Окупаційний режим в Україні
Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть: визначати суть окупаційного режиму в Україні; характеризувати життя населення в умовах окупації; на основі різних джерел інформації: порівнювати ставлення до війни різних верств населення та політичних сил в українських землях; описувати повсякденне життя людей та визначати зміни, пов’язані з війною; порівнювати різні точки зору щодо подій та етапів Другої світової та Великої Вітчизняної війн та визначати власну позицію.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід ур оку

І. Організаційний момент уроку

ІІ . Актуалізація опорних знань

Бесіда

1. Коли територія України була повністю окупована німецькими військами?

2. Які плани були у Гітлера та його союзників щодо України?

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь Гітлер відкидав ідею самостійних держав і говорив лише про доцільність економічної експлуатації Східної Європи. Завойовані східні території, і в першу чергу Україна, мали стати для німців «райським садом», порівняно з яким африканські колонії матимуть другорядне значення.

На засіданні генералітету вермахту 2 травня 1941 р. Гітлер наголосив: якщо після двох років війни німецькі збройні сили не будуть забезпечуватися продовольством з окупованих районів СРСР, то війну неможливо буде продовжувати. Але, щоб досягти бажаної мети, підкреслював фюрер, треба пам’ятати, що мільйони слов’ян при цьому помруть від голоду.

Натомість майбутній міністр окупованих територій, прибалтійський німець А. Розенберг, у меморандумах від 2 квітня та 20 липня 1941 р. пропонував стимулювати в завойованій Україні національне життя, створити на противагу Росії під протекторатом рейху Чорноморський союз (Україна, Донська область, Кавказ), приєднати до України заселені етнічними українцями райони Курської й Воронезької областей, тобто сформувати Українську державу на території від Львова до Саратова. Йшлося й про відродження «вільного козацтва», інституту гетьманства, існування українських університетів, навчання національної еліти німецької мови.

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Генеральний план «Ост»

У ч и т е л ь. Як нам вже відомо, ще до початку Великої Вітчизняної війни Гітлер виношував корисливі плани щодо майбутнього Української держави. Початок війни проти Радянського Союзу означав, що німецькі плани щодо українських земель вступили у вирішальну фазу свого практичного здійснення. І ось саме на цьому етапі економічні інтереси Третього рейху почали різко домінувати над політичними розрахунками. Про це свідчать документи.

Робота в групах

Із листа Гітлера до Муссоліні, 21 червня 1941 р.

«Що стосується боротьби на Сході, дуче, то вона, напевне, буде важкою. Проте я ні на секунду не сумніваюся в значному успіху.

Передусім я сподіваюся, що нам пощастить забезпечити на тривалий час на Україні загальну продовольчу базу. Вона послужить для нас постачальником тих ресурсів, які, можливо, знадобляться нам у майбутньому».

Із «Зеленої папки» Герінга (директиви щодо керівництва економікою на території СРСР)

«Першим завданням є якнайшвидше здійснення повного продовольчого постачання німецьких військ за рахунок окупованих областей».

Із виступу Герінга в Берліні

«Ми зайняли найродючіші землі України. Там, на Україні, є все: яйця, масло, пшениця, сало і в такій кількості, яку важко собі уявити. Ми маємо зрозуміти, що все це відтепер і навіки — наше, німецьке». Із виступів Гітлера

«…Було б помилкою дати освіту місцевим людям. І я зовсім не прихильник створення університету в Києві».

«Якщо росіяни, українці та інші вмітимуть читати й писати, це може нам тільки нашкодити».

«…Тут (на Вкраїні) на нас чекає безмежна родюча земля, гумус якої подекуди має завтовшки до десяти метрів».

«Де ще існує регіон, в якому виплавляли би залізо вищої якості, ніж українське залізо? Де можна знайти більше нікелю, вугілля, марганцю, молібдену?.. І, окрім того, ще стільки можливостей!»

Із записів доктора Ветцеля

«Метою німецької політики щодо населення російської території є доведення народжуваності росіян до значно нижчого рівня, ніж у німців… Поки ми зацікавлені в тому, щоб збільшити чисельність українського населення на противагу росіянам. Проте це не повинно призвести до того, що місце росіян займуть з часом українці».

Завдання На основі даних документів визначте головну мету німецьких планів щодо України.

У ч и т е л ь. Згадувана в документах «Зелена папка Герінга» — це план економічного пограбування окупованих територій, розрахований, насамперед, на період війни, але ще в січні 1940 р. за наказом Гімлера було розпочато роботу над довгостроковим, стратегічним Генеральним планом «Ост». Цей проект мав на меті дати рекомендації щодо розв’язання проблем германізації та колонізації районів Сходу на довготривалу перспективу. Він складався з програми-мінімум, розрахованої на період війни, та програми-максимум — на повоєнний час.

Робота з таблицею

Генеральний план «Ост»

Запитання

З якою метою створювався Генеральний план «Ост»? У чому його суть?

У ч и т е л ь. Свої плани щодо захоплених територій на Сході Гітлер окреслив у липні–жовтні 1941 р. під час зібрання високих німецьких керівників головного штабу та «розмов за столом». За його словами, німці здобули у своє володіння цей «великий пиріг» для того, щоб:

1) його опанувати;

2) ним керувати;

3) його експлуатувати.

Центральне місце у цих планах посідала Україна. Гітлер рішуче відкидав ідею самостійної України. Крим мав стати «німецькою Рів’єрою», а Галичина як колишня австрійська провінція — частиною Рейху. Із грудня 1941 р. Науковий інститут праці в Берліні розробляв плани заселення німцями території Радянського Союзу аж до Уралу з таким розрахунком, щоб слов’ян на цій території залишилася меншість. Проте до 2001 р. на «звільнених» від місцевих жителів територіях Білорусії, Росії та України мали проживати 90 млн. німців, а населення власне Німеччини збільшилося б утричі (приблизно 250 мільйонів) внаслідок зростання рівня народжуваності та онімечення слов’янських дітей арійського типу віком від 3 до 7 років.

Нацистський «новий порядок» в Україні

У ч и т е л ь. Німецький генеральний план «Ост», згідно з яким був встановлений окупаційний режим, передбачав:

• знищити на окупованих землях 30 млн осіб;

• виселити протягом 30 років близько 50 млн поляків, українців, білорусів, литовців до Західного Сибіру, на Північний Кавказ, до Південної Америки, Африки;

• онімечити решту населення, перетворивши його на дешеву робочу силу для 10 млн німецьких колоністів;

• знищити СРСР як цілісну суверенну державу;

Робота з документами

Із розпорядження рейхскомісара України Еріха Коха 24 жовтня 1942 р.

«Закрити всі школи, інститути, у яких навчаються учні старше 15 років, а всіх учнів і викладачів цих закладів відправити на роботи до Німеччини. Крім 4-класних шкіл не повинно бути жодної школи».

Із секретної німецької інструкції щодо України (листопад 1942 р.)

«1. Наші вороги: комуністи, прихильники Бандери, партизани.

2. «Просвіти» обсервувати.

3. Відібрати культурно-освітні установи, театри, кіно.

4. Церкви не допустити до згоди.

5. Не долати сухот, тифу. Закрити лікарні для населення.

6. Суди лише німецькі. Кожен німець — суддя.

7. Хуліганство карати лише тоді, коли воно шкодить німцям».

Завдання

Користуючись документами, охарактеризуйте суть німецького окупаційного режиму в Україні.

Робота з таблицею

Окупаційний режим в Україні Запитання

1. Покажіть на карті зони окупації.

2. Порівняйте адміністративне розчленування України з планом Розенберга. Які відмінності ви помітили? Чому?

У ч и т е л ь Рейхскомісаріат «Україна» очолив Еріх Кох, якого в Третьому рейху називали «другим Сталіним». Для управління було створено величезний адміністративний апарат. Центром рейхскомісаріату стало м. Рівне. Фашистський окупаційний режим в Україні мав виконати три основні завдання:

1) забезпечити продовольством, матеріальними і людськими ресурсами потреби фашистської воєнної машини;

2) позбутись українського населення шляхом фізичного знищення,

депортацій та вивезення на роботу до Німеччини «лебенсраум» (життєвий простір) для арійської раси;

3) сприяти колонізації значної частини окупованих земель, заселенню

цілих районів німецькими переселенцями (останнє завдання планувалося здійснити протягом 30 повоєнних років, але фашисти почали його реалізовувати вже під час війни).

Життя населення України за умов окупації

У ч и т е л ь. Нацисти установили на окупованих територіях жорстокий окупаційний режим. Вони перетворили Україну на німецьку колонію, що входила до «німецького життєвого простору» і стала джерелом сировини, продовольства, робочої сили для «третього рейха». 85 % усіх продуктів, вивезених у роки війни з СРСР до Німеччини, були з України. Економічне пограбування відбувалося з німецькою ґрунтовністю і педантичністю. Нацисти створили цілу систему заготівельних органів з пограбування українських земель.

Найбільшим серед них було «Центральне товариство Сходу», що мало 30 комерційних відділів із 200 філіями в містах.

Окупаційний режим забезпечували гестапо, війська СС, Служба безпеки (СД). Діяла також допоміжна адміністрація з місцевих жителів (бургомістри, старости, поліція). 1941–1944 pp. 2,8 млн осіб було вивезено із СРСР у нацистське рабство, 2,4 млн із них були з України Масовий терор проти українського народу нацисти застосовували з особливою жорстокістю. Підрозділи СС знищували цілі села.

У жовтні 1941 р. Україна й уся Європа «побачили свою першу Катинь»: село Обухівка Полтавської області було цілком спалене, а все населення розстріляне. Під час окупації подібні варварські акції були здійснені нацистами в 250 населених пунктах України. В Україні діяли десятки «таборів смерті», існувало 50 гетто.

Із 5,8 млн радянських військовополонених, що потрапили до рук нацистів, загинули близько 3,3 млн; серед них було майже 1,3 млн українців.

Робота з документом

Із листа української дівчинки, 1943 р.

«Березень, 12, Ліозно, 1943 рік. Дорогий, добрий татусю! Пишу я тобі листа з німецької неволі. Коли ти, татусю, будеш читати цього листа, мене в живих не буде. І моє прохання до тебе, батьку: покарай німецьких кровопивць. Це заповіт твоєї помираючої доні.

Кілька слів про маму. Коли повернешся, маму не шукай: її розстріляли німці. Коли питали про тебе, офіцер бив її нагайкою по обличчю. Мама не витерпіла і гордо сказала: «Ви не злякаєте мене побоями. Я впевнена, що чоловік повернеться назад і викине вас, підлих загарбників, звідси геть». І офіцер вистрелив мамі в обличчя…

Татусю, мені сьогодні виповнилося 15 років, і якщо б зараз ти зустрів мене, то не впізнав би свою доню. Я стала дуже худенька, мої очі запали, коси мені постригли наголо, руки висохли, схожі на граблі. Коли я кашляю, з рота йде кров — мені відбили легені.

…Я рабиня німецького барона, працюю у німця Шарлена прачкою, перу білизну, мию підлогу. Працюю дуже багато, а їм два рази на день у кориті разом зі свинями.

Живу я в сараї, де дрова, до кімнати мені заходити не можна.

Два рази я тікала від господарів, але мене знаходив їхній двірник.

Тоді сам барон зривав з мене сукню і бив ногами. Я втрачала свідомість.

Потім на мене виливали відро води і кидали в підвал. Тільки смерть врятує мене від жорстоких побоїв. Не хочу більше мучитися рабинею у проклятих, жорстоких німців… Тату, помстись за маму і за мене. Прощавай, добрий татусю, йду помирати…

Твоя доня»

Завдання

На основі даного документа схарактеризуйте своє ставлення до нацистської ідеології та німецького «нового порядку» в Україні.

У ч и т е л ь В Україні антиєврейський геноцид мав особливо жорстоку форму. Це пояснювалось тим, що у розумінні нацистів тут жили не просто євреї, a євреї «більшовицькі», нібито основа радянської влади, які представляли собою рушійну силу світової революції, для запобігання якій і необхідно було будь-якими способами позбутися її носіїв. Напередодні війни за кількістю євреїв, що проживали на її території, — 2,7 млн осіб — Україна (у сучасних кордонах) посідала перше місце в Європі та друге у світі.Убивства євреїв окупантами розпочалися в Україні 22 червня 1941 p. і тривали понад три роки. Перші «єврейські акції» були спрямовані в основному проти єврейської інтелігенції як потенційного організатора опору окупантам. Першочерговому знищенню також підлягали євреї — партійні працівники і державні службовці. Далі окупанти почали поголовне знищення всіх євреїв. Головна роль у цих операціях надавалася силам поліції та СД. Перед знищенням євреї в Східній Галичині, на Волині, на Поділлі, Закарпатській Україні, частково Лівобережній Україні були примусово зібрані в гетто. Символом Голокосту в Україні став розстріл понад 150 тис. осіб, більшість із яких були євреями, у Бабиному Яру (м. Київ).

Масові вбивства єврейського населення відбулися також у Львові, Бердичеві, Харкові, Одесі, Дніпропетровську та інших містах України. До того ж, значна частина єврейського населення УРСР була вивезена і знищена на території Польщі — у «таборах смерті» Освенцим, Майданек, Треблінка та ін. Загальну кількість загиблих українських євреїв можнаоцінити в 1,8 млн осіб. Загалом Україна втратила близько 70 % від кількості єврейського населення, що проживало тут до війни.

Під час окупації населення України скоротилося на 13,6 млн осіб (за іншими даними — на 14,5 млн). Жорстокий терор протии мирного населення України мав на меті не тільки «швидке умиротворення», тобто придушення будь-якого опору окупаційними військами. Він став кривавим інструментом для виконання головного завдання Генерального плану «Ост» — знезлюднення східних територій для переселення сюди німецьких колоністів.

V. Узагальнення та систематизація знань

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Поділити учнів на дві групи і підготувати проекти «Радянська течія Руху Опору в Україні», «Національна течія Руху Опору в Україні».

«Чому людина не знає, доки живе» (біблійна легенда). Підсумок за темою
Множення чисел 1 і 0
Як матусю рідну, бережіть природу
Основные правила хорошего стиля
Змінювання іменників за числами: однина і множина
Попа или грудь – что привлекательнее для мужчин?

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 16
    Гостей: 16
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта