Письмовий переказ тексту із творчим завданням
Мета: продовжувати формування в учнів уміння сприймати прослухане (або прочитане) висловлювання та відтворювати його із застосуванням відпрацьованих у попередніх класах текстотворчих умінь, а також завершувати відповідно до одержаного завдання; розвивати логічне та образне мислення, уточнювати і активізувати словниковий запас, удосконалювати культуру мовлення; прищеплювати відповідальність у ставленні до природи, увагу й любов до всього живого.
Обладнання: текст для переказу.
ХІД УРОКУ
І. Повідомлення мети уроків. Мотивація навчання.
ІІ. Підготовка до роботи над переказом.
◊ Читання тексту.
◊ Пояснення лексичного значення наявних у тексті слів, що перебувають у пасивному словнику учнів.
◊ Визначення теми та головної думки тексту.
З’ясування стилю тексту. Визначення покладеного в основу тексту типу мовлення, допоміжних типів мовлення.
◊ Індивідуальне складання плану тексту.
◊ Обговорення можливих варіантів закінчення (бажано відбити в плані переказу одним-двома пунктами).
◊ Читання тексту.
ІІІ. Самостійна робота учнів над переказом на чернетках.
Редагування чорнових варіантів тексту переказу з продовженням. Переписування відредагованого тексту.
ІV. Домашнє завдання.
Завершити роботу над письмовим переказом.
ГЕТЬМАН-ВИГНАНЕЦЬ

Вдалині мліло місто, і чернець рушив до нього. Це був Карлополіс – резиденція шведського короля. У приймах у нього – український гетьман-вигнанець Пилип Орлик, який недавно повернувся з недобитим військом з-під Білої Церкви.
Монах чув, що вісім полків драгунів кинув цар Петро на армію Орлика. Коли ж відступили царські воїни, то рушили на своїх козацькі загони гетьмана Скоропадського. Вони й розбили армію Орлика.
Поспішив тоді Орлик у Карлополіс і спитав короля, де його допомога? Король же спитав Орлика, де Мазепи скарб, за який мали закупити зброю… «Ось де», - показав Орлик на козацький базар за наметами: там товпилися турки, татари, купуючи в запорізьких лицарів похідні обладунки, щоб козацтво мало за що з’їсти хліба й випити за колишні перемоги.
Безнадія огортала від цих торгів. Якийсь нетяга скручував шаблю з дамаської сталі в колечко, відпускав, і вона випорскувала в повітря з дзвінким зойком. Турок брав шаблю, змахував нею, перерубуючи кінську волосину, потім забирав, кидаючи продавцеві монету. Інший козак клацав язичком пістоля й прицілювався в яструба, стріляв – і яструб падав додолу. Козак забирав монету й квапився до шинку. А там гармаші вже пропивали виторг за гармати: гуляй душа без кунтуша!
Чернець схопив голову в руки: невже завершує козацтво у безслав’ї свою славну історію? Все траплялося на козацькому віку, але ніколи не продавав козак зброї… Що він купить на ті, що залишаться після шинку, гроші – ярмо?!
Монах стояв на порозі гетьманської світлиці й придивлявся до невисокого чоловіка – вірного побратима гетьмана Мазепи, що на вигнанні сам гетьманом став. Пилип Орлик у черкесці, ботфортах, з лисуватим тім’ям, зсутулений у плечах, стояв біля вікна і дивився на базарний збрід.
Повернувши голову на скрип дверей, гетьман побачив монаха, показав рукою, щоб присів. Гість подумав, що Орлик безсилий, щоб, як Христос, розігнати міняйлів нагайкою. Не може, бо козаки, озлоблені поразкою під Білою Церквою, здатні розірвати гетьмана на шматки.
Зазирнувши у вічі Орликові, монах спитав:
- Чому не вийдеш до козаків, які спродують зброю разом зі своєю честю?
Поник гетьман, довго мовчав, потім мовив:
- Замість перемоги в бою я дав людям іншу цінність. Вона сьогодні може здатися безвартісною, та колись вивищить нашу націю серед народів… Я дав українському народові найсправедливіший Закон – «Конституцію прав і свобод Запорозького війська», за яким вони мають право судити навіть мене. Ним я дав право кожному бути вільним від страху залежності. Бо тільки вільні люди зможуть створити вільну державу! Завтра з новим Законом ми визволимося, і тоді лицар своєї зброї не продасть!
Чернець відчував, як у душі проколюється паросток надії, задля якої варто жити і страждати.
- Візьми мій Закон, - Орлик подав монахові списаний дрібною в’яззю пергамент, - і проповідуй слова його правди!
Чернець узяв сувій, подався до виходу, та на порозі спинився і спитав:
- Ви збираєтесь далі воювати, пане гетьмане? Вірите в перемогу?
- Ні, - сказав гетьман, і ченцеві стало впевненіше від того, що не почув бравадної олжі. – За свого життя не діждусь перемоги. Така склалась у світі кон’юнктура. Та мусимо знати наші законні права, бо інакше наше право стане незаконним. Мусимо щодня вселяти в людей віру у власний Храм на своїй землі. Іди його шукати!
(495 слів) (За Р. Іваничуком)

◊ Пояснити лексичне значення слів резиденція (місцеперебування глави держави, уряду або осіб, які займають високі державні посади), драгуни (воїни кавалерійської частини царської армії), обладунки (військове спорядження воїна), черкеска (старовинний верхній чоловічий одяг із сукна з прорізами і відкидними рукавами), ботфорти (чоботи з розширеними халявами), в’язь (застаріле декоративне письмо, у якому окремі літери і слова зливаються в суцільний орнамент), кон’юнктура (обстановка, що створилася).
◊ Дібрати синоніми до слів мліти (про місто), гармаш, сувій, безнадія, бравада.
◊ Назвати вжиті в тексті фразеологізми, пояснити їхнє значення (схопити голову в руки; розірвати на шматки; гуляй душа без кунтуша) та стилістичну роль.
◊ Назвати вжиті в тексті застарілі слова (пістоль, кунтуш, черкеска, олжа), пояснити їхню стилістичну роль.

О р і є н т о в н и й п л а н

І. Монах рушив до Карлополіса.
ІІ. Поразка армії Орлика під Білою Церквою.
ІІІ. Гетьман поспішав до шведського короля.
ІV. Козацький торг.
V. Вірний побратим Мазепи.
VІ. «Чому не вийдеш до козаків?»
VІІ. «Замість перемогти я дав іншу цінність…»
1. За Конституцією Орлика можуть судити навіть гетьмана.
2. Право бути вільним від страху залежності.
3. Вільну державу можуть створити вільні люди.
VІІІ. Паросток надії.
ІХ. Списаний в’яззю пергамент.
Х. Мусимо знати наші законні права!

◊ Записати на дошці: найсправедливіший Закон – «Конституція прав і свобод Запорозького війська», козацькі загони гетьмана Скоропадського.

◊ Написати стислий переказ.
Завершити його роздумами про роль конституції у долі народу, зокрема, українського.

Прийди, весно, з радістю…
Меняйте свой образ!
Водойми України 2
Закріплення ділення багатоцифрових чисел на одноцифрове
Довіра і співпраця
Нежелательная беременность

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 13
    Гостей: 13
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта