Початок визволення України
Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть: визначати хронологічну послідовність подій Другої світової та Великої Вітчизняної війн; спираючись на карту та інші джерела інформації, характеризувати воєнно-політичні події на території України 1943 р.; показувати на карті території, де відбувались воєнні події Другої світової та Великої Вітчизняної війн у зазначений період; на основі різних джерел інформації: описувати героїчні події Великої Вітчизняної війни; складати характеристики та політичні портрети видатних українських полководців та героїв війни; порівнювати різні точки зору, що існують в історичній науці, стосовно подій та етапів Другої світової та Великої Вітчизняної війн та визначати власну позицію.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент уроку

ІІ . Актуалізація опорних знань

Бесіда

1. Коли відбувся напад Німеччини на СРСР?

2. Яке місце посідала Україна в планах окупантів?

3. Поясніть термін «блискавична війна».

4. Які території України першими зазнали на собі гніт німецького окупаційного режиму?

5. Чи здійснювалася евакуація підприємств з України? Яких саме?

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь.



Сталінградська битва, яка тривала з 17 липня 1942 р. до 2 лютого 1943 р., стала початком корінного перелому в Другій світовій війні та початком визволення території України.

У ході загального контрнаступу війська 1-ї гвардійської армії під командуванням генерала В. Кузнєцова 18 грудня 1942 р. вибили окупантів із села Півнівка Міловського району на Луганщині. Цього ж дня були визволені й деякі інші населені пункти цього ж району.



Відповідно до плану Ставки на початку 1943 р. потужний наступ радянських військ розпочався в напрямку Донбасу й Харкова.

Червоній армії вдалося визволити ряд північно-східних районів Донбасу й м. Харків. 19 лютого 1943 р. з району Краснограда й Красноармійська німецькі війська завдали по радянських військах танкових ударів. До 15 березня в жорстоких боях було вбито і поранено 156 тис. радянських солдат і офіцерів. 16 березня 1943 р. німецькі війська знову захопили Харків, а 18 березня — Бєлгород.

Проблемне завдання

• Як ви вважаєте, яке стратегічне та ідеологічне значення мала Сталінградська битва для подальшого перебігу воєнно-політичних подій Другої світової війни?

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Бої на Лівобережжі. Звільнення Києва

У ч и т е л ь. Битва на Курській дузі (5 липня — 23 серпня 1943 р.) закріпила корінний перелом в ході Великої Вітчизняної та Другої світової війн. Перемога в цій битві відкрила для Червоної армії можливість широкомасштабного наступу на всьому південному напрямку радянсько-германського фронту. 3 серпня почалась битва за Харків. У ній взіли участь 980 тис. радянських солдат і офіцерів за підтримки 2 400 танків, 1 300 літаків, 12 тис. гармат.

Супротивник мав втричі менше живої сили, вчетверо менше танків й артилерії, 800 літаків.

23 серпня 1943 р. було звільнено Харків (загинули й були поранені 255 тис. радянських солдат. У ході Донбаської наступальної операції (13 серпня — 22 вересня 1943 р.) були звільнені найважливіші промислові центри Донбасу, a 8 вересня — м. Сталіно (зараз м. Донецьк). 21 вересня авангардні частини Центрального і Воронезького фронтів вийшли до Дніпра. Були звільнені обласні центри: Суми — 2 вересня, Чернігів — 21 вересня, Полтава —

23 вересня.

Війська Червоної армії вийшли до Дніпра фронтом від Києва до Запоріжжя.

Було прийнято рішення про утворення чотирьох Українських фронтів:

• Перший Український — із Воронезького фронту;

• Другий Український — зі Степового фронту;

• Третій Український — із Південно-Західного фронту;

• Четвертий Український — із Південного фронту.

21 вересня 1943 р. почалося форсування Дніпра. 14 жовтня 1943 р. було звільнене м. Запоріжжя, 25 жовтня — м. Дніпропетровськ, a 6 листопада 1943 р. війська 1-го Українського фронту під командуванням генерала М. Ватутіна звільнили м. Київ.

Складання хронологічної таблиці

Початок визволення території України

Дата

Подія

19 листопада

1942 р. — 2 лютого

1943 р.

Сталінградська битва поклала початок корінному

Перелому у війні на користь СРСР



18 грудня

1942 р.

Звільнення першого населеного пункту УРСР — село

Півнівка Ворошиловградської області

Січень — початок

березня

1943 р.

Наступальні операції радянських військ, у ході яких

було звільнено значну частину Донбасу. 16 лютого

уперше звільнено Харків

19 лютого —

25 березня

1943 р.



Контрнаступ німецько-фашистських військ із району

Краснограда та Красноармійська Харківської області,

втративши Харків та Бєлгород, радянські війська

героїчними зусиллями зупинили ворога

5 липня —

23 серпня

1943 р.

Курська битва, у ході якої було звільнили Лівобережну

Україну та Донбас (23 серпня 1943 р. остаточно

звільнено Харків)

Вересень–

листопад

1943 р.

Героїчна битва за Дніпро (за форсування Дніпра та

небачений героїзм 2 438 радянським воїнам були удостоєні звання Героя Радянського Союзу)

6 листопада

1943 р.

Визволення Києва



Запитання

1. Яке стратегічне значення для військ Червоної армії мало оволодіння столицею України?

2. Як ви вважаєте, чому Сталін наполягав на звільненні Києва за будь-якої ціни до 6 листопада 1943 р.?

Повідомлення учня про визволення Києва

1. Якою ціною було взято Київ? Чи можна виправдати значні людські жертви під час цієї операції?

2. Визначте, яке стратегічне значення для радянських військ мало визволення Києва.

3. Чому ця битва стала завершенням корінного перелому в ході Другої світової війни?

4. Покажіть на карті, які території України були звільнені від фашистських загарбників на кінець 1943 р.

Звільнення Правобережної та Південної України

У ч и т е л ь. У звільненні України брали участь до 40 % особового складу радянської армії (О. Субтельний). Упродовж січня 1943 р. — жовтня 1944 р. загальні втрати Червоної Армії склали 3 млн 492 тис. бійців і офіцерів. Таким чином у боях за визволення України загинуло майже 1 млн 400 тис. солдат. На 1943 рік припадає 800 тис. втрат особового складу Червоної армії.

Визволення міст України 1943 року

Місто

Дата

Ворошиловград

14 лютого

Харків

23 серпня

Суми

2 вересня

Сталіно

8 вересня

Чернігів

21 вересня

Полтава

23 вересня

Запоріжжя

14 жовтня

Дніпропетровськ

25 жовтня

Київ

6 листопада

Черкаси

14 грудня

Житомир

31 грудня

Сталін заявив, що з осені 1943 р. до осені 1944 р. до лав Червоної армії було мобілізовано 2,5 млн жителів України (насправді — понад 4 млн).

О. Довженко пригадував, що один з поетів Д. говорив: необхідно розстріляти мільйон українців за те, що вони так довго жили під німецькою окупацією. Коментуючи, письменник пригадав слова українського колгоспника, який «боявся», щоб нацисти не знищили надто багато населення, бо тоді більшовицькій владі нікого буде розстрілювати.

Робота з історичними фактами

У складі армій діяли «польові військкомати». Щоб поповнити армійські частини, у 1943 р. на звільнених територіях було мобілізовано 250 тис. 16–17 річних підлітків (С. Рубльов). Їх часто кидали в бій одразу після мобілізації. Не прийнявши присягу, вони не вважались солдатами і їх не враховували статистично. О. Довженко писав у своєму «Щоденнику» 16 грудня 1943 р.: «Розповідають, що на Україні починають уже готуватися до мобілізації шістнадцятилітніх, що в бій гонять погано навчених, що на них дивляться як на штрафників…». А. Дімаров згадував: «Не забуду, поки й житиму, одну атаку взимку сорок третього… Німець засів за цегляними мурами металургійного комбінату, понад водосховищем, і полковник та його комісар не придумали нічого кращого, як кинути в атаку кілька сотень новобранців, яких не встигли ще й обмундирувати та як слід озброїти. Вони висипали на лід водосховища величезним натовпом, і німці, підпустивши їх майже впритул, викосили до ноги.

Уся крига стала криваво-чорною від трупів».

Запитання

Про що свідчать наведені факти?

Житомирсько-Бердичівська операція

У ч и т е л ь.

Війська 1-го Українського фронту під командуванням генерала М. Ватутіна до середини січня 1944 р. завдали поразки військам групи армій «Південь» і створили передумови для оточення ворожих військ у районі Корсунь-Шевченківського виступу.

У ході операції військами фронту були визволені території Житомирської області, значна частина Київської, частина Вінницької та Рівненської областей.

Корсунь-Шевченківська операція

У ч и т е л ь.

Корсунь-Шевченківський виступ у планах обох сторін посідав особливе значення. Радянське командування, щоб продовжити наступ на Правобережній Україні, планувало оточити і ліквідувати сили супротивника в цьому районі. У свою чергу, керівництво вермахту планувало з цього плацдарму завдати удар по київському угрупованню радянських військ. Ця наступальна операція здійснювалася військами 1-го і 2-го Українських фронтів з 24 січня по 17 лютого 1944 р. Військам Червоної армії вдалось оточити і розгромити 10 німецьких дивізій. Супротивник втратив убитими і пораненими 55 тис. солдатів і офіцерів, близько 18 тис. гітлерівців потрапили в полон. На честь «нового Сталінграда», як називали Корсунь-Шевченківську операцію, Москва салютувала бійцям Українських фронтів 20 залпами з 224 знарядь.

Рівненсько-Луцька операція

У ч и т е л ь.

Майже водночас із Корсунь-Шевченківською операцією війська 1-го Українського фронту розпочали наступ на Рівненсько-Луцькому напрямку. Наступ радянських військ відбувався за складних умов заболоченої місцевості і бездоріжжя.

Значну допомогу надали партизанські з’єднання Сабурова, Федорова, Бегми.

2 лютого 1944 р. були звільнені від окупантів Луцьк і Рівне, а в результаті подальшого наступу — Проскурів, Тернопіль, Вінниця.

Нікопольсько-Криворізька операція

У ч и т е л ь.

Наприкінці січня 1944 р. війська 3-го і 4-го Українських

фронтів розгорнули наступ на Нікопольсько-Криворізькому напрямку. Гітлерівське командування надавало особливого значення збереженню під своїм контролем Нікополя, Кривого Рогу і прилеглих територій — районів, багатих марганцевими і залізними рудами, які гітлерівська Німеччина використовувала для своїх потреб. Війська 3-го і 4-го Українських під командуванням генералів Р. Маліновського і Ф. Толбухіна раптовими ударами прорвали оборону гітлерівців і, переслідуючи відступаючі частини вермахту, звільнили Нікополь (8 лютого) і Кривий Ріг (22 лютого).

Проскурівсько-Чернівецька операція

У ч и т е л ь.

Війська 1-го Українського фронту з 4 березня по 17 квітня 1944 р. здійснили Проскурівсько-Чернівецьку операцію, у результаті якої вороже угруповання було розколоте на дві частини. У ході операції були звільнені міста Проскурів, Кам’янєць- Подільський, Чернівці. Радянські війська вийшли до передгір’їв Карпат.

Умансько-Ботошанська операція

У ч и т е л ь.

5 березня — 17 квітня 1944 р. війська 2-го Українського фронту розгромили 8-му німецьку армію і 26 березня 1944 р. вийшли до державного кордону СРСР, перенесли бойові дії на територію Румунії — держави-сателіта нацистської Німеччини.

Одеська операція

У ч и т е л ь.

Війська 3-го Українського фронту за підтримки сил Чорноморського флоту успішно здійснили Одеську операцію, у ході якої були визволені Херсон (13 березня), Миколаїв (28 березня), Одеса — (10 квітня).

Визволення Криму

У ч и т е л ь.

Навесні 1944 р. Ставка поставила перед військами 4-го Українського фронту, Приморської армії та Чорноморського флоту завдання розгромити військове угруповання супротивника в Криму і звільнити Кримський півострів від загарбників. Кримське угруповання супротивника складалося із 7 німецьких і 5 румунських дивізій і нараховувало до 200 тис. солдатів і офіцерів.

8 квітня 1944 р. почалися кровопролитні бої за Крим. 11 квітня булла визволена Керч, 13 квітня — Сімферополь. 5 травня розпочався штурм севастопольських укріплень ворога. Найбільш жорстокі бої розгорнулися на Сапун-горі. Після 9-годинного штурму вона вже була в руках радянських військ. 9 травня 1944 р. від загарбників був звільнений Севастополь. 12 травня Крим був повністю звільнений від німецько-фашистських військ.

Складання хронологічної таблиці

Визволення Правобережної та Південної України

Дата

Подія

24 грудня 1943 р. — 29 лютого

1944 р.



Житомирсько-Бердичівська, Кіровоградська, Корсунь-Шевченківська (в оточенні опинилися 11 ворожих дивізій кількістю 80 тис. осіб), Рівненсько- Луцька, Нікопольсько-Криворізька операції

4 березня — середина

квітня

1944 р.



Проскурово-Чернівецька, Умансько-Ботошанська, Березнегувато-Снігірівська, Одеська операції. У результаті цих наступальних операцій було звільнено Правобережну й Південну Україну. 26 березня 1944 р. радянські війська вийшли на кордон із Румунією, 8 квітня 1944 р. — на кордон із ЧехоСловаччиною

8 квітня —

12 травня 1944 р.

Кримська наступальна операція, яка завершилася визволенням Криму

Завдання

1. Назвіть основні наступальні операції Червоної армії з визволення Правобережної та Південної України. Укажіть їх результати.

2. Покажіть на карті територію України, яка була визволена на середину

1944 р.

Примусове виселення з Криму в східні райони СРСР татар, греків, вірмен

У ч и т е л ь. Проте доля багатьох жителів Криму склалася трагічно.

Кримсько-татарське населення півострова, звинувачене у співпраці з окупантами, рішенням Державного Комітету Оборони (ДКО) у травні 1944 р. було примусово виселене до Середньої Азії.

У травні 1944 р. з Криму було виселено 165 тис. татар і 35,5 тис. представників інших національностей. Із загальної кількості виселених понад 80 % були жінки і діти.

Близько 50 % загинули дорогою та у перші роки перебування на нових місцях проживання. Незабаром така ж доля спіткала грецьке, вірменське, а згодом і болгарське населення Криму. Лише за часів незалежності України розпочалося повернення кримських татар і представників інших народів на півострів, а витрати, пов’язані з їх поверненням й облаштуванням у Криму, лягли на плечі уряду України.

Робота з терміном

Д е п о р т а ц і я — вигнання, висилка з постійного місця проживання або держави окремих осіб чи народів.

Робота з таблицею

Татари в рок и Великої Вітчизняної війни

У боротьбі проти фашистів

Факти на «підтримку» виселення

• У боях з фашистами на фронтах загинули 26 тис. бійців-татар;

• чесно служили Батьківщині чотири генерали-татари, понад 80 полковників, 100 підполковників,

сім Героїв Радянського Союзу;

• відомий військовий льотчик-ас А. Хан-Султан був удостоєний

цього звання двічі;

• із 32 керівників кримського підпілля 26 були татарами, із 30 комісарів партизанських загонів — 10; керівника кримського підпілля татарина

А. Дагджі видала німцям росіянка

З. Мартинова

• 1942 р. в Ялті татари вирізали сім’ї росіян;

• видавали гестапівцям євреїв, циган;

• на засіданні татарського комітету в Сімферополі 3 січня 1943 р. присутні молилися за здоров’я Гітлера;

• у Бахчисарайському районі до 15 лютого 1942 р. на службу до німців за 20 днів пішли 9 255 татар;

• під час обшуку татарських осель було виявлено 8 тис. Автоматів і гвинтівок, понад 500 кулеметів, комплекти боєприпасів

і гранат

Запитання

Чи виправданою, на ваш погляд, була депортація татарського населення з Криму?

V. Узагальнення та систематизація знань

• Назвіть військово-політичні події середини 1942 — середини 1944 рр., які, на вашу думку, стали доленосними для України. Чому ви так вважаєте?

VІ. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.

Лікарські рослини в житті людини та їх застосування
Що означає бути вихованою людиною
Дуб
Вправи на додавання і віднімання в межах 20
Звук [ДЖ]. Позначення його буквосполученням «ДЖ»
Зимняя защита кожи

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 6
    Гостей: 6
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта