Зіставлення особливостей стилю творів І. Нечуя-Левицького та Панаса Мирного
Мета: з’ясувати ідею роману й пояснити роль ліричних елементів у виявленні ідейного змісту твору; прокоментувати оцінку О. Білецького про місце роману в історії літератури; зіставити особливості стилю творів І. С. Нечуя-Левицького та П. Мирного; виховувати в учнів почуття гідності й прагнення бути особистістю на прикладі життя П. Мирного.

Тип уроку: урок-конференція.

Обладнання: портрети П. Мирного, І. Білика, О. Білецького, І. Нечуя-Левицького; виставка праць О. Зілинського; репродукція картини М. Глущенка «Панас Мирний»

Література:

1. Білецький О. Видатний майстер критичного реалізму.— Радянське літературознавство, 1950.— № 14.

2. Білецький О. Зібрання праць. У 5-ти т.— К.: Наукова думка, 1965.— Т. 1.

3. Білецький О. Панас Мирний / У кн.: Мирний Панас. Твори: В 5-ти т.— К.: Держлітвидав, 1960.

До Панаса Мирного українська художня проза

не знала таких широких картин суспільного життя,

які він дав у своїх творах.

О. Білецький

ХІД УРОКУ

І. Мотивація навчальної діяльності.

Оголошення теми і мети уроку

1. Вступне слово

Чи то давно приходив тут на службу

Казенної палати урядовець,

Пан Афанасій Рудченко, в якому

Підслухачі і посіпаки царські

Ну аж ніяк вгадати не могли

Того, хто дужим голосом промовив,

Огнем серця пройнявши молоді:

«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

(М. Рильський, Полтава, 1951)

ІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

План уроку

1. Ідея твору.

2. Художня майстерність:

а) особливості пейзажів;

б) особливості портретів;

в) описи душевного стану Чіпки;

г) ліричні відступи і роздуми;

д) багатство народної мови.

3. О. Білецький про місце роману в історії літератури.

4. Особливості стилю творів І. С. Нечуя-Левицького та П. Мирного.

1. Ідея твору

Яка ж ідея роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»? Яку, інакше кажучи, внутрішню закономірність виявив П. Мирний у суспільній дійсності 60–70-х рр. ХІХ ст. як виразник інтересів народних мас?

Автор правдиво показує в романі стихійну боротьбу селянства проти буржуазно-поміщицького земства. Вороги трудящого селянства — це насамперед царизм, поміщики й капіталісти і, нарешті, попи та куркулі. Всім змістом свого роману автор наштовхує читача до такого висновку: трудящі селяни бунтують, повстають, царська поліція і армія придушують ці бунти, повстання. Така основна ідея роману, яка підкреслюється самою назвою твору. Народ страждав, бо всі суспільні багатства присвоювали поміщики, капіталісти і куркулі, на сторожі яких стояв царський уряд.

2. Художня майстерність

У чому ж найяскравіше виявилася художня майстерність письменника у творі? Який вплив вона мала на подальший розвиток української художньої літератури й української літературної мови?

Особливості пейзажів

Особливості пейзажів у Мирного (опис весни,розділ І). Картина розквітлої весни змальована соковито і, головне, в русі. Для цього автор вживає, ми бачимо, переважно дієслівн синоніми.

(Скрізь розвернулося. Розпустилося, зацвіло пишним цвітом; скільки зглянеш — розіслало зелений килим; з неба ллється на землю блискучий світ сонця; легенький вітерець подихає з теплого краю, перебігає з нивки на нивку, живить, освіжає кожну билинку і т. д.).

П. Мирний почав свій роман описом весни свідомо. За прикладом свого вчителя Т. Г. Шевченка (див. пейзаж української природи в поемі «Сон»), Мирний натхненно, ніжно змалював красу сільської природи, виявив своє ставлення до народу, поневоленого експлуататорами. Пейзажі в Мирного допомагають глибше розуміти думки й почуття героїв твору, допомагають у розкритті ідейного спрямування всього твору.

Цю ідейно-композиційну роль пейзажів далі розвинув і поглибив у своїх творах слідом за П. Мирним М. Коцюбинський (див. пейзаж осені повісті «Fata morgana»).

Особливості портретів

Описи душевного стану Чіпки

У багатьох місцях роману П. Мирний майстерно, з проникливою психологічною глибиною відтворює душевний стан свого героя. Мета цих описів — всебічно зобразити пафос Чіпки як пафос цільного у своїй бунтівливості, у своїх невтомних шуканнях характеру.

Перший разючий зразок такого опису — опис Чіпчиного розпачу після смерті баби, опис, що має антирелігійне спрямування (розділ V).

«Лежить баба на столі. Хрест у руках, свічка в головах. Та ж баба, тільки очі заплющила, рот зціпила. Прийшов піп, дяк, зійшлися люди, взяли бабу, однесли на кладовище, опустили в яму, загребли… Мотря плаче. Чіпка не плаче… і т. д.»

«Бабина смерть загадала йому загадку, котру він ніяк не міг розгадати».

Другий опис — це відтворення душевного стану Чіпки, яким поглиблюється його почуття розпачу, відчаю. Чіпку, що виступив на захист скривджених селян, катують. І що, найтяжче, його ніхто не підтримав, навіть його найближчі товариші — Лушня, Матня, Пацюк.

«Довго боровся Чіпка… Ще довше його били».

Нарешті, ще один момент із переживань і думок Чіпки. Його виключено із земства. Остання надія, останній світлий промінь в його житті погас.

Як передає Мирний душевні муки свого героя? Які думки й поривання тривожили бунтівливу душу Чіпки? Які багаті на емоціональні нюанси дієслівні синоніми вживає автор, щоб увиразнити духовну силу Чіпки і складність обстановки, в якій він діяв?

«Надворі стемніло. Спускалася ніч на землю, утихомирювала людські клопоти, руки й думки. Полягали спати. Чіпка лежав мовчки, хоч і не спав. Думки цілим роєм окрили його голову. Перелітали вони з самого малку — аж до сьогодні; назирнули кожну пригоду життя його, гарячили кров, мутили розум. «Скрізь неправда, скрізь!» — шептав він. «Куди не глянь, де не кинь — усюди кривда та й кривда!.. Живеш, нудишся, тратиш силу, волю; плутається в темряві, падаєш, знову встаєш, знову встаєш, знову

простуєш, знову падаєш… не вхопиш тропи, куди йти; не знаходиш місця, де б прихилитися».

Без наведених (і подібних інших) описів душевного стану Чіпки його характер не був би таким узагальнюючим, типовим. Цими описами, розміщеними в романі завжди після важливих подій в житті Чіпки, автор ніби підсумовує і поглиблює все пережите персонажем.

Ліричні відступи й роздуми

Ліричні відступи дуже цінні. Вони допомагають сприйняти й глибше зрозуміти весь роман.

Ось важливіші з ліричних відступів роману.

Ч. ІІ. Про заселення Слобідської України у ХVІІІ ст.

«Зайвої землі лежало неозоро перед тобою і за тобою… Приходь, заори, скільки хоч — ніхто тобі й слова не скаже. Хіба тільки сусідній пан полковник або сотник подумає: «Ловись, мов, рибко, мала й велика».

Про перетворення колишньої козацької старшини в поміщиків-експлуататорів.

«Козацька старшина, що колись, вибираючи, на її голови груддям кидали, щоб не зазнавалися,— позадирала тепер голови вгору, а прості козачі до самої землі понагинало… Кругом Україну облягло панство, позалазило в саме серце і, як те гайвороння, шматувало її полумертвий труп… З одного місця переходили люди на друге, шукаючи волі».

Висновки

У ліричних відступах автор реалістично показує класове розшарування української нації в ХVІІІ ст. Ліричними відступами Мирний виявив своє розуміння минулого України. Ліризм автора виявився в любові до трудящого селянства, у захопленні його працьовитістю, у неприхованій ненависті до поміщиків, царських чиновників. Ці чуття письменника проймають увесь роман. Сила теплого людського ставлення Мирного, наприклад, до Чіпки як безталанної дитини свого часу, така велика, що в читача не залишається ні презирства, ні ненависті до цього центрального образу роману, незважаючи на те, що під кінець твору Чіпка діє як звичайний розбійник.

Поряд із ліричними відступами автор іноді супроводжує свою розповідь невеликими відступами-роздумами, які спонукають читача до більшої вдумливості, до узагальнюючих висновків про долю героїв.

Важливі відступи — роздуми роману: роздум про тяжке життя трудящих у капіталістичному суспільстві (ч. ІІІ, розділ ХІV); роздум про те, як важко чесній людині з народу одважитись на порушення звичайних норм приватновласницької моралі (ч. ІІІ, розд. ХІХ).

Багатство народної мови у творі

3. О. Білецький про місце роману в історії української та зарубіжної психологічної прози (повідомлення учнів)

4. Особливості стилю творів І. С. Нечуя-Левицького та П. Мирного

Письменники критично, в типових образах, розкрили істотні особливості кріпосницької дійсності, показали розвиток капіталізму, засудили експлуататорські класи, виявили глибоке співчуття до трудящих і в образах позитивних героїв змалювали свій ідеал громадянина й патріота.

1. Письменники у своїй творчій роботі керувалися прагненням якнайправдивіше відображати суспільну дійсність, тобто відображати такою її, якою вона була насправді в житті. (Учні ілюструють відповіді цитатами із творів письменників.)

2. Глибоке проникнення письменників у закономірності суспільного життя допомагало їм у створенні типових образів, що діяли в житті. (Учні ілюструють відповіді цитатами із творів письменника.)

3. Письменники безстрашно викривали пороки буржуазно-поміщицького суспільства, викликали в читача ненависть до цього суспільства, зміцнювали в нього волю до боротьби за його повалення. Отже, творчість письменників мала критичний характер, спрямований на захист інтересів народних мас.

4. Портретам персонажів письменники надали соціально-психологічного спрямування, тобто підкреслили ті риси, які характерні для того соціального прошарку, представниками якого вони виступали.

5. Письменники для всебічного змалювання використали всі багатства національної мови.

6. Пейзажі й жанрові сцени письменників мають ідейно-композиційне значення.

ІІІ. Закріплення

1. Самостійна робота учнів

Заповнити подану таблицю «Спільність ідейного змісту у творах І. Нечуя-Левицького та П. Мирного.



2. Створення психологічного портрета П. Мирного (можна використати репродукції картин М. Глущенка «Панас Мирний»)



3. Поетична хвилинка

ПАНАСОВІ МИРНОМУ

Ти вчив любить народ, любив голодних, гнаних,

І словом огненим за них ти воював.

Ти в творчості своїй, подібний океану,

І гаю в бурі час, у клекоті заграв,

Що грізно так стають на синій оболоні.

Ти рідний нам без меж, між нами, як живий,

Ти з нами в час новий і з нами в громі броні,

І в дзвоні молотів, за щастя йдеш на бій.

Встають в уяві знов Полтава й Ворскли води,

І Гадяча сади, воли й мантачки дзвін…

Безсмертний, славний син вкраїнського народу,

У праці й боротьбі ти всіх народів син.

(В. Сосюра)

4. Оцінювання

ІV. Домашнє завдання

1. Скласти «щоденник відгуків» на творчість Панаса Мирного.

2. Підготувати повідомлення про передумови формування літературно-естетичних та театрально-мистецьких поглядів М. Кропивницького, М. Старицького, І. Карпенка-Карого.

Пытка тишиной
Закріплення вміння додавати і віднімати числа у межах 10
Перхоть. Средства против перхоти.
Запитання до природи. Кому потрібні Сонце, вода та повітря?
Укладка волос: виды фенов
Откуда взялась модельная походка?

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 47
    Гостей: 47
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта