Україна в період повоєнної відбудови
 

Очікувані результати 

Після цього уроку учні зможуть: визначати хронологічну послідовність головних подій відбудовчого періоду, пояснювати на основі карти зміни в адміністративно-територіальному устрої та відбудовчі процеси у промисловості; на основі різних джерел інформації: характеризувати зовнішньополітичну діяльність УРСР, зіставляти різні точки зору щодо цього питання та давати їм власну оцінку; визначати умови та особливості відбудовчих процесів в Україні порівняно із загальноєвропейськими варіантами післявоєнної конверсії та відбудови; описувати повсякденне життя та визначати зміни, пов’язані з відбудовчими процесами. 

Тип уроку: урок засвоєння нових знань. 

Хід ур оку 

І. Організаційний момент уроку 

ІІ . Актуалізація опорних знань 

Бесіда 

• Назвіть наслідки Другої світової війни для України. 

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності 

Проблемне завдання 

Зважаючи на величезні втрати України в роки війни, західні експерти підрахували, що для відновлення господарства СРСР потрібно не менше 20–25 років, а дехто називав навіть 100 років. Але відбудова народного господарства була здійснена в рекордно короткі строки — до початку 50-х років. Що стало запорукою таких швидких темпів відбудови? 

На проблемне запитання учні дають відповідь наприкінці уроку. 

У ч и т е л ь. Отже, звільнення території республіки від німецько-фашистських загарбників поставило на порядок денний питання про відбудову народного господарства. 

Україну необхідно було піднімати з руїн і попелу. Попри те, що наслідки війни для України були жахливими, на звільнених від загарбників територіях одразу ж розпочиналася відбудова народного господарства. Як нам відомо, визволення території радянської України в кордонах 22 червня 1941 р. завершилося 8 жовтня 1944 р. Утім, її облаштування розпочалося задовго до цього дня. 

Якими ж були перші кроки відбудови? 

Робота з таблицею 

Перші крок и відбудови 

• Відновлення до кінця 1945 р. 44 % довоєнних потужностей машинобудівної 

і 30 % легкої промисловості, уведено в дію 123 великі та 506 дрібних шахт Донбасу. 

• Відновлено роботу значної частини шкіл, вузів, медичних закладів, частково житлового фонду. 

• Зростання чисельності КП(б)У до 320 тис. членів. 

• Відновлення 8-годинного робочого дня, відпусток, скасування понаднормової неоплачуваної праці. 

• Скорочення асигнувань на оборону. Промисловість почала випускати мирну продукцію 

Завдання 

1. Які зміни у житті країни були здійснені керівництвом під час переходу до мирного життя? 

2. Чи можна стверджувати, що в СРСР після війни збереглася тоталітарна політична система? Свою думку аргументуйте. 

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу 

Адміністративно-територіальні зміни 

У ч и т е л ь. 

Головним питанням життя післявоєнної України було питання про кордони, зокрема міжнародне визнання включення західних областей України до складу УРСР. Ситуація ускладнювалася: 

• небажанням західних країн зміцнювати позиції СРСР; 

• тиском з боку Польщі щодо відновлення кордонів держави в межах 1939 р.; 

• намаганням Й. Сталіна підтримати прорадянські сили в Польщі; 

• несамостійністю української дипломатії, що перебувала під контролем СРСР. 

Питання про повоєнні кордони України постало ще на Тегеранській (1943) та Ялтинській (1945) конференціях глав урядів трьох держав антигітлерівської коаліції — СРСР, США, Великобританії. 

Радянське керівництво наполегливо домагалося закріплення кордону за так званою «лінією Керзона». (Пригадати, що таке «лінія Керзона».) Це гарантувало об’єднання українських земель у складі УРСР і юридично закріплювало входження до України західних областей, у тому числі й тих, що перебували в її складі в 1939— 1941 рр. Але це не влаштовувало Великобританію та США. 

У який же спосіб вдалося розв’язати питання про кордони? 

Робота з підручником 

Опрацювати відповідний матеріал підручника та підготувати інформацію. 

• 1-ша група. Врегулювання відносин з Польщею. 

• 2-га група. Врегулювання відносин з Чехословаччиною. 

• 3-тя група. Врегулювання відносин з Р умунією. 

За результатами роботи учні складають узагальнювальні таблиці. 

Установлення кордону з Польщею 
Дата 
Подія 




Установлення кордону з Ч ехословаччиною 
Дата 
Подія 




Установлення кордону з Румунією 
Дата 
Подія 




Завдання 

1. Які зміни в адміністративно-територіальному устрої УРСР відбулися у повоєнний період? 

2. Покажіть на карті території, які увійшли до складу УРСР після підписання договорів з Польщею, Чехословаччиною та Румунією. 

3. Покажіть територію УРСР у повоєнний період. Порівняйте її з територією сучасної України. Зробіть висновки. 

Робота зі схемою 

Наслідки врегулювання територіальних питань для України 

 

Завдання 

Визначте наслідки підписання договорів з Польщею, Чехословаччиною та Румунією для України. 

У ч и т е л ь. Таким чином, після закінчення війни вперше за багато століть фактично всі українські землі увійшли до складу Української РСР. Польща, Чехословаччина, Угорщина, Румунія визнали нові політичні реалії, підтвердивши в міжнародних актах згоду змінити свої кордони на користь Радянського Союзу. 

Україна в ООН та міжнародних організаціях 

Робота з таблицями по групах 

У ч и т е л ь. Перемога у війні, як нам вже відомо, ставила на порядок денний розв’язання територіальних проблем. Щоб надати територіальним надбанням СРСР характеру добровільного «возз’єднання», сталінське керівництво вирішило за краще мати реальних суверенних суб’єктів — Білоруську та Українську РСР, чиї етнічні території певний час перебували у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини. До того ж розширення прав союзних республік у сфері міжнародних відносин мало, на думку Сталіна, посилити вплив СРСР на світову політику. 

У серпні 1944 р. на конференції в Думбартон-Оксі (США), де обговорювалися проекти майбутньої Організації Об’єднаних Націй, радянський Представник А. Громико вніс пропозицію вважати 16 радянських республік членами-засновницями цієї організації. 

Ця пропозиція була дипломатично відхилена, і лише 

після наполегливого тиску і певних поступок Сталіна на Кримській конференції в лютому 1945 р. США та Англія зобов’язалися підтримати пропозицію Радянського уряду щодо прийняття Української РСР та Білоруської РСР у члени ООН. Отже, боротьба за голоси (а значить, і вплив) в ООН — одна з головних причин відновлення прав зовнішнього представництва України. 

1-ша група 

Утворення Народного ком ісаріату закордонних справ УРСР 
Дата 
Подія 

27 січня 

1944 р. 


Перший за воєнні роки пленум ЦК ВКП(б) у Москві, який 

ухвалив пропозицію Ради народних комісарів СРСР щодо 

розширення правсоюзних республік у сфері міжнародних 

відносин 

28 січня — 

1 лютого 

1944 р. 
X сесія Верховної Ради СРСР прийняла закон про перетворення 

Наркомату закордонних справ із загальносоюзного на союзно-республіканський 

4 березня 

1944 р. 


Верховна Рада УРСР прийняла закон про утворення Народного 

комісаріату закордонних справ республіки на чолі з Д.Мануїльським. 

Значення: 

• після тривалої перерви Україна виходить на міжнародну арену; 

• стає одним із засновників і перших членів Організації Об’єднаних Націй. 

Це було зумовлено: 

• зростанням міжнародного впливу та авторитету України, яка витримала основний тягар ворожої окупації й зробила вагомий внесок у боротьбі проти фашистської експансії; 

• необхідністю переконати усіх в СРСР і за кордоном у реальності існування української держави та її суверенітету, щоб заспокоїти громадську думку і мобілізувати сили українського народу на завершення війни та відбудову; 

• необхідністю нейтралізувати підтримку з боку національно-визвольних сил, які боролися за відродження незалежної 

української держави 



Завдання 

Поміркуйте, якою була справжня мета утворення Наркомату закордонних справ УРСР. 

2-га група 

Україна — одна із держав-засновниць ООН 
Дата 
Подія 

6 травня 

1945 р. 
Участь української делегації у роботі установчої конференції 

ООН у Сан-Франциско 

1945 р. 
Участь України у розробці та прийнятті Статуту ООН. Зокрема, Д. Мануїльський очолив комітет конференції, що мав підготувати текст преамбули (вступу) і першого розділу Статуту — «Цілі та принципи» ООН. Членами комісій ООН 

з питань освіти, науки та культури стають І. Сенін, О.Палладін, В. Бондарчук, М. Петровський, П. Погребняк 

29 липня — 

15 жовтня 

1946 р. 
Участь делегації України у Паризькій мирній конференції. 

Включення України до складу Економічної і Соціальної Рад 



Лютий 

1947 р. 
Укладання мирних договорів з Італією, Румунією, Угорщиною, Болгарією та Фінляндією 

1948 р. 
Участь у роботі Дунайської конференції, що розглядала питання про права судноплавства на Дунаї. Українська делегація виступає проти збереження конвенції 1921 р., яка 

забезпечувала привілейоване становище в цьому регіоні 

недунайських держав — США, Англії та Франції 

1948– 

1949 рр. 
Україна — непостійний член Ради Безпеки ООН 



1951 р. 
Перша Українська республіканська конференція прихильників миру у Києві. Україна підтримала прохання про вступ до ООН Цейлону та Лаосу 

Протягом 

50-х років 
Українські дипломатии працюють у 16 міжнародних організаціях, підписано 60 мирних угод і конвенцій 

Завдання 

Охарактеризуйте значення вступу УРСР до складу ООН. 

Проблемне завдання 

Західні історики стверджують, що функції українського Наркомату закордонних справ були тоді суто «церемоніальними, декоративними 

та символічними». Чи погоджуєтеся ви з цією думкою? 

Свою відповідь аргументуйте. 

У ч и т е л ь. Україні формально було надано право встановлення прямих міжнародних відносин, у тому числі обмін дипломатичними місіями, але відсутність реального суверенітету, справжньої державності республіки робили це право нездійсненним на практиці. 

Проте навіть за цих обставин вихід України наприкінці Другої світової війни на міжнародну арену, її вступ до ООН мав велике значення для подальшої розбудови української державності.

Відбудовчі процеси у господарстві республіки 

У ч и т е л ь. У березні 1946 р. Верховна Рада СРСР прийняла Закон «Про п’ятирічний план відбудові і розвитку народного господарства». Це був 4-й п’ятирічний план. У серпні 1946 р. Верховна Рада УРСР прийняла аналогічний закон, що передбачав: 

• відбудову виробничих потужностей України; 

• доведення валової продукції промисловості у 1950 р. до 113 % порівнянно з 1940 р.; 

• першочергове відновлення важкої промисловості, транспорту, енергетики, будівництво нових заводів; 

• відбудову легкої промисловості і сільського господарства; 

• відродження культурно-освітньої сфери. 

Цей закон передбачав розв’язання всіх поставлених завдань винятково за рахунок власних сил і ресурсів. 

Вправа «Карта понять, ідей» 

Учні опрацьовують текст підручника і складають схему «Особливості процесу відбудови в Україні». 

 

Робота з таблицею 

На слідки відбудо вчих процесів 

• Протягом 1946–1950 pp. відбудовано зруйновані в роки війни промислові підприємства, шахти, електростанції. 

• Повністю відновлено основні галузі економіки УРСР — металургія та енергетика. Переводилися на випуск мирної продукції підприємства, які випускали в роки війни військову продукцію. 

• Зросли обсяги промислового виробництва. У 1950 р. обсяг промислового виробництва перевищив довоєнний рівень на 15 %. 

• Створено нові галузі промисловості — радіотехнічна, приладобудування, автомобілебудування та ін. 

• Побудовано нові великі заводи — Київський авіаційний, Одеський автоскладальний, Харківський підшипниковий, Запорізький трансформаторний, Львівський інструментальний та ін. Введено в експлуатацію газопровід Дашава–Київ. У Західній Україні почалося освоєння нових родовищ нафти, газу, вугілля, сірки. 

• Україна відновила свою роль у промисловому потенціалі СРСР, за рівнем індустріального розвитку випередила багато країн Європи. 

• У грудні 1947 р. завдяки зростанню виробництва сільськогосподарської продукції були скасовані продовольчі картки, зникла загроза голоду. 

• Україна знову стала житницею і тваринницькою базою СРСР 

Завдання 

1. Визначте характерні ознаки відбудовчих процесів в Україні. 

2. Укажіть їх наслідки. 

У ч и т е л ь. Разом з тим в економіці УРСР, як і всієї економіці СРСР, не проводилася необхідна модернізація, що здійснювалася в західних країнах; 

кращі сили і ресурси відволікалися на прискорене будівництво підприємств військово-промислового комплексу; значно відставала відбудова підприємств легкої і харчової промисловості (1950 р. вони досягли лише 80 % довоєнного рівня). 

Зростання виробництва сільськогосподарської продукції було досягнуто не тільки за рахунок збільшення капіталовкладень, але й у результаті безжальної експлуатації сільських жителів. 

Голод 1946–1947 рр. Зміни в житті та побуті населення 

Робота зі спогадами 

Свідчить Росік О. С., село Нові Млини Щорського району Чернігівської області 

«Голод 1946–1947 років я пам’ятаю добре. Літо 1946 р. видалося посушливе, і тому був неврожай. Все, що вродило в колгоспі, було вивезене під виглядом хлібозаготівлі. Землі у підсобному господарстві селян було мало, і того року там майже нічого не вродило. 

Зиму ще так-сяк перезимували, а навесні почали голодувати. Я кожного дня ходив по щавель (а ходити потрібно було далеченько, за 5–6 км, бо ближче увесь уже давно повиривали) і приносив по солдатському мішку. Щавель рвав на три сім’ї (собі, бабусі і тітці). 

Потім мати щавель парила, щоб не був кислий, додавала лободу, кропиву або бильняк і 1–2 картоплини. Поїси такого борщу — живіт повний, а їсти хочеться. А замість хліба мати пекла сковорідники із висівок, полови, насіння щавлю і лободи. 

Ще пригадую такий випадок. 1943 р. був дуже багатий врожай картоплі. Під лісом люди закопали на зиму її аж чотири ями. Дві весною відкопали, а дві так і залишилася, бо картопля була не потрібна. А навесні 1947 р. згадали про це і кинулися відкопувати. 

Звісно, картопля вже давно погнила, але залишився крохмаль. Він був такий чорний, але люди брали його, промивали декілька разів і пекли млинці, тим і рятувалися. 

Пригадую, що в школі всім дітям давали малесенький шматочок хліба. І кожен день я мріяв принести його додому і поїсти з борщем. Але терпіти було несила, і я з’їдав його на перерві, так і не донісши додому. 

А ще одного разу я був у гостях у Щорсі у своєї тітки, яка працювала директором піонерського табору. Там мене пригостили вареною 

квасолею. І така вона була смачна, зроду такої не їв. 

Разом зі своїми однолітками ходив збирати в поле колоски (це ще було влітку 1946 року). Але збирати колоски не дозволяли, незважаючи на те, що врожай уже давно був зібраний і вивезений з поля, і по стерні випасалася худоба. Наша сусідка Хомчук Марія Микитівна взяла з колгоспного поля п’ять малесеньких снопів проса, бо вдома діти голодували. Так її засудили на п’ять років ув’язнення і три роки висилки на Колиму. 

Багато людей рятувалися ще й тим, що ловили рибу, адже поряд була річка. Риби в річці було тоді багато. Деякі навіть продавали її у місті або міняли на якісь продукти. 

Але багато людей голодувало, деякі почали навіть пухти з голоду. Сусідська дівчинка Талаш Марія ходила з великим пухлим животом і пухлими ногами і її матір також. У мого батька теж почали пухти ноги. Але, на щастя, у селі з голоду ніхто не помер. 

Багато хто з людей їздили на заробітки в Білорусію, Прибалтику, Західну Україну. Ці землі були приєднані до СРСР нещодавно, там не було ще колгоспів, та й посуха була не така страшна, тому хліб там був. І мій батько теж два рази їздив, привозив дещо, тим і рятувалися. 

Ситуація ускладнювалася ще й тим, що люди повинні були платити надзвичайно великі податки. Із кожного двору давали зерно, картоплю, 90 штук яєць на рік, 280 літрів молока, 40 кг м’яса. Потрібно було віддавати шкуру забитої свині. Тому порося кололи так, щоб ніхто не бачив. Щоб не кричало, одягали на морду торбу з попелом. Смолити везли вночі за ліс за три кілометри від села до копанки. Перепис проводили раз на рік у січні. Тому люди старалися придбати порося одразу після перепису і до Нового року заколоти. 

Накладали також податки на плодові дерева: на сливи і вишні 5 рублів, на яблуні та груші — 10 рублів. Був такий випадок у селі. 

Одного разу до Жуми Аксині Григорівни прийшов секретар сільради переписувати дерева. Так вона взяла сокиру і при ньому вирубала увесь свій сад. 

А ще пам’ятаю, що всі промислові товари були дуже дорогі. Тому одяг у нас був домашній, полотняний. А взуття майже не було ніякого. До морозів ходили босі, і навесні, тільки сніг зійде, теж босі. 

А взимку в нас із сестрою були одні чоботи на двох. Вона ходила в них до школи у першу зміну, потім приходила, віддавала їх мені, і я йшов до школи у тих самих чоботях на другу зміну. А штани та куртку мати пошила мені з протигазних сумок, які назбирали під час війни. Дуже міцні були і добре носилися». 

Завдання 

На основі інформації, яку ви отримали із даних джерел, заповніть 

таблицю. 

Голод 1946–1947 рр. в Україні 
Причини голоду 
Масштаби 
Дії влади 
Наслідки 


V. Узагальнення та систематизація знань 

Учні дають відповідь на проблемне запитання, що прозвучало на початку уроку: 

• Що стало запорукою швидких темпів відбудови народного господарства? 

VІ. Домашнє завдання 

Опрацювати відповідний матеріал підручника.


«Я і мій телевізор» (за В. Кавою). В. Сухомлинський «Як Микола став хоробрим»
В. Сухомлинський «Як Павлик списав у Зіни задачу»; «Найкраща лінійка»
Над пропастью во лжи...
Дерева, кущі, трав’янисті рослини
Водойми України 2
Вправи та задачі на засвоєння таблиці множення числа 8

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 3
    Гостей: 3
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта