишні члени ВАПЛІТЕ, серед яких були М. Хвильовий, О. Досвітній, М. Куліш, Ю. Яновський, Г. Косинка, В. Сосюра, Г. Епік, І. Дніпровський, П. Панч, М. Бажан та ін. А пізніше, усе в тому ж 1929 р., п’єса вийшла в Харкові окремою книжкою. Після постановки й публікації комедія стрімко одержала визнання. Проблематика, художні реалії твору жваво обговорювалися в пресі, стали предметом дискусій, у процесі яких висловлювалося чимало високих і дуже високих оцінок. 1929 р. комедія з’явилася на сценах Дніпропетровська й Херсона, Одеси й Вінниці, Житомира й Маріуполя. У Києві поставив Гнат Юра, у Харкові — Лесь Курбас.
«Березільська» вистава тріумфально пройшла на гастролях в Одесі й Києві, а влітку 1930 р. — у Грузії, під час єдиного виїзду «Березоля» за межі республіки. Так само тріумфально було її знято наприкінці 1930 р., коли процес українізації пішов на спад.
Жанр п’єси. Сюжетна основа твору
«Мина Мазайло» — не водевіль, а сатирична комедія, з притаманним цьому жанру прийомом концентрації побутових деталей, використанням гіперболи, символіки, гротеску. Куліш-драматург належав до митців, здатних глибоко бачити суспільний ґрунт у найбанальніших побутових явищах.
У комедії «Мина Мазайло» письменник прагнув зрозуміти, як діють, як відображуються в побуті сучасного йому міщанства важливі тенденції суспільного життя країни. У зв’язку з цим знаходиться й сюжетна основа твору, і типологія образів, кожен із яких є конкретною особою й водночас широким, майже символічним узагальненням.
3. Характеристика образів. Робота в групах
Дібрати до характеристики кожного образу цитати.
І група
ОБРАЗ МИНИ МАЗАЙЛА

Харківський службовець Мина Мазайло, українець за походженням, вирішив змінити своє «плебейське прізвище» на щось милозвучніше. Мина сподівається, що тоді для нього настане справді щасливе життя. Але разом із прізвищем відмовиться він і від свого українства, від «мужицтва» й стане одного чудового дня Сиреневим, Розовим, Тюльпановим, на крайній випадок — Мазєніним. Саме в прізвищі він убачає причину своїх службових і життєвих поразок. «Мазайло» для нього, як камінь на шиї, тавро його соціального рабства.
ОБРАЗ МОКІЯ

Син Мокій, «вдарений мовою», без п’яти хвилин комсомолець, у драмі виступає антиподом свого батька й мріє додати до «Мазайла» загублену половину «Квач». «Мазайло-Квач» звучить для Моки як музика. Він чужий націоналізму та далекий і від інтернаціонального пафосу комсомольців. Єдине, чим Мока захоплений — це багатством української мови. Мовні симпатії Куліша зробили постать Моки ніби позитивною й такою, що виражає авторські ідеї, а позитивний герой з Моки — ніякий. Мока дійсно має глибокі знання української історії, літератури, фольклору, тонке відчуття мови. Він романтик і мрійник. Його філологічні коментарі захоплюють і чарують. Уля каже:
«…Він на тебе словами отими тощо… аж пахне». Але коли він говорить дівчині
замість слів кохання: «Ах, Улю! Мені вже давно хотілось вам сказати…
Хотілось сказати, а тепер ще охотніше скажу: Улю! Давайте я вас українізую!» — то звучить смішним. У суперечці з батьком Мокій грубий, жорсткий, нестриманий. У нестямі кричить: «З новим прізвищем! У криницю!».
2 група
ТІТКА МОТРЯ

Заскорузлості поглядів і ворожості до української мови, історії, культури можна лише подивуватися, її репліки смішні, але й небезпечні. Побачивши на вокзалі напис українською «Харків», вона цілком серйозно питає: «Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортили город?». Те, що в українській опері «Тарас Бульба» артисти співають по-українському вона називає «безобразієм». Її докази мають незаперечну логіку: «Да єтого не может бить, потому што єтого не може бить нікада!». Українська мова для неї — просто «австріяцька вигадка». Убивчим за силою сарказму є висловлювання тьоті Моті:
«По-моєму, прілічнєє бить ізнасілованной, нєжелі українізірованной». Вона рознервувалася, коли Уля сказала, що її ноги відповідають «українському стандарту», бо відразу кинулася крадькома вимірювати свої. Завдяки майстерності й таланту М. Куліша ім’я «тьотя Мотя» перейшло в народі до розряду прізвиськ.
ДЯДЬКО ТАРАС

Це теж гротескна фігура. Він виступає за збереження старого, патріархального, без урахування нових умов життя. Проте в суперечці, хто в кого «вкрав» слова, змінювати чи не змінювати прізвище Мазайлові, дядько виявляється слабшим за тітку Мотю й здається на її милість. Є в нього й висловлювання, не позбавлені здорового глузду, продиктовані любов’ю до рідного краю й народу, глибоким знанням історії.
3 група
ІНШІ ОБРАЗИ
Що стосується Лини й Рини, то це такі собі войовничі міщаночки, які повністю поділяють зневагу свого чоловіка й татуся до всього українського.
Вони постійно милуються собою перед дзеркалом, кокетують й охають та ахають, беручись за серце, як шляхетні дівиці. Між собою ж мати й дочка розмовляють грубо, з лайками та образами, кожна вважає себе розумнішою за іншу, їхні повсякденні заняття — плітки, підглядання, обговорення нарядів та заздрість до тих, хто «добре влаштувався» в житті. Коли щось виходить за рамки їхнього розуміння та уявлення, воно піддається беззастережному
осуду й навіть прокльону. Мати, дізнавшись про категоричну відмову сина міняти прізвище, пропонує: «Може, проклясти?». І дивується: «І в кого він такий удався? У кого? Здається ж і батько, і я всякого малоросійського слова уникали…». Отже, ці два сатирично-комедійні персонажі — уособлення тупого й зарозумілого міщанського середовища часів М. Куліша.
Трохи окремо стоїть у п’єсі постать Улі. Автор постійно підсміюється, іронізує в ремарках: «Уля — як Уля». Тобто така, як усі дівчати її кола.
Вона самозакохано видивляється в люстерко, емоційно-сентиментальна, мрійлива. Але мрії її поки що не простягаються далі «вигідної партії». Уля, як і її подруги, насторожено ставиться до українізації, теж прагне хоч трохи змінити прізвище Розсохина, щоб звучало не по-українськи — Розсоха.
Але коли вона познайомилася з Мокієм і закохалася в нього, то серцем сприйняла його погляди. Під упливом Мокія Уля стала ходити до бібліотеки, читати, цікавитися мовою й до деяких «філологічних» висновків дійшла вже сама.
4. Бесіда за твором
• Коли й де відбуається дія? (Дія відбувається в домі Мини Мазайла на Н-ській вулиці, 27, Холодної Гори м. Харкова, у тридцяті роки XX ст., у період найбільшого поширення українізації)
• Ми знаємо, що Мокій Мазайло дуже захоплюється українською мовою й хоче переробити своє прізвище. На яке саме? (На Мазайло-Квач)
• Яким чином Мина прагне покращити знання з російської мови? (Хоче найняти вчительку російської мови)
• З якою метою матуся вирішила написати листа до тьоті Моті в Курськ? (Щоб вона негайно приїхала й вмовила Мокія змінити погляди)
• Знайомлячи Улю з Мокієм, Рина перероблює прізвище Улі Розсохина на Розсоху. Навіщо? (Щоб догодити братові)
• Із скількох сцен складається друга дія? (З дев’яти сцен) Стисло перекажіть основні події.
• Як саме Рина, Мазайлиха й тьотя Мотя божеволіли від радості? (Разом з Миною вони починають перевдягатися, уявляючи різні способи звучання свого нового прізвища: Мазєніни. Їхні репліки закінчуються рядками з того російського вірша, за допомогою якого вчителька вчить Мину правильно говорити російською мовою. Газету вставляють у раму)
• У чому звинуватили дядька Тараса? (У шовінізмі, чим він дуже незадоволений).
• Чим зацікавив вас цей твір як читачів?
• Як дізнався Мина про зміну свого прізвища? (Мина Мазайло вичитує в газеті, що зміна прізвища вже відбулася)
• За що звільнено з посади Мину? (За систематичний і зловмисний опір українізації)
• Чи є в комедії персонажі, яким ви імпонуєте?
5. Дослідницький практикум
Визначити проблематику комедії, спираючись на текст.
1. Мовна проблема в комедії. Художнє відтворення проблеми українізації.
(Твір М. Куліша висвітлює проблеми русифікації України, яку в 1920-х рр. більшовицькі ідеологи намагалися прикрити так званою «українізацією». П’єса написана на матеріалі, який був характерний для Харкова 1920-х рр., відбиває говірку Харківщини тих часів. Головний герой Мина Мазайло з комічною цілеспрямованістю намагається змінити своє прізвище на російське, більш благозвучне. Цим він сподівається підвищити своє службове становище, здобути авторитет серед службовців.
Мина — перевертень, який хоче зректися не тільки рідної мови, а й свого національного «я». Герой бере уроки російської мови, намагається всю родину позбавити права розмовляти українською мовою, що й призводить до гострого, конфлікту в родині. Частина — за українізацію (син Мокій, дядько Тарас), а частина — за русифікацію (тьотя Мотя, Рина)
2. Проблема вміння відстоювати свою думку. (П’єса «Мина Мазайло» навчає нас відстоювати свої вподобання та переконання, не боятися сказати вголос думку. Навіть зустрівшись із різними тьотями мотями, минами, ринами, не варто тихо погоджуватися з усім, ними сказаним. Треба вчитися не соромитися себе, передусім свого походження та родини)
3. Проблема стосунків між батьками й дітьми. (Мокій і Мина, хоча батько й син, але в житті вони є антиподами. Треба вміти слухати один одного, приймати спільні рішення, шукати «золоту середину»)
IV. Закріплення вивченого матеріалу
V. Підсумок уроку. Заключне слово вчителя
М. Куліш був багатогранно обдарованим художником. Людиною виняткової творчої та громадянської енергії. Самобутнім новатором-експерементатором, усе, що він встиг зробити, написати, то був, підкреслював Ю. Смолич, «…лише початок, тільки перший несміливий ще приступ, тільки заспів і проба сил — все і в творчому, і в громадському житті Гуровича було ще попереду.
Творчої та громадської енергії було в ньому закладено не на багато-багато десятиліть, і розвивався його талант не повільно, не спроквола, а бурхливо… — як не в кого з його сучасників».
VІ. Домашнє завдання
Написати реферат на тему «Мова персонажів п’єси М. Куліша «Мина Мазайло» як засіб їхньої характеристики».

Советы по увеличению груди
Читання і записування шестицифрових чисел. Множення і ділення на 10, 100, 1000
Укладка волос: виды фенов
«Людина починається з добра» за творами В.О. Сухомлинського
Раз добром налите серце - ввік не прохолоне
Площа трикутника

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 19
    Гостей: 19
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта