Початок Першої світової війни

Очікувані результати 

Після цього уроку учні зможуть: 

• описувати процес створення Троїстого блоку та Антанти; 

• характеризувати витоки та природу міжнародних криз та конфліктів 

на початку ХХ ст.; 

• визначати стратегічні плани противників, причини вступу у війну головних її учасників; 

• пояснювати процес гонки озброєнь, посилення мілітаризму, шовіністичної пропаганди, причини, привід s початок Першої свiтової війни; 

• показувати на карті основні театри військових дій, військові кампанії та основні битви 1914 р.; 

• давати характеристику визначних діячів Першої світової війни; 

• хронологічно зіставляти події та явища теми. 

Основні поняття і терміни: «військово-політичний блок», «гонка озброєнь», «мілітаризм», «шовінізм», «Антанта», «Троїстий союз». 

Хід уроку 

І. Організаційна частина уроку 

ІІ . Вивчення нового матеріалу 

У ч и т е л ь. 

Троїстий союз — військово-політичний блок Німеччини, Австро-Угорщини та Італії, який склався в 1879–1882 рр. і був спрямований проти Франції і Росії. 

Започаткував утворення союзу Австро-Німецький договір від 7 жовтня 

1879 р., який передбачав спільні дії обох країн у разі нападу Росії на одну з них. Цей двосторонній союз 20 травня 1882 р. був доповнений договором між Німеччиною, Австро-Угорщиною та Італією. Німеччина та Австро-Угорщина зобов’язувалися надавати всіма засобами допомогу Італії у випадку нападу на неї Франції, водночас Італія взяла на себе зобов’язання допомогти Німеччині, якщо та стане жертвою неспровокованого нападу з боку цієї ж держави. Австро-Угорщина звільнялась від допомоги Німеччині у разі військових дій проти Франції — їй відводилась роль резерву на випадок втручання у конфлікт Росії. 

Окремі статті договору стосувались великих держав і передбачали, що у випадку нападу двох або кількох великих держав на одного з членів Троїстого союзу у війну з ними вступають усі учасники договору. У разі нападу однієї з великих держав дві інші зобов’язувались зберігати сприятливий нейтралітет. Виняток передбачався лише для Франції: у разі її нападу на одну з країн союзу, всі інші вступали у спільну боротьбу проти неї. 

Договір трьох держав згодом поновлювався: 

• 20 лютого 1887 р. у Берліні підписано другий союзний договір; 6 травня 1891 р. — третій союзний договір; 

• 28 червня 1902 р. — було укладено четвертий союзний договір. 

Тексти цих договорів переважно повторювали положення документа 1882 р. і містили лише окремі додаткові угоди. 

Договір 1887 р. містив австро-італійську угоду про збереження статусу-кво на Балканах, а у разі якщо це виявилося б неможливим, сторони передбачали узгоджувати свої дії, що свідчило про зародження суперечностей між цими країнами на Балканах. 

Наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. Італія почала переорієнтовувати зовнішньополітичний курс і поступово відходити від своїх союзників. Різке загострення англо-німецьких відносин, збитки від митної війни, яку з 1880-х рр. повела Франція проти Італії, примусили останню шукати зближення із Францією та Англією. Суттєво послабила позиції Троїстого союзу франко-італійська угода, підписана 1 листопада 1902 р., за якою Італія зобов’язувалася зберігати нейтралітет у разі нападу Німеччини на Францію. У наступні роки Італія, залишаючись формально членом Троїстого союзу, поступово зближувалася з Францією та Великою Британією. 

Антанта (від фр. еntente — згода, початок виразу фр. Entente cordiale — сердечна угода) — військово-політичне угрупування, основними членами якого були Велика Британія, Франція та Росія. Домінувала у міжнародних відносинах перших десятиліть ХХ ст. Виникла у відповідь на створення 1882 р. і подовження 1891 р. Троїстого союзу Німеччини, Австро-Угорщини та Італії. Веде початок від франко-російського союзу 1891–1893 рр., оформилася як глобальна коаліція після вступу до союзу Великої Британії, яка 8 квітня 1904 р. врегулювала суперечності з Францією в Африці та 31 серпня 1907 р. — з Російською імперією в Азії (Конвенція про розподіл сфер впливу в Ірані, Афганістані, Тибеті). Колоніальна експансія та мілітаризація Німеччини, її прагнення покінчити з пануванням Англії на морях спонукали Лондон відійти від попередньої політики «блискучої ізоляції», вступити у союзницькі взаємини з континентальними державами, зберігаючи провідну роль у світових міжнародних відносинах. 

Учитель пояснює учням основні причини початку Першої світової війни: 

1. Небачене загострення суперечностей між провідними країнами світу в економічній, військовій та колоніальній сферах. Особливо гостре економічне суперництво виникло між Великою Британією та Німеччиною, яка наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. випередила Велику Британію за темпами індустріалізації, а її частка у світовому промисловому виробництві перевищила частку Британії. Між ними також існувало гостре військово- морське суперництво. Тоннаж військових кораблів Німеччини збільшився з 1880 р. по 1914 р. у 15 разів, а Великої Британії — в 4 рази. Німецький флот за всіма показниками став другим у світі після британського, і різниця між ними постійно скорочувалась. 

2. Почалася гонка озброєнь, на яких наживалися військові корпорації. Водночас відбувалася мілітаризація економіки та свідомості величезних мас людей. 

3. Прагнення правлячих кіл провідних країн світу подолати внутрішньополітичні кризи, наростання революційного і національно- визвольного рухів у радикальний спосіб — шляхом готування до війни. 

Основні поняття уроку 

Учні записують ознаки термінів і понять. 

Шовінізм — найбільш одіозна форма націоналізму, пропагування національної винятковості, протиставлення інтересів однієї нації інтересам іншої, поширення ідей національної переваги, розпалювання національної ворожнечі й ненависті. 

Мілітаризація — перенесення форм і методів воєнної організації в галузь цивільних відносин; воєнізація промисловості. 

Гонка озброєнь — політичне протистояння двох чи декількох держав у галузі збройних сил. Під час такого протистояння кожна зі сторін виробляє величезні запаси зброї, прагнучи встановити паритет або випередити супротивника. 

Військово-політичний блок — закріплене відповідним міжнародним договором об’єднання держав, статутні документи якого передбачають спільні дії військового характеру, зокрема для підтримання міжнародного миру і приборкування актів агресії протии його членів. 

 

Завдання 

• За наведеною схемою поясніть характер взаємовідносин між європейськими країнами. 

Робота в групах 

1. Користуючись текстом підручника, назвіть суперечності між 

наступними країнами. Визначте їх суть. 

• 1-а група — Німеччина — Франція. 

• 2-а група — Німеччина — Росія. 

• 3-я група — Німеччина — Велика Британія. 

• 4-а група — Росія — Австро-Угорщина. 

2. Прокоментуйте наведені висловлювання. 

1-а група 

Доповідь царю, яку склали МЗС і Морське міністерство Росії напередодні І світової війни «Про ціль вітчизни на найближчі роки» 

Безперечно, аж до остаточного вирішення завдання твердо приймається для всіх дипломатичних зусиль Росії така політична ціль: у найближчі роки — 1918–1919 рр. — заволодіти Босфором і Дарданеллами. 

Член німецького генерального штабу Ф. фон Бернгарді 

Малоймовірно, що Німеччина і Франція зможуть будь-коли домовитися щодо своїх проблем. Францію необхідно знищити взагалі. Вона повинна бути знищена раз і назавжди як велика держава. 

Із висловлювань президента Франції Р. Пуанкаре 

Я не бачив у свого покоління іншої мети у житті, ніж надію повернути наші втрачені провінції. 

2-а група 

Із таємної доповіді міністра закордонних справ Росії про мету 

Антанти (14 вересня 1914 р.) 

1. Головна мета союзників — зламати могутність Німеччини та її претензії на військове та політичне панування… 

2. Територіальні зміни повинні визначатися принципом національностей. 

3. Росія приєднує до себе нижню течію Неману і східну частину Галичини, а до Царства Польського вона приєднує Східну Познань, Сілезію і західну частину Галичини. 

4. Франція повертає назад Ельзас-Лотарингію, долучаючи до неї яку захоче частину рейнської Пруссії та Палатинату. 

5. Бельгія суттєво розширює свою територію. 

6. Шлезвіґ-Гольштейн повертається Данії. 

9. Сербія приєднує Боснію та Герцеговину, Далмацію і Північну Албанію. 

11. Греція приєднує південь Албанії, за винятком Валлони, яка відійде до Італії. 

12. Англія, Франція та Японія розділять між собою німецькі колонії… 

13. Німеччина й Австрія заплатять військову контрибуцію. 

3-я група 

Із таємної «Доповідної записки професорів» канцлеру Німеччини про мету війни 1914 р. 

Щоб забезпечити «тривалий мир», необхідно: 

а) у Франції значно зміцнити наш західний кордон від Бельфору до моря. Треба завоювати частину північно-західного французького берега каналу, щоб мати стратегічні гарантії проти нападу Англії й отримати сприятливий вихід до океану. Франція повинна сплатити величезну суму у вигляді військової контрибуції. Нам не слід також забувати, що Франція має порівняно великі колонії… 

б) утримання Бельгії народ вважає справою честі, що не підлягає обговоренню… 

в) на кордоні з Росією треба створити з російських земель прикордонний пояс, доступний німецькій сільськогосподарській колонізації. Проте ми не зупинимось перед тим, щоб вказати на російські остзейські провінції… 

г) оскільки ця війна є війною Англії проти впливу Німеччини на світовому ринку, на морі та в заокеанських країнах, необхідно досягти повернення на світовий ринок і забезпечити собі морські шляхи. Контрибуції повинні бути такими, щоб вони покривали країні її військові витрати… й надавали б можливість відновити й розширити нашу військову могутність. 

У ч и т е л ь. 

Приводом до війни стало вбивство 28 червня 1914 р. 19-річним сербським студентом Гаврилою Принципом у столиці Боснії Сараєві наступника австро-угорського престолу ерцгерцога Франца Фердинанда, який був відомий своєю ворожістю до Сербії. 

Відень скористався підтримкою Берліна та 23 липня поставив Сербії ультиматум (вимога, пов’язана з обмеженням часу, данного на її виконання, а також із загрозою щодо серйозних наслідків у разі її невиконання; демонстрацією небажання будь-якого роду переговорів). 

Робота з документами 

Учні отримують роздавальний матеріал, в якому містяться історичні документи, що допоможуть краще охарактеризувати дипломатичні відносини напередодні війни. 

З повідомлення у лондонській «Таймс» за липень 1914 р. 

«Бєлград. 18.00. Посол Австро-Угорщини Гізль вручив МЗС Сербії ультиматум свого уряду з вимогами: 

— заборона в Сербії діяльності усіх антиавстрійських організацій; 

— припинення пропаганди, спрямованої проти Австро-Угорщини; 

— виведення зі складу сербської армії офіцерів за австрійським списками; 

— покарання винуватців переходу Г. Принципом кордону; 

— допуск представників Австро-Угорщини до участі у розслідуванні на території Сербії сараєвського убивства 28.06.1914 р. спадкоємця австрійського престолу та до ліквідації на території Сербії руху, спрямованого проти територіальної цілісності Австро-Угорщини. 

Строк для відповіді — 48 годин, в іншому випадку — розрив дипломатичних 

відносин». 

Витяг із протоколу засідання австро-угорського уряду 7 липня 1914 р. 

«…Суто дипломатичний успіх, коли б він закінчився цілковитим приниженням Сербії, не мав би цінності. Тому треба висунути Сербії настільки радикальні вимоги, щоб можна було заздалегідь передбачити їх відхилення та вдатися до радикального розв’язання питання через воєнне втручання». 

З повідомлення австро-угорського посла у Берліні про зустріч з Вільгельмом ІІ 5 липня 1914 р.

«Кайзер сказав мені, що ми можемо покластися на цілковиту підтримку Німеччини. На думку кайзера Вільгельма, не варто зволікати. Якщо між Австро-Угорщиною та Росією вибухне війна, то Німеччина стане на наш бік. Кайзер шкодуватиме, якщо ми не скористаємося теперішньою ситуацією, яка тепер усім нам на користь…» 

Запитання до документів 

1. Чи дотримався австро-угорський уряд своїх позицій щодо радикальності вимог до Сербії? Свою думку обґрунтуйте. 

2. З якою метою Відень висував ультиматум Сербії? 

3. Що надавало Австро-Угорщині впевненості у конфлікті з Сербією? 

Із висловлювань президента Франції Р. Пуанкаре (серпень 1914 р.) 

«Оголошення війни Німеччиною викликало в країні надзвичайний спалах патріотизму. Ніколи за всю свою історію Франція не була настільки прекрасною, як у ті часи, свідками яких нам довелося бути. Мобілізація, що розпочалася 2 серпня, завершилась уже сьогодні, вона пройшла дисципліновано, у такому порядку, з таким спокоєм, з таким піднесенням, що викликають радість уряду і військової влади…» 

Запитання 

• Як ви оцінюєте дане висловлювання? 

Складання хронологічного ланцюжка 

Питання про вступ європейських країн у війну вивчається шляхом складання хронологічного ланцюжка. Цей вид роботи супроводжується коментуванням подій з боку вчителя. 

Зразок хронологічного ланцюжка 

 

Робота зі складання таблиці 

Учні опрацьовують відповідний пункт параграфа у підручнику та фрагмент історичного джерела, після чого заповнюють таблицю «Стратегічні плани противників». 


Країна 

Стратегічні плани у Першій світовій війні 


Документ 1 

«…Німеччина намагалася покінчити з пануванням Англії на морях, послабити її вплив на світовий ринок і захопити колонії. Німеччина також бажала приєднати промислове розвинені північно-східні регіони Франції, захопити у Росії Прибалтику, Україну, Дон і Кавказ. 

Австро-Угорщина прагнула розширити сферу впливу на Балканах, захопити Сербію, відібрати у Росії Польщу, Правобережну Україну (Поділля та Волинь). 

Османська імперія, що виступила на боці Троїстого союзу в жовтні 1914 р., розраховувала захопити російське Закавказзя і відновити свій вплив на Балканах. 

Англія сподівалася послабити Німеччину, захопити частину німецьких колоній в Африці, поділити Османську імперію — забрати багаті нафтою Месопотамію та частину Аравійського півострова. 

Франція прагнула повернути Ельзас і Східну Лотарингію, що були захоплені Німеччиною після франко-прусської війни, захопити Саарську область (вугільні шахти) та лівий берег Рейну — природний кордон з Німеччиною, крім того, там містилися сучасні промислові підприємства. 

Росія намагалася встановити своє панування на Балканах і в протоках Босфор і Дарданелли, послабити Німеччину економічно, відібрати в Австро-Угорщини Східну Галичину, землі у нижній течії Неману. 

Японія, що вступила у війну з Німеччиною в середині 1914 р., намагалася захопити німецькі орендні території в Китаї (півострів Шаньдунь) та острова у Тихому океані. 

З обох боків війна мала загарбницький імперіалістичний характер. Лише Сербія та Бельгія вели війну за своє визволення…» 

У ч и т е л ь. Щоб з’ясувати, на яких фронтах розгорнулися основні бойові дії, учні об’єднуються в групи та працюють з інформаційними текстами. 

Робота в групах 

1-а група 

Текст 1 

Бойові дії на Західному фронті було відкрито 4 серпня німецьким вторгненням до Бельгії та Люксембургу в обхід фортифікаційних споруд на франко-німецькому кордоні. Німці ж, відповідно до розробленого у 1905 р. начальником німецького генерального штабу Альфредом фон Шліффеном плану («план Шліффена»), обминули французьку оборону, яка перетворилася на нікому не потрібний своєрідний «музей бойової техніки»… 

На розгром Франції, за «планом Шліффена», відводилося не більше одного місяця. Після цього німецькі війська залізницею мали перекинути на Схід і розгромити російську армію. Проте події для німців розгорталися не зовсім так, як вони передбачали. 

Наприкінці серпня їхні війська опинились у 25 милях від столиці Франції. Президент та уряд 2 вересня залишили Париж і вирушили до Бордо. Німецькі війська вийшли на р. Марна з метою оточити французів. Тут і сталася перша битва на західному театрі воєнних дій, що тривала з 5 по 12 вересня. У ній з обох боків взяло участь 1,5 млн вояків. Обопільні втрати сягнули 600 тис. убитими й пораненими. 

Німецьке командування виявилося неспроможним координувати дії своїх наступальних сил, які швидко просувалися вперед. 

Скориставшись із цього, французький головнокомандувач генерал Жоффр стрімко перекинув свіжі сили з інших фронтів і, знайшовши слабке місце в обороні німецьких військ, завдав контрудару. 

Маючи значну перевагу над німцями, які до того ж були виснажені тривалим наступом, Жоффр примусив їх, починаючи з 9 вересня відходити до р. Ена. 

Результатом битви на Марні став остаточний провал «блискавичної війни» — основи плану Шліффена. 

Після цього німецькі війська на Західному фронті зарилися в окопи, розпочалася позиційна війна. Фронт розтягнувся від протоки Ла-Манш до швейцарського кордону і наприкінці 1914 р. стабілізувався. 

Текст 2. Із французького офіційного повідомлення від 12 вересня 1914 р. про поразку німецьких військ на Марні 

«З 24 серпня відбувається бій на фронті Париж — Верден. Від самого початку правий фланг німців під командуванням фон Клука, що просунувся 24 серпня до міста Провена, почав відходити, зважаючи на небезпеку обходу французами; йому пощастило уникнути небезпеки, і він кинувся на наш фланг, що обходив його на півночі з боку Марни і з заходу з боку Урка. 

Проте франко-англійські війська спромоглися завдати ворогові значних втрат і затримати його, оскільки це було потрібно для успіху нашого наступу в інших місцях. 

Тепер ворог відступає до річок Ена та Уаза, іншими словами, він відійшов за чотири дні на 60–70 кілометрів… 

Отже, перша фаза на Марні схиляється на користь союзників, бо правий фланг і центр нині відступає». 

Завдання 

1. На якому фронті були розпочаті військові дії військ Троїстого союзу проти військ Антанти? 

2. За яким планом німці розпочали свій наступ? Коротко охарактеризуйте цей план. 

3. Назвіть основні місця битв на Західному фронті. 

4. Через що, на вашу думку, німецькі війська зазнали поразки в битві на Марні? 

2-а група 

Текст 3 

Інакше розгорталися події на східному театрі, де сторони застосували тактику швидких маневрених дій. Російська армія була вимушена розпочати наступ на Східну Пруссію через відчайдушне прохання про допомогу з боку своєї союзниці Франції, коли німецькі війська рвалися до Парижа. Східнопрусська операція для російських військ виявилася невдалою через неузгоджені дії 1-ї та 2-ї російських армій. 

Новий командувач німецьких військ генерал Гінденбург, використовуючи розгалужену систему залізниць, оточив ударні сили 2-ї російської армії, розгромив їх і примусив російські війська в середині вересня залишити Східну Пруссію. 

Натомість наступ російських армій під командуванням генерала Брусилова в Галичині та на Буковині виявився вдалим. Битва в Галичині відбувалась одночасно з битвою у Східній Пруссії у вересні 1914 р. Російські війська в перші дні наступу (битва тривала з 5 серпня по 13 вересня 1914 р.) відкинули австрійські війська від Львова, а потім примусили їх залишити територію Галичини. Австрійці залишили лише сильний гарнізон в обложеному росіянами Перемишлі. Вони втратили 400 тис. вояків, у тому числі 100 тис. полоненими; російські війська — 230 тис. 

Текст 4. Зі спогадів німецького генерала Людендорфа про воєнні дії в серпні 1914 р. на Східному фронті та їх вплив на перебіг війни. 

«Наприкінці серпня не можна було заперечувати скрутного становища австро-угорських армій, що мали проти себе переважаючу більшість росіян. Начальник австро-угорського генерального штабу генерал фон Конрад цілком мав рацію, коли вимагав від нас наступу через Нарев. Проте оскільки 8-ма німецька армія поступалася Ранненкамфу, це неможливо було здійснити. Будь-який рух у напрямі на Млаву і Пултуськ у будь-який момент міг зупинити наступ Рененкамфа на лінію Алленштейн–Ельбінг. Нічого іншого не залишалось, ніж спочатку покінчити з російською Неманською армією… 

Австро-угорська армія була повністю розгромлена і відійшла з величезними втратами за річку Сян. Росіяни йшли за нею; російське вторгнення в Моравію, а згодом у Верхню Селезію стало можливим. Треба було допомогти австро-угорській армії, в іншому разі їй загрожувало знищення… Підкріплення мало ось-ось підійти, і треба було додати їм якомога більшої сили. Західний же фронт зміцнити ми були не спроможні…» 

Запитання 

1. Про бойові дії на яких фронтах йдеться? 

2. Де сталися основні битви? 

3. Як німецький генерал оцінював операцію у Східній Пруссії? 

3-я група 

Текст 5 

Третім фронтом у Європі був Балканський. На Балканському фронті бойові дії точились між Австро-Угорщиною, Сербією та Чорногорією. 

Спершу тут було три австрійські армії, але з початком воєнних дій між Росією та Австро-Угорщиною в Галичині остання була вимушена терміново перекинути одну з армій (2-гу) на Російський фронт. Сербія розгорнула свої збройні сили у складі чотирьох армій, на допомогу їй прийшла чорногорська армія. 16–24 серпня 1914 р. австро-угорські війська зазнали поразки від сербів у горах Цера. Австро-угорські війська в 1914 р. так і не просунулись на територію Сербії. 

Мужні сербський та чорногорський народи, які чудово знали місцеві умови й поєднували боротьбу польових військ з партизанськими методами, могли тривалий час вести війну, навіть не отримуючи допомоги союзників. Так і сталося. Більше року, до осені 1915 р., невеликі сили Сербії та Чорногорії самостійно захищали свої території від австро-угорських військ, незважаючи на брак озброєння та боєприпасів. 

Кавказький фронт виник після вступу у війну Туреччини на боці Німеччини 1 листопада 1914 р. Воєнні дії проти Росії Туреччина розпочала ще 29 жовтня. Того ж дня турецькі міноносці потопили російський канонерський човен «Донець», а 30 жовтня німецько-турецький флот розпочав обстріл портів Севастополя, Феодосії, Новоросійська. У відповідь на це російський уряд оголосив Туреччині війну, російська Кавказька армія 2 листопада 1914 р. перетнула кордон і вирушила в глиб турецької території. Турецькі війська, у свою чергу, вторглися до Батумської області. Найбільш значною подією того періоду на Кавказькому фронті була Сарикамиська операція, що тривала з 22 грудня 1914 р. до 7 січня 1915 р. Турки прагнули розгромити головні сили російської Кавказької армії. Російські війська чинили гідний опір турецьким атакам, а 3 січня перейшли у наступ. Сарикамиська операція закінчилася повним знищенням 3-ї турецької армії. 

Запитання 

1. Які фронти бойових дій були ще відкриті на початку війни? 

2. Яким чином розгорталися військові дії на Балканах? 

3. За яких умов Туреччина вступила у Першу світову війну? 

4. На чиєму боці була ініціатива на початку війни? 

ІV. Узагальнення та систематизація знань 

Бесіда 

1. Назвіть головних учасників Першої світової війни. 

2. Які вони мали стратегічні плани у війні? 

3. Назвіть 3 причини Першої світової війни. 

4. Що стало приводом до Першої світової війни? 

ІV. Домашнє завдання 

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника. 

2. Позначити на контурній карті. 

а) країни-члени Антанти і Троїстого союзу; 

б) нанести лінії Західного і Східного фронтів у 1914 р.; 

в) позначити дати і місця основних битв у 1914–1915 рр.


Довіра і співпраця
3 секрета красивого животика
Літературна вікторина "У казки на гостинах"
Смесь масел для чистки лица – советы
Женские страшилки или правда нашей жизни
Пригоди останнього осіннього листочка

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта