Узагальнення знань за темами «Повоєнне облаштування світу» та «Період повоєнної кризи та революцій (1919–1923 рр.)»

Мета: узагальнити та систематизувати матеріал, вивчений з даної теми; розвивати в учнів уміння аналізувати й систематизувати матеріал, робити висновки, вміти виділяти головне і другорядне, працювати з історичними термінами, висловлювати власну точку зору; вчити учнів культури спілкування.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Методичні рекомендації

див. урок 9.

ІІ Основна часина уроку

Завдання 1. Хронологічний конкурс

Цей конкурс має характер розминки і передбачає знання хронології історичних подій. Капітанам необхідно розмістити запропоновані події у хронологічній послідовності. Максимальна оцінка за цей конкурс шість балів.

Картка 1

1. Страйк на Путиловському заводі.

2. Постріл «Аврори».

3. Зречення трону Миколи ІІ.

4. Запровадження політики «воєнного комунізму».

5. Громадянська війна в Росії.

6. Декрет про землю.

Картка 2

1. Проголошення «вільної Німецької Соціалістичної республіки».

2. Заклик «Спартака» до боротьби проти уряду.

3. Убивство К. Лібкнехта та Р. Люксембург.

4. Похід урядових «ударних загонів».

5. Вибори до Установчих зборів.

6. Втеча кайзера до Голландії.

Картка 3

1. Створення «Союзу боротьби» — «Фашіо ді компаттименто».

2. Кінець Першої світової війни.

3. Проходження Римом парадного маршу Муссоліні.

4. Організація загонів чорносорочечників.

5. Призначення Муссоліні головою уряду.

6. Вимога Муссоліні до уряду про надання йому 5 міністерських портфелів.

Завдання 2. Відгадай героя

Учитель зачитує уривки з біографій історичних осіб, а учні повинні вгадати, про кого йдеться. За кожну правильну відповідь нараховується 1 бал.

1. Зійшов на престол після смерті свого батька. У його характері сучасники відзначали два недоліки — слабку волю і мінливість. Здобув гарну освіту, володів французькою, англійською і німецькою мовами. Невдачі на фронті в Першій світовій війні, революційна пропаганда в тилу та у військах, розруха, міністерська чехарда і т. ін. спричинили різке невдоволення серед різних верств суспільства. Був розстріляний разом з родиною в Єкатеринбурзі. (Російський цар Микола ІІ)

2. Народився в грецькому місті Салоніки в родині дрібного митного службовця. Служив у сирійському місті Дамаску, де згодом організував таємну спілку «Батьківщина та воля». Отримав відрядження до Франції для вивчення європейського військового досвіду. Став довічним головою Народно-республіканської партії. (Мустафа Кемаль)

3. Народився в 1883 р. в сім’ї сільського коваля в провінції Форлі,

в невеликому селі Довіа. Працював каменярем, ковалем, чорно-

робом. Заснував власну газету «Пополо д’Італіа» («Il Popolo

d’Italia»). (Б. Муссоліні)

4. Навчався у Казанському університеті, звідки був відрахований за революційну діяльність. Керував революційними гуртками, неодноразово був заарештований та відбував заслання. На нього було здійснено невдалий замах есерки Фані Каплан. Останні два роки життя важко хворів і практично не брав участі в управлінні державою. (В. Ленін)

5. Народився в родині дивана (прем’єр-міністра) крихітного князівства. Не відзначався якимись помітними успіхами в навчанні, був дуже несміливим та уникав товариства інших дітей. Вимушений був у віці 13 років узяти шлюб. Отримав диплом баристера (адвоката). Удосконалив свою англійську, вивчив

французьку мову, в Лондонському університеті та Школі права опановував юридичні та природничі науки, брав уроки європейських музики і танців. Став лідером і вчителем однієї з найбільших націй на Землі. Його боротьба тривала до самої смерті — ще 33 роки. (Махатма Ганді)

6. Походив з селянської родини, лікар за освітою, написав книгу «Викрадений у Лондоні». Був обраний першим президентом Китайської Республіки. (Сунь Ятсен)

 

7. Проголосив у «Квітневих тезах» гасло «Вся влада радам!», яким передбачено мирний перехід влади до рад; одночасно висунув лозунги про припинення воєнних дій, передачу землі селянам, а заводів і фабрик — робітникам. У липні 1917 після невдалої спроби перевороту проголосив курс на перехід влади до рад шляхом збройного повстання. (В. Ленін)

8. Офіційно обіймав посаду комісара з іноземних справ, створив уряд під назвою Революційна Правляча Рада. Уряд проголосив скасування всіх аристократичних титулів і привілеїв, відокремлення церкви від держави, гарантував свободу слова і зібрань, безкоштовну освіту, мовні та культурні права для національних меншин. Також комуністи націоналізували промислові та комерційні підприємства, житло, транспорт, банківську сферу,ьмедицину. (Бела Кун)

9. Брав участь у створенні і роботі Тимчасової політичної Державної Думи. У Тимчасовому Уряді був міністром юстиції, військовим та морським міністром, міністром-головою, поєднував посади міністра-голови і верховного головнокомандуючого. Після революції перейшов на нелегальне становище у Фінляндії. Намагався брати участь у роботі Установчих Зборів. (О. Керенський)

10. Організував демонстративний марш на столицю. Став наймолодшим прем’єр-міністром в історії країни. Спочатку він користувався підтримкою парламентських лібералів. З їх допомогою він запровадив жорстку цензуру та змінив виборчі методи так, що зміг зосередити у своїх руках диктаторські повноваження і розпустити усі інші партії. Особисто здійснював керівництво міністерствами внутрішніх справ, зовнішніх справ, колоній, підприємництва, армії та інших військових формувань та суспільних робіт. Іноді в його руках було сконцентровано до семи посад на додачу до прем’єрської. (Муссоліні)

11. Брала участь у заснуванні німецької компартії і виступила з доповіддю «Масовий страйк і німецька соціал-демократія» на її установчому з’їзді. Вона різко критикувала більшовиків за встановлення в Росії однопартійної диктатури, нехтування демократичних свобод та придушення опозиційних партій. Активно продовжувала виступати проти міністеріалізму і компромісів з правими і центристськими партіями, які вважала «опортуністичними». (Люксембург)

12. Став на чолі заколоту, спрямованого проти соціал-демократичного керівництва Німеччини. Заколотники намагалися встановити в країні радянську владу. Соціал-демократи побоювалися, що дії його та його прихильників можуть призвести до громадянської війни. Уряд соціал-демократів запровадив надзвичайний стан і застосував проти повсталих силу. (Лібкнехт)

13. Наприкінці 1918 р. уклав секретну домовленість з керівництвом армії. Обійняв посаду рейхсканцлера, став одним із голів так званої Ради народних уповноважених. У 1919 р. Національні Збори обрали його президентом країни. (Еберт)

14. Очолив національно-визвольний рух проти Антанти, успіх якого призвів до проголошення в країні республіки. У 1921 р. сформував тимчасовий уряд. Після проголошення республіки став її першим президентом; правив авторитарно, запроваджуючи реформи, що мали європеїзувати і модернізувати країну. Дбав про розвиток промисловості, здійснив ряд реформ у галузі права, мови, культури і побуту. (Кемаль)

Завдання 3. Риб’ячий скелет

Командам надаються плакати, на яких намальовано «риб’ячі скелети». За допомогою цього методу вони повинні охарактеризувати наслідки Першої світової війни для різних країн. На виконання завдання надається 5 хв.

• 1-а команда — для Росії;

• 2-а команда — для Німеччини;

• 3-я команда — для Італії.

Учитель пояснює правила виконання завдання. Риб’яча голова — назва запитання, ребра — зміст або напрями вирішення, хвіст — висновок.

 

Максимальна оцінка за цей конкурс 5 балів.

Завдання 4. Книжкова шафа

Для виконання цього завдання запрошуються до дошки по одному учаснику від кожної команди. На плакаті, прикріпленому до дошки, зображено книжкову шафу.

Назва проблеми __ ?

 

 

 

 

 

Висновок __ ?

Як правильно виконати це завдання біля дошки?

• Угорі, на книжковій шафі, зазначається назва завдання або проблеми, яку треба розв’язати.

• На полицях для книг записуються основні напрямки та порядок розв’язання проблеми.

• Знизу, під книжковою шафою, записується висновок.

Далі учні отримують завдання для роботи з книжковою шафою.

• 1-а команда. Національний рух в Індії.

• 2-а команда. Національний рух у Китаї.

• 3-я команда. Політика «воєнного комунізму» в Росії.

Завдання 5. Роздуми

Учні отримують запитання в результаті жеребкування. Для підготовки відповіді їм надається 4 хв. Учасники з іншої команди можуть доповнити виступ, за що отримають додаткові бали.

1. Визначте об’єктивні та суб’єктивні причини виникнення тоталітаризму. Якою була соціальна база тоталітарних режимів у різних країнах Європи у міжвоєнний період?

2. Визначте спільні та відмінні ознаки революцій у Німеччині та Угорщині.

3. Визначте спільні та відмінні ознаки революцій у Росії та Туреччині.

Завдання 6. Про що йдеться в уривку

Команди повинні назвати договори, міжнародні документи за уривками документів. Учні отримують по 2 уривки в результаті жеребкування. Для підготовки відповіді їм надається 4 хв. Учасники з іншої команди можуть доповнити, за що отримають додаткові бали.

1. Бернард Шоу зазначав: «П’ять місяців переговорів дуже схожі на історію про «десятьох маленьких індіанців», які внаслідок різних пригод зникають один за одним, доки, врешті-решт, десятий залишився один! Хіба ми не бачили, як спочатку засідала Рада десятьох, потім Верховна Рада п’яти, після Рада чотирьох і, нарешті, Рада трьох, та сама, якій натовп зараз аплодує? Вони й є будівничими нової Європи». (Паризький договір)

2. Німецька держава та РРФСР у подальшому відмовляються від відшкодування їхніх воєнних витрат, так само, як і від відшкодування воєнних збитків, іншими словами, тих збитків, що були завдані їм та їхнім громадянам у районах воєнних дій внаслідок заходів, включно зі здійсненими на території супротивної сторони реквізиціями. (Рапалльський договір )

3. Високі Договірні Сторони, беручи до уваги, що для розвитку співпраці між народами та для гарантії їх миру та безпеки важливо прийняти деякі зобов’язання: не вдаватися до війни; підтримувати у повній гласності міжнародні відносини, засновані на справедливості й честі; суворо дотримувати розпорядження міжнародного права, що визнаються відтепер дійсним правом поведінки урядів встановити панування справедливості й сумлінно дотримуватись договорів та зобов’язань у взаємних відносинах, — приймають існуючий Статут. (Ліга Націй)

4. Стаття 59. Австрія відмовляється… на користь Румунії від усяких прав на частину колишнього герцогства Буковинського…

Стаття 88. Незалежність Австрії не може бути відчужена без згоди Ради Ліги Націй. Унаслідок цього Австрія зобов’язується утриматися… від будь-якого акту, здатного прямо або побічно порушити її незалежність будь-яким шляхом, а особливо до її включення до Ліги Націй, шляхом участі у справах будь-якої іншої держави. (Сен-Жерменський договір)

5. Стаття 36. Угорщина відмовляється… на користь Італії від усяких прав, на які вона могла б претендувати на території колишньої австро-угорської монархії, визнані у складі Італії, згідно зі ст. 36, розділ 1, мирного договору, укладеного 10 вересня 1919 р. між Союзними й Об’єднаними державами й Австрією…

Стаття 104. Загальне число військових сил в угорській армії не має перевищувати 35 000 чоловік, включаючи офіцерів і нестройові частини… (Тріанонський договір)

6. Стаття І. Договірні держави погоджуються обмежити свої озброєння на море відповідно до домовленостей цього трактату. Стаття ІV. Загальний тоннаж лінійних судів, що може підлягати заміні, не буде перевищувати: для Сполучених Штатів—525 000 тонн… для Британської імперії — 525 000 тонн… для Франції — 175 000 тонн… для Італії — 175 000 тонн… для Японії — 315 000 тонн…

Стаття V. Жодна з Договірних держав не буде купувати або будувати, доручати будувати і допускати в межах своєї території будівництво лінійних судів, що мають водотоннажність понад 35 000 тонн. (Вашинґтонські трактати)

ІІІ Підбиття підсумків. Оголошення результатів

Капітани команд виставляють оцінки членам своїх команд.

Оцінки узгоджуються з учителем.


Секущиеся волосы. Кончики волос секутся
Успеть понравится за 12 секунд.
Отличие настоящего парфюма от подделки
Звук [ДЖ]. Позначення його буквосполученням «ДЖ»
Пилинги и скрабы для лица
Как удержать своего любимого мужчину

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 22
    Гостей: 22
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта