«Як варити і їсти суп із дикої качки», «Сом». Оптимізм, любов до природи, м’який гумор як риси почерку Остапа Вишні
Мета: ознайомити учнів із творами збірки «Мисливські усмішки»; розвивати творчу уяву школярів, спостережливість, уміння аналізувати прочитане; виховувати любов до рідної природи.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: збірник «Мисливські усмішки», ілюстрації до нього, епіграф.
Мабуть, із часів Котляревського не сміялась Україна
таким життєрадісним, таким іскрометним
сонячним сміхом, яким вона засміялась знову
в прекрасній творчості Остапа Вишні.
Олесь Гончар

ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми, мети уроку
ІІІ. Актуалізація опорних знань
1. Розкажіть про дитинство Остапа Вишні, про оточення, в якому він зростав, використовуючи відомості з твору «Моя автобіографія» та цитати.
2. Які ви знаєте жанри сатири та гумору? У чому виявляється жанрова своєрідність усмішки?
3. Схарактеризуйте ідейно-тематичну багатоманітність сатири та гумору
Остапа Вишні.
ІV. Перевірка домашнього завдання
Тестові завдання (орієнтовні)
1. Справжнє ім’я та прізвище Остапа Вишні
А Павло Грабовський
Б Олег Ольжич
В Павло Губенко
2. Остап Вишня народився
А с.Чаплинка на Херсонщині
Б м.Носівка на Чернігівщині
В на Полтавщині в хуторі Чечва
3. Малого Остапа відправили до школи пізнавати науки
А у 5 років
Б у 6 років
В у 12 років
4. Початкову освіту здобув
А у сільській школі
Б у Полтаві
В у м. Грунь
5. Підліток був зарахований на казенне навчання до Києва
А 1901 р.
Б 1903 р.
В 1905 р.
6. Тут він здобув професію
А фельдшера
Б бухгалтера
В хірурга
7. На перешкоді до закінчення Київського університету стало
А відданість літературі
Б смерть батька
В нестача коштів
8. Перший друкований твір
А «Моя автобіографія»
Б «Демократичні реформи Денікіна»
В «Зенітка»
9. Уперше з’явився псевдонім «Остап Вишня»
А у газеті «Селянська правда»
Б «Зоря»
В «Вільний голос»
10. Гумореска «Моя автобіографія» була надрукована
А у журналі «Книгоспілка»
Б у журналі «Слово»
В у журналі «Село і люди»
11. Слова з гуморески Остапа Вишні «У мене немає жодного сумніву в тому, що я народився… мати сказала, що мене витягли з колодязя, коли напували
корову Оришку» належать
А Діду Свириду з гуморески «Зенітка»
Б Остапу Вишні з гуморески «Моя автобіографія»
В Остапові Вишні з гуморески «Сом»
12. Остап Вишня був письменником
А реалізму
Б романтизму
В гумористично-сатиричного жанру
V. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
1. Слово вчителя
Остап Вишня писав нариси, фейлетони, плідно працював як перекладач, але найбільшої слави зазнав як гуморист і сатирик. Увів в українську літературу й утвердив у ній новий різновид гумористичного оповідання, що його сам же й назвав усмішкою.
У 1920-х рр. Остап Вишня видав цілу низку популярних збірок усмішок:
1924 р. — «Вишневі усмішки (сільські)»;
1925 р. — «Вишневі усмішки кримські»;
1926 р. — «Українізуємось», «Вишневі усмішки кооперативні»;
1927 р. — «Вишневі усмішки театральні»;
1930 р. — «Вишневі усмішки закордонні;.

Побачило світ чотиритомне «Зібрання усмішок» (1928, 1930).
Новому жанру Остап Вишня дав таке жартівливе означення: «Мені нове життя усміхається, і я йому усміхаюся! Через те й усмішки».
Остап Вишня активно розвивав жанрові різновиди усмішки: усмішкапародія, усмішка-жарт, усмішка-нарис, усмішка-мініатюра, усмішка-реп’яшок тощо.
2. Аналіз збірки «Мисливські усмішки»
Вершиною розвитку жанру вважаються «Мисливські усмішки», які Максим Рильський назвав «ліричною поезією в прозі».

Як мудрий знавець природи й співець її щедротного світу, постає Остап Вишня в усмішках власне мисливських — про перебування людини на полюванні, риболовлі, допитливість і вміння пізнавати звички й характери «мешканців» лісу, степів, річок, озер. Поетичний лад усмішок обумовлений тим, що в них діє спостережливий, багатий душею оповідач, якому притаманне чуття прекрасного і який уміє скористатися народним колоритним словом,
знає численні «бувальщини» з мисливського побуту. Цим пояснюється й гумор мисливських усмішок, багатих на всілякі пригоди, пов’язані з невдачами полювальників і кепкуванням над ними рідних і знайомих. В усмішках панує атмосфера поетичності, ліризму.
Герой «Мисливських усмішок», який є й оповідачем, — трохи хитрий, трохи дивакуватий у своєму священнодійстві збирання на полювання, в очікуванні зайця або лисиці, у поверненні додому — здебільшого без здобичі або й без рушниці чи шапки. Але завжди він іронічний до себе, доброзичливий і наївний, як дитина. І головне для нього — не трофей, а спілкування
з природою.
Художні компоненти «Мисливських усмішок»: дотеп, анекдот, пейзаж, портрет, пісня, авторський ліричний відступ, порівняння, епітети, персоніфікація, гіпербола.
Усмішки «Відкриття охоти», «Заєць», «Лисиця», «Лось», «Ружжо», «Дикий кабан, або вепр», «Екіпіровка мисливця», «Як варити і їсти суп із дикої качки», «Сом» — ось далеко не повний перелік кращих творів цього циклу.

«Мисливські усмішки» — яскрава сторінка не тільки в багатогранній творчості Остапа Вишні, а й у всій українській сатирично-гумористичній літературі.
3. Розгляд усмішки «Як варити і їсти суп із дикої качки»
«Як варити і їсти суп із дикої качки» — одна з найдотепніших усмішок Остапа Вишні. Присвячена Максимові Рильському, близькому другові письменника. Уперше надрукована в журналі «Перець» 1945 р.

Побудований твір у вигляді порад молодому мисливцеві, який збирається на полювання. «Само собою розумiється, що ви берете з собою рушницю (це така штука, що стрiляє), набої i всiлякий iнший мисливський реманент, без якого не можна правильно нацiлятись, щоб бити без промаху, а саме: рюкзак, буханку, консерви, огiрки, помiдори, десяток укруту яєць i стопку…
Стопка береться для того, щоб було чим вихлюпувати воду з човна, коли човен тече…
Їдете ви компанiєю, тобто колективом, так — чоловiка з п’ять, бо дика качка любить iти в супову каструлю з-пiд колективної працi…».
За цим описом збирання на полювання — неприхована іронія, передчуття неповторної мисливської романтики, відчуття чоловічої свободи, розслаблення від клопотів, умиротворення.
Мистецьки вплетений у композицію розповіді прекрасний український пейзаж надвечір’я: «Дика качка любить убиватись тихими-тихими вечорами, коли сонце вже сковзнуло з вечiрнього пруга, минуло криваво-багряний горизонт, послало вам останнiй золотий привiт i пiшло спать… Це ввечерi…
А вранцi дика качка зривається шукати вашого пострiлу рано-рано, тiльки-но починає на свiт благословлятись». Особливо промовистою є фраза, яка характеризує ставлення письменника до самого процесу полювання: «І вільно дихається, і легко дихається…».
Це щире зізнання автора, бо немає значення, чи вполював щось мисливець, чи ні, головне — що недаремно витратив час. Герої усмішки, здається, не полювали по-справжньому: найважливішим під час полювання для них було відпочити від повсякденної метушні, помилуватися вечірніми зорями та світанковими ранками над тихими озерами.
4. Аналіз усмішки «Сом»

З великим замилуванням описує Остап Вишня природу — річку Оскіл, диких каченят: «Заплава рiчки Осколу, де вiн у цьому мiсцi розбивається на кiлька нешироких рукавiв, заросла густими очеретами, кугою, верболозом i густою, зеленою, соковитою травою. Як увiйдеш, картуза не видко!
Шумить заплава в травнi та в червнi…». Письменник розповідає з гумором неймовірні бувальщини про сомів, їхні звички, про пригоди, що трапляються з рибалками. І хоч у цих пригодах чимало, м’яко кажучи, перебільшень, це не заважає читачеві весело сміятися й дивуватися багатству та красі нашої рідної природи: «Iнтересна риба сом! За царського режиму, як свідчать дореволюцiйнi рибалки-письменники, сом важив до 400 кiлограмiв, ковтав собак i ведмедiв. Можливо, що з розвитком рибальства сом важитиме тонну i ковтатиме симентальських бугаїв i невеличкi буксирнi пароплави…».

«А сома… сома менi самому доводилося бачити такого завбiльшки, як комбайн! Тiльки трохи довшого. Це, дорогi нашi читачi, серйозно й без жодного перебільшення».
5. Робота в групах
Клас об’єднується у дві групи, які ставлять запитання одна одній. Перша група до усмішки «Сом», друга — до усмішки «Як варити і їсти суп із дикої качки».
VІ. Підсумок уроку
Бесіда з учнями
• Назвати жанри сатири та гумору.
• Що таке усмішка?
• У чому виявляється жанрова своєрідність усмішок?
• Що вам найбільше подобається в «Мисливських усмішках»?
• Які риси українського національного характеру розкриваються в усмішках Остапа Вишні?
• Прокоментуйте епіграф уроку.
VІІ. Домашнє завдання
Підготувати повідомлення на тему: «Ліризм і гумор у творчості Остапа Вишні».
Додаток
ЯК ВАРИТИ І ЇСТИ СУП ІЗ ДИКОЇ КАЧКИ СКОРОЧЕНО
(Стислий переказ)
Був такий славнозвісний орнітолог Мензбір, який на підставі батолітніх спостережень і наукових досліджень визначив, що дикі качки, крім базару, водяться ще по лугових озерцях та наших річках-колисках, по тихих плесах. Словом, ви поїхали на ті самі озерця, на очерети й плеса. «Само бою розуміється, що ви берете з собою рушницю (це така штука, о стріляє), набої і всілякий інший мисливський реманент, без яко-не можна правильно націлятись, щоб бити без промаху, а саме: рюкзак, буханку, консерви, огірки, помідори, десяток укруту яєць стопку… Стопка береться для того, щоб було чим вихлюпувати воду з човна, коли човен тече…»
Ідете компанією, бо качка любить іти в колективну каструлю. Обов’язково хтось згадає, що забув удома стопку. Качки літають на вечірній і вранішній зорьці. На вечірню зорьку, за мисливським законом, ви спізнюєтеся.
Але нічого. Біля річки обов’язково є очерет або копиця сіна. Стелите плащ, лягаєте, і тут починається найцікавіший момент качачого полювання. Це коли старі, досвідчені мисливці починають розповідати про різні надзвичайні випадки. «Спільна для всіх мисливських оповідань риса — це те, що всі вони — факти, що все це насправді було, що: «Розкажу, то не повірите, але це факт!»
І вільно дихається, і легко. Поволі голос оповідача затихає. Сусіда якось тяжко зітхає, а коли його запитують, чому, розмірковує, що в Америці яку все ж таки техніку придумали — двоствольну стопку! Вранці — бах! бах!
Качку стріляйте в око, а як не поцілите, нічого. Йтимете з полювання повз базар або купите качку в більш вдалого мисливця.
Головне — обскубти дику качку. Краще це робити у своєму кабінеті. Коли домашні скажуть, що то не качка, а курка, авторитетно являйте, що то тепер такі качки пішли, яровизовані.
Поївши суп, зварений дружиною чи мамою, лягайте на канап і й читайте «Записки охотника» І. С. Тургенєва. Прекрасна книжка.

Пригоди останнього осіннього листочка
Твій друг — книга!
Лікарські рослини в житті людини та їх застосування
Как устроить девичник
Усне додавання чисел з переходом через десяток виду 38+4
Закріплення букви б. Мовні ігри, анаграми. П. Король «Снігова баба і зайчик»

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 23
    Гостей: 23
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта