Григорій Косинка. Творча біографія прозаїка
Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом Г. Косинки, зокрема трагічною його долею; сприяти розумінню позаідеологічності творів митця, психологізму художньої деталі; розвивати вміння переказувати сюжет твору, визначати основні мотиви; формувати власне ставлення до таких особистостей, як Г. Косинка; виховувати розуміння великої сили синівських почуттів.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: портрет письменника, виставка його творів, тексти новел, епіграф.
Григорій Косинка — єдиний і неповторний новеліст…
Є. Плужник

ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Оголошення теми й мети уроку
ІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
1. Вступне слово вчителя (спогад Олекси Новицького про Г. Косинку) «Я заходив у його скромну, як і він сам, господу, чисту й привітну, як і його душа. Там, пам’ятаю, на столі, лежали новели його улюбленця й вчителя Василя Стефаника — поруч з «Мертвими душами» М. Гоголя, над перекладами яких працював Г. Косинка. Стоять ті самі каштани, а його немає між нас. Німіє дворище, куди він виходив подумати над долею своїх героїв, але не чути кроків Косинки… Сіяють ті самі зорі над Києвом, але він їх не бачить…».
Твори молодого новеліста були причиною його арешту, а згодом і розстрілу.
Письменника не стало 18 грудня 1934 року. Доробок одного з фундаторів імпресіонізму в новій українській літературі складає низка оповідань. Обдарований учень В. Стефаника й В. Винниченка «гарно списав» події громадянської війни та пожовтневого села на Україні.
2. Рольова гра «Маска» Заздалегідь підготовлений одинадцятикласник у ролі Г. Косинки знайомить однокласників із автобіографією (див. додаток до уроку). Учні складають конспект.
Конспект

Г. Косинка — один із найкращих українських новелістів ХХ ст. Григорій Михайлович Стрілець (справжнє прізвище письменника) народився 29 листопада 1899 р. в с. Щербанівці на Київщині в бідній селянській родині. 1913 р. закінчив початкову школу в с. Красному й працював писарем. 1914 р. Григорій переїхав до Києва, де доводилося працювати й вчитися на вечірніх гімназійних курсах. Під час визвольних змагань брав участь у бойових діях у лавах армії УНР, за що певний час довелося відсидіти у в’язниці. Пізніше примкнув до лівих есерів («боротьбистів»), які симпатизували більшовикам.

4 травня 1919 р. в газеті «Боротьба» було надруковано автобіографічний етюд «На буряки», за підписом «Г. Косинка», що став псевдонімом письменника.

1920 р. вступив до Київського інституту народної освіти (КІНО), який згодом довелося залишити через матеріальну скруту. Його новели з’ялялися на сторінках багатьох часописів, а 1922 р. вийшла його перша збірка «На золотих богів». Г. Косинка часто виступав на літературних вечірках з читанням своїх творів, що, за свідченням багатьох сучасників, він робив із неперевершеною майстерністю. Г. Косинка був членом київського літературного об’єднання письменників-попутників «Ланка» (з 1926 р. — МАРС — Майстерня Революційного Слова), до якого входили В. Підмогильний, Б. Антоненко-Давидович,
Є. Плужник, Т. Осьмачка та ін.

У 1920–1930-ті рр.виходило багато збірок письменника: «В житах» (1926), «Політика» (1927), «Вибрані оповідання» (1929), «Серце» (1933) тощо. Писав він і публіцистичні твори, перекладав російських письменників. 5 листопада 1934 р. Г. Косинка був заарештований і 18 грудня то ж року розстріляний.
У своїй творчості Г. Косинка розвиває найкращі традиції української новелістики початку ХХ ст., зокрема М. Коцюбинського, С. Васильченка й передусім В. Стефаника. Письменник прагне на обмеженому часі й просторі художнього твору зобразити трагічну розірваність сучасного йому світу, в якому персонажі не можуть ужитися. Для змалювання індивідуальних характерів Г. Косинка майстерно використовує такі засоби психологічного аналізу, як індивідуалізація мовлення, точна й лаконічна художня деталь, символічний пейзаж, показ найдрібніших нюансів психологічного стану персонажів. Суспільні проблеми у творах Г. Косинки зазвичай проходить крізь індивідуалізоване сприйняття героїв, що охоплює однобічні оцінки, наголошуючи на перевазі загальнолюдських цінностей над класово-ідеологічними.
3. Виступ учня з повідомленням
«Г. Косинка — майстер новелістичного жанру»
Українська класична література має багату спадщину майстрів новелістичного жанру. Це і В. Стефаник, і Марко Черемшина, М. Коцюбинський і С. Васильченко.

Г. Косинка — прямий їхній продовжувач, але своєрідний і неповторний, як і кожен із них.
Тонкий психолог селянської душі, життєлюб, оптиміст, вірний правді й красі, він має величезну силу емоційного впливу на читача. Кожне суспільне явище письменник розглядав з позиції людини, очима трудівника чи через призму заможника або дезертира. Він разом із героями шукав правду, істину.
Письменник постійно й послідовно розкривав процес зростання людської гідності в середовищі українських незаможників. Його герої сильні й вольові, багаті й красиві душею, завжди дійові й життєво правдиві, переконливі.
Усе, про що написав Г. Косинка, не видумане, відібране, виношене, виважене. Він добре знав психологію заможних селян, бо самому довелось з дитячих років поневірятися на чужих землях. Його герої — живі, пристрасні, колоритні фігури. Були вони страшними, часто жорстокими, немилосердними й цинічними, але не здатними протистояти руху часу. Такими виступають Андріян Кушнір у новелі «Політика», Кирило Смолянчук та штабс-капітан
у «Гармонії».
4. Виразне читання та короткий аналіз новели «На буряки»
Тематично вона близька до розповіді про дитинство самого письменника, адже твір певною мірою автобіографічний.
5. Бесіда з учнями
• Про що розповідається у творі? Чим прочитане нагадує дитинство самого письменника?
• Якими художніми засобами Г. Косинка розкриває психологію юнацької душі?
• Про що мріяв юнак? Яким уявляв своє майбутнє?
6. Слово вчителя
У багатьох творах Г. Косинки відчутний подих майстрів слова минулого, але передусім наявна глибока індивідуальність творчого обдарування митця. Не встигнеш збагнути, як нестримно й владно поглинає тебе життєво-правдива атмосфера твору, земна сила відточеної фрази, образне багатство мови, уміння створювати яскравий художній тип, зібравши в ньому найістотніші, найхарактерніші риси певного життєвого явища.
Історія написання твору
Уперше надруковано у львівському журналі «Нова культура» (1922, № 2).
Виправлену й відредаговану автором новелу опубліковано в журналі «Життя й революція» (1925, № 6–7). Отож датою першодруку вважають 1925 р. Журнал «Життя й революція» виходив у Києві в 1925–1934 рр.
1924 р. М. Рильський писав: «Григорій Косинка весь виявляється на естраді, коли він публічно щось читає. Чи то буде його власне оббризкане радісною поранковою росою «В житах» (радісне і в трагізмі своєму), чи то Васильченкова меланхолійна «Мати». Голос Косинки бринить однаково молодо».
Читав Г. Косинка, на прохання слухачів, новелу «В житах» часто. Максим Тадейович написав навіть епіграму з цього приводу:
Це все було страшенно просто —
Хита і фізиків екстаз…
Читав про це разів ти зо сто,
Та не читай сто перший раз.
«Дорогий мій Максиме, — писав Г. Косинка, — я відповім вам рядками з вашого вірша, що ви мені його якось читали: «…і навіть невблаганний критик мене, як сонце, веселить». А назвіть мені твір, який полонив би слухача хоч сто разів?».
Новела викликала багато нарікань з боку критики. На літературних вечорах слухачі цікавилися: «Чому вашу увагу привернув такий сюжет? Навіщо з дезертира робити героя художнього твору?».
Г. Косинка відповів: «Я вважаю, що письменник повинен правдиво відображати дійсність, історію наших часів. Дезертири були, і я їх не обминаю, як не обминав босяків М. Горький. Художня форма допомогла яскравіше розкрити психологію дезертира, цю прикру у свій час дрібницю. Що він у порівнянні з героїчними діями нашого народу». На те око художника, щоб помічати дрібниці, і ті, що сприяють, і ті, що перешкоджають нам будувати нове життя.
7. Аналіз новели «В житах»
Новела «В житах» з однойменної збірки засвідчує орієнтацію письменника на стефанівський тип письма. Перед читачами постає лише один «щасливий» день із життя Корнія Дізіка, від особи якого ведеться розповідь. Він зі своєї волі опинився в банді отамана Гострого, тому став дезертиром і переховувся в житах. Звідси — назва новели. «В житах» — це не лише місце дії, це багатогранний символ, що уособлює в собі й життя селянина, і його ставлення
до навколишнього світу, і становлення як людини на землі. Деморалізована ідеологія світлого більшовицького майбутнього призвела до того, що молодий юнак ловить коротку мить і милується життям, але неспокій сидить у серці, бо при думці про розстріл комуніста Матвія Киянчука «до болю робиться сумно». Саме в житах випадково знаходить Корнія Уляна, вона йшла в сусідське село Чорносливку до матері. Уляна була вимушена через свою бідність стати дружиною гнилищанського багатія Дзюби, але вона досі кохає Корнія Дізіка.
Закохані сп’яніли від щастя в житах, адже там загубилася їхня доля.
Що станеться з ними далі — невідомо. Світовідчуття героя твору сконцентровані на одній миті, а тому мають такий контрастний характер.
Ідея твору — з’ясування сенсу людського існування, адже інколи все своє життя людина чекає на одну мить щастя, а ще наштовхує на думку, що життя кожної миті ставить нас перед вибором, як і героя твору.
Для нього в ту мить жита, «червона хустка Уляни» і він сам — єдине мірило буття на землі, усе інше — потім. Корнію не хочеться згадувати про те, що мучить його совість, а саме розстріл комуніста Матвія Киянчука, у якому він, напевно, брав участь. Він молодий, трохи іронічний («ми, дезертири, — народ бойовий», але спраглий до життя. «…Мені хочеться співати, як співають старі, коли згадають молодість, а я ще хочу співати!»).
ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу
Бесіда з учнями
• Чому Г. Косинка був такий популярний у 20–30-х рр. ХХ ст.?
• Чому, на вашу думку, він був репресований одним із перших?
• Якою мірою власний життєвий досвід митця відобразився в його новелах?
• Які, на ваш погляд, теми були найулюбленішими для Г. Косинки?
• Які стильові тенденції переважають в індивідуальному стилі письменника?
• Якими художніми засобами користується автор для донесення до читача основної ідеї твору?
• Чому Г. Косинка так любив свою новелу «В житах»?
• Який настрій переважає в цій новелі? Що в неї найголовніше: враження від подій чи самі події?
• Знайдіть описи природи? Яка їхня роль у новелі?
IV. Домашнє завдання
1. Вивчити біографію Г. Косинки; прочитати й проаналізувати новели «Змовини», «На золотих богів», «Фавст».
2. Написати твір «Наскрізний пафос життєствердження в новелі Григорія Косинки «В житах» або «Мої роздуми про новелістику Г. Косинки».

Слоятся ногти?
«Мудра дівчина» (українська народна казка). Побутові казки
Ми маємо рівні права й можливості
Рівняння. Задачі на знаходження невідомого доданка
Додавання і віднімання круглих чисел
Делаем красивую и сексуальную попу

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта