Традиції народного побуту й моралі, передача цінностей національної етики засобами комічного (гумор, художні тропи)
Мета: звернути увагу десятикласників на реалістичне змалювання народного побуту й моралі; розвивати навички виразного коментованого читання, усне зв’язне мовлення учнів; виховувати в учнів українську ментальність, національний характер, народну мораль і етику.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрети І. Нечуя-Левицького, І. Франка, текст твору.

ХІД УРОКУ

І. Мотивація навчальної діяльності учнів

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Тестова робота

1. Події якого періоду в житті українського села змальовано в повісті «Кайдашева сім’я»?

А Часів реформи 1861 р.;

Б Перших десятиліть після реформи 1861 р.

2. Хто з письменників сказав про мову повісті «Кайдашева сім’я»: «Яка прекрасна мова! Читав — наче погожу воду у спеку пив»?

А І. Франко;

Б М. Коцюбинський;

В М. Рильський.

3. Кого Кайдашиха «одразу почастувала полином», а потім без кінця лаяла та глузувала з неї?

А Мотрю;

Б Мелашку.

4. Про кого у творі «Кайдашева сім’я» селяни говорили, що це «чоловік гордий та жорстокий, з його буде добрий посіпака»?

А Про Омелька Кайдаша;

Б Карпа;

В Мотрю.

5. Хто з героїв повісті вважав, що вісь біля воза зламалась тільки тому, що він поїхав по снопи у неділю?

А Омелько Кайдаш;

Б Карпо;

В Лаврін.

6. Хто з героїв повісті «був чоловік гордий, упертий, не любив нікому кланятись»?

А Карпо;

Б Лаврін.

7. Хто з героїв повісті «був дотепним, життєрадісним парубком, а, ставши хазяїном, сварився з братом за кожну дрібницю»?

А Карпо;

Б Лаврін.

8. Чий це портрет: «висока на зріст, рівна станом, але не дуже тонка, з кремезними ногами, з чорними косами, вона булла ніби намальована на білій стіні»?

А Мотря;

Б Мелашка;

В Маруся Кайдашиха.

9. Хто з героїв твору «…ніколи не сміявся гаразд, а його насуплене жовтувате лице не розвиднялось навіть тоді, як губи осміхались»?

А Омелько Кайдаш;

Б Лаврін;

В Карпо.

10. Повість «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького назвав «оздобою українського письменства»:

А Т. Шевченко;

Б І. Франко;

В О. Білецький.

2. Переказ ключових епізодів тексту з творчим завданням

1. Повернення Лавріна і Мелашки з Бієвець.

2. Пригода з Мотриним борщем.

3. Сутички Кайдашихи з невістками.

4. Показ набожності баби Палажки.

· Які моральні якості персонажів виявляються в кожному епізоді?

· У чому полягає (досягається) майстерність побутових картин у кожному епізоді?

3. Слово вчителя

Яскраво змальовані побутові картини є складовою частиною композиції твору. Якщо в повісті «Микола Джеря» та в багатьох інших творах у зображенні пейзажів Нечуй-Левицький виявив себе «великим артистом зору», як казав Іван Франко, то в «Кайдашевій сім’ї», де описи природи майже відсутні, він виявив себе чудовим художником у змалюванні побуту, великим реалістом у відтворенні живої колоритної мови персонажів.

Майстерність побутових картин досягається тим, що письменник добре знає життя селян і вміє з високою художньою виразністю відобразити його в деталях.

Можна проілюструвати багато побутових картин (епізод боротьби за мотовило, подорож Кайдашихи в с. Бієвці, сутичка біля двору баби Палажки та ін.).

Реалістично зображуючи ці картини, Нечуй-Левицький широко використовує гумор і сатиру.

4. Словникова робота

Гумор — зображення в смішному вигляді окремих явищ життя чи поведінки людини.

Сатира — це гнівне осудження в творі явищ суспільного й особистого життя.

За словами В. Г. Бєлінського, «під сатирою слід розуміти не безвинне зубоскальство веселеньких дотепників, а грім обурення, грозу духу, скривдженого ганьбою товариства».

Сатиричні образи, як правило, викликають у читача почуття обурення й огиди до негативних явищ життя, зображених у творі; кличуть на боротьбу з ними.

ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Пояснення вчителя

У повісті «Кайдашева сім’я» Нечуй-Левицький виявив себе майстерним гумористом.

Розкриваючи традицію життя селянства за капіталізму в умовах темноти й безкультурності, письменник зумів по-гоголівськи показати основний конфлікт повісті, використавши сміх. Але це сміх не заради сміху. Навпаки, автор співчуває своїм персона-

жам, серед негативного хоче підкреслити щось і позитивне. Сміхом крізь сльози звучать окремі місця твору.

2. Виразне коментоване читання епізодів (гумористичних картин) твору

3. Висновок

В усіх цих епізодах головне обвинувачення падає не стільки на персонажів твору, скільки на ті соціальні умови, в яких вони живуть, на той лад, що породжував суперечності в сім’ї, що їх так детально змальовано в багатьох побутових картинах повісті.

4. «У творчій лабораторії письменника»

Робота в групах

Дослідники проаналізували мовні засоби І. Нечуя-Левицького, використані в творі.

1-ша група. І. С. Нечуй-Левицький володіє високохудожньою літературною мовою, широко використовує багатства народної творчості. Передусім треба сказати про прислів’я і приказки, якими пересипана мова персонажів.

Так, старий Кайдаш говорить до Карпа: «В гурті каша їсться, а гуща дітей не розгонить»; «Хоч між дровами, аби з чорними бровами»,— говорить Лаврін до матері прислів’ям і цим натякає на свою закоханість у Мелашку. У нього зустрічаємо ще таку

приказку: «Не питай старого, а питай бувалого».

Улесливість Кайдашихи підкреслюється прислів’ям, зверненим до Мотрі в час сватання: «Щоб ти була здорова, як вода, щоб цвіла, як рожа».

«Нащо тобі заглядати в наші горшки?» — говорить Кайдашиха до баби Палажки, використовуючи приказку. Щоб розважити й заспокоїти Мелашку, стара Балашиха наводить таку приказку: «Дівка, як верба: де посади, то прийметься».

«Не питай, бо старий будеш»,— грубо відповідає Мотря Карпові, виявляючи свою круту вдачу. Проти свекрухи вона використовує такі прислів’я: «Наговорила на вербі груші, а на осиці кислиці», «Старе, як мале» тощо.

2-га група. У повісті «Кайдашева сім’я» використано також пісенну творчість. Так, Мотря співає жартівливу народну пісню про свекруху. Лаврін словами пісні звертається до Мелашки: «Десь ти, моя мила, з рожі та з барвінку звита, що додержала мене до самого світу». Навіть мовчазний Карпо пригадує слова пісні, коли думає про Мотрю: «Ой, важу я на цю дівчину вражу, та не знаю, чи буде моєю». Мати Мелашки, стара Балашиха. роз-

глядаючи свою дочку після розлуки, також говорить словами народної пісні: «У нас була, як рожа цвіла, а тепер така стала, як квітка в’яла».

Нечуй-Левицький використовує й такі види фольклору, як казки та замовляння. Словами казки розповідає Мотря батькам про свекруху: «В мене свекруха — люта змія: ходить по хаті, полум’ям на мене дише, а з носа гонить дим кужелем».

Вкладаючи в уста баби Палажки слова знахарки-шептухи, автор висміює нікчемність цього заходу лікування. Палажка не знає добре всіх слів замовляння, дещо додає від себе, і це викликає в читача сміх: «Пом’яни, господи, раба божого Омелька

та ті книжки, що в церкві читають: єрмолой, бермолой, савтирю

і ще й тую, що телятиною обшита… Хрест на мені, хрест на спині,

уся в хрестах, як овечка в реп’яхах».

Цим гумористичним зображенням шептухи письменник виступив проти мракобісся, що було невід’ємним супутником життя селян за капіталізму.

3-тя група. Мова повісті багата на різні образні звороти. Серед них насамперед треба відзначити багатство художніх порівнянь.

Нечуй-Левицький недарма вважається майстром порівнянь, і всі твори його пересипані, мов перлами, різноманітними порівняннями. Деякі з них посилюють виразність мови, інші — підкреслюють гумористичне звучання окремих виразів.

Для ілюстрації добираємо художньо яскраві порівняння, наприклад, про Кайдаша автор говорить: «червоний перець у горілці дражнив його, неначе цяцька малу дитину»; про Кайдашиху: «вона стояла над душею в Мотрі, наче осавула на панщині»; або ще: «висока та суха, неначе циганська голка»; про Мотрю: «Мотря теліпалась на стіні, неначе павук на павутинні»; «в великій, як макітра, хустці на голові Мотря була схожа на довгу швайку з здоровою булавою»; про Мелашку: «Мелашка затріпала рученятами, неначе пташка крилами».

Доцільно навести ще таку фразу, насичену різними порівняннями, які мають гумористичне забарвлення: «Сало шипіло, як змія, булькотало, кувікало, як свиня в тину, геготало, як гуска, гавкало, як собака, пищало, а далі ніби завило: ґвалт, ґвалт, ґвалт!»

У повісті використано гіперболи, наприклад, говориться про Мелашку, що вона «виплакала всі сльози, що зібрались за всі жнива, і полила ними материн садок». Мотря говорить про свекруху: «Та вона незабаром поріже та повкидає в борщ моїх дітей».

У творі зустрічаємо багатство інших тропів: метафор, епітетів тощо: «під її солодкими словами ховається гіркий полин», «горщик завищав під ножем, неначе цуценя», «заскубуть, заклюють вони мене, мамо, як лихі шуляки голубку», «в хаті гризла Мелашку свекруха», «горшки застогнали», «Мелашка частувала миски рогачем» та ін.

Нечуй-Левицький збагачує мову твору, використовуючи синоніми. Для прикладу можна навести такі дієслівні синоніми: бити — «вхопила з полиці горшка і хрьопнула ним об землю»; «свиснула по купі горшків кочергою»; «Кайдашиха цупила… горшки»; «Мелашка частувала миски»; кричати — «вони разом верещали, ґвалтували, лаялись»; «пищала Кайдашиха», «мовчала б уже та не гавкала,— кричала Мотря»; «їх лайка дзвеніла»; «Кайдашиха сичала»; Мотря «репетувала та кляла Кайдашиху»; «Кайдашиха наробила галасу».

Окремі вирази, а то й цілі діалоги нагадують живу народну розмову, немов підслухану письменником: «Та випийте-бо, свахо, більше. Невже оце ви зоставляєте стільки на сльози?» Або: «Це, мабуть, свекрушище тобі наговорило на вербі груші, а на осиці кислиці».

5. Повідомлення учня

Високу оцінку повісті «Кайдашева сім’я» дав Іван Франко, зарахувавши її «до найкращих оздоб українського письменства». Особливу увагу він звернув на мову повісті і підкреслив: це «переважно буденна мова українського простолюддя, проста… але,

проте, багата, колоритна і повна тої природної грації, якою вона визначається в устах людей з багатим життєвим змістом».

Повість «Кайдашева сім’я» — один із найкращих творів класичної спадщини. У ньому Нечуй-Левицький, великий знавець життя селянства, правдиво змалював пореформене село, наддавши своєму реалізму гострого критичного спрямування.

Спрямовуючи вістря своєї сатири проти дрібновласницьких безглуздих суперечок, проти темноти й затурканості селян, автор (хотів того чи не хотів) виступив проти причин, що породжують такі умови життя,— проти соціального ладу.

Після кріпаччини, що витягла соки й жили з Омелька Кайдаша, настав капіталістичний лад. А що від того поліпшилось у житті селянства? На це питання Нечуй-Левицький ніби відповідає таким описом: «Податі великі, плата за землю була чимала; і Карпо й Лаврін побачили, що поле не настачить їм грошей на податі, і мусили шукати заробітків».

Ось вона, та «голодна воля», як її влучно найменував Панас Мирний. Трагедія життя, як показано в повісті, поглиблюється тим, що капіталістичний лад загострив існуючі суперечності, посилив нікчемну боротьбу за дрібну власність, так майстерно ви-

сміяну Нечуєм-Левицьким.

IV. Закріплення

1. Розкриття антирелігійного мотиву твору

Кепкуючи із «всезнайства» богомольної баби Палажки, автор викриває облудність служителів церкви, які заради впливу на маси не гребували ніякими заходами.

2. «Думка в подарунок»

Давно відійшло в минуле те лихоліття. Настали нові, радісні часи — і нові, щасливі люди живуть нині в селах України.

«От хай би подивився мій дід, як життя змінилося!» — говорила онука письменника Віра Аполлінаріївна Левицька. У газеті «Вечірній Київ» за 13 січня 1960 року вона поділилася своїми творчими планами, вирішивши написати другу частину повісті «Кайдашева сім’я».

З цією метою Віра Аполлінаріївна побувала на батьківщині свого діда в Стеблові на Київщині, де розгорталися події у творі; була в гостях у нащадків Кайдашів. Вона розповідає, що зовні мовби і Рось така ж сама, навіть є горб, який Омелько Кайдаш хотів розкопати, щоб вози не ламалися. Але Стеблова не впізнати. Тепер це чудове містечко з клубом, бібліотекою, двома школами. А до революції тут була лише церковно-приходська школа».

3. Оцінювання

V. Домашнє завдання

Прочитати повість «Микола Джеря» І. С. Нечуя-Левицького.

Обчислення значень виразів. Розв’язування задач
Повітря навколо нас. Властивості повітря
Попа или грудь – что привлекательнее для мужчин?
Довіра і співпраця
Лікарські рослини в житті людини та їх застосування
Советы по увеличению груди

Реферати
  • Всі реферати
  • Архітектура
  • Астрономія, авіація
  • Аудит
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографія, автобіографія
  • Біологія
  • Бухгалтерський облік
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геологія
  • Гроші і кредит
  • Державне регулювання
  • Діловодство
  • Екологія
  • Економіка підприємства
  • Економічна теорія
  • Журналістика
  • Іноземні мови
  • Інформатика, програмування
  • Історія всесвітня
  • Історія України
  • Історія економічних вчень
  • Краєзнавство
  • Кулінарія
  • Культура
  • Література
  • Макроекономіка
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина та здоров'я
  • Менеджмент
  • Міжнародні відносини
  • Мікроекономіка
  • Мовознавство
  • Педагогіка
  • Підприємництво
  • Політологія
  • Право
  • Релігієзнавство
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Сочинения на русском
  • Соціологія
  • Литература на русском
  • Страхування
  • Твори
  • Фізика
  • Фізична культура
  • Філософія
  • Фінанси
  • Хімія
  • Цінні папери
  • Логіка
  • Туризм
  • Психологія
  • Статистика


    Онлайн всего: 4
    Гостей: 4
    Пользователей: 0

    Партнеры сайта