Тоталітаризм

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• називати основні ознаки та різновиди тоталітаризму;

• характеризувати особливості тоталітарних режимів;

• хронологічно співвідносити події та явища теми.

Основні поняття і терміни: «більшовизм», «фашизм», «тоталітаризм».

Хід уроку

І. Організаційна частина уроку

ІІ Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. Як свідчить історичний досвід, реальна політична влада в країні може відрізнятися від проголошеної в конституції форми правління. Наприклад, у США й колишньому СРСР форма правління була однаковою — республіканською, але реальна політична влада — різною. Щоб мати точне уявлення про політичне життя тієї або іншої країни, недостатньо знати тільки про проголошену в ній форму правління, необхідно ще з’ясувати, який політичний режим у ній панує. У результаті може трапитися так, що країна з монархічною формою правління виявляється більш демократичною, ніж інша республіка.

Тоталітарний режим характеризується абсолютним контролем держави над усіма областями людського життя, повним підпорядкуванням людини політичній владі та панівній ідеології.

ІІІ . Вивчення нового матеріалу

Передумови виникнення тоталітаризму

У ч и т е л ь. Попри розмаїття передумов та умов появи тоталітарних політичних режимів, слід зазначити, що їх виникненню сприяли об’єктивні історичні процеси, що позначилися наприкінці XIX — початку XX ст.

Вступ суспільства в індустріальну стадію розвитку стрімко змінив умови праці і життя людини. Розвиток науки і техніки, удосконалення виробничого процесу і технологій дозволили створити принципово нові зразки засобів зв’язку і сполучень. На цьому тлі різко зросли можливості засобів масової інформації. У цей час став технічно можливий ідеологічний і політичний контроль за особистістю.

Індустріальна стадія розвитку сприяла появі світоглядної передумови тоталітаризму, зокрема формуванню колективістського світогляду, свідомості, що ґрунтується на переважанні колективного над індивідуальним.

Зростаючий розподіл праці та її спеціалізація, масовий характер виробництва зруйнували традиційні форми життя конкретної людини і зробили її практично беззахисною перед стихією ринкової економіки і конкуренції.

Війни і політичні катаклізми наочно знецінили вартість власне людського життя. Економічні кризи, що стали помітно частішими, загострення соціальних суперечностей і конфліктів ставили людину фактично на межу фізичного виживання. У суспільстві стрімко зростало соціальне розшарування людей, інтереси яких найчастіше були протилежними чи просто не збігалися.

Усі погляди і сподівання в цей час були спрямовані на державу та її органи на місцях як універсального регулятора взаємин індивідів. Люди були згодні підтримати будь-яку владу, яка дасть їм роботу і гарантований заробіток, забезпечить житлом, подбає про дітей і літніх людей.

Важливу роль у появі тоталітаризму відіграли політичні умови, до яких належали нові масові партії, різке посилення ролі держави, розвиток різного роду тоталітарних рухів.

Історичний досвід засвідчує, що тоталітарні режими виникають, як правило, за надзвичайних умов, до яких можна віднести:

• згубні наслідки війни;

• зростання нестабільності в суспільстві, масові заворушення;

• кризу влади, неспроможність узяти ситуацію під контроль звичайними засобами;

• параліч усієї політичної системи країни;

• економічну кризу та її руйнівні наслідки;

• різке загострення національних і расових суперечностей;

• необхідність розв’язання для країни винятково важливого стратегічного завдання, що вимагає консолідації всієї нації.

Основне поняття уроку

Тоталітаризм (totalitas, лат. — повнота) — державний лад, що здійснює абсолютний контроль над усіма сферами суспільного життя.

Цей термін було запроваджено ідеологом італійського фашизму Дж. Джитіле на початку ХХ ст. У 1925 р. він вперше пролунав в італійському парламенті. Лідер італійського фашизму Б. Муссоліні увів його у свій політичний лексикон.

Із цього моменту починається становлення тоталітарного ладу в Італії, потім у СРСР за часів сталінізму та гітлерівській Німеччині.

Робота з підручником

Учні опрацьовують відповідний матеріал підручника і виписують до зошита основні ознаки тоталітарної держави.

Орієнтовний варіант записів

1. Висока концентрація влади, гіпертрофія апарату влади, її проникнення в усі сфери життя суспільства. У тоталітарній свідомості проблеми «влада й суспільство» не існує: вони мисляться як єдине нероздільне ціле. Актуальними стають зовсім інші проблеми, а саме: влада і народ у боротьбі проти внутрішніх ворогів, влада і народ проти ворожого зовнішнього оточення. За умов тоталітаризму народ, реально усунутий від влади, вірить, що влада виражає інтереси глибше й повніше, ніж він зміг би це зробити.

2. Тоталітарним режимам притаманна однопартійність. Існує єдина правляча партія, на чолі якої стоїть харизматичний лідер. Мережа партійних гнізд пронизує всі виробничо-організаційні структури суспільства, спрямовуючи їх діяльність і здійснюючи контроль.

3. Ідеологія всього життя суспільства. В основі тоталітарної ідеології — розгляд історії як закономірного руху до певної мети (світове панування, побудова комунізму і т. ін.), яка виправдовує всі засоби. Дана ідеологія включає серію міфів (про керівну роль робітничого класу, про перевагу арійської раси і т. ін.), які відбивають силу магічних символів. Тоталітарне суспільство докладає значних зусиль для ідеологічної обробки населення.

4. Тоталітаризм характеризується монополією влади на інформацію, повним контролем над засобами масової інформації. Уся інформація має однобічну спрямованість — уславлення існуючого ладу, його досягнень. За допомогою засобів масової інформації вирішується завдання піднесення ентузіазму мас для досягнення цілей, поставлених тоталітарним режимом.

5. Монополія держави на використання всіх засобів ведення збройної боротьби. Армія, поліція, усі інші силові структури перебувають у винятковому підпорядкуванні центру політичної влади.

6. Існування відпрацьованої системи загального контролю над поведінкою людей, системи насильства. З цією метою створюються трудові й концентраційні табори, гетто, де застосовуються важка праця, людей катують, придушують їх волю до опору, відбуваються масові вбивства ні в чому неповинних осіб. Так, у СРСР була створена ціла мережа таборів — ГУЛАГ. До 1941 р. до нього входило 53 концентраційних табори, 425 виправно-трудових колоній і 50 таборів для неповнолітніх. За роки існування цих таборів у них загинуло понад 40 млн чоловік. У тоталітарному суспільстві діє ретельно розроблений репресивний апарат. З його допомогою насаджуються страх за особисте життя і життя членів родини, підозрілість і доноси, заохочуються анонімки. Робиться це для того, щоб у країні не виникало інакомислення й опозиції. За допомогою силових і каральних органів держава контролює життя й поведінку населення.

7. Загальним для тоталітарних режимів є те, що вони функціонують відповідно до принципу — «заборонено все, окрім того, що наказано владою». Керуючись цим принципом, суспільство здійснює виховання людини. Тоталітаризму потрібна скромна особистість: у бажаннях, в одязі, у поведінці. Культивується прагнення не виділятися, бути як усі. Пригнічується прояв індивідуальності, оригінальності в судженнях; поширюються виказування, догідництво, лицемірство.

У ч и т е л ь. Разом можна виділити в даній групі кілька різновидів тоталітаризму — це комуністичний тоталітаризм, фашизм і націонал-соціалізм.

Робота в групах

Учні об’єднуються в три групи, які працюють із сучасними дослідженнями за даною темою. Кожна група отримує матеріали з описом особливостей кожного різновиду тоталітаризму та дають відповіді на запитання.

Італійський фашизм

1-а група

Раніше за інших фашизм утвердився в Італії. Виникнення й зростання італійського фашизму було визначено й зумовлено специфічними економічними, соціальними й політичними проблемами, що виникли уже в ХІХ ст. і загострилися ще більше після Першої світової війни. Хоча Італія зазнала в Першій світовій війні ряд тяжких поразок, вона була в числі країн-переможців. Італія одержала Південний Тіроль та Істрію з Трієстом, але їй довелося відмовитися на користь Югославії від Далматинського узбережжя, на яке вона також претендувала, тоді як Фіуме (Ріска) був оголошений вільним містом.

…Італійські війська під проводом поета Габріеле Д’Аннунціо не виконали наказу про відхід і 12 вересня 1919 р. самочинно окупували місто Фіуме. Упродовж 16 місяців Д’Аннунціо, що привласнив собі титул «начальника», порядкував у місті, застосовуючи уже тоді елементи політичного стилю фашистської Італії. Достатньо пригадати масові ходи й паради його прихильників у чорних сорочках під прапорами із зображенням мертвої голови, войовничі пісні, вітання на давньоримський зразок й емоційні діалоги натовпу з його вождем.

23 березня 1919 р. у Мілані Муссоліні створив організацію «Бойові загони», яка перебрала за зразок політичний стиль Д’Аннунціо.

Уряд і поліція не тільки не заважали фашистам, але навіть заохочували їх. Фашизм отримує могутніх заступників в особі Загальної конфедерації промисловців і поміщицьких союзів.

28 жовтня 1921 р. Муссоліні став головою уряду. 2 жовтня 1925 р. були засновані фашистські корпорації, що об’єднували роботодавців і працівників. У країні створювалися 22 корпорації (за галузями промисловості), у складі кожної з них перебував представник фашистських профспілок, підприємницьких союзів, фашистської партії. Головою кожної з 22 корпорацій став «сам» Муссоліні; він же очолив міністерство корпорацій. Закон наддав корпораціям право визначення умов праці (робочий час, заробітна плата) і розв’язання трудових суперечок (страйки заборонялися й пригнічувалися).

Установлення корпоративного ладу дозволило Муссоліні покінчити з парламентом, зокрема з тим, що від нього залишилося. Замість нього була створена «палата фашистських організацій і корпорацій». Члени її призначалися Муссоліні.

За цим на початку листопада 1925 р. пішли «вищі фашистські закони», що розширили владу глави уряду за рахунок парламенту, який був відтепер повністю підпорядкований виконавчій владі.

Подальшими законами були розпущені міські збори депутатів, скасована

свобода зібрань та об’єднань, друку, були звільнені політично неблагонадійні службовці. «Надзвичайні закони» випливали один за іншим:

– було заборонено професійні союзи (за винятком державних фашистських) і політичні партії (за винятком однієї — фашистської);

– відновлено смертну кару за «політичні злочини»;

– запроваджено надзвичайну юстицію (трибунали) та адміністративну висилку;

– комуністична партія була оголошена поза законом;

– органі місцевого самоврядування скасовувалися: замість них порядкували призначені урядом чиновники (подеста)…

Завдання

• Визначте основні ознаки італійського фашизму.

Орієнтовна відповідь

1. Тенденція «вождізму», єдиної диктатури.

2. Фашистська партія стала складовою частиною державного апарату. Партійні з’їзди були скасовані, так само як і всякі форми партійного «самоврядування».

3. Терор. Фашистський режим не може інакше триматися, крім як засобами масового придушення, кривавими розправами.

Німецький фашизм. Націонал-соціалізм (нацизм)

2-а група

Зазнавши поразки у Першій світовій війні, Німеччина переживала глибоку економічну, політичну, моральну кризу. Після Версальського договору, який глибоко принизив німців, економіка країни опинилася у надзвичайно скрутному становищі. На цьому ґрунті почали розвиватися реваншистські ідеї, виникати націоналістичні рухи.

Однією з таких організацій стала Німецька робітнича партія (ДАП), утворена в січні 1919 р. в Мюнхені. Її організатор А. Дрекслер

того ж року запросив до лав партії Адольфа Гітлера.

Емблемою партії було обрано свастику — хреста із загнутими під прямим кутом кінцями. Цей знак відомий ще з глибокої давнини і символізує безперервний рух сонця. У націоналістичному русі Німеччини цей символ уперше з’явився на прапорах оккультного товариства Туле, з яким були тісно пов’язані керівники НСДАП.

Гітлер обрав емблемою партії чорну свастику, вписану в біле коло на червоному тлі. Для нього червоний колір символізував соціальні ідеали партії, білий — націоналістичні, а свастика вказувала на перемогу німецького духу.

Для партійного вітання теж обрали старовинний символічний жест — підняття вгору витягнутої руки. Це створило своєрідний імідж партії; вона швидко стала численною, а Гітлер — популярним оратором.

Ідеологія партії спиралася на чотири підвалини — націоналізм, расизм, антисемітизм, антикомунізм. На відміну від фашистів, нацисти наголошували не на державі, а на нації. Вони трактували поняття «нація-народ» як окрему культурно-біологічну та ірраціонально-містичну спільноту, що завжди перебуває у ворожих антагоністичних відносинах з іншими спільностями. Спираючись на ідейних попередників (Фіхте, Гегеля, Юнга, Ніцше, Шпенглер та інших), нацисти взяли на озброєння основні положення з традиційного пангерманського шовінізму XIX ст.:

• панівне становище Німеччини в континентальній Європі;

• возз'єднання всіх народів, що розмовляють німецькою мовою, в межах німецького рейху;

• розширення німецьких колоніальних володінь.

Важливою складовою ідеологічної платформи нацизму був расизм.

Гітлер уважав нації нерівноцінними: буцімто є вищі, а є нижчі. Німці, поза сумнівом, найвища арійська нація, повинна встановити «новий світовий порядок». На підтвердження цієї тези Гітлер розробив расову теорію, що розглядала історію людства як боротьбу між расами. Особливий наголос у цій теорії робився на антисемітизмі. Євреїв звинуватили в усіх негараздах, що відбувались у світі та країні. Перша світова війна, революція, інфляція, зростання цін, безробіття тощо приписувались інтригам євреїв. Відповідно, будь-які можливі позитивні дії безпосередньо пов’язувалися з акціями

проти них. Злочинним і нелюдяним було «остаточне вирішення» єврейського питання. Зрештою, нацисти знищили понад 6 млн євреїв із 10 млн, що проживали на Європейському континенті.

Наріжним каменем ідеологічного фундаменту нацизму, безперечно, був антикомунізм. Ще у 1922 р. Адольф Гітлер у таємному меморандумі до осіб, що субсидують партію, стисло й відверто сформулював її мету — «знищити й викорінити марксистський світогляд». Згодом саме на основі антикомунізму створювалася вся система ідейного багажу нацизму. На відміну від італійських

фашистів, яких підтримувала католицька церква, нацисти стояли на позиціях антиклерикалізму і боролися проти церкви.

Запитання

1. Що стало причинами зародження націонал-соціалістичних ідей у Німеччині?

2. Якою була символіка нової партії і чому?

3. На які підвалини спирався німецький нацизм?

Радянський більшовизм

3-я група

Історично першою й класичною формою тоталітаризму став комунізм (соціалізм) радянського типу, початок якому поклала військово-комуністична система, що загалом сформувався в 1918 р.

Комуністичний тоталітаризм більшою мірою, ніж інші різновиди, виражає основні ознаки цього ладу, оскільки передбачає повне усунення приватної власності, а отже, усілякої автономії особистості, абсолютну владу держави.

Радянський режим виник у результаті революції, тобто насильства: більшовики захопили владу в листопаді 1917 р. У січні 1918 р. відбулися вибори. Вільно обрані Установчі збори були розігнані через кілька днів, тому що значна їх більшість булла ворожа більшовикам. Усі або майже всі режими в такому стані не конституційні, але найчастіше режим, встановлений шляхом насильства, прагне стати конституційним. Він приймає конституцію, відповідно до якої будуть призначатися правителі й здійснюватиметься влада.

Радянський режим прийняв три конституції: в 1918, 1924, 1936 рр. Усі ці конституційні тексти є фікцією. Депутати обираються вільно, але вільно стати кандидатом не можна. Оскільки список кандидатів єдиний, залишається лише вибір між голосуванням «за» або неучастю в голосуванні. Результати виборів передбачувані. Хід засідань обох частин парламенту відомий заздалегідь, якщо не громадянам, то у всякому разі правителям.

Критичні виступи розгортаються за заздалегідь відпрацьованим сценарієм.

Тільки теоретично проголошено основні права: свобода слова, друку, зібрань. Особа священна, житло недоторканне, гарантується дотримання всіх вимог, усіх офіційно проголошених свобод.

Запитання

1. Чому тоталітарний комунізм вважають класичною формою?

2. Чому навіть за наявності конституції радянську систему відносять до тоталітарних?

Складання таблиці

Упродовж виступу кожної групи учні заповнюють за допомогою вчителя порівняльну таблицю.

 

Італійський

фашизм

Націонал-

соціалізм

Радянський

більшовизм

Головні ідеї

 

 

 

Соціальна база

 

 

 

Основні символи

 

 

 

Ставлення до церкви

 

 

 

Робота з документами, плакатами, карикатурами

Учні працюють в групах з різними джерелами інформації, порівнюючи різні форми тоталітарних режимів.

Пропаганда. ЗМІ

Документ 1. Перелік заголовків статей у газеті «Радянська думка» (орган Шевченківського окружного комітету КП(б)У Черкаської області)

«Увагу на Далекий Схід»; «Китай готується до радянсько-китайської конференції»; «Радянсько-турецькі взаємини розвиваються нормально»; «Без роботи п’ята частина людності Німеччини»; «Демонстрації безробітних у Мадриді»; «Дерево Леніна (лист із Гавани)»; «Товаришу Сталіну — орден

Трудового Червоного Прапора»; «Спільно з партією — у партії Леніна»; «Успіхи соціалістичного будівництва посилили потяг робітників, колгоспників

до партії»; «Командири промисловості, кращі представники техніки просять прийняти їх до лав партії»; «Кращих наймитів, колгоспників — до ВКП(б)»; «Нові десятки тисяч робітників у партії»; «Інженери ідуть до лав партії».

Запитання

1. Про що писали радянські газети (на прикладі «Радянської думки»)?

2. Чому, на вашу думку, була обрана саме така інформація?

3. Яку мету переслідувала держава, використовуючи ЗМІ?

Документ 2

Геббельс прекрасно знав силу друкованого слова. І хоча здавалося, що неможливо взяти під контроль засоби масової інформації, але нацисти

зробили це. Кількість газет і журналів скоротилася вдвічі, а їхній наклад — у понад 3 рази. На щоденній імперській прес-конференції

Геббельс давав жорсткі офіційні формулювання, що забезпечували «єдність волі» у пресі, доводячи політичну регламентацію до межі. Державна монополія на пропаганду гарантувала контроль над радіо, без якого, на думку Геббельса, владу неможливо зміцнити. Половина країни слухала радіо щодня, а це дало можливість для найширшого контролю над розумом.

У газеті хоч щось можна було прочитати між рядками. Диктор радіо читав

тільки офіційну інформацію. Три тисячі кінотеатрів, які щодня відвідував 1 млн німців, пропонували перед кожним фільмом (поставленому в «арійському

дусі») випуск новин, кіножурнал із «просіяними» Міністерством пропаганди фактами.

Запитання

1. Як нацисти використовували ЗМІ?

2. Чому, на думку Геббельса, було дуже важливо встановити контроль саме над радіо?

3. Що, на вашу думку, було спільного в діяльності ЗМІ СРСР та Німеччини?

Олюднення

Документ 3. Фюрер, який вдень і вночі думає про народ та його щастя

Всю ніч не гасне світло у вікні…

А ми спимо спокійно, без турбот.

І в роздумах за нас, за весь народ

Знайдеш ти рішення — вінець важкій роботі.

Запитання

1. Як ці інформації розкривають поняття «олюднення»?

2. Для чого потрібно було «олюднювати» вождів СРСР та Німеччини?

Творення нової людини

Документ 4. З висловлювань А. Гітлера

«У кого в руках молодь, у того в руках і майбутнє.

Я розпочинаю з молоді. Ми, ті, хто старі, — відпрацьований матеріал. Ми прогнили до самих кісток. Але моя чудова молодь! Чи є де-небудь у світі ще така прекрасна молодь? Погляньте на цих юнаків і підлітків! Який матеріал!

З ними я зможу створити новий світ!

Це — героїчне покоління молоді, з якої вийде творець, людина-бог… Усяка освіта в національній державі має бути спрямована передусім не на те, щоб набивати учня нікчемними знаннями, а на створення здорового тіла… Мозок молоді не повинен заповнюватися науковими знаннями… Нова молодь, подібно до тієї, що булла у Давній Спарті, має бути мужньою та сильною.

Ідеальна держава повинна базуватися на двох основних освітніх ідеях. По-перше, треба запалити вогонь у серці молоді і впровадити в її розум поняття раси. По-друге, німецька молодь має бути готовою до війни, навченою або перемогти, або вмерти. Кінцева мета освіти — сформувати громадян, які усвідомлюватимуть славу країни й будуть фанатично віддані національній

ідеї».

Документ 5. Нові завдання перед суспільствознавчими науками

1) Дати молоді знання і вміння виробити у себе комуністичні погляди;

2) формувати вміння правильно осмислювати основні явища сучасного життя, класової боротьби, міжнародного революційного руху;

3) з’ясувати, у чому полягає правильний шлях будівника соціалізму в СРСР, у чому значення диктатури пролетаріату;

4) виховувати інтернаціоналіста, дати пролетарське розуміння національного питання, озброїти учня на вирішальну боротьбу з націоналізмом;

5) виховувати войовничих атеїстів;

6) дати розуміння генеральної лінії партії і необхідності боротьби з ухилами;

7) виховувати уміння і класову свідомість до праці.

Запитання до документів 4 і 5

1. Якою бачив тоталітарний режим «нову людину»?

2. Які якості мають бути притаманні «новій людині»?

3. Що не бажано було мати людині нового зразка?

Суспільна атмосфера

Документ 6

Іноземні спостерігачі, які побували в Німеччині до 1939 р., дивувалися з того, що німці взагалі не усвідомлювали себе «жертвою залякувань та утисків з боку аморальної й жорстокої диктатури».

Навпаки, вони зі щирим ентузіазмом підтримували її. Переважна більшість населення нічого не мала проти того, що її позбавили особистої волі, знищили безліч культурних цінностей, запропонувавши натомість «безглузде варварство», що життя і роботу піддали такій регламентації, якої німці, котрих за багато поколінь привчили до суворого порядку, досі не знали. Дивно, але багато іноземців поверталися з Німеччини з переконанням: у країні відбуваються позитивні зрушення.

Якщо ці люди не ставали прихильниками нацизму, то в усякому разі ставилися толерантно до «нової Німеччини».

Документ 7. Зі спогадів учителя М. В. Попеля

На свою біду, засумнівався у непогрішимості органів ніжинський учитель Попель Микола Васильович. Навідавшись за місцем народження до райцентру Ситківців Вінницької області, сказав начальникові райвідділу НКВС Савченку: «Даремно мого брата Володю засудили на 10 років. Адже він теж учитель, лейтенант запасу».

Начальник вирішив йому ті недоречні сумніви з голови вибити. Запроторив до тюрми й знущався два тижні. Опинившись на волі, пригнічений своєю безмежною беззахисністю перед непередбачуваними сюрпризами долі вчитель написав у ЦК: «Наді мною знущалися морально і фізично. Я втратив спокій і впевненість у завтрашньому дні. Мені се здається, що будь-якої миті я можу бути заарештованим всупереч усім правам, дарованих мені Сталінською

Конституцією, за примхою того чи іншого представника влади, без оглядки

на те, що я ніколи ні словом, ні ділом, ні помислом не грішив проти мого народу».

Документ 8. Про ставлення радянської молоді до труднощів

«Незважаючи на матеріальну скруту, як, наприклад нестача продовольства, надто гостра в ті часи, ні я, ні молодь, що мене оточувала, не відчували ніяких антирадянських почуттів. Ми просто знаходили виправдання всім труднощам і тому героїчному напруженню, якого вимагало будівництво нового світу… Атмосфера самовідданої боротьби за загальну справу — пуск заводу — захоплювала нашу уяву, пробуджувала в нас ентузіазм і ніби ставила нас на

передову, де про труднощі забували чи не звертали на них уваги».

Завдання до документів 6, 7 і 8

• Прочитайте подані джерела інформації та дайте характеристику моральної атмосфери суспільств Радянського Союзу та нацистської Німеччини.

ІV. Узагальнення та систематизація знань

Бесіда

1. Дайте визначення поняття «тоталітаризм».

2. Назвіть загальні ознаки тоталітаризму.

3. У чому подібність та відмінності фашизму, націонал-соціалізму, комунізму?

4. Чому всі тоталітарні режими приречені на крах?

V. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.


Водный маникюр
"Дорогой...."
Вычисляем изменщика. Пособие для женщин
Рослини рідного краю
Письмове додавання двоцифрових чисел. Знаходження довжини ламаної лінії
10 секретов домашней эпиляции

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 3
    Гостей: 3
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта