Контрольний твір-роздум на тему: «Значення п’єси Миколи Куліша “Мина Мазайло” вчора й сьогодні»
Мета: формувати уміння й навички створення творів-роздумів на основі власного досвіду; розвивати зв’язне писемне мовлення учнів, уміння виражати свої літературні погляди, співвідносити їх із вивченим матеріалом; виховувати почуття гордості за приналежність до українського народу, любов і повагу до рідної мови.
Тип уроку: розвиток мовлення; урок формування умінь і навичок.
Обладнання: пам’ятка написання творів-роздумів.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. Організація початку уроку.
ІI. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети уроку
III. Актуалізація опорних знань учнів
1. Робота над пам’яткою написання творів-роздумів (плакат на дошці)

1. Сформулюйте тезу, яка буде виражати вашу згоду або незгоду (антитезу) з положенням, що потрібно довести.
2. Доберіть аргументи, які будуть доводити вашу тезу (антитезу). Для цього можна використати особистий досвід; досвід інших людей (за їхніми розповідями); тексти з книжок, журналів, газет; довідкову літературу; радіота телепередачі.
3. Аргументи мають бути переконливими (побудованими на логічності та послідовності їх мовленнєвої презентації), доречними, конкретними та різноманітними:
• факти з історії та життя відомих історичних осіб, які є частиною загального історичного досвіду людства й мають велике значення для переконання;
• приклади з художньої літератури збагачують розповідь, підсилюють авторську позицію й характеризують автора твору як вдумливого читача, обізнаного у світовій (або національній) літературі.
4. Складіть план твору.
5. Подумайте над мовленнєвими засобами, які потрібно використати, щоб ваше висловлювання було послідовним, аргументованим, емоційним і цікавим.
2. Перевірка відповідності цитатного матеріалу обраній темі творчої роботи
3. Зразок твору

ЗНАЧЕННЯ П’ЄСИ МИКОЛИ КУЛІША «МИНА МАЗАЙЛО» ВЧОРА Й СЬОГОДНІ
У творі «Мина Мазайло» найвидатніший український драматург ХХ ст.
Микола Куліш яскраво зобразив процес українізації, який відбувався у двадцяті роки. І знову з великим успіхом іде п’єса на сценах театрів, а це значить, що вона не втратила своєї актуальності, свого виховного значення й примушує нас сміятися з комічних ситуацій, у які потрапляють герої, і разом із тим думати, як відродити нашу мову у всіх сферах життя.
В особі Мини Мазайла автор висміює українських перевертнів, які відцуралися всього рідного, своєї нації, мови, культури. Сам головний персонаж, його дружина та дочка Рина — це противники українізації. Усі родичі, окрім сина Мини Мокія, дуже бажають змінити своє «плебейське» прізвище Мазайло, яке здається їм «недоброзвучним», на Тюльпанова, Розова, Сіренєва або Алмазова, чи вже на крайній випадок — на Мазеніна.
Для зміни прізвища в них є кілька «дуже вагомих» підстав. По-перше, голові родини ніколи не щастило через це прізвище: у школі його на регіт брали, жодна гімназистка не хотіла з ним гуляти, за репетитора не брали, на службу не приймали, од кохання відмовлялися — Мазайло! Жінку свою він вже обдурив: сказав, що прізвище його Мазалов, а не Мазайло.
По-друге, Мина прагне за будь-яких умов зробити кар’єру. А щоб досягти цього, переконаний він, треба зректися свого родоводу, змінити українське прізвище.
А по-третє, у той час дуже багато хто змінював своє прізвище. Це була, так би мовити, мода. Тож Мина не хотів відставати. Крім цього, можна було б похвалитися новим прізвищем перед сусідами. На думку Мини, після зміни прізвища для нього почалося б нове життя. Він уважає, що перед ним одразу одчиняться всі двері, думає, що ставлення оточуючих зміниться: його шануватимуть, усі матимуть за честь бути з ним знайомими, а особливо — приймати у своєму домі. Нарешті його мрія збулась: він став Миною Мазєніним. Але Мазайлу-Мазєніну не вдалося здійснити все, чого він так прагнув: за систематичний і зловмисний опір українізації його звільнено з посади. Головне ж у людині — це її вчинки, душа, а не зовнішність, прізвище чи багатство.
Палкий прихильник українізації в родині Мазайлів — це Мокій. Він не тільки не бажає змінювати своє малоросійське прізвище на Мазєніна, а навпаки, намагається додати до власного прізвища ще й Квач, щоб було виключно українське прізвище. Мока — українець у душі, а не лише на словах. Він дуже чітко й дохідливо висловлює свої думки про українізацію, дивовижно ніжно відчуває всі відтінки, усі нюанси українських слів. Наприклад, слово «бринить» він не перекладає просто «звучить», а розкриває його повний зміст на прикладі багатьох словосполучень, щоб Уля зрозуміла всю красу й дивовижність української мови: орел бринить, сніжок бринить, думка бринить, спів бринить. Мокій так упевнено доводить свої думки, що навіть зміг переконати Улю, яка згодом приєдналася до нього.
Але ж у цій п’єсі ми бачимо, що й українці можуть бути різними. Такими, наприклад, як Мокій та дядько Тарас. Вони обидва українці, але українізацію сприймають по-різному. Мока робить усе, щоб полегшити та прискорити цей процес, а дядькові Тарасові це не подобається. Різниця між Мокієм та дядьком Тарасом у тому, що старий, хоча й за все українське, але за таке, яке було раніше, за старі звичаї, обряди, традиції; він не хоче нічого нового. Я вважаю, що така думка неправильна: не можна весь час залишатися на одному місці, завжди треба щось оновлювати, іти вперед, бо без нового історія залишалася б на місці.
Кожен час несе з собою властиві йому ознаки, які по-новому відтінюють старі традиції, звичаї та обряди, а не змінюють чи відкидають їх зовсім.
Ніколи не можна забувати про минуле, бо це життя наших предків, наша власна історія.
Отже, автор ніби застерігає не кидатися в крайнощі. Неможливо відкинути українську культуру, мову, історію — здобутки нашої Батьківщини, бо це наша гордість. З другого боку — треба бути більш терплячими до інших думок, поглядів, тому що людина повинна залишатися людиною, а не енциклопедичним словником. Значення цього твору й сьогодні дуже велике. Він допомагає нам зрозуміти, як треба поводити себе в наш складний час.
4. Написання творчих робіт на чернетках
5. Перевірка вчителем робіт
IV. Підбиття підсумків уроку
Надання вчителем рекомендацій щодо вдосконалення творів:
• відповідність роботи темі;
• відповідність конструкцій речень обраному жанру творчої роботи;
• влучність використання лексичних засобів;
• вилучення повторів, одноманітних синтаксичних конструкцій;
• логічний зв’язок між частинами твору.
V. Домашнє завдання
1. Закінчити творчу роботу.
2. Підготувати повідомлення про літературу в Західній Україні в 30-ті роки ХХ ст.

Л. Полтава «Лісова книга». В. Скомаровський «Три лижні». А. Костецький «Лист до птахів»
5 Лучших масок для красоты
Большая грудь – в ваших руках!
Советы по увеличению груди
Письмове додавання двоцифрових чисел. Знаходження довжини ламаної лінії
Задача, яка містить поняття стільки ж. Вправи на засвоєння таблиць додавання й віднімання

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 35
    Гостей: 35
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта