Складання діалогів відповідно до запропонованої ситуації

Мета: узагальнити знання учнів про діалогічне мовлення, ситуацію спілкування; удосконалювати вміння вести діалог, дотримуючись правил мовленнєвого етикету; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння, підвищувати культуру мовлення; виховувати повагу до співрозмовника, здатність поставити себе на місце іншої людини, ввічливість.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь і навичок.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційно-мотиваційний етап

ІІ. Виконавчо-діяльнісний етап

  • Прочитайте текст і визначте відому і нову для вас інформацію про діалог (стратегія «Читання з позначками»).

Діалог — вид мовлення (найчастіше усного), для якого характерні почергові висловлювання двох або кількох співрозмовників. У писемній формі діалогічне мовлення використовують у художніх творах як засіб відтворення мовлення та характеристики персонажів. Усне діалогічне мовлення здійснюється за умови безпосереднього контакту співрозмовників, кожен із яких почергово то слухає/сприймає, то говорить. Тому щоб навчитися діалогу, необхідно досконало оволодіти такими видами мовленнєвої діяльності, як аудіювання та говоріння.

Важливими для діалогу є невербальні засоби спілкування: міміка, жести, інтонація. Діалогічне усне мовлення передбачає розуміння співрозмовниками реальної ситуації спілкування, зорове сприйняття співрозмовниками одне одного (міміки, жестів), сприйняття інтонаційного оформлення мовлення. Зорієнтувавшись у ситуації спілкування, кожен зі співрозмовників планує своє висловлювання (планування відбувається у внутрішньому мовленні). Діалогічне мовлення є ланцюгом реплік, які породжуються в процесі спілкування

двох або декількох осіб. Розрізняють репліку-стимул, яка спонукає співрозмовника до відповіді або дії, та репліку-реакцію, що звучить у відповідь.

Зберігаючи у внутрішньому мовленні початок розмови (зміст попередніх реплік), кожен зі співрозмовників знову-таки у внутрішньому мовленні планує «смислові згустки» наступної репліки. Плануючи репліки, слід передовсім визначити мету (мотив) спілкування, його зміст (основну тезу) й логічно «просуватися» до досягнення цієї мети.

Репліки співрозмовників пов’язані за змістом (єдиною темою), більшість із них взаємозумовлені й пов’язані, тому вони утворюють діалогічні єдності (питання-відповідь). Характерними для діалогу є такі граматичні ознаки: граматична неповнота речень, використання простих синтаксичних конструкцій, різних речень за метою висловлювання, звертань і вставних слів, вигуків і часток тощо.

Робота в парах

  • Прочитайте діалог. З’ясуйте мету, ситуацію спілкування, назвіть учасників діалогу. Зверніть увагу на етикетні формули. З якою метою вони використовуються? Дайте характеристику реплікам діалогу (за метою висловлювання, за повнотою, за будовою, за емоційно-експресивним забарвленням). Визначте репліки для стимулювання, підтримання діалогу.

— Доброго дня! Чи не могли б Ви покликати Ірину Василівну до телефону?

— Доброго дня! Я Вас слухаю.

— Вибачте, я Вас одразу не впізнала. Вас турбує мама Іваненка Сашка.

— Так, Світлано Дмитрівно. Ви телефонуєте з приводу пропущених уроків?                      

— Справді, Сашко зараз перебуває в лікарні з метою медичного обстеження.

— Сподіваюсь, нічого серйозного?

— На щастя, ні. Військкомат дав направлення.

— То з наступного тижня він уже піде до школи?

— Думаю, так. Дякую за увагу.

— Будь ласка, передайте Сашкові моє вітання.

— Ще раз перепрошую за турботу. До побачення.

— На все добре.

  • Доповніть поданий діалог репліками-стимулами і репліками-реакціями. Визначте його тему, складові ситуації спілкування (місце, час, обставини, сферу спілкування), комунікативні ролі, комунікативну мету, комунікативні наміри (мовленнєві інтенції) мовців.

— Чому мову вважають візитною карткою людини?

— Та тому, що по тому, як людина говорить, ми пізнаємо, з ким маємо справу.

— Можемо визначити ступінь інтелігентності, сказав би вчений.

— …

— Ступінь її психологічної урівноваженості, ступінь її можливої закомплексованості.

— …

— Розвивати і вдосконалювати своє мовлення.

— …

— Тому, що мова — втілення думки, що багатша думка, то багатша мова.

— …

— Ні, не я.

— …

— Максим Рильський.

— Людину, яка зрікається легко й добровільно рідної мови, Борис Харчук назвав нещасною, неправдивою людиною.

Робота в парах

  • Побудуйте і розіграйте діалог.
  • Оцініть складені діалоги за схемою.

 ІІІ. Контрольно-корекційний етап

ІV. Домашнє завдання (на вибір)


В чем нуждаются волосы зимой?
Поняття про швидкість. Одиниці швидкості. Задачі на знаходження швидкості руху
Дерева, кущі, трав’янисті рослини
Хто я? Який?
Природні угруповання рідного краю. Ліс
Письмове додавання двоцифрових чисел. Знаходження довжини ламаної лінії

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія