Революція в Туреччині. М. Кемаль. Національні рухи в Китаї, Індії та Африці
 

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• називати ключові події періоду повоєнної кризи та революцій;

• показувати на карті нові кордони Туреччини;

• описувати хід революцій у Туреччині, національних рухів у Китаї, Індії й Африці;

• давати власну оцінку діяльності Кемаля.

Тип уроку: засвоєння навчального матеріалу.

Основні поняття і терміни: «підмандатна територія», «меджліс», «Рух 4 травн2, «Гоміндан», «ІНК», ґандизм, «соляний похід», «кампанія громадянської непокори», «Мусульманська ліга».

Хід уроку

І. Організаційна частина уроку

ІІ . Мотивація навчальної діяльності

Робота з картою

Знайдіть на карті і назвіть:

1) держави, що утворились після розпаду Османської імперії;

2) володіння Османської імперії, які за мандатами Ліги Націй були передані під управління:

а) Великої Британії;

б) Франції.

ІІІ . Вивчення нового матеріалу

Революція в Туреччині. М. Кемаль

У ч и т е л ь.

Участь Туреччини у Першій світовій війні на боці Німеччини мала для неї катастрофічні наслідки. Союзники анексували всі її зовнішні володіння. Постало питання про те, якою має бути повоєнна Туреччина. Розв’язання цього питання перебрав на себе турецький народ на чолі з його новими лідерами, які взяли за основу тезу про незалежність усієї Туреччини.

Складання хронологічного ланцюжка

Розповідь вчителя про революційні події в Туреччині супроводжується складанням хронологічного ланцюжка

Завдання

• Перегляньте хронологію революційних подій у Туреччині та підбийте підсумки революції.

Повідомлення учнів «Мустафа Кемаль Ататюрк»

У ч и т е л ь.

Величезні успіхи революції створили Кемалю величезний авторитет у країні. Спираючись на нього, лідер революції та керівництво створеної ним у 1923 р. Народно-республіканської партії (НРП) розпочали рішучі перетворення, які змінили і традиційну структуру країни, і її зовнішній вигляд.

Робота зі схемою

Завдання

• Використовуючи наведену схему та додаткову інформацію, доведіть, що Туреччина почала розвиватися демократичним шляхом.

Хронологічний ланцюжок

 

Вищі органи влади за Конституцією 30 квітня 1924 р.

• Вибори до парламенту були двоступеневими і відбувались за мажоритарною системою.

• Жінки лише з 1930 р. отримали право обирати та бути обраними до муніципальних органів влади, з 1934 р. — до меджлісу.

• Декларувалися всі головні демократичні права і свободи.

Схема

 

Робота з таблицею

Користуючись текстом підручника та розповіддю вчителя, учні складають таблицю «Реформи Мустафи Кемаля Ататюрка».

Зразок таблиці

Реформи

Зміст реформи

Демократизація країни

 

Проголошено демократичні права та свободи.

Жінки отримали рівні права з чоловіками, за винятком

державної служби.

Заборонено багатошлюбність

Адміністративна

 

Замість губерній запроваджувалися округи (вілаєти)

Правова Мусульманське законодавство замінено цивільними кодексами за європейським зразком.

Створювалося світське судочинство за європейським

зразком

Економічна

Запроваджено державне регулювання економіки.

Уряд сприяв розвиткові імпортозамінних галузей про-

мисловості.

Здійснювалося будівництво залізниць, промислових під-

приємств, портів тощо.

Уряд надавав підтримку розвитку національної промис-

ловості.

Створювалися умови для приватної підприємницької

діяльності.

Встановлені високі митні тарифи, що захищали націо-

нальну промисловість від іноземної конкуренції.

Скасовувалися пільги іноземному капіталові

Релігійна

Іслам перестав бути державною релігією.

Закриті мусульманські школи.

Іслам відокремлювався від держави та школи.

Із повноважень духівництва вилучалося судочинство

Фінансова

Створено Центральний республіканський банк.

Проведено податкову реформу

 

У галузі освіта

Запроваджена світська освіта.

Відмова від арабської абетки і повернення до латинської.

Відкривалися середні і вищі навчальні заклади

У побуті

Запроваджено європейське літочислення та календар.

Запроваджувався європейський стиль одягу і заохочува-

лося його носіння.

Жінки могли з’являлися на вулицях без паранджі.

Скасовано родові титули («паша», «бей», «ефенді»),

Запроваджено прізвища

Національний рух в Китаї

У ч и т е л ь.

Китай безпосередньо не брав участі у Першій світовій війні. Проте Паризька мирна конференція прийняла рішення передати колишню німецьку орендну територію — провінцію Шаньдун — під управління Японії, що викликало масове незадоволення населення Китаю.

Робота з документами

Вашинґтонський договір щодо Китаю від 6 лютого 1922 р. (витяг)

Стаття 1

Інші держави, що домовляються, окрім Китаю, згодні:

1. Поважати суверенітет, незалежність і територіальну та адміністративну недоторканність Китаю.

2. Надати Китаю цілковиту і нічим не обмежену можливість розвиватися й підтримувати життєздатний і стабільний уряд.

3. Використати свій вплив з метою справжнього встановлення та підтримки принципу «рівних можливостей» для торгівлі й промисловості усіх націй на всій території Китаю.

Стаття 3

З метою більш дієвого застосування принципу «відчинених дверей», тобто рівних можливостей, що відкриваються в Китаї для торгівлі й промисловості, усіх націй, інші, окрім Китаю, держави, що домовляються, погодились у тому, що вони не шукатимуть, а рівно не підтримуватимуть своїх громадян у пошуках угод, що могли б сприяти встановленню на їхню користь будь-якої загальної вищості в правах щодо торгового чи економічного розвитку… Китай зобов’язується дотримуватися принципів, установлених у постановах цієї статті, під час розгляду заявок на економічні права і переваги з боку урядів або громадян усіх інших держав незалежно від того, чи є вони учасниками нинішнього трактату, чи ні.

Запитання

1. Чи ставав за цим документом Китай справді незалежною країною?

2. Що підтверджує ваші міркування?

«Рух 4 травня»

«Рух почався з виступу студентів та учнів середніх шкіл Пекіну, які зібралися 4 травня 1919 р. на центральній площі столиці. Вони провели мітинг та демонстрацію протесту з вимогою анулювати поступки Японії («Двадцять одна вимога»), зроблені їй під час війни. Виступ пекінських студентів був підтриманий широкими колами китайської молоді та інтеліґенції й супроводжувався рухом за «нову культуру», наслідком якого стало створення нової письмової мови «байхуа», що відповідала розмовній.

Це була справжня культурна й літературна революція, що дала змогу залучити до писемності та полегшити освіту для мільйонів китайців… Значна частина молоді у цей час стала до лав суньятсенівської партії (Гоміндан) і Комуністичної партії Китаю (КПК)… «Рух 4 травня» сприяв також консолідації робітничого класу, що позначилося на організації його виступів, страйках.

У Шанхаї та інших містах відбулися демонстрації, політичні страйки, бойкотувалися японські товари. Китайський уряд був вимушений заявити про відмову підписати Версальський мирний договір і зняти з посад найбільш ненависних народові прояпонськи налаштованих сановників».

Запитання

1. Проти чого виступали учасники «руху 4 травня»?

2. Які прошарки населення взяли участь у цьому русі?

3. Якими були досягнення даного руху?

У ч и т е л ь.

«Рух 4 травня» став початком нового етапу в революційному процесі Китаю. Насамперед це вплинуло на формування партії Гоміндан (Національна партія).

1923 р., коли Сунь Ятсену — лідеру Гоміндану — поталанило прийти до влади в Південному Китаї, у провінції Гуандун, столицею якої є м. Гуанчжоу (Кантон), він розпочав роботу зі створення нової партії та власної армії.

На першому конгресі Гоміндану 1924 р., в якому взяли участь і комуністи, було проголошено політику єдиного фронту, осередком якого мала стати згуртована дисципліною й суворо централізована за радянським зразком группа революціонерів радикального спрямування. За допомогою радянських військових радників — М. Бородіна, П. Павлова, В. Блюхера — була створена військова школа у Вампу, що стала кузнею кадрів революційних командирів і комісарів. Авторитет уряду Сунь Ятсена в Гуаньчжоу зростав. Смерть Сунь Ятсена у березні 1925 р. стала відчутною втратою для революції, проте не зупинила її розгортання.

Складання хронологічного ланцюжка

Під час розповіді вчителя про революційні події в Китаї 1925– 1927 рр. учні складають хронологічний ланцюжок.

 

Національний рух в Індії

У ч и т е л ь. Ще в одній східній країні Перша світова війна стала поштовхом до зростання національно-визвольного руху. Особливістю індійського руху було проголошення ненасильницької форми виступів — сатьяграха.

Робота з документом

Учні опрацьовують уривок історичного джерела та з’ясовують причини, що призвели до цих подій.

«Перша світова війна загострила суперечності між Індією та Великою Британією, сприяла новому піднесенню визвольного руху. По-перше, Велика Британія активно використовувала людський і матеріальний потенціал Індії. По-друге, індійська національна буржуазія, виконуючи англійські замовлення з постачання армії, збільшила свої капітали у період війни і прагнула вкладати їх у подальший розвиток виробництва. Проте правлячі кола Великої Британії обмежували підприємницьку діяльність індійських кампаній, і вони потерпали від політичного безправ’я та расової дискримінації.

Війна погіршила становище широких трудящих мас. У містах швидко зростала вартість життя. Селяни були придушені тягарем податків і боргами лихварям. Великі підприємці, робітники, селяни, інтеліґенція, дрібні власники становили ядро національно-визвольного руху, в якому існували внутрішні суперечності, зумовлені специфічними інтересами, що часто-густо визначали політику його окремих груп. Безпосереднім приводом до початку піднесення визвольного руху 1919–1922 рр. були реформи Монтегю—Челмсфорда, що закріплювали колоніальний стан країни, а також закон Роулетта, спрямований проти учасників визвольного руху в країні.

Міністр у справах Індії Монтегю і віце-король Челмсфорд підготували для британського уряду і парламенту доповідь про британську політику в Індії, на підставі якої 1919 р. було прийнято Закон про управління Індією. Цим законом передбачалося символічне розширення складу виборців до центральної та законодавчої асамблеї країни (загалом від 1 до 3 % дорослого населення). Індійцям надавалися місця у виконавчих радах при віце-королі та губернаторах провінцій для отримання посад міністрів охорони здоров’я, освіти та деяких інших другорядних посад колоніальної адміністрації. Англійці ж, як і раніше, повністю контролювали фінанси, армію, поліцію — всі життєво важливі сфери економіки, внутрішньої та зовнішньої політики Індії. Новий закон запроваджував виборчу систему за релігійними куріями і в такий спосіб навмисно роз’єднував і вів до протистояння індусів і мусульман.

Крім того, у тому ж таки 1919 р. англійська влада надала чинності законові Роулетта, названому так на ім’я його автора — англійського судді. Закон передбачав посилення покарань за антиурядову діяльність. Поліції надавалося право заарештовувати, ув’язнювати й судити за зачиненими дверима усіх, хто підозрювався в революційній діяльності.

Запитання

1. Що спричинило загострення відносин між Індією та Великою Британією?

2. Які верстви населення стали ядром індійського національно-визвольного руху?

3. Які закони, прийняті англійським урядом, ще більше ускладнили ситуацію в країні? Розкрийте їх зміст.

У ч и т е л ь. Така діяльність колоніального уряду спричинила широку кампанію протесту по усій країні.

Складання хронологічного ланцюжка

Під час розповіді вчителя про події індійського національно-визвольного руху 1919–1922 рр. учні складають хронологічний ланцюжок.

 

Повідомлення учня про Махатму Ганді

Запитання

1. Які якості характеру Махатми Ганді допомогали йому як політику?

2. Як змінилася тактика борців за незалежність Індії після приєднання до них Махатми Ганді?

Робота з підручником у групах

Учні об’єднуються у дві групи та опрацьовують матеріал підручника, виконуючи завдання. По закінченні роботи кожна группа презентує свої результати, які заносяться до зошитів.

• 1-а група — виписати основні принципи соціально-політичного й філософсько-релігійного вчення гандизму.

• 2-а група — виписати зміст сатьяграхи.

1-а група

Основні принципи соціально-політичного й філософсько-релігійного вчення гандизму:

• досягнення незалежності Індії через залучення до боротьби широких народних мас за дотримання ними принципу ненасильництва;

• засудження класової боротьби;

• визнання гармонії класових інтересів і вимога розв’язання всіх конфліктів через арбітраж, виходячи з концепції опіки селян поміщиками, а робітників — капіталістами;

• прагнення об’єднати в боротьбі за незалежність усіх індійців, незалежно від релігії, національності, касти і класу, під керівництвом ІНК.

2-а група

Сатьяграха передбачала:

• відмову від титулів, наданих британцями;

• бойкотування урядових установ, навчальних закладів;

• організацію мирних демонстрацій, політичних страйків;

• у виняткових випадках — відмову від сплати податків.

ІV. Узагальнення та систематизація знань

Бесіда

1. Назвіть керівників національних рухів і революцій у Туреччині, Індії, Китаї.

2. Охарактеризуйте Конституцію Туреччини 1924 р.

3. Які реформи були проведені Ататюрком?

4. Чому ідеї Ганді здобули широку підтримку в Індії?

V. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.


Измена с другом твоего парня
Пытка тишиной
Водная диета: вы действительно худеете!
Звуки дж, дж’, буквосполучення дж – закріплення
"Дорогой...."
Для волос лучший способ – желатин

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 8
    Гостей: 8
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта