Григорій Косинка «В житах». Вітаїстичний пафос новели, імпресіоністична настроєвість
Мета: розвивати вміння школярів коментувати зміст новели, зокрема показ переваги загальнолюдського над класово-ідеологічним; розвивати навички спільного обговорення та зіставлення складних життєвих ситуацій; навчити виокремлювати й коментувати зорові й слухові образи твору, художні деталі; поглибити поняття про імпресіонізм; виховувати почуття прагнення гармонії душі і світу.
Тип уроку: комбінований із технологіями критичного мислення.
Обладнання: портрети Г. Косинки, його вчителів — В. Стефаника, С. Васильченка, текст новели «В житах», інші твори письменника, картки для аналізу тексту.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. Мотивація навчальної діяльності учнів
Визначити завдання, зосередити увагу одинадцятикласників на темі дослідження.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Слухання учнівських творів
Зразок твору «Наскрізний пафос життєствердження в новелі Григорія Косинки «В житах» (див. додаток до уроку)
2. Аналіз творів «Змовини», «На золотих богів», «Фавст»
Мало хто з письменників міг відчути й зрозуміти землю й народ, який на ній працює, так, як відчував і розумів Г. Косинка.
Із самого початку творчого шляху він — співець села. Письменник мовби перейняв із рук Стефаника, Васильченка, Черемшини, своїх улюблених письменників-учителів, естафету й поніс її далі. Молодий Г. Косинка у своїх творах розповідав про гірку нужду, голодне животіння, безвихідні злидні дореволюційного села, про соціальні зрушення, що сталися в українському селянстві після Жовтневої революції.

Щоб зберегти своє добро, яке було надбане протягом багаторічної праці, селянин часто вимушений був обдурювати владу, удаватися до шахрайства.
В оповіданні «Змовини» йде розповідь про багатого господаря Петра Рудика, який не хоче віддавати комуні своє добро. Він вирішив одружити свою дочку з найбіднішим у селі парубком, віддати все, щоб нічого не дісталося комнезамівцям. Він уночі вимушений був вивозити й переховувати в знайомих речі домашнього вжитку, зерно.
Ми по-людськи повинні зрозуміти й Петра Рудика, який чесно працював, з труднощами розжився, поставив на ноги власне господарство, а тепер мусить усього позбутися. І письменник тут при гостро конфронтаційному конфлікті віднаходить той ракурс, який дозволяє нам бачити життя багатогранно й об’єктивно. У цьому — сила його таланту.
Твір «На золотих богів» написано 1920 р. Етюд, або ліричний шкіц — так визначається його жанр, поширений у тогочасній прозі. Це свідчило про загальну тенденцію ліризації української літератури 20-х рр., прагнення письменників швидко відгукнутися на революційні події.
За цей твір Григорія Косинку було звинувачено в невиразності ідейної позиції.
Назва «На золотих богів» та й фраза «Б’ється червона селянська воля, умирає на своїх осьмушках та обніжках, але боронить тілами, кров’ю свої оселі од армії «золотих богів» (тобто білогвардійців) ніби свідчать про щирі симпатії автора до селян-бідняків. Але ідейно-естетичний зміст твору виводить читача далеко за межі однозначної авторської оцінки: схвалення чи засудження чогось. Григорій Косинка, як і Валер’ян Підмогильний чи Микола
Хвильовий, ніколи не користувався цим дешевим засобом.
«На золотих богів» — не пафосне оспівування революційних подій в Україні, а одна з перших спроб у літературі осмислити їх художньо.
Чи не найяскравіше свідчить про майстерність письменника оповідання «Фавст», яке лишилося незакінченим. Цей твір дуже довго не друкували, навіть у більш пізні часи. Певно, через те, що події, зображені у творі, відбуваються у в’язниці перших пореволюційних часів (1918–1919). Григорій Косинка брав участь у громадянській війні, три місяці був ув’язненим, саме тюремні спогади відображені в оповіданні «Фавст».
До камери, переповненої вщерть, кинули селюка Прокопа Конюшину, ясна річ, «бандита». Білогвардійський офіцер одразу помітив його подібність до героя відомого твору: «Фауста привели. Посидим больше — Гете увидим».
Головний герой твору, дядько з Поділля, не лише зовнішньо схожий на літературного персонажа твору Гете, він теж, як Фауст, шукає життєву істину.
До в’язниці селянин потрапив як свідомий борець за самостійну Україну. Про події, що передували ув’язненню Прокопа, автор сказав кількома словами, що малюють в уяві читача цілісну картину тих часів: «Наступ Муравйова на село. Руїни, десятий відповідає. Смерть Фавствого батька. Скрині. Хлипало в бур’янах зотліле село. Образ матері». Не стерпівши наруги, «свідомий» селюк Конюшина створює загін і бореться проти нападників. У в’язниці
слідчі домагаються від селянина зізнання — де його «бандити».
Місяцями Конюшину тримають у «чорному, як ніч, холодному й мокрому карцері», його катують, б’ють, але він не зізнається: «Не співайте! Не зацвітуть, ніколи вже не зацвітуть пісні на гриві коня! І я все-таки не буду журитися: ми вмираємо в ім’я наступних поколінь». Сповненого туги, але непохитного, показав письменник свого героя: «Так знайте — …нікого
не продаватиму. Юдою не буду!». І навіть у стані божевілля, до якого його довели тюремники, він мчав, по камері на своєму коні Іскрі, й, розбивши до крові руки, намалював на стіні велику літеру «У», що очевидно, мало означати «Україна». Ідучи в небуття, на страту, Фавст хоче кожному в камері залишити щось добре на згадку. Останні свідомі слова його: « Не радійте, офіцере, з моєї страти… — сотня поляже, тисячі натомість стануть до
боротьби…».
А в сусідній «етапній» камері студенти співають колядку, яка символічно може бути знаменням невмирущості ідеї Фавста, слова мовби перегукуються з душевним перетворенням Прокопа Конюшини — він стає зовсім іншою людиною, незримою, безтілесною, але існуючою для поколінь, а також і в пам’яті такого ж, як він селюка Конончука: «А Конончук держав у руках шматок хліба, що його дав йому Фавст з Поділля, і ридав». Образ Фавста — це споріднений образ Прометея Тараса Шевченка, Мойсея Івана Франка та Кам’яного господаря Лесі Українки.

Ідея оповідання — показати, що прагнення до незалежності України було притаманне не лише представникам інтелігенції, а й простим селянам, які задумувалися над сенсом свого існування. Письменник, переповідаючи трагедію новітнього Фауста, ніби застерігав від кривавої розправи над селянами, ніби заступався за ті тисячі жертв, які невдовзі поглинули сталінські концтабори. У 1930 році твори Григорія Косинки було заборонено видавати,
а в 1934 р. влада знищила й письменника. Та ідея бунтарства проти насильства з боку влади, прагнення власної гідності й честі залишилися у творах новеліста як взірець для наступних поколінь.
ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями нового матеріалу
1. Евристична бесіда
• Хто такий дезертир?
• Назвіть ймовірні причини дезертирства?
• Якою людиною може бути дезертир?
• Уявіть собі, що ваш товариш, призваний до лав армії, раптом стає дезертиром. Змоделюйте ситуацію зустрічі з ним.
2. «Мозковий штурм». Схема подій

3. Підсумок
Кільце замкнуте, бо для кожного з них мета має різний рівень досяжності:
Уляна мріє про велике щастя, а Корній мріє про те, як би задовольнити свої потреби сьогодні. І тільки після зустрічі в полі з коханою задумується над спільною для них обох метою.
4. Дослідження ситуації
• Як умовна ситуація показує нам героя?
• Чи викликає він у нас відчуження?
• Як допомагає природа показати його стан?
• Які зорові образи постають перед нами? (Степ. Жита. Сонце. Чорногуз)
• Які слухові образи з’являються в новелі? (Бджола тріпоче крилом. Слово. Сміх. Нерви дзвенять. Степ дзвонить косами)
• Які почуття викликає герой?
• Що ми думаємо про зустріч його з Уляною?
• Чи зможуть вони бути щасливими?

5. Словникова робота

Імпресіонізм — художній напрям, заснований на принципі безпосередньої фіксації вражень, спостережень, співпереживань. Сформувався у Франції в другій половині ХІХ ст., насамперед у малярстві. Визначення походить від назви картини Клода Моне «Враження. Схід сонця» («Іmpression. Soleil levaht», 1873). Наприкінці ХІХ ст. імпресіонізм поширився в європейському письменстві. Засновниками літературного імпресіонізму вважаються
брати Конкури. Виявився він також у творчості Ґі де Мопассана, М. Пруста, К. Гамсуна, О. Уайльда, Р. Л. Стівенсона, А. Шніцлера, А. Чехова, І. Буніна, А. Анненського та ін.
Визначальні риси імпресіонізму:
• зображується не сам предмет, а враження від нього («Бачити, відчувати, виражати — в цьому все мистецтво», — проголошували Едмонд і Жуль Конкури);
• імпресіоністи орієнтуються на почуття, а не на розум;
• відмова від ідеалізації: ставлячи перед собою завдання зафіксувати реальні моменти, імпресіоністі найчастіше заперечували поняття ідеалізації й ідеалу, адже ідеал відсутній у конкретній реальності;
• часопростір ущільнюється й подрібнюється, предметом мистецької зацікавленості стає не послідовна зміна подій і явищ (фабула), не соціальний, логічно впорядкований історичний відрізок або період життя героя, а уривчасті фрагменти, відбиті у свідомості персонажа;
• герой імпресіоністичного твору цікавий не так своєю активністю, спрямованою на перетворення зовнішнього світу, як саме «пасивною» здатністю сприймати, реагувати на зовнішні збудники, бути носієм, навіть колекціонером вражень;
• найпоширенішим жанром імпресіонізму стає новела. Український імпресіонізм на тлі західноєвропейського мав яскравіше лірико-романтичне забарвлення, що зближувало його (а нерідко й змішувало зовсім) з неоромантизмом та символізмом.
Поетика імпресіонізму відбилася у творчості М. Коцюбинського, В. Стефаника, М. Черемшини, частково О. Кобилянської, а також Г. Михайличенка, М. Хвильового, Є. Плужника та ін.
IV. Закріплення вивченого
1. Робота в групах
Пояснення й обговорення
Чому?
Що, якби…
Чому б не…
За поданими формулами домислити запитання, дати на них відповідь, сформувати драматичні ролі для обох героїв залежно від їх навантаження (Герой. Протагоніст).
Орієнтовні запитання
І група: Чому він не повернувся в рідне село? Чому, ставши дезертиром, потрапив до банди Гострого?
ІІ група: Що, якби він не зустрів Уляну? Що, якби його побачив Гострий з Уляною? Що, якби він вистрелив тоді, у житах, у Дзюбу?
ІІІ група: Чому б не понести покарання, а потім жити чесно? Чому б не набратися сміливості й повстати проти бандитів?
2. Хвилина спогадів про Г. Косинку (читають заздалегідь підготовлені учні)
• Ім’я й діло Косинки міцно вплетені у вінок слави української літератури (В. Касіян).
• За своє коротке життя Григорій Косинка встиг написати небагато, але й цей доробок свідчить, що в його особі українська література мала талановитого співця української бідноти, дітям якої тільки «сниться молоко», глибокого знавця свого народу і його мови (П. Панч).
• Тонкий психолог, життєлюб, людинолюб, письменник визначного, наскрізь самобутнього таланту, істинний продовжувач художніх традицій Стефаника і Черемшини, Коцюбинського і Васильченка — такий був Косинка… (Євген Шабліовський).
• Сьогоднішній читач, перегортаючи перевидані тепер твори Г. Косинки та переклади їх на російську мову, з подивом відкриває для себе цього талановитого письменника (Б. Антоненко-Давидович).
V. Домашнє завдання
Написати творчу роботу «Як би склалося життя героя, якби він не став дезертиром?».

Как удержать своего любимого мужчину
Вступ до теми «Світ дитинства. А дружити треба вміти!»
Анальный секс – удовольствие для всех?
Народні усмішки. Прислів’я та приказки. Скоромовки. Загадки
Женщины, не бабы!
Красивая грудь. Техники массажа груди

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 13
    Гостей: 13
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта