Радянізація західних областей України
 

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть: визначати хронологічну послідовність головних подій відбудовчого періоду; пояснювати на основі карти зміни в адміністративно-територіальному устрої та відбудовчі процеси у промисловості; на основі різних джерел інформації: розповідати про життя населення західних областей, опір радянській владі; порівнювати першу та другу хвилі радянізації західних областей; характеризувати протистояння радянської влади та національно-визвольного руху в західних областях України; зіставляти різні точки зору щодо цього питання та давати їм власну оцінку.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід ур оку

І. Організаційний момент уроку

ІІ . Актуалізація опорних знань

Бесіда

1. До складу яких держав входили західноукраїнські землі напередодні Другої світової війни?

2. Як змінилося їхнє становище на початку війни?

3. Що таке процес радянізації?

4. Коли відбулася перша хвиля радянізації західноукраїнських земель? Назвіть її складові та наслідки.

5. Як розгортався Рух Опору на західноукраїнських землях?

6. Пригадайте, що вам відомо про діяльність ОУН УПА в роки війни.

7. Які адміністративно-територіальні зміни сталися в УРСР після закінчення Другої світової війни? Покажіть їх на карті.

8. Дайте характеристику внутрішньополітичного та економічного становища України у повоєнний період.

9. Які процеси тут відбувалися і якими були їх наслідки?

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь.

У ході наступальних дій Червоної армії західноукраїнські землі були звільнені від фашистської окупації. Повернулась радянська влада, і розпочався другий етап радянізації.

Складові радянізації:

• Колективізація,

• індустріалізація,

• культурна революція;

• масові репресії.

Завдання

Поясніть кожну складову радянізації.

У ч и т е л ь. «Радянізувати» Західну Україну комуністи намагались якнайшвидше.

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Відновлення політики радянізаціїв західних областях України

У ч и т е л ь. Процес відбудови у районах Західної України відбувався набагато складніше, ніж на сході республіки. Це було зумовлено:

• значними руйнуваннями, завданими фашистською агресією та воєнними діями 1944 р.;

• слабкістю економічного потенціалу регіону;

• особливістю менталітету західних українців, які неоднозначно сприймали соціалістичні перетворення;

• опором нововведенням з боку значної частини населення.

Робота зі схемою

 

Боротьба з ОУН УПА

У ч и т е л ь. Відновлення радянської влади відбувалось шляхом направлення зі східних районів України у західні області значної кількості робітників партійно-комсомольського та державного апарату. До середини 1946 р. сюди було направлено 86 тис. спеціалістів.

Місцевим кадрам на той час не довіряли. Так, з 15 120 номенклатурних посад в обкомах партії в Західній Україні наприкінці 1946 р. місцеві працівники складали лише 1 832 особи (12,1 %). Майже всі ключові посади в правоохоронних органах, органах державної безпеки, культури та освіти посідали вихідці з інших регіонів країни.

Робота з джерелом інформації

Із праці О. Субтельного «Україна: історія»

«Після війни (період між 1939 і 1941 рр. виявився надто коротким, щоб залишити тривалі сліди) радянський режим усіляко намагався привести західних українців у відповідність до радянської системи та їхніх східних співвітчизників. Процес такого злиття двох розділених гілок українського народу був не лише важливим аспектом післявоєнного періоду, а й подією епохального значення в історії України.

Для здійснення своїх цілей радянський режим мав значну перевагу військової й політичної сили. І все ж перед ним поставало складне завдання, оскільки на Західній Україні він мав справу з ворожо настроєним до себе суспільством: греко-католицька церква, ця головна західноукраїнська установа, цілком очевидно не узгоджувалася з новим режимом; селяни, що серед західних українців становили більшість, жахалися перспективою колективізації; молодь, багато представників якої сповідували націоналізм, убачала в СРСР свого найлютішого ворога».

Завдання

1. У чому полягала суть перетворень у повоєнний період, що намагалася здійснити радянська влада на західноукраїнських землях?

2. Чим ускладнювався цей процес?

У ч и т е л ь. Характер змін, що відбулися упродовж відбудови на території

Західної України, неоднозначний. У роки четвертої п’ятирічки в західних областях України було здійснено суттєву реконструкцію старих заводів і фабрик. Відбудовано та споруджено понад 2,5 тис. великих і середніх

промислових підприємств. Обсяг валової продукції промисловості протягом 1946–1950 рр. збільшився у 3,2 раза.

Процес індустріалізації на «возз’єднаних» землях мав свої особливості.

Значно вищі, ніж у східних регіонах УРСР, темпи промислового розвитку. Якщо 1940 р. підприємства західних областей становили 4,7 % від загальної кількості підприємств України, то 1949 р. — вже 12,6 % (у важкій промисловості — відповідно 8,1 і 16,8 %).

Були побудовані Ужгородський диктово-меблевий і Мукачівський меблевий комбінати, Свалявський лісохімічний завод, картона фабрика у Л ьвові та ін.

Поява нових галузей промисловості: машинобудівної та приладобудівної

— на Львівщині; взуттєвої та трикотажної — у Прикарпатті; рибопереробної — в Ізмаїльській області та ін.

Відкриття значних родовищ корисних копалин: 1946–1949 рр. у Дрогобицькій області розвідані газові родовища, що мали не лише республіканське, а й союзне значення.

1948 р. завершено будівництво найпотужнішого в ті часи в СРСР та Європі магістрального газопроводу Дашава–Київ, а 1951 р. західноукраїнський газ почала отримувати Москва.

Помітний прорив у промисловому розвитку західноукраїнських земель супроводжувався й негативними чинниками:

• диспропорції в розвитку промисловості, що зумовило відставання в темпах легкої та харчової галузей промисловості;

• домінування кількісних показників над якісними;

• відсутність закінченого технологічного циклу;

• залежність від союзного центру та ін.

1950–1951-го навчального року в школах західних областей республіки працювали понад 60 тис. вчителів, тобто майже у шість разів більше, ніж у довоєнний період. Початковою освітою було охоплено усіх дітей шкільного віку, кількість учнів у 5–10 класах збільшилася майже втричі. Наприкінці 1950 р. в Західній Україні функціонувало 25 вузів — у 1,5 раза більше, ніж 1940 р. Кількість студентів за цей час збільшилася майже в 10 разів. Проте зростання освітнього рівня супроводжувалося активною русифікацією: 1953 р. навчання в усіх вузах Західної України велося переважно російською мовою.

Радикальні соціально-економічні зрушення відбувалися в сільському господарстві західноукраїнських областей. Ще 1944 р. було відновлено процес примусової форсованої колективізації.

На початку 1946 р. у Західній Україні налічувалося 158 колгоспів,

1948 р. — 1 762, 1949 р. — 6 098, 1950 р. — 7 190 (колгоспи об’єднували, за одними джерелами, 93 %, за іншими, — 98 % селянських господарств).

На початку 50-х років суцільна колективізація в західноукраїнських землях була здебільшого завершена.

Завдання

У чому полягав суперечливий характер модернізаційних процесів, що відбувалися на західноукраїнських землях у післявоєнний період?

Становище церкви. Ліквідація УГКЦ

Завдання

1. Пригадайте, коли була утворена греко-католицька церква.

2. Який вплив вона мала на західноукраїнських землях?

У ч и т е л ь. Щоб остаточно зламати опір західноукраїнського населення нововведенням, радянська влада повела активну боротьбу проти Української греко-католицької церкви (УГКЦ), оскільки:

• УГКЦ була одним із важливих чинників суспільно-політичного життя цього регіону. В умовах тривалої української бездержавності УГКЦ поступово перетворилася на традиційного посередника між українцями й офіційною владою, духовну опору і натхненника національно-визвольної боротьби, сполучну ланку між західноукраїнським регіоном і Заходом.

• Вона була впливовою широкорозгалуженою структурою. До встановлення радянської влади в Західній Україні греко-католицька церква складалася

із 3 040 парафій, 4 440 церков, духовної академії, 5 духовних семінарій, 2 шкіл і 127 монастирів.

За нею йшло понад 5 млн вірян. Намагаючись знайти спільну мову з панівним режимом й уникнути кровопролиття в західноукраїнському регіоні, наступник

Шептицького митрополит Й. Сліпий надсилає в грудні 1944 р. до Москви делегацію УГКЦ, яка ознайомила уряд із життям церкви, проголосила звернення Й. Сліпого «До духовенства і віруючих», у якому містилися заклики до бандерівців «вернутися з неправильного шляху», передала 100 тис. крб у фонд Червоного Хреста на оборону країни. Не бажаючи вступати у конфлікт

з УГКЦ під час війни, сталінське керівництво пообіцяло греко-католикам вільне відправлення богослужінь. Але вже наприкінці війни починається широкомасштабний наступ на УГКЦ.

Робота з хронологічним ланцюжком

Ліквідація УГКЦ

 

Завдання

1. Чому греко-католицька церква стала одним із перших об’єктів атаки радянської влади?

2. Як ви вважаєте, чому взагалі стала можливою ліквідація греко-католицької церкви, адже вона мала надзвичайно великий вплив у Західному регіоні?

Боротьба ОУН УПА. Операція «Вісла»

Бесіда

1. Як ви вважаєте, чому процес «радянізації» спричинив зростання невдоволення місцевого населення та піднесення збройної боротьби?

2. Що вам відомо про діяльність ОУН УПА в роки війни?

У ч и т е л ь. Ліквідація греко-католицької церкви, насильницька колективізація, масові депортації спонукали до опору діям влади. Організуючим ядром й ударною силою цього опору стали формування

УПА. Її діяльність у повоєнний період умовно можна поділити на два етапи, що суттєво відрізняються один від одного тактичною лінією.

Робота з таблицею

Заповнення таблиці під час опрацювання тексту підручника.

Діяльність ОУН УПА упіслявоєнний період

І етап (1945–1946 рр.)

 

ІІ етап (1947–1950 рр.)

 

Завдання

Як ви вважаєте, чому на початку 1947 р. ОУН УПА переходить до нових форм і методів боротьби?

У ч и т е л ь.

За офіційними даними, у післявоєнний період оунівці здійснили 14,5 тис. диверсій і терористичних актів, у яких загинуло майже 30 тис. військовослужбовців, працівників державних та охоронних органів, місцевих жителів. Тактична лінія УПА, курс на масовий опір західноукраїнського населення радянській владі давав привід сталінському керівництву для широкомасштабних каральних акцій у регіоні. Тому під колесами репресивної машини опинились не лише повстанці. Сваволя, беззаконня, провокації стали нормою поведінки спецвійськ у Західній Україні.

Загибель командувача УПА Р. Шухевича (5 березня 1950 р.) стала своєрідним поворотним пунктом — після неї фактично закінчився організований опір на західноукраїнських землях, хоча окремі невеликі загони УПА та залишки підпілля діяли ще до середини 50-х років.

Робота з документом

Із висловлювання Р. Шухевича

«…Домагатися, щоб жодне село не визнало радянської влади. ОУН має діяти так, щоб усі, хто визнав радянську владу, були знищені. Не залякувати, а фізично знищувати! Не потрібно боятися, що люди проклянуть нас за жорстокість. Хай із 40 мільйонів українського населення залишиться половина — нічого страшного в цьому немає».

Завдання

1. У сучасній історичній літературі є згадка про те, що завершення війни ОУН- Б зустріла під гаслом, проголошеним Р. ШухевиТема

2. Україна в перші повоєнні роки (1945 — початок 50-х рр.) 81 чем, що вміщено у даному висловлюванні. Чи згодні ви з цією думкою?

3. Сформулюйте своє ставлення до методів боротьби, які тут виголошувалися.

У ч и т е л ь. Відновлення радянської влади в західних областях України

супроводжувалося посиленням репресивного тиску на місцеве населення.

Нормативні документи

7 січня

1944 р.

 

Розпорядження НКВС СРСР від 7 січня 1944 р., у якому зазначалося: «…усіх виявлених пособників на території України заарештувати з конфіскацією майна і відправити до Чорногорського спецтабору» (Красноярський край)

Березень

1944 р.

 

Розпорядження НКВС СРСР, у якому зазначалося:

«Сім’ї, у складі яких є оунівці, що перебували на нелегальному

становищі, а також сім’ї засуджених оунівців взяти на облік і виселити до тилових областей Союзу»

15 травня

1945 р.

 

Нарада М. Хрущова із секретарями обкомів КП(б)У і начальниками управлінь НКВС у Львові:

• звучить вимога проводити рішучі каральні акції протии сімей повстанців;

• рекомендація застосовувати «нові методи роботи»: створення атмосфери «кругової поруки» та взаємної підозри

Завдання

1. Визначте, з якою метою і проти кого застосовувалися репресії на західноукраїнських землях у повоєнний період.

2. Які форми і методи боротьби використовувало сталінське керівництво в боротьбі з «непокірними»?

У ч и т е л ь. Про масовий характер репресій свідчить те, що лише протягом 1946–1948 рр. у східні райони СРСР було депортовано майже 500 тис. західних українців. Найбільш масштабною репрессивною акцією цього періоду стала операція «Вісла».

Робота з терміном

О п е р а ц і я « В і с л а » — це завершальний етап процессу переселення

українського населення із території Закерзоння (Лемківщина, Посяння, Підляшшя, Холмщина).

У ч и т е л ь. Початок операції «Вісла» було покладено 9 вересня 1944 р. шляхом підписання угоди між польським Тимчасовим комітетом

національного визволення та урядом УРСР, відповідно до якої українське населення, що проживало в Закерзонні, мусило добровільно переїхати до Радянської України. Цю масштабну міграцію можна поділити на три етапи.

Операція «Вісла»

№ етапу

Зміст

I етап — «добровільне

переселення» (вересень

1944 — серпень

1945 р.)

 

По селах починають свою роботу переселенські комісії,

створені з представників УРСР та Польщі, які проводили агітацію за переселення. Проте місцеві жителі не поспішали залишати обжиті місця та зароблене важкою працею майно. До того ж, вони боялися колективізації та сталінських репресій, які вже були в Західній Україні. Під переселення потрапляли переважно люди, господарства яких були знищені війною, незаможні або ж ті, хто зазнав чи боявся репресивних дій підпільних польських формувань.

До 1 березня 1945 р. до України із Закерзоння переселилася лише 81 тис. осіб

II етап —

«насильницька

депортація»

(вересень 1945 —

серпень 1946 р.)

 

Припинення добровільного переселення, починається

Процесс нелегального повернення українців, які відчули важку руку сталінського режиму, на старі місця проживання.

Відповіддю польської сторони став відкритий терор:

збройні формування Армії Крайової грабували і спалювали українські села, вбивали їхніх жителів.

Восени 1945 р. головний уповноважений уряду УРСР у справах евакуації порушив клопотання перед польським урядом про «надання військової допомоги в прискоренні масової депортації населення». Відповіддю Варшави став наказ примусово відселити українське населення з 50-кілометрової прикордонної смуги на територію УРСР. У разі відмови українців від переселення планувалося примусове відселення їх углиб Польщі, за річку Сян.

Процес відселення супроводжувався вбивствами, пограбуваннями, мародерством. Внаслідок цієї акції

до УРСР було переселено 482 тис. осіб, тобто 96,8 %

українського населення Закерзоння

III етап — операція

«Вісла»

(квітень — липень

1947 р.)

 

Привід: загибель у березні 1947 р. у бою з формуваннями УПА заступника міністра оборони Польщі К. Свєрчевського. Польське керівництво прийняло рішення про виселення українців і членів змішаних українсько-польських сімей з українських етнічних та прилеглих земель (Посяння, Лемківщини, Холмщини, Підляшшя) у західні й північні райони з обов’язковим розпорошенням серед польського населення.

Ці репресивні дії становили основний зміст операції «Вісла», яка була скоординована на міждержавному рівні: відділи НКВС та чехословацької армії заблокували

східні та південні кордони Польщі.

Було депортовано 140,5 тис. осіб, ув’язнено в концтаборах3 800 осіб, вбито понад 650 осіб

Завдання

1. Ким, коли і з якою метою було проведено операцію «Вісла»? Якою були її наслідки?

2. Висловіть своє ставлення до цих подій.

У ч и т е л ь. Отже,

 у середині 40-х років українське населення Закерзоння стало жертвою масових насильницьких депортацій, які до серпня 1946 р, здійснювалися в напрямку УРСР, а з квітня 1947 р. — углиб Польщі. Суттю операції «Вісла» було «очищення» теренів Південно-Східної Польщі від автохтонного українського населення й асиміляція українців-переселенців у польському середовищі.

V. Узагальнення та систематизація знань

Порівняйте першу та другу хвилю радянізації західноукраїнських земель за власними критеріями.

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Поділити учнів на чотири групи і підготувати проекти з виконанням мультимедійних презентацій стосовно культури в роки війни «Освіта», «Наука», «Література», «Мистецтво».


Большая грудь – в ваших руках!
Письмове додавання й віднімання двоцифрових чисел
Водный маникюр
Идеальная форма бровей
Запитання до природи. Кому потрібні Сонце, вода та повітря?
Задача, яка містить поняття стільки ж. Вправи на засвоєння таблиць додавання й віднімання

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 56
    Гостей: 56
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта