Складання діалогів відповідно до запропонованої ситуації

Мета: узагальнити знання учнів про діалогічне мовлення, ситуацію спілкування; удосконалювати вміння вести діалог, дотримуючись правил мовленнєвого етикету; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння, підвищувати культуру мовлення; виховувати повагу до співрозмовника, здатність поставити себе на місце іншої людини, ввічливість.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь і навичок.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційно-мотиваційний етап

ІІ. Виконавчо-діяльнісний етап

  • Прочитайте текст і визначте відому і нову для вас інформацію про діалог (стратегія «Читання з позначками»).

Діалог — вид мовлення (найчастіше усного), для якого характерні почергові висловлювання двох або кількох співрозмовників. У писемній формі діалогічне мовлення використовують у художніх творах як засіб відтворення мовлення та характеристики персонажів. Усне діалогічне мовлення здійснюється за умови безпосереднього контакту співрозмовників, кожен із яких почергово то слухає/сприймає, то говорить. Тому щоб навчитися діалогу, необхідно досконало оволодіти такими видами мовленнєвої діяльності, як аудіювання та говоріння.

Важливими для діалогу є невербальні засоби спілкування: міміка, жести, інтонація. Діалогічне усне мовлення передбачає розуміння співрозмовниками реальної ситуації спілкування, зорове сприйняття співрозмовниками одне одного (міміки, жестів), сприйняття інтонаційного оформлення мовлення. Зорієнтувавшись у ситуації спілкування, кожен зі співрозмовників планує своє висловлювання (планування відбувається у внутрішньому мовленні). Діалогічне мовлення є ланцюгом реплік, які породжуються в процесі спілкування

двох або декількох осіб. Розрізняють репліку-стимул, яка спонукає співрозмовника до відповіді або дії, та репліку-реакцію, що звучить у відповідь.

Зберігаючи у внутрішньому мовленні початок розмови (зміст попередніх реплік), кожен зі співрозмовників знову-таки у внутрішньому мовленні планує «смислові згустки» наступної репліки. Плануючи репліки, слід передовсім визначити мету (мотив) спілкування, його зміст (основну тезу) й логічно «просуватися» до досягнення цієї мети.

Репліки співрозмовників пов’язані за змістом (єдиною темою), більшість із них взаємозумовлені й пов’язані, тому вони утворюють діалогічні єдності (питання-відповідь). Характерними для діалогу є такі граматичні ознаки: граматична неповнота речень, використання простих синтаксичних конструкцій, різних речень за метою висловлювання, звертань і вставних слів, вигуків і часток тощо.

Робота в парах

  • Прочитайте діалог. З’ясуйте мету, ситуацію спілкування, назвіть учасників діалогу. Зверніть увагу на етикетні формули. З якою метою вони використовуються? Дайте характеристику реплікам діалогу (за метою висловлювання, за повнотою, за будовою, за емоційно-експресивним забарвленням). Визначте репліки для стимулювання, підтримання діалогу.

— Доброго дня! Чи не могли б Ви покликати Ірину Василівну до телефону?

— Доброго дня! Я Вас слухаю.

— Вибачте, я Вас одразу не впізнала. Вас турбує мама Іваненка Сашка.

— Так, Світлано Дмитрівно. Ви телефонуєте з приводу пропущених уроків?                      

— Справді, Сашко зараз перебуває в лікарні з метою медичного обстеження.

— Сподіваюсь, нічого серйозного?

— На щастя, ні. Військкомат дав направлення.

— То з наступного тижня він уже піде до школи?

— Думаю, так. Дякую за увагу.

— Будь ласка, передайте Сашкові моє вітання.

— Ще раз перепрошую за турботу. До побачення.

— На все добре.

  • Доповніть поданий діалог репліками-стимулами і репліками-реакціями. Визначте його тему, складові ситуації спілкування (місце, час, обставини, сферу спілкування), комунікативні ролі, комунікативну мету, комунікативні наміри (мовленнєві інтенції) мовців.

— Чому мову вважають візитною карткою людини?

— Та тому, що по тому, як людина говорить, ми пізнаємо, з ким маємо справу.

— Можемо визначити ступінь інтелігентності, сказав би вчений.

— …

— Ступінь її психологічної урівноваженості, ступінь її можливої закомплексованості.

— …

— Розвивати і вдосконалювати своє мовлення.

— …

— Тому, що мова — втілення думки, що багатша думка, то багатша мова.

— …

— Ні, не я.

— …

— Максим Рильський.

— Людину, яка зрікається легко й добровільно рідної мови, Борис Харчук назвав нещасною, неправдивою людиною.

Робота в парах

  • Побудуйте і розіграйте діалог.
  • Оцініть складені діалоги за схемою.

 ІІІ. Контрольно-корекційний етап

ІV. Домашнє завдання (на вибір)


Пригоди останнього осіннього листочка
Большая грудь – в ваших руках!
Лікарські рослини в житті людини та їх застосування
Як матусю рідну, бережіть природу
Какое средство выбрать?
Додавання й віднімання двоцифрових чисел без переходу через десяток

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 13
    Гостей: 12
    Пользователей: 1

    Партнеры сайта